ДБН 6.2.6-163:2010 сторінка 4 з 17

Норми проектування, виготовлення і монтажу

Зміст

12. Димові труби:
13. Градирні баштові і вентиляторні, водонапірні башти:
14. Бункери:
15. Резервуари і газгольдери:
16. Конструкції контактової мережі транспорту:
17. Силоси (оболонка, ребра жорсткості)
18. Громадські будівлі і споруди (театри, кінотеатри, цирки,

Кінець таблиці В.1

Конструкція і елемент	Категорія
	за призначенням	за напруженим станом
12. Димові труби:
а) сталева оболонка і ребра жорсткості труби	А	II
б) площадки, опорні кільця, хідники та огорожі	Б	III
13. Градирні баштові і вентиляторні, водонапірні башти:
а) пояси ґратчастих башт, кільця жорсткості, ґратки	А	III
б) вузлові фасонки	А	II
в) фахверк, допоміжні площадки, обшивки градирень	В	III
14. Бункери:
а) бункерні балки, оболонки параболічних бункерів	А	І
б) стінки інших бункерів, ребра жорсткості бункерів	А	III
15. Резервуари і газгольдери:
а) стінки та кромки днищ резервуарів місткістю 10 тис. м3 і більше, фасонки покриттів	А	І
б) стінки та кромки днищ резервуарів місткістю менше ніж 10 тис. м3	А	II

в) центральні частини днищ, опорні кільця покриття, кільця	А	III
жорсткості, плавучі покрівлі і понтони покриття
д) внутрішні корпуси ізотермічних резервуарів за температури зберігання не вище -50 °С	А	І
16. Конструкції контактової мережі транспорту:
а) конструкції та елементи, пов’язані з натягом проводів (тяги, штанги, хомути)	А	II
б) конструкції та елементи несучих, підтримувальних і фіксувальних пристроїв (опори, ригелі жорсткості поперечини, прожекторні щогли, фіксатори)	Б	II
в) допоміжні конструкції	В	III
17. Силоси (оболонка, ребра жорсткості)	А	III
18. Громадські будівлі і споруди (театри, кінотеатри, цирки,
спортивні споруди, криті ринки, навчальні заклади, дитячі дошкільні заклади, лікарні, пологові будинки, музеї, державні
архіви тощо, будівлі заввишки понад 75 м:
а) перекриття і покриття, косоури сходин	А	II
6)колони	А	II
Примітка 1. Вимоги цієї таблиці не поширюються на сталеві конструкції спеціальних споруд: магістральні
і технологічні трубопроводи, резервуари спеціального призначення, кожухи доменних печей
і повітронагрівачів тощо.
Примітка 2. Для конструкцій і елементів, не зазначених у цій таблиці, допускається приймати категорії з
урахуванням їх призначення і напруженого стану стосовно аналогічних конструкцій і елементів, зазначених у таблиці.

Чинник	Познака	Характеристика	Показник, баллів
		I	4
Клас відповідальності	^1	II, III	0
		A	11
Категорія за призначенням	s2	Б	4
		В	І
		I	8
Категорія за напруженим станом	S3	II	5
		III	І
Наявність розтягувальних напружень від	s4	є	7
розрахункового навантаження		немає	2
Несприятливий вплив зварних з’єднань	S5	є немає	6 2
Примітка. Несприятливий вплив зварних з’єднань слід враховувати, якщо вони розташовані у місцях дії
значних розрахункових розтягувальних напружень (	а > 0,3Ry, а > 0,3Rwz	), або в місцях, де
міцність зварного з єднання визначає придатність до експлуатації конструкції в цілому.

В.1 Залежно від категорії конструкцій за призначенням і за напруженим станом, а також від інших чинників, наведених у таблиці В.2, конструкції та елементи поділяються на чотири групи.

Групи конструкцій слід приймати залежно від показника групи S, який дорівнює сумі балів показників окремих чинників S = Sj + S2 + S3 + S4 + S5, які приймаються відповідно до таблиці В.2.

група 1 - при S > 26;
група 2 - при 23 < S < 26;
група 3 - при 19 < S < 22;
група 4 - при S < 18.

Слід враховувати, що показники факторів при експлуатації, транспортуванні та монтажі можуть відрізнятися один від одного.

В.2 Після підбору перерізів слід уточнити групу конструкцій шляхом коригування показника групи S, визначеного згідно з В.1 цього додатка, не більше ніж на ±4 бали. При цьому рекомендується прийняти такі категорії за напруженим станом, де а - відношення абсолютного найбільшого значення нормального розтягувального напруження, викликаного дією динамічних навантажень, до найбільшого значення сумарного розтягувального напруження, викликаного дією усіх навантажень, у тому самому розрахунковому перерізі;

І - при а > 0,5;
II - при 0,2 < а < 0,5;
III - при а < 0,2.

При товщині прокату понад 20 мм до 40 мм, за наявності кромок після гільйотинного різання, наклепу від деформування в холодному стані, що не враховуються в розрахунку, високих початкових напружень (у тому числі зварювальних), значення показника групи S необхідно збільшити на 1 бал; при товщині прокату понад 40 мм - на 2 бали.

При дії статичного навантаження і значенні нормального напруження стискання, що обчислене з урахуванням коефіцієнтів ф, фе, ф^ і не перевищує 0,4RyJc (наприклад, при обмеженні

гнучкості, конструктивних вимогах тощо), значення показника групи S необхідно зменшити на 4 бали.

ФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРІАЛІВ

Таблиця Г.1 - Фізичні характеристики матеріалів для сталевих конструкцій

Характеристика	Значення
Густина р , кг/м3:
- прокату і сталевих виливків	7850
- виливків з чавуну	7200 *
Коефіцієнт лінійного розширення а, °С'1	0,12х10'4
Модуль пружності Е , Н/мм2:
- прокатної сталі, сталевих виливків	2,06x10s
- виливків з чавуну марок:
-СЧІ5	0,83х105
- СЧ20,СЧ25,СЧЗО	0,98x10s
- пучків і пасом паралельних дротів	1,96x10s
- канатів сталевих:
- спіральних і закритих	1,67x10s
- несучих
- подвійного звивання	1,47x10s
- подвійного звивання з неметалевим сердечником	1,27x10s
Модуль зсуву прокатної сталі і сталевих виливків G, Н/мм2	0,79x10s
Коефіцієнт поперечної деформації (Пуассона) v	0,3
Примітка. Значення модуля пружності наведені для канатів, попередньо витягнутих зусиллям не менш як 60% розривного зусилля для каната в цілому.

Таблиця Г.2 - Фізичні характеристики проводів і дроту

Найменування матеріалу	Марка і номінальний переріз, мм2	Модуль пружності Е, Н/мм2	Коефіцієнт лінійного розширення a, °С1
Алюмінієві проводи за ГОСТ 839	А, АНП; 16-800	0,630x10s	0,23xl0'4
Мідні проводи згідно з ГОСТ 839	М;4-800	1,300x10s	0,17x1 O'4
Сталеві алюмінієві проводи згідно з ГОСТ 839 при відношенні площ алюмінію до сталі, що дорівнює:	АС, АСК; АСКП, АСКС
6...6,25	10 і більше	0,825x10s	0,192xl0'4
0,65	95	1,460x10s	0,139xl0'4
4,29...4,39	120 і більше	0,890x10s	0,183xl0'4
7,71...8,04	150 і більше	0,770x10s	0,198xl0'4
1,46	185 і більше	1,140x10s	0,155xl0"4
12,22	330	0,665x10s	0,212xl0'4
18,2...18,5	400 і 500	0,665x10s	0,212xl0‘4
Бісталевий сталемідний дріт згідно з ГОСТ 3822 діаметром, мм:	БСМ І
1,6...4	2,0...12,5	1,870x10s	0,127xl0'4
6	28,2	1,900x10s	0,124xl0'4
Примітка. Значення маси проводів і дроту слід приймати згідно з ГОСТ 839 і ГОСТ 3822.

Таблиця Д.1 - Характеристичні показники ударної в'язкості прокату за розрахункової температури

Група конструкцій	Нормативні показники ударної в’язкості для прокату з г	раницею текучості, Н/мм2
	Ry„ < 290	290 < Ry,, < 390	Ry„ > 390
1	КСА + KCV0	KCV-20	KCV'40
2	Те саме	Те саме	Те саме
3	»	»	»

Примітка 1. KCV - ударна в’язкість на зразках з V-подібним надрізом (тип II згідно з ГОСТ 9454), індекс t (I<CV() - регламентована температура випробувань на ударний згин, відсутність індексу означає температуру +20 °С, КСА - ударна в’язкість за температури + 20 °С при випробуванні зразків 1-го типу згідно з ГОСТ 9454 з V-подібним надрізом після деформаційного старіння.- Примітка 2. Розрахункова температура визначається відповідно до 1.1.3.1 цих Норм.

Примітка 3. Норми ударної в’язкості:

КСА = 29 Дж/см2;
для сталей з Ryn < 290 Н/мм2 - KCV = 34 Дж/см2 на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2 на поперечних зразках;
для сталей з 290 < Ryn < 390 Н/мм2 - KCV'20 = 34 Дж/см2 на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2 на поперечних зразках; KCV0 = KCV-20 = KCV'40 = 34 Дж/см2 на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2 на поперечних зразках;

4)для сталей з Д„„ > 390 Н/мм2 - KCV~4Q = 25 Дж/см2.

Таблиця Д.2 - Вимоги до хімічного складу низьколегованої сталі для сталевих конструкцій

Конструкції будівель і споруд при границі текучості сталі, Н/мм2	Масова частка елементів1^, %, не більше	Вуглецевий еквівалент С3, не більше
	вуглець	фосфор	сірка
До 290	0,22	0,040	0,0502)	0,38
Понад 290 до 390	0,15	0,035	0,0102)	0,42
Понад 390 до 490	0,15	0,0203)	0,0103)	0,45
Понад 490 до 590	0,15	0,015	0,010	0,47
Понад 590	0,15	0,010	0,005	0,50
0 Граничні відхили за хімічним складом у готовому прокаті згідно з ГОСТ 27772. 2) У разі термічної обробки сталі, призначеної подрібнити зерно, вміст сірки повинен складати не більше за 0,025%; V Сумарний вміст сірки і фосфору не повинен перевищувати 0,020%. Примітка. Значення вуглецевого еквівалента (С3, %) обчислюється за формулою _ „ Мп Сг + Mo + V Ni + Си С, = С +++ 6 5 15 де С, Мп, Сг, V, Ni, Си, Mo - масові частки вуглецю, марганцю, хрому, ванадію, нікелю, міді і молібдену відповідно, %.

Характеристика сталі	Група конструкцій	Ступінь розкислення	Вимоги щодо ударної в’язкості
Низьковуглецева сталь звичайної міцності	1	сп	KCA+KCV
	2	пс, сп
	3	кп, пс, сп
	4	кп, пс, сп
Сталь підвищеної міцності	1		KCV"20
	2
	3
Високоміцна сталь	1		Key40
	2
	3
сп - спокійна; пс - напівспокійна; кп - кипляча. КСА, KCV - вимоги до ударної в’язкості, що приймаються за таблицею Д.1.