Конструктивні рішення будинків слід розробляти згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, СНиП 2.01.01, ДБН В.1.2-2 і ДСТУ Б В.1-3, СНиП 2.02.01, ДБН В.2.6-31. В особливих умовах будівництва слід керуватися ДБН В.1.1-5 і ДБН В.1.1-12.
6.1.2 Поверховість підприємств роздрібної торгівлі (у тому числі кількість надземних і підземних поверхів) визначається за завданням на проектування з урахуванням містобудівних, технологічних і протипожежних вимог.
6.1.3 У функціональній структурі будинків підприємств роздрібної торгівлі передбачаються такі основні групи приміщень:
- торговельні й інші приміщення для обслуговування покупців (торговельні зали, зали примання та видавання замовлень, кафетерій та інші);
С.12 прДБН В.2.2-...:200..
- приміщення для приймання та зберігання товарів, приміщення для готування товарів до продажу (прийомочні, розвантажувальні, комори та склади, охолоджувальні камери, приміщення готування товарів до продажу, фасувальні, комплектувальні відділів замовлень і т.п.);
- підсобні приміщення (приміщення зберігання для тари, контейнерів, пакувальних матеріалів, інвентаря та спецодягу й інші);
- службові та побутові приміщення (адміністративні, конторські, пожежний пост, кімнати персоналу, гардеробні, душові, туалети й інші);
- технічні приміщення систем інженерного обладнання (венткамери, машинні відділення ліфтів та холодильних установок, тепловий вузол, насосна станція пожежогасіння й інші).
Торговельні зали повинні бути зручно зв’язані з приміщеннями для готування товарів до продажу, приміщеннями для зберігання товарів.
З торгових залів, складських приміщень (комор) і приміщень для готування товарів до продажу не повинно бути безпосередніх входів до службових, побутових та технічних приміщень.
Прийомочні, розвантажувальні належить, як правило, розміщувати поблизу від приміщень зберігання товарів.
Всі підсобні, службові та побутові приміщення для персоналу повинні бути ізольовані від приміщень для зберігання харчових продуктів.
В умовах реконструкції допускається розміщення комор (за винятком комор для легкозаймистих матеріалів і горючих рідин), приміщень для готування товарів до продажу та торговельних залів на різних рівнях в разі забезпечення зв’язку за допомогою підйомників, вантажних ліфтів або інших пристоїв для товарів, а також сходів, пандусів, пасажирських ліфтів для покупців (відвідувачів) і персоналу.
Допускається розміщення в підвальному та цокольному поверхах комор і складських приміщень продовольчих та непродовольчих магазинів, торговельні зали яких розміщені на першому поверсі і вище, а також підсобних приміщень магазинів (у тому числі для приймання скляної тари, зберігання контейнерів, пакувальних матеріалів, прибирального інвентаря і т.п.), побутових приміщень
прДБН В.2.2-...:200... С.13
(гардеробні, вбиральні, умивальні, душові, роздягальні, кабіни особистої гігієни жінок), технічних приміщень систем інженерного обладнання будинків.
6.1.7 Торговельні зали, фасувальні, комплектувальні, прасувальні, майстерні й інші приміщення підприємств роздрібної торгівлі з тривалим перебуванням людей рекомендується забезпечувати, як правило, природним освітленням.
Допускається влаштовувати без природного освітлення торговельні зали, приміщення приймання скляної тари від населення, складські приміщення, підсобні (комори для зберігання тари, контейнерів, інвентаря, у тому числі прибирального), побутові приміщення персоналу і технічні, тобто всі приміщення, які допускається розміщувати у підвальних поверхах згідно з ДБН В.2. 2-9 і для яких може передбачатися лише штучне освітлення за ДБН В.2.5-28. У цьому випадку зазначені приміщення мають бути обладнані системою примусового димовидаляння.
6.1.8 Висоту поверхів будинків приймають, як правило, 3,3 м (не менше 3,0 м від підлоги до стелі).
Допускається за обґрунтування (механізація, обладнання, конструкції) збільшувати висоту поверхів із торговельним залом площею більше 400 м2 до 3,6 м, а більше 1000 м2 до 4,2 і 4,8 м (за завданням на проектування). Висоту двосвітних торговельних залів допускається приймати 4,8 м за наявності антресолей, а для торговельних залів ринків – у випадках, коли внутрішній об’єм залу дозволяє передбачати природну вентиляцію відповідно до 9.4.5. Висоту поверху з торговельним залом в разі кондиціонування повітря належить приймати не більше 4,2 м.
6.1.10 У коридорах, складських, підсобних приміщеннях допускається скорочення висоти від підлоги до стелі до 2,2 м, у технічних приміщеннях без постійного перебування людей, а також висоти проходів до обладнання в них – до 1,9 м.
6.1.11 Входи та сходи для обслуговуючого персоналу повинні бути окремими від входів та сходів для покупців. Допускається влаштовувати їх суміщеними для підприємств торговельною площею до 100 м2, як окремо розташованих, так і вбудованих підприємств торгівлі у будинки іншого призначення.
Входи до комор та інших неторговельних приміщень слід розташовувати з боку виробничих груп приміщень. У підприємствах торговельною площею до 250 м2 допускається передбачати додаткові виходи до торговельного залу для подавання товарів із суміжних з торговельним залом комор.
6.1.12 Підлога на шляхах переміщення товарів і евакуації з торговельних залів не повинна мати порогів. Асфальтова підлога допускається лише в розвантажувальному приміщенні на майданчику для автомобілів. В решті
С.14 прДБН В.2.2-...:200..
приміщень матеріал підлоги визначається проектом за погодженням із органами державного пожежного та санітарного нагляду.
6.1.13 В универсамах та в продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м2 і більше (гіпермаркетах), в універмагах та непродовольчих магазинах торговельною площею 3500 м2 і більше допускається передбачати (за завданням на проектування) місця для розміщення кіосків та торговельних автоматів.
6.2 Торговельні приміщення
6.2.1 До складу торговельної площі підприємств торгівлі входить площа торговельних залів і приміщень для додаткового обслуговування згідно з переліком за додатком Г. Цей перелік не регламентується і визначається відповідно до завдання на проектування. Мінімальний коефіцієнт установної площі в торговельному залі слід приймати не менше 0,25.
У торговельну площу магазину не входить площа приміщень для приймання скляної тари, які мають, як правило, окремі входи для відвідувачів.
6.2.2 Відділи замовлень рекомендується передбачати в продовольчих магазинах з універсальним асортиментом товарів торговельною площею, як правило, 400 м2 і більше (у сільських поселеннях – торговельною площею 250 м2 і більше).
Допускається передбачати за завданнями на проектування відділи замовлень в інших продовольчих магазинах і за меншої торговельної площі.
Площі приміщень відділу замовлень слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Д.
Площі сокових барів, відділів кулінарії і т.ін. підприємств харчування встановлюються завданнями на проектування згідно з нормами на проектування підприємств громадського харчування (ресторанного господарства) відповідно до вимог ДСТУ 4281 та СанПиН 5781.
6.2.4 Площі інших приміщень додаткового обслуговування слід визначати завданням на проектування з урахуванням додатка Ж.
6.2.5 При продовольчих магазинах за завданням на проектування допускається передбачати кулінарний цех з виготовлення харчової продукції з реалізацією її у відповідному відділі (відділах). При цьому слід враховувати вимоги СанПиН 42-123-5777.
6.2.6 В разі влаштування у магазинах кафетеріїв, сокових барів, відділів кулінарії і т.ін. їх необхідно розміщувати (у продовольчих магазинах і відділах) з доступом для покупців із зовнішнього боку вузла розрахунку (поза контрольованою зоною) чи у приміщенні з окремим входом для покупців.
прДБН В.2.2-...:200... С.15
- передбачати продаж товарів методом самообслуговування з центра-лізованою системою оплати (для товарів, які не можуть продаватися за цим методом, належить встановлювати нестаціонарні прилавки індивідуального обслуговування);
- вирішувати планування торговельних залів, забезпечуючи співвідношення сторін від 1:1 до 1:3 і приймаючи найменшу ширину залів залежно від кількості кас, яка визначається на основі орієнтованих показників площі торговельного залу на одну касу;
- касові кабіни (місця реєстраторів розрахункових операцій) слід встановлювати по прямій лінії з організацією проходів для покупців від кожної кабіни, яку повернуто так, щоб касири (реєстратори) були спрямовані обличчям до покупців, що виходять із зали;
- столи для перекладання товарів з інвентарних кошиків та візків до сумок покупців розміщувати згідно з напрямком руху покупців до виходу;
- вхід та вихід для покупців розташовувати поруч; тамбур може бути спільним;
- ряди прилавків самообслуговування розташовувати перпендикулярно до лінії кас, при цьому забезпечуючи зручне завантаження вітрин-холодильників під час торгівлі.
Для визначення частки площі, зайнятої обладнанням, по відношенню до всієї площі торговельного залу универсама (гіпермаркета та ін.) рекомендується користуватися такими орієнтованими величинами:
прилавки самообслуговування – 22-23%;
каси (місця реєстраторів), прилавки індивідуального обслуговування – 3-4%;
всього торговельного обладнання – 25-27%.
до 100 м2 включно – у продовольчих магазинах;
до 160 м2 включно – в непродовольчих магазинах.
Площа вузла розрахунку повинна прийматися не більше 15% від площі торговельного залу. В цьому розрахунку не враховується площа торговельного залу, призначена для додаткового обслуговування.
6.2.10 Ширину проходів між обладнанням у торговельних залах слід приймати за додатком К.
С.16 прДБН В.2.2-...:200..
6.2.11 Вітрини непродовольчих магазинів повинні мати експозиційні площадки глибиною від 1,2 до 2,5 м (залежно від асортименту товарів). Підлога експозиційної площадки повинна бути на висоті не більше 0,6 м над тротуаром. Горизонтальне членування рам вітрин на висоті менше 2,0 м над рівнем підлоги експозиційної площадки не допускається.
У вітринах належить передбачати заходи для захисту поверхонь охолодження від запітніння та обледеніння, а в разі необхідності - пристрої для захисту від сонячних променів. У продовольчих магазинах, ринках і відділах замовлень вітрини з експозиційними площадками передбачати, як правило, не слід.
6.3 Приміщення для приймання, зберігання та готування товарів
до продажу
6.3.1 Розвантажувальні платформи має бути, як правило, вище рівня майданчика, де розташовані автомобілі, на 1,1-1,2 м.
Для малотонажних автомобілів за завданнями на проектування допускається приймати висоту розвантажувальної платформи над рівнем майданчика для автомобілів 0,6-0,8 м.
Допускається за завданнями на проектування розміщувати майданчики для автомобілів на одному рівні з розвантажувальною платформою за наявності розвантажно-підйомних засобів.
Площа розвантажувальної платформи включається до складу роз-рахункової (нормованої) площі будинку магазину в разі, якщо розвантаження товарів відбува-ється в опалюваних приміщеннях.
Ширина платформи прямокутної форми має бути 4,0-4,5 м (для розвантаження малотонажних автомобілів – 3 м); пилоподібної форми – від 2,5 до 3,5 м у найбільш вузькому місці.
В универсамах (гіпермаркетах і т.ін.) та продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м2 і більше, в універмагах та непродовольчих магазинах (крім меблевих) – 4500 м2 і більше, у меблевих – 1000 м2 і більше, а також у ринках торговельною площею 1500 м2 і більше допускається (за завданнями на проектування) збільшувати ширину платформи до 6,0 м.
6.3.2 Розвантажувальні платформи повинні розміщуватися залежно від кліматичного району будівництва і величини магазину:
у II і III кліматичних зонах (крім IIIБ) – під навісами для продовольчих магазинів величиною до 1000 м2; для непродовольчих магазинів – до 2500 м2. Для магазинів більшої величини – у неопалюваних або опалювальних приміщеннях (згідно з завданням на проектування);
прДБН В.2.2-...:200... С.17
у IIIБ і IVВ кліматичних зонах – під навісами, незалежно від величини магазину. Для продовольчих магазинів (гіпермаркетів) величиною 4500 м2 і більше допускається передбачати розвантаження в неопалюваних приміщннях (за завданнями на проектування).
