НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в україні


пробивання прокладок роботу слід припинити до їх заміни.

7.9.1.4. Під час роботи комбайна з підбирачем треба стежити,

щоб пружинні зубці підбирача не потрапляли всередину кожуха

барабана. У такому випадку треба негайно зупинити комбайн і

звільнити зубці.

7.9.1.5. Забороняється сіяти колосові культури на смугах

відчуження залізниць та шосейних доріг. Копиці скошеної на цих

смугах трави необхідно розташовувати не ближче 30 м від хлібних

масивів.

7.9.1.6. Перед дозріванням колосових (у період воскової

стиглості) хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових та

торф'яних масивів, степової смуги, автомобільних шляхів та

залізниць мають бути обкошені (із прибиранням скошеного) і оборані

смугою не менше 4 м завширшки.

7.9.1.7. У період воскової стиглості збіжжя перед косовицею

хлібні масиви необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га.

Між ділянками слід робити прокоси не менше 8 м завширшки. Скошений

хліб з прокосів треба негайно прибирати. Посередині прокосів

робиться проорана смуга не менше 4 м завширшки.

7.9.1.8. Тимчасові польові стани необхідно розташовувати не

ближче 100 м від хлібних масивів, токів, скирт тощо. Майданчики

польових станів та зернотоків оборюються смугою не менше 4 м

завширшки.

7.9.1.9. Безпосередньо на хлібному масиві площею понад 25 га,

з якого збирається врожай, необхідно мати напоготові трактор з

плугом на випадок пожежі.

У разі групового методу збирання до складу

збирально-транспортних загонів необхідно включати спеціалізовані

автомобілі з насосами (авторідинорозкидачі, водороздавачі та

інші), пристосовані для гасіння пожеж зернових.

7.9.1.10. У період збирання забороняється спалювання стерні,

післяжнивних залишків та розведення багать на полях.

7.9.1.11. Зернотоки слід розміщувати від будівель та споруд

не ближче 50 м, а від хлібних масивів - не ближче 100 м. Майданчик

для току повинен бути очищений від рослинного покрову.

Стоянки туристів (автотуристів), пасіки допускається

розміщувати не ближче 100 м від хлібних масивів. Полювання у

хлібних масивах та поблизу них забороняється.

7.9.1.12. Не дозволяється:

робота тракторів, самохідних шасі, автомобілів та іншої

збиральної техніки без капотів або з відкритими капотами

(для запобігання потраплянню соломи на випускний колектор

двигуна). На комбайнах та інших машинах з двигунами внутрішнього

згоряння, які не мають капотів, випускний колектор повинен бути

захищений металевим щитком, що закриває його вздовж усієї довжини

зверху та збоку;

застосування паяльних ламп для випалювання пилу радіаторів

двигунів;

заправляння збиральної техніки у хлібних масивах;

заправляння машин у нічний час у польових умовах.

7.9.1.13. Трактори, комбайни та інші самохідні машини,

обладнані електричним пуском двигуна, повинні мати вимикач для

відключення акумулятора від споживача струму. Клеми акумулятора,

стартера дистанційного електромагнітного пускача та генератора

повинні бути захищені від потрапляння на них струмопровідних

предметів, їх електропроводка повинна бути справною і надійно

закріпленою.

7.9.1.14. Радіатори двигунів, вали бітерів, соломонабивачів,

транспортерів, підбирачів, шнеки та інші вузли й деталі збиральних

машин повинні своєчасно очищуватися від пилу, соломи та зерна.

7.9.1.15. У польових умовах заправляння паливом збиральної

техніки повинне здійснюватися за межами поля (не ближче 30 м)

паливозаправниками, коли заглушені двигуни.

7.9.1.16. У місцях зберігання сільськогосподарської та іншої

техніки, що використовується під час збирання врожаю, у

приміщеннях ремонтних майстерень повинні дотримуватися

протипожежні вимоги, викладені у підрозділі 7.8 цих Правил.

У разі тимчасового зберігання (стоянок) тракторів, комбайнів,

автомобілів та інших самохідних машин у польових умовах необхідно

розміщувати їх на очищених від стерні та сухої трави майданчиках,

віддалених від скирт (стогів) соломи, сіна, токів, хлібних масивів

на відстань не менше 100 м, а від будівель - не менше 50 м.

Ці майданчики мають бути оборані смугою не менше 4 м завширшки.

Ремонт збиральних машин і агрегатів за потребою допускається

не ближче 30 м від хлібних масивів та інших посівів.

7.9.2. Заготівля, зберігання грубих кормів. Скиртування

7.9.2.1. Під час роботи трактора з тросово-рамочною волокушею

її трос або ланцюг повинні бути такої довжини, щоб солома

знаходилася на відстані не ближче 5 м від трактора. На гаку троса

слід установлювати обмежувач, який перешкоджає ковзанню кільця по

тросу.

Під час роботи трактора в агрегаті зі стогокладом випускний

колектор та випускна труба двигуна повинні бути захищені від

потрапляння соломи і перебувати під постійним наглядом.

7.9.2.2. Площа основи однієї скирти (стогу) не повинна

перевищувати 300 кв. м, а штабеля пресованого сіна чи

соломи - 500 кв. м.

Біля штабеля пресованого сіна чи соломи необхідно мати два

гаки завдовжки не менше висоти штабеля.

Скирти (стоги) на відстані 5 м від основи повинні бути

оборані захисними смугами не менше 4 м завширшки.

7.9.2.3. Протипожежні розриви між скиртами (стогами),

штабелями мають бути не менше 20 м.

Відстань від скирт (стогів), штабелів грубих кормів повинна

бути не менше 15 м до ліній електропередач, 20 м - до доріг,

50 м - до будівель та споруд.

7.9.2.4. Скирти (стоги), штабелі дозволяється розташовувати

попарно, при цьому розриви між скиртами (стогами), штабелями в

одній парі мають бути не менше 6 м, а між сусідніми парами - не

менше 30 м. Протипожежні розриви між двома парами повинні бути

проорані смугою не менше 4 м завширшки на відстані 5 м від основи

скирти (стогу), штабеля.

7.9.2.5. Трактори та автомобілі, що працюють на механічному

навантаженні і на транспортуванні соломи та сіна, необхідно

обладнати іскрогасниками.

Для запобігання загорянню кормів від безпосереднього

зіткнення з вихлопними трубами, колекторами або глушниками

автомобілі та трактори-тягачі, зайняті на

вантажно-розвантажувальних роботах, не повинні під'їжджати до

скирт (стогів), штабелів ближче 3 м.

7.9.2.6. Під час навантаження кормів безпосередньо в кузов

автомобіля його двигун має бути заглушений. Перед виїздом слід

ретельно оглянути місце стоянки і прибрати солому, сіно поблизу

вихлопної труби.

7.9.2.7. Сіно необхідно складувати в конічні стоги (копиці)

або під навіси з вологістю, яка відповідає ГОСТ 27978-88 "Корма

зеленые. Технические условия" та ГОСТ 4808-87 "Сено. Технические

условия".

Розриви між стогами (копицями) з сіном, що має підвищену

вологість, повинні становити не менше 20 м. У стогах (копицях)

сіна з підвищеною вологістю, схильного до самозагоряння, необхідно

впродовж 60 днів після скиртування здійснювати температурний

контроль за допомогою ртутних термометрів, які вставляють у

металеві труби і розміщають у стозі на різній глибині. Якщо

температура перевищує 50 град. С, стіг слід розібрати та

просушити.

7.9.2.8. Площа відсіків будівель (навісів) для зберігання

грубих кормів між протипожежними стінами не повинна перевищувати

1000 кв. м, а кількість кормів - 200 тонн.

7.9.2.9. У разі зберігання запасу грубих кормів у прибудовах

(вбудованих приміщеннях) вони мають бути відділені від будівель

ферм протипожежними перегородками 1-го типу й перекриттями

3-го типу (з урахуванням пункту 7.9.6.1 цих Правил). Прибудови чи

вбудовані приміщення повинні мати виходи безпосередньо назовні.

7.9.2.10. Штучне сушіння сіна повинне здійснюватися

агрегатами (установками) заводського виготовлення.

Під час досушування грубих кормів у закритих приміщеннях

вентилятори мають встановлюватися із зовнішнього боку будівель

(споруд) на відстані не менше 1 м від негорючих стін

(перегородок), не ближче 2 м від огороджувальних конструкцій з

горючих матеріалів груп Г1, Г2 та не ближче 2,5 м

від огороджувальних конструкцій з горючих матеріалів груп Г3, Г4.

Повітроводи мають бути виконані з негорючих матеріалів.

Місця встановлення вентиляторів повинні бути обгороджені.

Повітрозабірний отвір вентилятора необхідно захищати від

потрапляння горючих матеріалів (сіна, соломи тощо) металевою

сіткою з чарунками не більше 25 х 25 мм.

7.9.2.11. Пускова електроапаратура повинна знаходитись у

місцях, що дозволяють спостерігати за процесом запуску

вентиляторів, на окремо розташованій опорі і на відстані не менше

5 м від будівель (споруд).

Під час досушування грубих кормів під навісом (у скирті,

стозі) вентилятор повинен встановлюватися на відстані не менше

2,5 м від навісу (скирти). Провід (кабель), який живить

електродвигун, необхідно прокладати в землі. Повітровод повинен

бути виконаний з негорючого матеріалу.

7.9.2.12. На закритих складах (навісах) грубих кормів

загальний електричний вимикач повинен розміщуватися поза будівлями

(навісами) на негорючій стіні, а для будівель (навісів) з горючих

матеріалів - на окремо розташованій опорі і бути вміщеним у шафу

або нішу, які по закінченні робіт пломбуються.

Встановлення електровимикачів у середині складів (навісів) не

дозволяється.

7.9.2.13. Стоянка автомобілів, тракторів та інших

транспортних засобів на території складів грубих кормів

забороняється.

7.9.2.14. Місця постійного складування грубих кормів мають

бути огороджені та обладнані блискавкозахистом.

7.9.3. Зерносклади, зерносушарні

7.9.3.1. Щороку перед початком збирання врожаю зерносклади та

зерносушарні повинні перевірятися власником на відповідність

вимогам пожежної безпеки. Виявлені вади у їх протипожежному стані

необхідно усувати до початку сушіння та приймання зерна.

7.9.3.2. Зерносклади слід розміщувати в окремо розташованих

будівлях. Ворота в них повинні відчинятися назовні і нічим не

захаращуватися.

7.9.3.3. У разі завантаження складів зерном насипом відстань

від верху насипу до горючих конструкцій покриття, а також

світильників та електропроводів має бути не менше 0,5 м.

У місцях транспортування зерна через отвори у протипожежних

перепонах слід установлювати захисні пристрої (протипожежні

клапани та інше).

7.9.3.4. Під час експлуатації зерноскладів та зерносушарень

не дозволяється:

зберігати вкупі із зерном небезпечні в пожежному відношені

матеріали, а також будь-яке устаткування;

застосовувати в середині складських приміщень зерноочисні та

інші машини з двигунами внутрішнього згоряння;

застосовувати електропобутові та саморобні електронагрівні

прилади;

працювати на пересувних механізмах, коли зачинені ворота з

обох боків складу;

засипати зерно вище рівня транспортерної стрічки і допускати

тертя стрічки об конструкції транспортера;

розпалювати сушарки, які працюють на твердому паливі, за

допомогою ЛЗР та ГР, а ті, що працюють на рідкому паливі, - за

допомогою смолоскипів;

залишати без нагляду працюючі зерносушилки;

працювати на сушарках з несправними приладами контролю

температури і автоматики відключення подавання палива в разі

згасання факела в топці та системою електрозапалювання.

7.9.3.5. Відстань між складом зерна та пересувним сушильним

агрегатом має бути не менше 10 м.

7.9.3.6. Будова топок сушарок повинна виключати вилітання

іскор. Димові труби слід обладнувати іскрогасниками, а в місцях їх

проходження через горючі конструкції треба влаштовувати

протипожежні переділки.

7.9.3.7. Сушильна камера сушарок шахтного та жалюзійного

типів повинна заповнюватися зерном таким чином, щоб над сушильними

коробами або жалюзі був шар зерна не менше 0,4 м завтовшки.

7.9.3.8. Сушильні агрегати, які працюють на рідкому паливі,

повинні бути обладнані приладами контролю теплоносія та автоматики

безпеки, що забезпечують відключення подавання палива в разі

згасання факела в топці, підвищення температури та падіння тиску

повітря перед форсункою.

7.9.3.9. Під час роботи сушарки повинен здійснюватися

контроль за температурою зерна шляхом відбирання проб за кожні дві

години.

7.9.3.10. Для запобігання утворенню застійних ділянок

очищення завантажувально-розвантажувальних механізмів сушарки від

пилу та зерна необхідно проводити через кожну добу її роботи.

7.9.3.11. Під час вентилювання зерна в зерноскладах

вентилятори слід установлювати на відстані не менше 2 м від стін з

матеріалів груп горючості Г1, Г2 та не ближче 2,5 м від стін з

матеріалів груп горючості Г3, Г4. Повітроводи мають виготовлятися

з негорючих матеріалів.

7.9.3.12. Дерев'яні конструкції (опори, галереї тощо) в

середині зерноскладів, очисних та робочих башт повинні бути

оброблені вогнезахисною речовиною.

7.9.4. Приготування і зберігання вітамінного трав'яного

борошна

7.9.4.1. Агрегати для приготування вітамінного трав'яного

борошна повинні бути встановлені під навісом або у приміщеннях.

Конструкції навісів та приміщень з матеріалів груп горючості Г3,

Г4 мають бути оброблені вогнезахисними засобами, які забезпечують

I або II групу вогнезахисної ефективності.

Агрегати повинні мати справні прилади контролю температурного

режиму та автоматику безпеки, котра відключає подавання палива в