9.94 Комбіновані пожежні сповіщувачі повинні мати два рівні передтривоги.

9.95 Теплові сповіщувачі повинні бути максимально диференційними, з можливістю дистанційного програмування умов використання (температури навколишнього середовища, типу та призначення приміщень, висоти монтажу) і класу чутливості згідно ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 27990-88, ГОСТ 26342-84, та міжнародних стандартів EN 54 (A2R, A2S, BR, BS, A1R, A1).

9.96 Сповіщувачі повинні мати вбудований мікропроцесор з енергонезалежною пам’яттю для обробки сигналів згідно передбачених алгоритмів, формування та збереження бази даних про стан системи та навколишнього середовища.

9.97 Клас захисту димових і теплових сповіщувачів повинен відповідати IP30 згідно ГОСТ 14254-96, з можливістю збільшення класу захисту до IP32 в місцях встановлення сповіщувачів з можливим виникненням вологості.

9.98 Клас захисту ручних сповіщувачів повинен відповідати ГОСТ 14254-96.

9.99 Умови роботи по кліматичним та механічним діям для всього обладнання АПС повинні відповідати ГОСТ 15150-69 та ГОСТ 129997-84;

9.100 Автоматична пожежна сигналізація повинна мати можливість, при зміні об'ємно-планувальних рішень або конфігурації об’єкту, до зміни конфігурації адресних кільцевих шлейфів, методом перетворення на адресні радіальні шлейфи, додавання відгалужень для адресних і не адресних сповіщувачів, в будь-якому місці шлейфу (петлі). Для виконання даних можливостей в системі повинні бути спеціалізовані інтерфейсні адресні модулі, що реалізують такі можливості

Протипожежний водопровід та автоматичні установки пожежогасіння

9.101 Системи господарчо-питного та протипожежного водопроводу повинні бути роздільними. Не допускається об’єднувати систему протипожежного водопроводу та систему автоматичного пожежогасіння.

9.102 Витрати води на внутрішнє пожежогасіння в кожному протипожежному відсіку повинні становити:

- 8 струменів по 5 л/с кожна – для протипожежних відсіків з приміщеннями громадського призначення;

- 4 струмені по 2,5 л/с кожна – для протипожежних відсіків з приміщеннями житлового призначення (квартирами).

При цьому, кожне приміщення і покрівлю, що експлуатується, слід забезпечувати подачею двох струменів води від різних пожежних стояків.

Пожежні крани (пожежні кран-комплекти) необхідно комплектувати ручними перекривними пожежними стволами з можливістю зміни кута розпилу від компактного струменя до розпиленого.

9.103 Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.

Конструкція шафи пожежного крана повинна передбачати окрім розміщення в ній пожежного крана діаметром або , укомплектованого пожежним рукавом відповідного діаметра та стволом, пожежного кран-комплекту з напівжорстким рукавом діаметром не менше 25мм, виконаного відповідно ДСТУ 4401-1, що приєднується до пожежного стояка через вхідний запірний вентиль, а також двох вогнегасників.

Сигнали на запускання пожежних насосів, відкривання засувки на обвідній лінії водомірного вузла повинні надходити від кнопок, які встановлені в шафах пожежних кранів, та автоматично від датчиків положення запірних вентилів пожежних кранів та кран-комплектів (у разі відкриття наполовину будь-якого запірного вентиля). Також в шафах пожежних кранів слід передбачати кнопки дистанційного відкривання поверхових клапанів димовидалення та підпору повітря і включення вентиляторів протидимного захисту.

Зовнішнє оформлення дверей пожежних шаф повинно відповідати вимогам ДСТУ ІSО 6309.

Примітка: Витрати води на внутрішнє пожежогасіння та необхідна кількість струменів приймаються для пожежних кранів без урахування струменів та витрат пожежних кран-комплектів.

9.104 Для підключення водопроводу і автоматичних установок пожежогасіння до пересувної пожежної техніки ззовні висотного будинку слід передбачати встановлення двох патрубків від кожного вертикального протипожежного відсіку з з’єднувальними голівками діаметром . Регулювання подачі вогнегасної речовини до системи слід забезпечувати встановленням засувок та зворотних клапанів, які встановлені в середині висотного будинку. З’єднувальні голівки, які виведені назовні висотного будинку, повинні розташовуватись в місцях зручних для під’їзду пожежних автомобілів та обладнані світловими покажчиками і піктограмами.

9.105 У житлових будинках усі вбудовані і прибудовані нежитлові приміщення (автостоянки, допоміжні, технічні, громадські приміщення, сміттєзбірні камери, стовбур сміттєпроводу та ін.) слід обладнати автоматичними установками спринклерного пожежогасіння.

Усі приміщення громадських будинків повинні захищатися автоматичною системою спринклерного пожежогасіння крім приміщень, зазначених у примітці 1 таблиці С1 ДБН В.2.2-9.

9.106 Для захисту електрощитових, машинних приміщень ліфтів для транспортування пожежних підрозділів мають використовуватись автоматичні установки порошкового пожежогасіння, а серверних - газового пожежогасіння. Під час спрацювання автоматичних установок газового пожежогасіння повинні вимикатися всі системи вентиляції зазначених приміщень.

9.107 У житлових висотних будинках над вхідними дверима квартир ззовні слід передбачати установку спринклерних зрошувачів, підключених до стояків внутрішнього протипожежного водопроводу через реле протоку.

9.108 Насоси, вузли управління установок пожежогасіння, ємкості для води слід розміщувати у приміщенні насосних станцій пожежогасіння.

Приміщення насосних станцій пожежогасіння слід улаштовувати з безпосереднім виходом до сходової клітки та відокремити від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками вогнестійкістю ЕІ 60.

Температура повітря у приміщенні насосної станції повинна бути не нижче за 5 0С, відносну вологість повітря слід приймати відповідно до категорії робіт I – Б за ГОСТ 12.1.005.

Насосні станції повинні бути обладнані телефонним зв’язком.

Біля входу в станцію слід встановити табло з написом “Насосна станція пожежогасіння”.

9.109 Для потреб пожежогасіння необхідно передбачити не менше ніж два насоси (основний та резервний). Інтенсивність зрошування для спринклерного пожежогасіння 0,08 л/с на м2, розрахункова нормативна площа для визначення витрат води – , час гасіння пожежі – 30 хвилин.

9.110 В кожній квартирі повинен передбачатись пожежний кран-комплект, приєднаний до мережі господарсько-питного водопроводу будинку та обладнаний котушкою з пожежним рукавом завдовжки не менше 15м, діаметром 19мм (або 25мм, 33мм) із розпилювачем, що забезпечує можливість подання води у будь-яку точку квартири з урахуванням струменя води .

9.111 На балконах (лоджіях) при незадимлюваних сходових клітках типу H1 слід передбачати сухотруби діаметром зі спареними пожежними кранами на кожному поверсі, обладнані на рівні 1-го поверху виведеними назовні патрубками для підключення насосів високого тиску пожежних автомобілів.

9.112 Витрати води на зовнішнє пожежогасіння будинків слід приймати згідно розрахунку, але не менше 35 л/с.

9.113 Кількість і розташування пожежних гідрантів на зовнішньому протипожежному водопроводі слід приймати за СНиП 2.04.02.

Місця розташування пожежних гідрантів позначаються шляхом встановлення світлових покажчиків пожежних гідрантів згідно з 6.3.1.11 НАПБ А.01.001.

Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей

9.114 Система оповіщення (СО) про пожежу та управління евакуацією людей повинна передбачатися згідно з ДБН В.1.1-7:

- не нижче 3 типу – для висотних житлових будинків;

- не нижче 4 типу – для висотних громадських будинків.

9.115 Система оповіщення повинна видавати звуковий та світловий сигнали в кожну квартиру, офіс, готельний номер тощо, а також забезпечувати двохсторонній зв’язок квартир, готельних номерів, офісів та інших приміщень з диспетчерською (пожежним постом).

9.116 Алгоритм управління системою оповіщення слід формувати на основі отриманої інформації про спрацювання пожежних сповіщувачів, а також результатів розрахунку розвитку можливої пожежі і процесу евакуації людей.

Об’єктові пункти пожежогасіння

9.117 Об’єктові пункти пожежогасіння повинні розміщуватись на нижніх поверхах кожного протипожежного відсіку.

Об’єктові пункти пожежогасіння на першому поверсі нижнього протипожежного відсіку повинні розміщуватися поруч з приміщенням диспетчерської (пожежного поста).

Об’єктові пункти пожежогасіння, які знаходяться у вищерозташованих протипожежних відсіках, повинні розміщуватись на відстані не більше від незадимлюваних сходових кліток або ліфта для транспортування пожежних підрозділів.

Оснащення об’єктових пунктів пожежогасіння слід передбачати відповідно до додатку Р.

  1. В складі проектної документації розробляється експлуатаційна документація щодо протипожежного захисту у висотному будинку, в тому числі:
  • загальна інструкція із забезпечення пожежної безпеки;
  • інструкція щодо дій пожежної служби та обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі;
  • інструкція з управління роботою та обслуговуванню технічних засобів пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації.

Доповнення, зауваження та пропозиції:

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА

Загальні положення

10.1 Проект організації будівництва (ПОБ) висотного будинку розробляється згідно ДБН А.31-5-96 «Організація будівельного виробництва» та положеннями цього документу.

10.2 ПОБ розробляється генеральною проектною або іншою спеціалізованою організацію, яка має ліцензію на цей вид діяльності.

10.3 Рекомендується слідуючий склад ПОБ, який включає:

  • загальні положення;
    • комплексний укрупнений сітьовий графік;
    • календарні плани будівництва;
    • будівельні генеральні плани для підготовчого і основного періодів будівництва;
    • відомості обсягів робіт;
    • відомості потреби в матеріалах;
    • графік потреби в робітничих кадрах;
    • заходи з охорони праці, пожежної і екологічної безпеки;
    • вказівки щодо порядку побудови геодезичної розбивочної основи для будівництва та організації постійно діючої геодезичної групи;
    • робочі креслення нестандартного обладнання і оснащення та технологічні карти його використання;
    • пояснювальна записка.

Склад ПОБ може коригуватися за завданням замовника з метою врахування особливостей спорудження конкретного висотного будинку.

Комплексний укрупнений сітьовий графік

10.4 Комплексний укрупнений сітьовий графік складається на основі розроблення організаційно-технологічних схеми будівництва висотних будинків, які включають:

  • просторове розчленування висотного будинку на яруси по вертикалі та на ділянки (захватки) по горизонталі;
  • технологічну послідовність виконання робіт на ярусах, ділянках (захватках);
  • характеристику основних методів зведення висотного будинку.

Вихідними даними для розробки організаційно-технологічних схем є:

  • проектні рішення висотного будинку;
  • організаційно-технологічні рішення по подібним висотним об’єктам та дані щодо їх реалізації;
  • відомості щодо матеріально-технічної бази організацій, які будуть приймати участь у будівництві;
  • дані щодо кращих зразків будівельної техніки (вітчизняної та закордонної).

При розробці організаційно – технологічних схем необхідно застосовувати найбільш ефективні методи та технологічні засоби зведення висотних будинків із врахуванням переваг поточного методу будівництва.

10.5 При зведенні висотного будинку із монолітним каркасом баштового типу його доцільно розділити на окремі яруси по 8-10 поверхів, починаючи із нижнього. При суміщенні виконання робіт на різних ярусах для забезпечення безпеки проектувальна організація повинна виконати розрахунки перекриттів або захисних укриттів на сприйняття ударної дії можливого падіння вантажу із висоти, яка задається в ПОБ.

10.6 При виборі вантажопідйомних засобів необхідно приймати до уваги наявність системи обмеження зони робіт.

Зведення висотних будинків здійснюється із використанням баштових кранів вантажопідйомністю 8-10т та вильотом стріли до 50-60м, на рельсовому ходу або приставних кранів і кранів, які встановлюються на спеціальному фундаменті та на перекриттях висотної будівлі, що споруджується. В окремих випадках є можливим використання швидкомонтуємих кранів на гвинтових опорах вантажопідйомністю 2-8т, стрілових кранів як пневмоколісних так і гусеничних вантажопідйомністю 40-160т.

Всі баштові крани доцільно з’єднувати єдиною системою управління, яка виключає можливість зіткнення кранів або вантажів, які піднімаються ними.

Календарний план будівництва

10.7 Календарний план будівництва висотного будинку розробляється на підготовчий та основний періоди із визначенням обсягів будівельно-монтажних робіт по місяцям і кварталам.

В свою чергу, основний період може розбиватися на два періоди – будівництво підземної та наземної частини висотного будинку.

10.8 При будівництві висотних будинків організується комплексний потік на весь комплекс будівельно-монтажних робіт, який включає влаштування інженерних комунікацій, влаштування основи, зведення підземної і наземної частини висотного будинку, благоустрій і озеленення.

Комплексний потік складається із групи організаційно-зв’язаних, спеціалізованих і локальних потоків, об’єднаних загальною метою зведення висотного будинку, як закінченої продукції.

В складі кожного комплексного потоку визначається інтенсивність провідного спеціалізованого потоку та його тривалість.