ДБН В.1.1-24:2009. Захист від небезпечних геологічних процесів (32508)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі

ЗАХИСТ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Основні положення проектування

ДБН В.1.1-24:2009

7

Київ

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України

2010

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Чинні від 2011-01-01

Ці Норми поширюються на проектування споруд і заходів з інженерного захисту територій, будівель і споруд від шкідливої (руйнівної) дії небезпечних геологічних процесів (затоплення, підтоплення, ерозії та розмиву берегів водотоків та водойм, абразійних руйнувань морських берегів, переформування берегів водосховищ, карсту, суфозії, селевих потоків, снігових лавин, схилових гравітаційних процесів – зсувів, обвалів і їх поєднання, далі – інженерний захист).

У даних Нормах використовуються терміни і визначення понять, що наведені в довідковому додатку А.

У випадку розбіжностей вимог даних Норм від тих, що наведені в додатку Б, пріоритетними є вимоги даного нормативного документа.

При проектуванні інженерного захисту від небезпечних геологічних процесів у сейсмічних районах, у районах розвитку інших небезпечних процесів і ґрунтів з особливими властивостями (просідні, набухаючі, насипні, намивні тощо), а також на територіях, підроблюваних гірничими виробками, необхідно враховувати додаткові вимоги відповідних будівельних норм і правил згідно з додатком Б.

При здійсненні інженерного захисту від руйнівних впливів небезпечних геологічних процесів необхідно керуватися відповідними законодавчими і нормативними актами України і виконувати його з урахуванням вимог законів України "Про основи містобудування", "Про охорону навколишнього природного середовища", Земельного, Водного та Лісового кодексів України, "Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд", чинних будівельних норм, санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів, місцевих екологічних умов і обмежень, єдиної державної системи запобігання та реагування на аварії, катастрофи й інші надзвичайні ситуації.

Норми є обов'язковими для органів державного управління, контролю й експертизи, місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і відомчої належності, юридичних і фізичних осіб, що здійснюють проектування інженерного захисту територій, будівель і споруд.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СПОРУД ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ

1.1 Метою інженерного захисту території, будівель і споруд від шкідливої (руйнівної) дії небезпечних геологічних процесів є попередження, усунення або зниження до безпечного рівня їх негативного впливу на об'єкти і території.

Необхідність проведення заходів з інженерного захисту територій та об'єктів виникає у випадках, коли в ході природного розвитку територій починають проявлятись руйнівні (катастрофічні) впливи небезпечних геологічних процесів.

Потреба в заходах з інженерного захисту виникає також у випадках коли в період після освоєння територій під забудову почали проявлятись нові непрогнозовані чинники руйнівного характеру, обумовлені найчастіше впливами техногенезу.

1.2 Основними вимогами до будівель і споруд та заходів інженерного захисту у відповідності з "Технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд", є:

• забезпечення міцності та стійкості згідно з ДБН В.1.2-6;
• забезпечення пожежної безпеки згідно з ДБН В.1.2-7;
• безпека життя і здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища згідно з ДБН В.1.2-8;
• безпека експлуатації захисних споруд згідно з ДБН В.1.2-9;
• захист від шуму згідно з ДБН В.1.2-10;
• економія електричної енергії, газу, палива згідно з ДБН В.1.2-11.

1.3 Інженерний захист території, будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів повинен виключити виникнення аварійних ситуацій і забезпечити:

• загальну стійкість об'єктів і територій при основному та аварійному сполученнях навантажень;
• нормативні медико-санітарні умови проживання населення, санітарно-гігієнічні, соціальні, рекреаційні умови території, що захищається;
• надійне функціонування об'єктів, що розміщені на цих територіях;
• збереження природних ландшафтів, заповідних зон, об'єктів природної та культурної спадщини, зон відпочинку тощо;
• належне архітектурне оформлення об'єктів захисту;

- охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання земель і природних ресурсів, об'єктів, що захищаються;

- найбільш повне використання місцевих будівельних матеріалів і природних ресурсів;

- виконання будівельних робіт при вжитті заходів з інженерного захисту повинно бути безаварійним, безпечним і має виключати виникнення небезпечних нових і (або) активізацію діючих геологічних процесів на прилеглих територіях. Споруди інженерного захисту повинні функціонувати в екстремальних умовах. Якщо споруди і заходи інженерного захисту можуть чинити негативний вплив на ці території (заболочування, руйнування берегів, утворення і активізація зсувів тощо), в проектах необхідно передбачити відповідні компенсаційні заходи.

1. Термін служби об'єктів і заходів з інженерного захисту повинен відповідати термінам служби об'єктів, що підлягають захисту. У деяких випадках при негативному впливі об'єкта на природне середовище (звалища, накопичувачі рідких відходів) він може бути більшим.
2. Заходи щодо інженерного захисту території, будівель, споруд і охорони навколишнього середовища необхідно проектувати комплексно з урахуванням прогнозу змін природних умов, пов'язаних із зведенням об'єктів захисту і освоєнням території. За наявності різних видів небезпечних геологічних процесів заходи інженерного захисту повинні розроблятися з урахуванням всіх небезпечних факторів і особливостей роботи інженерних споруд монотипної дії.
3. Вибір споруд і заходів з інженерного захисту територій, будівель і споруд слід проводити на основі техніко-економічного порівняння варіантів попередження та захисту, з урахуванням всіх видів дій і деформацій, рівня відповідальності об'єктів, вартості будівель і споруд, що захищаються, їх конструктивних і експлуатаційних особливостей, раціонального використання земельних ресурсів, містобудівних вимог, розмірів збитків, яким запобігають.
4. Завдання на проектування споруд і заходів з інженерного захисту розробляється генеральним проектувальником і узгоджується із замовником згідно з матеріалами архітектурно-планувального обґрунтування, генерального плану забудови міста або (за наявності) проекту детального планування. Разом із технічним завданням (за можливості) надаються дані про положення ділянки, яка освоюється або захищається від впливу небезпечних геологічних факторів у межах населеного пункту з обов'язковим наданням картографічних матеріалів достатньої деталізації. Вихідні матеріали повинні вирішувати питання:

• про відношення ділянки до основних функціональних зон (селищної, виробничої, комунально-складської, зовнішнього транспорту) на даний час і на перспективу; про господарське використання території, її екологічне значення і перспективу розвитку;
• про розташовані на ділянці (якщо такі мають місце) будівельні об'єкти, їх цінність, стан і функціональне призначення, а також комунальні надземні і підземні мережі;
• про існуючі заходи інженерного захисту ділянки, можливості її реконструкції та умови експлуатації;
• про заходи регулювання підземного і поверхневого стоку, їх вплив на природно-техногєнні умови безпосередньо ділянки, яка освоюється, а також близько розташованої території;
• про характер використання підземного простору, особливо різного роду підземних виробок з урахуванням вимог щодо глибинної охоронної зони;

- про характеристику грунтово-рослинного покриву і результати інвентаризації зелених насаджень.

1.8 Заходи з інженерного захисту території вибираються і проектуються на підставі азноадлчіизйу матеріалів інженерних вишукувань згідно з ДБН А.2.1-1, які виконуються за завданням організації генерального проектувальника. У матеріалах вишукувань і досліджень згідно з навантаженням території і розвитком в її межах небезпечних геологічних процесів додатково до основних положень ДБН А.2.1-1 надаються дані:

- у межах розвитку зсувонебезпечних і обвальних процесів вишукування необхідно виконувати згідно з ДБН В.1.1-3. При цьому, особливу увагу слід приділяти питанням, пов'язаним із виявленням меж розвитку зсувних, зсувонебезпечних і обвальних процесів з забезпеченням достовірних даних про глибинність розвитку деформацій у ґрунтовому масиві, склад шарів зсувного схилу, стан шарів поверхневої частини корінних порід (не менше ніж до 5,0 м) і гідрогеологічні умови ґрунтового масиву з розкриттям режиму рівнів і напорів ґрунтових вод, а також коефіцієнтів фільтрації водоносних горизонтів. У рамках геотехнічних вишукувань необхідно висвітлювати фізико-механічні властивості ґрунтів у природному стані, а також в умовах зволоження і за наявності поверхні ковзання. Обов'язково (за наявності) виділяти окремі дослідження фізико-механічних властивостей ґрунтів, які охоплюють зону глибинної повзучості. Дані дослідження повинні виконуватися у межах розвитку небезпечного процесу із забезпеченням вивчення схилу вище і нижче ділянки, яка освоюється і захищається;

• у межах розвитку селевих процесів інженерно-геологічні вишукування виконуються разом із гідрометеорологічними, гідрологічними, сніголавинними і ландшафтними дослідженнями. У звітних матеріалах обов'язково повинні бути вирішені питання щодо механізму формування селів, визначені максимальні статичні і динамічні навантаження, які формуються внаслідок масопереносу ґрунтового масиву, фізико-механічні властивості селеформуючих ґрунтів;
• у межах розвитку лавин додатково до основних задач вишукувань вирішуються питання про висоту снігового покриву, його стан (сухий, зволожений, мокрий), статичний і динамічний тиск сповзаючого снігу тощо;
• у межах розвитку карстових процесів при проведенні вишукувань особливу увагу треба приділяти питанням, пов'язаним із районуванням території згідно з умовами розвитку карсту (поверхневий, глибинний), її стійкості з врахуванням карстових провалів і осідань, фізико-механічних властивостей карстових порід і гідрогеологічних умов карстових масивів;
• у межах розвитку суфозійних процесів додатково необхідно встановлювати тип і глибину поширення суфозійного процесу, а також характер його прояву;
• у межах розвитку процесів переробки берегів морів, водоймищ і річок інженерні вишукування повинні виконуватися в комплексі з гідрометеорологічними і гідрологічними дослідженнями, які висвітлюють режим рівнів води, швидкості і сили вітру, енергії хвиль морів і водоймищ, характер течії і переміщення наносів і пляжного матеріалу, а також переробки беретів в зоні шельфу морів і прибережній зоні природних і штучних водоймищ. У зоні річок додатково досліджуються питання, пов'язані з визначенням видів ерозійного впливу річки на берегові і донні відкладення, режиму формування пляжових наносів і паводкових стоків із розрахунком швидкості течії. Обов'язково треба оцінювати масштаби території, що підтоплюється і потенційно затоплюється;