Страница 10: НПАОП 92.7-1.01-06. Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки (32432)

1. Проходи для входу та виходу мають контролюватися персоналом і бути закритими (наприклад, замкненою хвірткою) під час роботи атракціону.
2. Пасажирські модулі гойдалок повинні мати поручні на висоті не менше 1,0 м від підлоги. Якщо відстань по вертикалі між верхнім краєм бічної стінки та поручнем більше 0,4 м, то слід установити додаткові проміжні пов’язі. На гойдалці для дітей віком до 10 років ці розміри мають бути 0,7 м і 0,25 м відповідно.
3. Якщо пасажирські модулі колеса огляду не повністю закриті, то мають бути вжиті заходи, що унеможливлюють контакт відвідувачів, частин їхніх тіл (особливо, довгого волосся) і одягу (довгі поли одягу, шарфи тощо) з частинами атракціону, що рухаються. Огородження вхідних проходів напіввідчинених кабін повинні мати висоту не менше 1,0 м, якщо висота підйому більше 12,0 м. Колеса огляду для дітей до 10 років з висотою підйому менше 6 м повинні мати огородження вхідних проходів напіввідчинених кабін не менше 0,7 м.
4. У пасажирських модулях атракціонів, що приводяться в рух самими відвідувачами, повинні бути передбачені ремені безпеки або аналогічні засоби, якщо під час руху відвідувачі перевертаються вниз головою.
5. Пасажирські модулі, що приводяться в рух зовнішнім джерелом енергії, на яких під час катання відвідувачі перевертаються вниз головою, а прискорення, спрямоване від голови до ніг, може бути менше 0,2g, мають бути споряджені дублюючим пристроєм фіксації. Дублювання в цьому випадку припускає установлення двох незалежних пристроїв фіксації, для того щоб у випадку відмови одного з них, другий (наприклад, захисна дуга, кабіна тощо) забезпечував безпеку відвідувача.
6. Гойдалки мають бути обладнані гальмами, які зупиняють паса-

жирські модулі не занадто різко та не блокують їх. Якщо оператор може зупинити гойдалку вручну, то вищезгадані гальма не потрібні.

1. На гойдалці для дітей до 10 років відстань між підлогою гондоли та віссю підвіски має бути не більше 3 м, підйом гондоли гойдалок вище горизонтальної лінії, проведеної через вісь обертання, має бути унеможливлений.
2. Додаткові вимоги безпеки до дитячих гойдалок
3. Ці вимоги поширюються на дитячі гойдалки, конструктивні схеми яких, залежно від способу підвішування сидіння, представлені на рис. 29.

а

Гойдалка типу 1 - з однією віссю обертання. Сидіння, підвішене на одиночних гнучких елементах, може рухатися під прямим кутом щодо перехресної балки

б

Г ойдалка типу 2 - з декількома осями обертання. Сидіння, підвішене на

одиночних або декількох гнучких елементах, що може рухатися під прямим кутом або вздовж перехресної балки

в

підвішені на гнучких елементах, які кріпляться в одній точці. Гойдалка може рухатися у всіх напрямках

Рис. 29. Типові схеми дитячих гойдалок

1. Елементи конструкції та основні регламентовані розміри гойдалок представлені на рис. 30.

Рис. 30. Елементи конструкції та основні розміри гойдалок:

1 - вісь обертання елемента підвішування (шарнір); hi - висота гойдалок; h2 - відстань до поверхні ігрового майданчика; h% - висота підвішування сидіння; h4 - відстань від сидіння до суміжної частини конструкції; l - довжина елемента підвішування гойдалок

1. Відстань до поверхні ігрового майданчика h2 для гойдалок типів

1 і 2 у стані спокою має бути не менше 350 мм, а для гойдалки типу 3 - не менше 400 мм.

1. Відстань від опорних конструкцій до сидіння h4 для гойдалки типу 3 має бути не менше 400 мм.
2. Мінімальні розміри та забезпечення стійкості сидінь гойдалок з декількома точками підвішування представлені на рис. 31.
3. Відстань між бічною стороною сидіння та суміжною конструкцією гойдалок у стані спокою С має бути не менше 0,21 + 200 мм.
4. Відстань між суміжними сидіннями гойдалок у стані спокою S має бути не менше 0,21 + 300 мм.

гойдалки та суміжною конструкцією

Рис. 31. Мінімальні розміри та забезпечення стійкості сидінь гойдалок з декількома точками підвішування:

С - відстань між бічною стороною сидіння та суміжною конструкцією гойдалок; S - відстані між бічними сторонами сидінь; l - довжина елемента підвішування гойдалок; G - довжина сидіння; F - відстань між елементами підвішування в точці кріплення шарнірів

Забезпечення стійкості сидінь

1. Для забезпечення стійкості сидінь гойдалок відстань між елементами підвішування в точці кріплення шарнірів F має бути не менше G + 0,051.
2. На гойдалці забороняється застосовувати жорсткі елементи підвішування.

Гнучкі елементи підвішування гойдалок зі стальних канатів мають відповідати вимогам пункту 5.14 цих Правил.

1. Конструкція сидіння-колиски має унеможливлювати сповзання дитини із сидіння.
2. Дозволяється розміщувати в одній рамці гойдалок не більше двох сидінь для попередження перетинання дітьми зон гойдання під час користування гойдалкою.
3. Дозволяється приєднувати раму гойдалок або верхню балку гойдалок до іншого ігрового обладнання за наявності додаткових заходів безпеки (збільшення зони безпеки гойдалок на 1,5 м, наявність бар’єрів, огороджень тощо).
4. Не дозволяється установлення сидіння-колиски в одній рамі гойдалки разом з плоскими сидіннями, призначеними для дітей старших вікових груп.
5. Гойдалки, призначені для дітей до трьох років, мають бути відділені від призначених для дітей старших вікових груп.

5.17.15.За наявності огородження, на дитячому ігровому майданчику гойдалки розміщують у максимальній близькості до огородження так, щоб діти на гойдалці перебували обличчям до майданчика. Входи до ігрового майданчика в огородженні влаштовують так, щоб обмежувати швидкість входу дітей на майданчик і не дозволяти дітям проходити або стояти за гойдалкою.

5.17.16.Зони гойдалок представлені на рис. 32.

Рис. 32. Зони гойдалок:

1 - ігрова зона; 2 - зона безпеки; 3 - зона приземлення

1. Максимальну висоту вільного падіння гойдалок С обчислюють за формулою:

С =+hs,(7)

де hi - висота гойдалок, мм;

кз - висота підвішування сидіння, мм;

(hi - кз) - відстань від поверхні сидіння гойдалок до осі обертання підвісного елемента (шарніра), мм.

Висоту вільного падіння гойдалок визначають відповідно до рис. 33.

1. Довжину зони приземлення гойдалок L визначають сумою розмірів А і В відповідно до рис. 33 і 34.
2. Для гойдалок типів 1 і 2 із сидінням довжиною не більше 500 мм ширина зони приземлення D має бути не менше 1750 мм.

Для сидінь довжиною більше 500 мм ширину зони приземлення D відповідно збільшують.

1. Для гойдалки типу 3 (з одною точкою кріплення) зона приземлення повинна мати форму кола радіусом R, що дорівнює довжині зони приземлення L, визначеній відповідно до пункту 5.17 цих Правил.

Рис. 33. Визначення висоти вільного падіння гойдалок:

А = 0,867(hі -h%) — відстань від осьової лінії гойдалок до центра ваги сидіння за відхиленні на кут 60°;

В — розмір, що залежить від властивостей ударопоглинальних покриття, рівний, мм:

1750 - для синтетичних ударопоглинальних покриттів;

2250 - для ударопоглинальних покриттів із сипких матеріалів;

С — максимальна висота вільного падіння гойдалок

1 — зона приземлення; 2 — сидіння гойдалок; L - довжина зони приземлення;

D - ширина зони приземлення

1. Взаємне перекриття зон приземлення гойдалок не дозволяється.

Для гойдалки з двома сидіннями в одній рамці зони приземлення можуть взаємно перекриватися за дотримання вимог пункту 5.17 цих Правил.

1. Для гойдалки типу 2 (з декількома осями обертання) мають виконуватися такі вимоги:

кут між спинкою та сидінням не повинен змінюватися під час гойдання; відстань по висоті між спинкою та сидінням має бути не менше 60 мм і не більше 75 мм.

діаметр отворів у сидінні має бути не більше 30 мм.

1. Для гойдалки типу 3 (з одною точкою кріплення) кріплення елементів підвішування має унеможливлювати їх скручування під час обертання платформи.
2. Додаткові вимоги безпеки до катальних гір, залізниць та інших пристроїв для розваг, що пересуваються рейками
3. Ці вимоги поширюються на атракціони, у яких пасажирські модулі пересуваються рейками або напрямними (рис. 35).

Рис. 35. Атракціони з напрямними 5.18.2.Небезпечні для відвідувачів зони в загальному випадку мають бути обгороджені жорсткою системою обмеження доступу. Прорізи для

TZH

JZT

входу та виходу повинні мати бар’єри або ворота, що позначають прохід у спеціальну зону (наприклад, за допомогою механічних воріт або турнікетів), щоб перешкоджати рух відвідувачів через них до повної зупинки пасажирського модуля.

1. Дитячі рейкові атракціони з механічним приводом, швидкість яких не більше 2,0 м/с, а гальмовий шлях під час зупинки їх оператором не більше 2 м, мають бути обладнані жорсткою системою обмеження доступу. Входи та виходи можуть бути без будь-якого контролю персоналом.
2. Малі залізниці в парках не вимагають додаткових захисних огороджень за виконання таких умов:

колія залізниці надійно обгороджена від інших атракціонів, місць перебування відвідувачів, торговельних точок тощо; поїзд веде оператор; швидкість поїзда не більше 5 м/с; на поїзді є система звукового попередження; на перехрестях є звукова та світлова сигналізація; вокзал обгороджений жорсткою системою обмеження доступу.

1. Візки з пасажирськими модулями мають відповідати вимогам пунктів 5.2 і 5.3 цих Правил, зокрема:

відвідувачі як усередині, так і зовні не повинні стикатися із частинами, що рухаються, атракціону;

відвідувачі, що перебувають у пасажирському модулі, не повинні одержувати травми кистей або передпліч у разі зіткнення з візками, що йдуть попереду або позаду;

шасі та верхня частина візків мали достатню кількість ступенів свободи та просвіт для проходження ділянок, що мають кривизну, бічні нахили, гірки і ями, з урахуванням допустимого спрацювання.

1. Бампери встановлюються на одній і тій же висоті попереду та (або) позаду в тих місцях візка, де він може контактувати з іншими

візками. Якщо під час контакту можливий зсув бамперів відносно один одного, наприклад, через поздовжнє або бічне погойдування, висота бамперів має бути достатньою, щоб забезпечити їх перекриття. Як мінімум, один бампер на кожному візку має встановлюватися на пружинному кріпленні для зм’якшення ударів, причому розраховується для номінальної швидкості. Демпфери можна не встановлювати, якщо візки захищені від зіткнення системою зон блокування.

1. Пасажирські модулі, якщо це необхідно, обладнуються засобами фіксації відповідно до пункту 5.9 цих Правил.
2. Провідні елементи візків і поїздів мають забезпечувати постійний контакт із рейками за будь-яких умов за допомогою відповідних бічних провідних роликів, протироликів або еквівалентних систем. Конструкція провідних елементів має гарантувати, що навіть у разі втрати одного колеса або ролика візок або поїзд не зійдуть з рейок. Граничні норми спрацювання поверхонь кочення ведучих коліс, бічних роликів і протироликів мають бути зазначені в експлуатаційних документах.
3. Бічні рухи візків і гондол мають бути обмежені, щоб запобігти зіткненню з візками та гондолами на сусідніх коліях або з нерухомими об’єктами. Безпечні відстані відлічуються від крайніх положень візків або гондол.
4. Гондоли, що розгойдуються, або аналогічні пасажирські модулі мають бути обладнані пристроями для блокування бічних або поздовжніх коливань гондол під час посадки та висаджування відвідувачів.
5. Якщо на атракціоні одночасно можуть рухатися кілька візків або поїздів, то має бути встановлена автоматична безвідмовна система керування, що розділяє їх і не дозволяє їм зіштовхуватися. У разі руху кількох візків або поїздів на колії вони мають споряджатися противід- катними пристроями на ділянці підіймання відповідно до вимог пункту цих Правил.
6. Система із зонним блокуванням має ґрунтуватися на повному контролі траси, розділеної на зони блокування, у кожній з яких може перебувати одночасно тільки один візок або поїзд. Зони блокування відділяються одна від одної запобіжними гальмами.
7. Підйомник можна розглядати як зону блокування, що не вимагає запобіжного гальма на своєму кінці, якщо візок або поїзд можуть бути безпечно зупинені перед входом у наступну зону блокування.
8. Не потрібно, щоб обладнання зони блокування було безвідмовним у місці посадки (висаджування), якщо максимальна швидкість візка або поїзда там не більше 1,0 м/с і модуль обладнаний амортизаторами.
9. Гальма візків мають відповідати вимогам пунктів 5.4 і цих Правил.
10. Візки мають гальмуватися стоянковими гальмами наприкінці спуску після кожної поїздки. На випадок затримки під час посадки (висаджування) відвідувачів необхідно абсолютно надійно запобігти будь- якому ризику зіткнення з візками, що рухаються слідом. 5.18.17.Запобіжні гальма на спуску мають бути розташовані на мінімальній запланованій відстані, розрахованій так, щоб між візками або поїздами, що йдуть один за одним, завжди було хоча б одне гальмо. 5.18.18.Запобіжні гальма мають бути безвідмовними та зупиняти візок або поїзд так, щоб умови гальмування були максимально сприятливими.
11. Стоянкові гальма мають забезпечувати автоматичну зупинку пасажирського модуля на найкоротшому можливому гальмовому шляху, довжина якого визначається величиною допустимих перевантажень відповідно до вимог пункту цих Правил.
12. Гальма не повинні блокуватися або заїдати, а працювати в ке-