Страница 15: НПАОП 0.00-1.66-13. Правила безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення (32387)

33

вітрі не повинен перевищувати для тротилу 0,5 мг/м", алюмінієвої пудри - 2 мг/м" ,

33

аміачної селітри - 10 мг/м , парів дизельного палива - 100 мг/м . У керівництві з експлуатації обладнання, а також з використання ВР повинні бути вказані засоби захисту органів дихання персоналу згідно з державним стандартом «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности» (ГОСТ 12.1.007-76).

1. Контрольні перевірки вмісту компонентів пилу ВР на робочих місцях повинні проводитись згідно з графіками, що затверджені технічним керівником суб'єкта господарювання.
2. 1. Забороняється:

працювати на несправному устаткуванні;

починати роботу за відсутності огорожі рухомих вузлів і механізмів;

допускати до управління устаткуванням сторонніх осіб;

експлуатувати устаткування в темний час доби без достатнього освітлення робочого майданчика.

1. Вимоги до експлуатації основних вузлів устаткування
2. 1. Устаткування, що поставляється із заводів-виробників, має бути укомплектоване необхідною технічною та експлуатаційною документацією.
   2. Розпорядчим документом по підприємству призначається особа, відповідальна за справність устаткування, встановлюється порядок технічного обслуговування, введення в експлуатацію.
3. Послідовність вмикання вузлів і агрегатів устаткування повинна регламентуватись експлуатаційною документацією.
4. Перед початком експлуатації устаткування оператор повинен ознайомитись з технічним станом агрегату згідно з журналом приймання-здавання шляхом огляду перевірити стан рукавів, кріплення вузлів, надійність заземлення, наявність змащення в редукторі та двигуні, справність контрольно-вимірювальної апаратури. Після огляду агрегату повинна проводитись його перевірка в холостому режимі роботи зі здійсненням відповідних записів у бортовий журнал.
5. До експлуатації допускаються контрольно-вимірювальні прилади, що пройшли метрологічну атестацію та визнані придатними до застосування відповідно до чинного законодавства. Метрологічна атестація окремих приладів не потрібна за умов проходження атестації автоматизованої системи керування, що виконує функції контрольно-вимірювальної апаратури.
6. Забороняється розпушувати злежалу селітру підриванням. Подрібнювачі, що використовуються для цього, повинні відповідати вимогам пунктів 2.2-2.10 цього розділу.
7. Забороняється експлуатувати шнеки з вм'ятинами на корпусі та у разі тертя його ребер об внутрішні стінки кожуха. Спіраль шнека потрібно чистити через люки не менше одного разу на добу.
8. У випадку зависання ВР у накопичувальних або перепускних вузлах необхідно застосовувати спеціальні пристрої або способи (вібрація, аерація, механічне розпушення тощо) для попередження або ліквідації зависання ВР.
9. Експлуатація стрічкового конвеєра повинна бути припинена у випадку пробуксовки стрічки або просипання матеріалу, що транспортується.
10. Зарядні трубопроводи (рукави) під час прокладання по гірничих виробках повинні розміщуватись так, щоб виключалось їх пошкодження.
11. Під час експлуатації зарядного устаткування забороняється:

• пуск машини без попередження осіб, які беруть участь у заряджанні;
• передача управління машиною особі, яка не має на це права;
• проведення ремонту, змащення, очищення устаткування, усунення неполадок у повітропровідному рукаві та зарядному трубопроводі без зупинки роботи машини.

1. Робота устаткування має бути призупинена у випадках:

• виявлення у трактах проходження ВР сторонніх предметів, мастильних матеріалів;
• нагрівання вузлів, через які транспортується ВР, понад 60° С за винятком емульсійних і водонаповнених, температура нагріву яких регламентується вимогами керівництва з експлуатації;
• шумовібраційних характеристик, що перевищують допустимі;
• порушення заданої послідовності процесів, а також установлених режимів роботи устаткування;
• пошкодження проводів засобів ініціювання в процесі заряджання.

1. Після закінчення заряджання устаткування необхідно очистити від залишків ВР промиванням його водою або продуванням стисненим повітрям. Видаляти залишки ВР металевими предметами забороняється.
2. Устаткування повинно зберігатись в окремому приміщенні або на спеціально відведеному для цього майданчику.
3. Пожежна безпека під час експлуатації устаткування повинна забезпечуватися системами запобігання пожежі, пожежного захисту та організаційно- технічними заходами відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, уведених у дію наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та державного стандарту «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования» (ГОСТ 12.1.004-91).
4. Захист від статичної електрики
5. 1. Захист устаткування від статичної електрики повинен проводитись згідно з вимогами державного стандарту «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования» (ГОСТ 12.1.018-93) та цього розділу.
   2. Конструкція устаткування повинна передбачати такі заходи захисту від електростатичних розрядів:

• заземлення електропровідних вузлів і деталей;
• зволоження ВР;
• застосування електропровідних матеріалів з питомим електричним опором до 100 кОмм;
• добір пар контактуючих матеріалів, що електризуються зарядами протилежних знаків.
• 1. Заземленню підлягають усі електроізольовані між собою частини обладнання, в яких можлива електризація ВР.
  2. Опір заземлювального пристрою, що призначений винятково для захисту від статичної електрики, не повинен перевищувати 100 Ом.
  3. Заземлювальні провідники повинні мати поперечний переріз не менше 6 мм-2 і приєднуватись до конструкції спеціальними болтами з гайками діаметром не менше ніж 10 мм.

Вузли та деталі устаткування, на яких можливе накопичення зарядів статичної електрики, повинні бути зв'язані з контуром заземлення електропровідними перемичками.

1. Затискачі заземлення повинні встановлюватись на виступаючих майданчиках або приварених планках, бути доступними для огляду та приєднання провідника заземлення.
2. 1. Для заземлення металевих елементів трубопроводів допускається викори-

-2

стання металевих хомутів поперечним перерізом не менше 25 мм .

1. Питомий електричний опір ремінних передач (плоскі або клиновидні ремені), а також конвеєрних стрічок не повинен перевищувати 100 кОмм.
2. 1. Устаткування, що монтується на пневмоколісній базі з неелектропровідними покришками, має бути заземлене за допомогою спеціальних пристроїв (ланцюги, шини з металевим обплетенням тощо).
   2. Пневмотранспортування, у тому числі пневмозаряджання гранульованих ВР, необхідно здійснювати по трубах (рукавах) з питомим електричним опором до 10 кОмм; для транспортування водовмісних ВР допускається застосовувати труби (рукави) з питомим електричним опором до 10 МОмм.
   3. Устаткування, що призначене для пневмозаряджання шпурів і свердловин гранульованими ВР, повинне оснащуватись пристроєм для їх регульованого зволоження. Змочувальну рідину необхідно подавати на виході з камери змішувача. Зарядне устаткування повинне мати пристрій для автоматичного відмикання його у випадку припинення подачі змочувальної рідини.
   4. Штуцери для з’єднання зарядних трубопроводів між собою повинні виготовлятися з електропровідних матеріалів.
   5. Трубопроводи в місцях їх перетину або зближення один з одним на відстані до 0,1 м повинні з’єднуватися електропровідними перемичками через кожні 20 м.
   6. Підшипники, вкладиші та мастила до них повинні бути електропровідними.
   7. Тканеві рукави, що застосовуються для транспортування гранульованих ВР, повинні систематично оброблятися розчинами поверхнево-активних речовин. Зарядні рукави для транспортування водовмісних ВР можуть бути гумотканевими. Незалежно від матеріалу рукавів повинен бути забезпечений їх надійний контакт із заземленими металевими вузлами зарядного устаткування.
   8. У процесі експлуатації пристроїв захисту від статичної електрики необхідно:

• перевіряти перед початком роботи надійність електричного контакту за- землювального провідника в місцях з'єднання та цілісність електричної мережі по всій довжині;
• не допускати забруднення, механічних пошкоджень, тривалої дії променів, кислот та органічних розчинників на електропровідні покриття технологічного устаткування, робочих місць і підлоги;
• виконувати планово-випереджувальний ремонт засобів захисту від статичної електрики одночасно з ремонтом технологічного устаткування та електрообладнання відповідно до вимог інструкції з ремонту засобів захисту від статичної електрики, яка узгоджується з територіальним органом Держгірпромнагляду України;
• огляд і вимірювання електричних опорів заземлювальних пристроїв для захисту від статичної електрики повинні виконуватись з тією самою періодичністю, що й перевірка заземлення електроустаткування відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок та НПАОП 40.1-1.21-98.

1. Технічне обслуговування устаткування
2. 1. Технічне обслуговування устаткування включає його профілактичний огляд та ремонт і повинно проводитися згідно з установленим на підприємстві порядком на такі види робіт. Під час виконання ремонтів вносити будь-які зміни в конструкцію устаткування забороняється.
   2. Профілактичні огляди устаткування необхідно проводити кожного разу під час підготовки його до роботи силами обслуговувального персоналу під керівництвом посадової особи, яка призначена відповідним розпорядчим документом керівника суб’єкта господарювання.
   3. Види, склад і періодичність ремонту устаткування повинні визначатись експлуатаційною та ремонтною документацією згідно з вимогами державного стандарту «Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи» (ДСТУ ГОСТ 2.601:2006).
   4. До ремонту устаткування повинні допускатися працівники, які пройшли виробничо-технічне навчання і атестовані в установленому порядку.
   5. Конструктивні зміни під час ремонту або модернізації устаткування повинні виконуватися підприємствами за умови їх погодження із заводом-виготовлювачем.
   6. Ремонт устаткування необхідно виконувати в спеціально призначених для цього приміщеннях з дотриманням вимог відповідної технічної документації.
   7. Вогневі роботи під час ремонту устаткування повинні проводитись відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01), та НАПБ А.01.001-2004.
   8. Устаткування після ремонту повинно відповідати кресленням і технічним характеристикам на нього. Дані щодо виконаного ремонту заносяться до формуляра.
   9. Приймання відремонтованого устаткування повинно здійснюватись в установленому на підприємстві порядку з оформленням акта, який затверджує технічний керівник підприємства.
   10. Устаткування, що відпрацювало термін експлуатації за кількістю машино- годин, підлягає списанню. Продовження терміну експлуатації дозволяється тільки за умов позитивного висновку заводу-виробника про можливість подальшої експлуатації, а також на підставі експертного обстеження комісією та позитивного висновку про відповідність устаткування діючим вимогам з безпеки.

ХІІ. Проектування, облаштування й експлуатування блискавкозахисту складів вибухових матеріалів

1. Загальні положення
2. 1. Блискавкозахист складів ВМ необхідно виконувати відповідно до вимог проекту.
   2. Для сховищ постійних та тимчасових поверхневих, напівпоглиблених і поглиблених (за товщини покривного шару менше ніж 10 м) складів ВМ, розташованих на земній поверхні, будівель підготовки ВМ, а також пунктів виготовлення ПБ з ЕД обов'язковий захист як від прямих ударів, так і від вторинних впливів блискавок.
   3. Стаціонарні пункти виготовлення і підготовки ВР на підприємствах, що здійснюють підривні роботи, також обладнують блискавкозахистом відповідно до вимог цього розділу.
   4. Майданчики для зберігання ВМ у контейнерах і пунктах відстою транспортних засобів з ВМ треба захищати тільки від прямого удару блискавки. Короткочасні склади ВМ (за винятком плавучих складів) блискавкозахистом можна не обладнувати.
   5. Під час грози переміщення людей у зоні розташування заземлювальних пристроїв блискавкозахисту забороняється.

З метою зниження небезпеки крокової напруги необхідно застосовувати заглиблені та розосереджені заземлювачі у вигляді кілець і розбіжних променів.

1. Блискавкозахисні пристрої
2. 1. Захист від прямих ударів блискавки будинків і споруд, зазначених у пункті
3. 2 цього розділу, треба виконувати окремо розміщеними стрижньовими або тросовими блискавковідводами (рис. 1 і 2 (додатки 14 і 15)), що складаються з блискав- коприймачів, струмовідводів і заземлювачів (пункти 4.4, 4.5, 4.7, 4.8 цього розділу).
4. 1. Підведення повітряних проводів до будинків і споруд, що захищають від прямих ударів блискавки, забороняється.

Відстань між блискавковідводами та сховищами має забезпечувати вільний проїзд транспортних засобів.

1. Найменші допустимі відстані від струмовідводу окремо розміщеного стриж- ньового блискавковідводу в точці А на рис. 1 (додаток 14) до споруди, яку захищають, обирають залежно від імпульсного опору заземлення Ru за рис. 3 (додаток 16).