Страница 13: НПАОП 0.00-1.66-13. Правила безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення (32387)

Вантажопідіймальні засоби необхідно заземлювати, вони повинні мати справну ізоляцію.

Заряди необхідно готувати в спеціально облаштованому приміщенні. У ньому можна зберігати змінний запас ВМ, але не більше ніж 10 кг ВР і відповідної кількості ЗІ. Ключі від цього приміщення впродовж зберігання у ньому ВМ повинні бути тільки у підривника.

1. Для ініціювання зарядів дозволяється використання вогневого підривання та підривання з використанням ДШ. Підривання з використанням ЕД дозволяється тільки під час обробки металу енергією вибуху, а також під час застосування ЕД, нечутливих до блукаючих струмів, якщо температура масиву, що буде підриватися, не досягає 50°С.
2. Підривні роботи у підривних камерах і бронеямах
3. 1. Підривні роботи дозволяється виконувати в бронеямах, що споруджені по спеціальному проекту після прийняття їх в експлуатацію комісією підприємства за участю представника територіального органу Держгірпромнагляду України.
   2. Перед уведенням бронеями в експлуатацію, а також після ремонту або заміни хоча б частини броневих плит, кришки або стін бронеяму необхідно випробувати на міцність триразовим вибухом зарядів подвоєної (проти максимально застосовної) маси, розміщених у виробках згідно з проектом. Після кожного вибуху бронеяму необхідно провітрювати.
   3. Кожна бронеяма повинна мати два окремих виходи. Маса кришки для бронеями та її конструкція повинна виключати можливість зрушення або руйнування її під час вибухів.
   4. Навколо бронеями на відстані від неї не менше ніж 30 м повинна бути встановлена огорожа, а на під'їзних шляхах - шлагбауми.
   5. Перевіряти, транспортувати, зберігати та знищувати вибухонебезпечний металобрухт необхідно згідно з вимогами чинного законодавства.
   6. Змінний запас ВМ для виконання підривних робіт у бронеямі дозволяється зберігати в зарядному приміщенні, розташованому на огородженій території бронеями на відстані не менше ніж 30 м від місця підривання. Двері приміщення повинні бути обладнані міцними надійними замками (не менше двох).
   7. ВР та ЗІ повинні зберігатися в окремих ізольованих кімнатах (секціях) будинку підготовки ВР під наглядом підривника або озброєної варти.
   8. Під час проведення підривних робіт у бронеямах дозволяється використання електричного освітлення з напругою не вище 12 В. Перед початком заряджання електричне освітлення має бути вилучене з ями, а подальша робота повинна виконуватись з використанням рудничних акумуляторних світильників.
   9. Завантаження та розвантаження бронеями дозволяється виконувати тільки кранами.

Забороняється присутність підривників у бронеямі під час виконання вантажно- розвантажувальних робіт.

1. Необхідно забезпечити вільний підхід для піднесення ВМ до місця виконання підривних робіт і відхід підривників у безпечне місце.

Контроль за виконанням підривних робіт у бронеямі покладається на майстра дільниці підривних робіт.

1. До початку проведення підривних робіт їх керівник (майстер) зобов'язаний перевірити бронеяму на придатність до експлуатації, а саме:

• справність звукової та світлової сигналізації;
• працездатність систем вентиляції та відкачки води;
• справність електроосвітлення, у тому числі акумуляторних ліхтарів;
• відсутність тріщин у броневих плитах кришки бронеями і стін та дефектів у їх кріпленнях;
• відсутність завислих осколків металу;
• справність пересувного механізму кришки;
• справність кранового обладнання (виконується кранівником).
• 1. Забороняється проведення підривних робіт у несправній бронеямі.
  2. У разі одноразового подрібнення металоконструкцій декількома зарядами підривати їх необхідно з використанням ДШ, НСІ. Під час підривання поодиноких зарядів дозволяється використання вогневого підривання.
  3. Після кожного вибуху бронеяму необхідно провітрювати. Тривалість провітрювання визначається інструкцією з експлуатації бронеями.

Забороняється огляд місця вибуху та виконання робіт у непровітреній від отруйних газів бронеямі.

1. Під час підготовки масиву до підривних робіт всі шлакові та металеві напливи на ньому від пропалювання рукавів киснем повинні бути видалені.

Завантаження масивів у бронеями дозволяється тільки після охолодження їх до температури нижче 80°С.

Масиви надійно встановлюються на дно бронеями з вертикальною орієнтацією рукавів із забезпеченням вільного доступу для заряджання та набивки рукавів. Установлення масивів проти виходів з бронеями забороняється.

1. ПБ виготовляються тільки на місцях проведення підривних робіт.
2. 1. Відрізки ДШ, що вводяться в рукави, нарізаються одночасно.
   2. Під час заряджання рукавів внасип маса кожної порції ВР не повинна перевищувати 200 г. Ущільнення кожної порції в рукаві виконується підштовхуванням дерев'яним набійником (без ударів).

Заряджання рукавів з драбин виконується двома підривниками.

1. Під час підривання за допомогою ДШ дозволяється перший (попереджувальний) сигнал подавати перед початком монтажу підривної мережі.

По першому сигналу всіх працівників, у тому числі й підривників, необхідно вивести за межі небезпечної зони (а підривника, який виконує підривання, - в укриття), виставити пости оточення небезпечної зони. Майстер повинен ще раз перевірити відсутність людей в небезпечній зоні, переконатися в тому, що пости оточення небезпечної зони знаходяться на своїх місцях та заходи із запобігання розсіянню осколків виконані, після чого подає другий (бойовий) сигнал. За цим сигналом підривник повинен змонтувати підривну мережу і здійснити вибух.

1. Ліквідацію зарядів, що відмовили, проводять видуванням забивки та введенням у рукав нового ПБ.
2. 1. У разі пробитих наскрізних рукавів їх необхідно до повторного заряджання в нижній частині забити папером, азбестом тощо, а потім засипати піском на висоту 0,1 - 0,2 м. Підсипку необхідно щільно утрамбувати набійкою.
   2. Після закінчення підривних робіт необхідно подати сигнал «Відбій». За цим сигналом кранова бригада після отримання дозволу майстра дільниці підривних робіт може приступати до відвантаження металобрухту з бронеями.
3. Підривні роботи в гарячих масивах
4. 1. Підривні роботи в гарячих масивах проводяться згідно з проектом (паспортом) ведення підривних робіт, розробленим відповідно до вимог НПАОП 0.00-6.0706 і вимог чинного законодавства.
   2. Для підривних робіт у гарячих масивах дозволяється застосовувати ВР групи D (крім димного пороху). Електричний спосіб підривання забороняється.
   3. ВР без термоізоляційної оболонки дозволяється заряджати за температури в шпурі (свердловині, рукаві) до 80°С. У цьому разі ПБ необхідно додатково впаковувати в пергаментний, крафт-целюлозний або обгортковий папір.

Необхідно випробовувати термічну надійність пакування ПБ шляхом розміщення впакованої запалювальної трубки в шпурі. Якщо детонатор вибухне раніше ніж за 5 хвилин, товщину пакування необхідно збільшити.

Забороняється заряджати і підривати заряди у шпурах за температури, що перевищує 200°С.

1. За температури в шпурі (свердловині, рукаві), що перевищує 80 °С, заряд ВР необхідно помішувати в загальну термоізоляційну оболонку. Вибух необхідно проводити за допомогою запалювальної трубки з довжиною вогнепровідного шнура не менше ніж 60 см. Запалювальна трубка разом з КД повинна бути обгорнена в загальну термоізоляційну оболонку. Заряд ВР може бути складений з декількох патронів у термоізоляційній оболонці, один з яких повинен бути ПБ.

Забороняється скручувати та згортати ВШ усередині ізоляційної оболонки ПБ та поза нею.

1. Дозволяється одночасне заряджання та підривання не більше п’яти зарядів за температури в шпурі (свердловині, рукаві) 45-80°С і не більше одного - за температури понад 80°С. За температури в шпурі менше ніж 45°С кількість зарядів не обмежується.
2. 1. Забороняється застосовування зовнішніх зарядів у гарячих масивах з температурою понад 80°С, крім виняткових випадків, за умови погодження з територіальним органом Держгірпромнагляду України.
   2. До початку заряджання шпурів посадова особа, яка призначена відповідним розпорядчим документом керівника суб’єкта господарювання, повинна заміряти температуру гарячого масиву. Дозвіл на заряджання посадова особа дає тільки за температури в гарячому масиві 81-200°С.
   3. Роботи із заряджання та забивання шпурів (свердловин) проводяться двома підривниками в присутності посадової особи, яка призначена відповідним розпорядчим документом керівника суб’єкта господарювання для керування підривними роботами.

Якщо впродовж чотирьох хвилин підривники не встигли закінчити заряджання всіх шпурів, посадова особа, яка керує підривними роботами, повинна негайно припинити заряджання та вивести людей у безпечне місце.

1. Підривні роботи під час руйнування будівель і споруд
2. 1. У проектах ведення підривних робіт разом з розв’язанням інших питань необхідно визначати напрямок звалювання об’єкта, а також заходи на випадок неповного його руйнування вибухом.
   2. Забороняється заряджання шпурів (свердловин), що розкрили пустоти в масиві об’єкта, який підлягає руйнуванню.
   3. Перший попереджувальний сигнал необхідно подавати перед укладанням у заряди ПБ з ЕД, а у разі підривання за допомогою ДШ або НСІ - перед початком монтування підривної мережі.

Сигнал «Відбій» можна подавати тільки за розпорядженням відповідальної за проведення вибуху посадової особи, яка призначена відповідним розпорядчим документом керівника суб’єкта господарювання, після того, як вона разом зі старшим підривником огляне місце вибуху.

1. Під час проведення підривних робіт за наявності в небезпечній зоні котлів, трубопроводів та інших об’єктів, що перебувають під тиском, тиск необхідно знизити до меж, погоджених із суб’єктами господарювання, що експлуатують ці об’єкти.
2. Підривні роботи під час дроблення матеріалів
3. 1. Під час проведення підривних робіт з дроблення руди, вугілля, рудних концентратів, металевої стружки, що змерзлися, забороняється застосовування ВР, що містять рідкі нітроефіри.

Забороняється застосовування електричного ініціювання для розпушування металевої стружки.

Забороняється розпушування вибухом мінеральних добрив на основі АС та інших селітр.

1. Дозволяється розпушування харчової солі (що знаходиться в штабелях, буртах і закритих складах) способом підривання із застосуванням КД з паперовою гільзою або ДШ.
2. Підривні роботи у високогір’ї та в охоронних зонах магістральних трубопроводів
3. 1. У проектах ведення підривних робіт необхідно враховувати конкретні особливості рельєфу земної поверхні (крутизна схилів, їх направленість, наявність ущелин, долин, снігового покриву, лавинонебезпечних і селенебезпечних ділянок тощо), будову гірського масиву, клімат у районі вибуху для того, щоб точніше обчислити інтенсивність і орієнтацію впливу уражаючих чинників і можливих негативних наслідків вибуху на навколишнє середовище.
   2. Підривні роботи в охоронній зоні відкритого або закритого (заглибленого) магістрального трубопроводу проводяться тільки за наявності письмових погоджень суб’єктів господарювання, що експлуатують трубопровід. Для одержання письмового погодження виконавець підривних робіт надає суб’єктам господарювання на погодження проект ведення підривних робіт. Проект повинен відповідати вимогам цих Правил і забезпечувати збереження трубопроводу та інших споруд (перекачувальних станцій тощо) від впливу вибуху, а також реалізувати додаткові умови, встановлені суб’єктами господарювання, що експлуатують трубопровід.

ХІ.Вимоги безпеки до зарядного, доставного та змішувального устаткування

1. Загальні вимоги до конструкції устаткування
2. 1. Обладнання для виготовлення вибухових матеріалів, засоби механізації, пристрої та апаратура для підривних робіт допускаються до постійного застосування за рішенням Держгірпромнагляду України на підставі позитивного акта приймальних випробувань.
   2. Конструкція устаткування розробляється та проектується з урахуванням конкретних гірничотехнічних умов розробки родовищ, фізико-хімічних і вибухових властивостей ВР.
   3. Вузли та деталі, безпека застосування яких не пов'язана з особливостями ВР і не передбачена цим розділом, виконуються згідно з вимогами чинних нормативних актів.
   4. Конструкція устаткування повинна забезпечувати безпеку працівників, у тому числі:

• можливість доступу для огляду та очистки вузлів, де ВР підлягають механічному або іншому зовнішньому впливу, а також до місць, де є можливим накопичення ВР, мастил та інших продуктів;
• дозування компонентів і ВР у заданій пропорції;
• ефективне пилоподавлення;
• дотримання параметрів заданого технічного режиму роботи устаткування, достовірний контроль за здійснюваними технологічними процесами;
• надійний захист устаткування під час пневмозаряджання;
• блокування роботи устаткування у разі порушення послідовності технологічних операцій;
• дистанційне управління небезпечними операціями;
• світлову або звукову сигналізацію у разі виникнення небезпечних режимів роботи.
• 1. Конструкція устаткування повинна мати мінімум вузлів, у яких ВР або їх компоненти підлягали б механічній дії.
  2. Матеріал вузлів і деталей, їх покриттів, що стикаються з ВР або їх компонентами, не повинен вступати з ними в активну хімічну реакцію та підлягати корозії, а також не давати іскор під час роботи рухомих частин устаткування, ударів та тертя. У цьому разі деталі, що працюють у режимі тертя, треба виготовляти з хромонікелевої сталі або жаростійких електропровідних пластмас без твердих наповнювачів, а ненавантажені деталі можуть бути виготовлені з алюмінію або його сплавів з вмістом магнію не більше 1%.