Примітка 2. Передбачається, що програма перевірок визначає необхідні заходи контролю (здійснення перевірок) при експлуатації, якщо адекватно не забезпечується довготривала відповідність основним вимогам до споруди.

Примітка 3. Вся інформація, необхідна для експлуатації і нагляду за конструкцією, надається особам і органам, що несуть відповідальність за завершену конструкцію.

  1. Особливі вимоги для конструкцій
  2. Конструкції перекриттів і покриттів
  3. У 14.2.3.2 наведено спрощений метод розрахунку, що допускає відсутність обпирання панелей обшивки до балок або крокв, які з’єднані між собою, наприклад, за допомогою рейок, як показано на рисунку 15.1. Повинні застосовуватись цвяхи, за винятком гладких, або шурупи з максимальним кроком 150 мм вздовж граней панелей обшивки. Незалежно від зони максимальний крок становить 300 мм.

А<

А-А

1 - похила рейка, прибита до балки або крокви; 2 - рейка; 3 - обшивка, прибита до рейки

Рисунок 15.1 - Приклад кріплення панелей, що не обпираються на балки або крокви

  1. Стіни

Рисунок 15.2 - Прикріплення панелі

1 - максимальний крок 300 мм для проміжних стояків; 2 - грань панелі; 3 - максимальний крок цвяхів 150 мм

  1. Спрощений метод розрахунку, наведений у 14.2.4.2 і 14.2.4.3, допускає, що прикріплення панелі повинно мати максимальний крок 150 мм вдовж граней для цвяхів і 200 мм - для шурупів. На внутрішніх стояках максимальний крок не повинен перевищувати більш ніж вдвічі крок вздовж граней або 300 мм, в залежності, який менше (рисунок 15.2).
  2. Особливі правила для ферм із кріпленням сталевими перфорованими пластинами
  3. Виготовлення

Примітка. Вимоги до виготовлення ферм надані у чинних нормативних документах.

  1. Зведення
  2. Ферми необхідно перевіряти на прямолінійність і вертикально вивіряти до розкріплення постійними в’язями.
  3. При виготовленні ферм елементи не повинні деформуватись більше граничних значень, наведених у нормативних документах. Однак, якщо елементи, що зазнали викривлення у період виготовлення до зведення, можуть бути вирівняними без пошкодження деревини або з’єднань та експлуатуватись прямими, ферма може вважатись такою, що відповідає вимогам експлуатації.
  4. Максимальний вигин abow у будь-якому елементі ферми після зведення повинен обмежуватись. При забезпеченні необхідних заходів безпеки для завершеної покрівлі, що обмежують зростання вигину, слід призначати максимально допустиму величину вигину аЬощ регт.

Примітка. Рекомендований діапазон a^ow perm становить 10...50 мм.

  1. Максимальне відхилення adev ферми після зведення від вивіреної вертикалі повинно обмежуватись. Максимально допустиме відхилення ферми від вивіреної вертикалі слід призначати

як adev, perm •

Примітка. Рекомендований діапазон я dev, perm становить 10...50 мм.

ВЕЛИЧИНИ МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ І МОДУЛЯ ЗСУВУ ДЕРЕВИНИ ТА ФАНЕРИ

Модуль пружності деревини при розрахунку за граничними станами другої групи слід приймати: уздовж волокон Е - 10 000 МПа (100 000 кгс/см2); упоперек волокон £090 - 400 МПа (4000 кгс/см2). Модуль зсуву деревини щодо осей, спрямованих вздовж і поперек волокон, слід приймати 500 МПа (5000 кгс/см2). Коефіцієнт Пуассона деревини упоперек волокон при напруженні, спрямованих вздовж волокон, слід приймати v900 = 0,5, а вздовж волокон при напруженнях упоперек волокон v0>90 = 0,02.

Величини модулів пружності і зсуву будівельної фанери в площині листа ЕфіЄфі коефіцієнт Пуассона ф при розрахунку за другою групою граничних станів слід приймати за таблицею АІ.

Таблиця АІ

Вид фанери

Модуль

пружності,

МПа

Модуль зсуву, МПа

Коефіцієнт

Пуассона

кгс/см2

кгс/см2

1 Фанера клеєна березова марки ФСФ сортів В/ВВ,В/С,ВВ/С семишарова і п’ятишарова:

уздовж волокон зовнішніх шарів

9 000 90 000

750 7 500

0,085

упоперек волокон зовнішніх шарів

6 000 60 000

750 7 500

0,065

під кутом 45° до волокон

2 500 25 000

3 000 30 000

0,6

2 Фанера клеєна з деревини модрини марки ФСФ сортів В/ВВ і ВВ/С семишарова:

уздовж волокон зовнішніх шарів

7 000 70 000

800 8 000

0,07

упоперек волокон зовнішніх шарів

5 500 55 000

800 8 000

0,06

під кутом 45° до волокон

2 000 20 000

2 200 22 000

0,6

3 Фанера бакелизована марки ФБС:

уздовж волокон зовнішніх шарів

12 000 120 000

1 000 10 000

0,085

упоперек волокон зовнішніх шарів

8 500 85 000

1 000

10 000

0,065

під кутом 45° до волокон

3 500 35 000

4 000 40 000

0,7

Примітка. Коефіцієнт Пуассона вказаний для напряму, перпендикулярному до осі, уздовж якої визначений модуль пружності.

ХАРАКТЕРИСТИЧНІ І ТИМЧАСОВІ ОПОРИ ДЕРЕВИНИ СОСНИ І ЯЛИНИ

Характеристичні опори (із забезпеченістю 0,95) і середні значення тимчасових опорів і відповідно сортної деревини пиломатеріалів і чистої деревини, приведені до вологості 12 %, наведені для основних видів напруженого стану в таблиці А2.

Таблиця А2

Вид напруженого стану

Характеристичні опори МПа (кгс/см2). Сорти деревини

Характеристичні опори МПа (кгс/см2), чистої деревини

1

2

3

1. Вигин:

а) при навантаженні кромки

26 (260^ 36 U6oJ

24 Г240Л

зз I330J

16 (160'І

22 V22oJ

-

б) при навантаженні пласті

ЗО [СЗООЛ 42 L 420 J

27 (270 37,5 U75J

20 (200^ 28 І280J

57 (570 Л

80 UooJ

2. Стиск уздовж волокон

25 (250

зз I330J

23 ( 230^)

зі UioJ

15 (150

20 UooJ

33 (330^1 44 V44oJ

3. Розтягування уздовж волокон

20 (200 ^ 34 v 340J

15 (150 Л 25 V250J

-

60 ( 600 'ї

100 uoooj

4. Сколювання уздовж волокон

3,6 (360^1

6 UooJ

3,2 С 32 Л

5 150 J

3,2 (32^ 5 V 50 J

45 (45) 7 v 70 J

Примітка 1. Розміри поперечних перерізів випробовуваних зразків пиломатеріалів приймаються відповідно до їх товщини за сортаментом.

Примітка 2. Тимчасові опори слід визначати: для пиломатеріалів і заготовок з них цілісних і зрощених із застосуванням на зубчастих з’єднаннях - за випробуваннями згідно з ГОСТ 15613.4; ГОСТ 21554.2; ГОСТ 21554.4; ГОСТ 21554.5; ГОСТ 21554.6; для чистої деревини - за випробуваннями малих зразків відповідно до вимог ГОСТ 4.208. При вибіркових контрольних випробуваннях слід керуватися ГОСТ 18321 і ГОСТ 20736.

Примітка 3. Міцність деревини брусів і круглих лісоматеріалів допускається оцінювати візуально за сортоутворюючими ознаками і додатковими вимогами:

а)ширина річних шарів у деревині повинна бути не більше 5 мм, а склад у них пізньої деревини - не менше 20 %;

б)у заготовках із пиломатеріалів 1-го та 2-го сортів для крайньої розтягнутої зони (на 0,15 висоти перерізу) клеєних елементів, що вигинаються, і в дошках 1-3-го сортів завтовшки 60 мм та менше, які працююють на ребро при згині або розтягу, не допускається серцевина.

Примітка 4. Міцність заготовок із пиломатеріалів, зрощених по довжині зубчастими деталями, при випробуваннях на вигин і навантаженні по пласту повинна бути не нижче за значення, вказані в 1,6 для 1-го сорту.

МОДЕЛІ РУЙНУВАННЯ ПРИ ЗСУВІ ПО ЛІНІЇ АБО ЗОНІ РОЗТАШУВАННЯ З’ЄДНУВАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ НАГЕЛЬНОГО ТИПУ "СТАЛЬ-ДЕРЕВО"

І

Б. 1 Для з’єднань "сталь-дерево", які включають багато елементів кріплення нагельного типу, на І які діє складова усиль, паралельна волокну близько до кінця елемента, характеристична несуча ; здатність проти руйнування вдовж периметра зони розташування елементів кріплення, як j показано на рисунку Б.1 (руйнування по лінії блока) та рисунку Б.2 (руйнування всього блока), J повинна визначатись за виразом:

(Б.1)

(Б.2)

(Б.З)

Fbs,Rk = max

0) 7Anet v J

Anet,t Fnet,t ^1

ДЄ

■Jnet,v

моделі руйнування (e,f,jII, к, m)

net,v

(A„et,t +2fe/) BC* м°Делі руйнування

(Б.4)

(Б.5)

Fnet,v Jlv,i > і

Fnet,t’

і

для тонких сталевих пластин (при моделях руйнування, наведених у дужках) 0,411(а)

(Б. 6)

М

уЯк

(b)

1.4

fИ,к d

- для товстих пластин (при моделях руйнування, наведених у дужках)

(d)(h)

ІМ

уЯк

fh,k ^

(Б.7)

М

(c)(g)

2 +-

fh,k dt 1

y,Rk

де Pf,s>Rjt - характеристична несуча здатність на зсув блока по лінії або периметру;

Anet t - площа перерізу нетто перпендикулярна до волокна;

Anet,v - площа нетто на зсув у паралельному волокну напрямі;

Lnet t - ширина нетто перерізу перпендикулярна до волокна;

Fnet,v ~ загальна довжина нетто зони руйнування від зсуву; lVti lt i - показані на рисунку Б. 1

tej - фактична глибина у залежності від моделі руйнування кріплення (рисунок 13.3);

ti - товщина дерев’яного елемента або глибина проникнення елемента кріплення; Му м - характеристичне значення моменту на границі текучості елемента кріплення; d- діаметр елемента кріплення;

ft,о,к~ характеристичнийопір дерев’яного елемента розтягу;

/vд.- характеристичнийопір дерев’яного елемента на зсув;

ft k- характеристичнийопір заанкерування дерев’яного елемента.

Примітка. Моделі руйнування, що виражаються (Б.З), (Б.6), (Б.7), показані на рисунку 13.3.

7•••1

Гт,

1 hi '

• • • <

J hi

О

О

О

L-1-

/v.l h,2/у,З/у,4

L^L^J

ппп

h, 7

lb

hi

V,6

1 - напрям волокон; 2 - лінія руйнування

Рисунок Б.1 - Приклад руйнування блока по лінії

та

БАЛКИ З МЕХАНІЧНИМ З’ЄДНАННЯМ ЕЛЕМЕНТІВ В.1 Спрощений розрахунок В.1.1 Поперечні перерізи

В. 1.1.1 У цьому додатку розглядаються поперечні перерізи, показані на рисунку В.1.

В.1.2 Передумови

В. 1.2.1 Метод розрахунку базується на теорії лінійної пружності та наступних передумовах:

  • шарнірно обперті балки мають прогін І. Для нерозрізних балок може застосовуватись величина 0,8 / відповідного прольоту, а для консольних балок - подвоєна довжина вильоту консолі /;
  • складові частини (дерев’яних або на основі деревини панелей) виготовлені на повну довжину або зі склеєними з’єднаннями стиків;
  • складові частини з’єднуються між собою механічними елементами з модулем ковзання К
  • крок елементів кріплення s або постійний, або змінюється рівномірно відповідно до величин сил зсуву між значеннями smin і smax при smax < 4smin;
  • навантаження діє у напрямку осі Z та викликає момент М = М(х), що змінюється синусоїдально або за параболою, та зусилля зсуву V = V{x).

В. 1.3 Крок кріплення

В. 1.3.1 Якщо полиці складаються з двох частин, з’єднаних зі стінкою, або якщо стінка складається з двох частин (як у балках коробчастого перерізу), крок s, визначається сумарною кількістю елементів кріплення на одиницю довжини двох з’єднуваних панелей.

В.1.4 Прогини, спричинені згинальними моментами

В.1.4.1 Прогини визначаються через застосування фактичної жорсткості на згин Elej, яка визначається згідно з В.2.

1 - крок 5], модуль ковзання Кх, навантаження Fj; 2 — крок $3, модуль ковзання К3, навантаження F3

Рисунок В.1 - Поперечний переріз (зліва) і розподіл згинальних напружень (справа).

Всі розмірності додатні за винятком а2, додатній напрям якої показано

В.2 Фактична згинальна жорсткість

В.2.1 Фактична згинальна жорсткість повинна визначатись за виразом:

(.ЕІ)е/+ у і EjA, я,2)(В.1)

при середньому значенні Е і при:

А{ = bt hj ,(В.2)

(В.Э)

72=1.(В.4)

у і = 1 + п2 EjAjSj I^Kjl2^дляі=1 та і = 3 ,(В.5)

ylElAl(hl + h2)-y3E3A3(h2+h3) я2 = ,(В.6)

2 I y-EjAi і=і

де значення символів визначено на рисунку В.1

Kj = Kseri - для визначення граничного стану за придатністю для експлуатації;

Kj = Kuj - для визначення граничного стану за міцністю і стійкістю.

Для таврових балок h3 = Q.

В.З Нормальні напруження

В.3.1 Нормальні напруження повинні визначатись за виразами:

УіЕ,а,М

(В.7)

ef

(ЕІ)

0,5 RkM

am і = .(В.8)

’(EI)ef

В.4 Максимальні напруження зсуву

В.4.1 Дотичні напруження досягають максимальних значень при рівності нулю нормальних напружень. Максимальні напруження зсуву в елементах стінки (частина 2 рисунка В.1) повинні визначатись за формулою:

lifjAlflio15Wiv.

МИ)(/

В.5 Навантаження на елемент кріплення

В.5.1 Навантаження на елемент кріплення повинно визначатись за формулою:

Р ЬЕіАіОіЗі_у

де і = 1 і 3 відповідно;