- гіпсовий і гіпсоангідритовий камінь згідно з ГОСТ 4013. Допускається використання фосфогіпсу, фторогіпсу, борогіпсу та інших матеріалів, які містять сульфат кальцію, за відповідною нормативною документацією;
- гранульовані доменні шлаки згідно з ГОСТ 3476, пуцоланові добавки осадочного і вулканічного походження, а також промислові пуцолани - за ТУ 21-26-11 або за іншою нормативною документацією. Зола-виносу в таблиці 1 класифікована як окремий вид;
- вапняк, хімічний склад якого відповідає вимогам ТУ 21-13-6 до карбонатних порід;
- добавки-наповнювачі за ТУ 21-13-6;
- добавки, що регулюють основні властивості цементу, і технологічні добавки за відповідною нормативною документацією.
ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.7
Типи і склад цементів
Таблиця 1
Тип це-мен-ту
|
Наймену-вання |
Позна- чення
|
У відсотках (по масі) 1/ |
|||||
|
|
|
Основні компоненти |
Додаткові компоненти 4/
|
||||
|
|
|
Клінкер
|
Домен-ний грану-льо-ваний шлак,Ш |
Пуцо-лана 2/, П
|
Зола-виносу, 3
|
Вапняк 3/, В
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
І
|
Портландцемент |
ПЦ1 |
95-100 |
- |
- |
- |
- |
0-5 |
II
|
Портланд- цемент з добавками:
-портланд- цемент з добавкою шлаку; |
ПЦ ІІ/А-Ш ПЦ ІІ/Б- Ш
|
80-94 65-79
|
6-20 21-35 |
- - |
-
- - |
-
- - |
0-5 0-5 |
|
- портланд- цемент з добавкою пуцолани; |
ПЦ ІІ-П
|
80-94
|
-
|
6-20
|
-
|
-
|
0-5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- портландцемент з добавкою золи-виносу; |
ПЦ ІІ-3
|
80-94
|
-
|
-
|
6-20
|
-
|
0-5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.8
Продовження таблиці 1
Тип це-мен-ту
|
Наймену-вання |
Позна- чення
|
У відсотках (по масі) 1/ |
|||||
|
|
|
Основні компоненти |
Додаткові компоненти 4/
|
||||
|
|
|
Клінкер
|
Домен-ний грану-льо-ваний шлак,Ш |
Пуцо-лана 2/, П
|
Зола-виносу, 3
|
Вапняк 3/, В
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
-портландцемент з добавкою вапняку; |
ПЦ ІІ-В |
80-94 |
- |
- |
- |
6-20 |
0-5 |
|
-компози- ційний портланд- цемент 5/
|
ПЦ ІІ/А-К |
80-94 |
сумарно 6-206/
|
||||
|
|
ПЦ ІІ/Б-К
|
65-79 |
сумарно 21-356/7/ |
||||
ІІІ |
Шлакопорт- ландцемент |
ШПЦ ІІІ/А |
35-64 |
36-65 |
- |
- |
- |
0-5 |
|
|
ШПЦ ІІІ/Б |
20-34 |
66-80 |
- |
- |
- |
0-5 |
ІV
|
Пуцолано- вий цемент |
ПЦЦ ІV/А |
65-79 |
- |
21-35 |
- |
0-5 |
|
|
|
ПЦЦ ІV/Б |
45-64 |
- |
36-55 |
- |
0-5 |
ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.9
Закінчення таблиці 1
Тип це-мен-ту
|
Наймену-вання |
Позна- чення
|
У відсотках (по масі) 1/ |
|||||
|
|
|
Основні компоненти |
Додаткові компоненти 4/
|
||||
|
|
|
Клінкер
|
Домен-ний грану-льо-ваний шлак,Ш |
Пуцо-лана 2/, П
|
Зола-виносу, 3
|
Вапняк 3/, В
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
V
|
Компози- ційний цемент 5/ |
КЦ V/А |
40-64 |
18-40 |
10-20
|
- |
0-5 |
|
|
|
КЦ V/Б |
20-39 |
41-60 |
20-40
|
- |
0-5 |
1/ Значення в таблиці 1 відносяться до основних компонентів цементу, за винятком сульфату кальцію і технологічних добавок.
2/ Вміст добавок осадочного походження не повинен перевищувати 10% від маси цементу.
3/ Вміст глин - не повинен перевищувати 1,2% по масі.
4/ Додатковими компонентами можуть бути активні мінеральні добавки, якщо вони не входять до складу цементу як основні компоненти, добавки-наповнювачі та добавки, що прискорюють тверднення або підвищують міцність цементу.
5/ Цемент повинен містити, крім клінкеру, не менше двох основних компонентів.
6/ Вміст додаткових компонентів не повинен перевищувати 5% від маси цементу.
7/ Вміст вапняку, а також сумарний вміст пуцолани і золи-виносу обмежуються 20%.
ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.10
Для вирішення питання щодо використання в складі цементу інших матеріалів необхідно провести випробування цементів з новою добавкою та бетонів і розчинів на їх основі і розробити відповідний нормативний документ. Дозвіл на застосування нових добавок дає базова організація з нормування та стандартизації у галузі цементного виробництва за наявності документа про їх екологічну безпеку та позитивного висновку базової організації з стандартизації бетонів і розчинів.
3.2.2 Склад цементів і масова доля в них компонентів повинні відповідати величинам, наведеним в таблиці 1.
Допускається введення в цемент при його помелі спеціальних пластифікуючих та гідрофобізуючих поверхнево-активних добавок в кількості не більше 0,3% від маси цементу в перерахунку на суху речовину добавки.
При виробництві цементу для інтенсифікації помелу допускається введення технологічних добавок, що не погіршують якість цементу, в кількості не більше 1%, в тому числі органічних не більше 0,15% від маси цементу. Ефективність використання технологічних добавок, а також відсутність їх негативного впливу на властивості бетону повинні бути підтверджені результатами випробувань цементу і бетону. Дозвіл на застосування нових технологічних добавок дає базова організація з нормування та стандартизації у галузі цементного виробництва.
3.2.3 Стандартна міцність цементів (міцність при стиску у віці 28 діб), а також рання міцність (у віці двох або семи діб) повинні задовольняти вимоги таблиці 2.
Виготовлювач повинен рівномірно, у міру того, як проводиться відвантаження, визначати активність при пропарюванні (згідно з ГОСТ 22236) не менше, ніж 20% партій цементу, відвантажених за квартал.
ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.11
Вимоги до міцності цементів
Таблиця 2
Марка цементу |
Міцність при стиску в МПа, не менше |
||
|
2 доби |
7 діб |
28 діб |
300 |
- |
15,0 |
30,0 |
400 |
- |
20,0 |
40,0 |
400Р |
15,0 |
- |
40,0 |
500 |
15,0 |
- |
50,0 |
500Р |
25,0 |
- |
50,0 |
550 |
20,0 |
- |
55,0 |
600 |
25,0 |
- |
60,0 |
3.2.4 Цемент повинен показувати рівномірність зміни об'єму при випробуванні зразків кип'ятінням у воді, а при вмісті MgO в клінкері більше 5% - в автоклаві (ГОСТ 310.3).
При випробуванні рівномірності зміни об'єму цементу з застосуванням методу Ле-Шательє (згідно з EN 196-3) розширення для всіх типів і марок цементу не повинно перевищувати .
3.2.5 Початок тужавлення всіх типів цементу марок 300, 400 і 500 повинен наставати не раніше 60 хв, марок 550 і 600 - не раніше 45 хв, а кінець - не пізніше 10 год від початку замішування.
Виготовлювач повинен випробувати цемент на наявність ознак хибного тужавлення рівномірно по мірі відвантаження, але не менше, ніж 20% відвантажених партій.
3.2.6 Тонкість помелу цементу повинна бути такою, щоб при просіюванні його крізь сито № 008 за ГОСТ 6613 проходило не менше 85% маси проби, що просіюється.
3.2.7 Для бетону дорожніх і аеродромних покриттів, залізобетонних напірних і безнапірних труб, залізобетонних шпал, мостових конструкцій, стояків опор високовольтних ліній електропередачі, контактної мережі залізничного транспорту і освітлення повинен поставлятись цемент, що виготовляється на основі клінкеру нормованого складу з вмістом трикальцієвого алюмінату (С3А) в кількості не більше 8% по масі.
Для цих виробів за узгодженням із споживачем повинен поставлятись один із таких видів цементу:
- ПЦ І-400-Н, ПЦ І-500-Н без добавок - для всіх виробів;
- ПЦ І-500-Н з вмістом добавок до 5% - для труб, шпал, опор, мостових конструкцій незалежно від виду добавки (для напірних труб повинен поставлятись цемент 1 або 2 групи за ефективністю пропарювання за ДСТУ Б В.2.7-112);
- ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н і ПЦ П/А-Ш-500-Н - для бетону дорожніх і аеродромних покриттів, при використанні добавки гранульованого шлаку в кількості не більше 15%.
ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.12
Початок тужавлення портландцементу для бетону дорожніх і аеродромних покриттів повинен наступати не раніше 2 год, портландцементу для труб - не раніше 2 год 15 хв від початку замішування цементу. За узгодженням виготовлювача із споживачем допускаються інші строки тужавлення.
Питома поверхня портландцементу з добавкою шлаку для бетону дорожніх і аеродромних покриттів повинна бути не менше 280 м2/кг.
3.2.8 Рухливість цементно-піщаного розчину складу 1:3 з пластифікованих цементів всіх видів повинна бути такою, щоб при водоцементному відношенні 0,4 розплив стандартного конусу був не менше .
Гідрофобний цемент не повинен вбирати в себе воду протягом 5 хв від моменту нанесення краплі води на поверхню шару цементу.
3.2.9 Втрати при прожарюванні портландцементу (тип І) і шлакопортландцементу (тип III) не повинні перевищувати 5% по масі.