- гіпсовий і гіпсоангідритовий камінь згідно з ГОСТ 4013. Допускається використання фосфогіпсу, фторогіпсу, борогіпсу та інших матеріалів, які містять сульфат кальцію, за відповідною нормативною документацією;

- гранульовані доменні шлаки згідно з ГОСТ 3476, пуцоланові добавки осадочного і вулканічного походження, а також промислові пуцолани - за ТУ 21-26-11 або за іншою нормативною документацією. Зола-виносу в таблиці 1 класифікована як окремий вид;

- вапняк, хімічний склад якого відповідає вимогам ТУ 21-13-6 до карбонатних порід;

- добавки-наповнювачі за ТУ 21-13-6;

- добавки, що регулюють основні властивості цементу, і технологічні добавки за відповідною нормативною документацією.

ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.7

Типи і склад цементів

Таблиця 1

Тип

це-мен-ту

Наймену-вання

Позна-

чення

У відсотках (по масі) 1/

Основні компоненти

Додаткові компоненти 4/

Клінкер

Домен-ний грану-льо-ваний

шлак,Ш

Пуцо-лана 2/, П

Зола-виносу,

3

Вапняк 3/, В

1

2

3

4

5

6

7

8

9

І

Портландцемент

ПЦ1

95-100

-

-

-

-

0-5

II

Портланд-

цемент з

добавками:

-портланд-

цемент з добавкою

шлаку;

ПЦ ІІ/А-Ш ПЦ ІІ/Б- Ш

80-94 65-79

6-20

21-35

-

-

-

-

-

-

-

-

0-5

0-5

- портланд-

цемент з добавкою

пуцолани;

ПЦ ІІ-П

80-94

-

6-20

-

-

0-5

- портландцемент з добавкою золи-виносу;

ПЦ ІІ-3

80-94

-

-

6-20

-

0-5

ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.8

Продовження таблиці 1

Тип

це-мен-ту

Наймену-вання

Позна-

чення

У відсотках (по масі) 1/

Основні компоненти

Додаткові компоненти 4/

Клінкер

Домен-ний грану-льо-ваний

шлак,Ш

Пуцо-лана 2/, П

Зола-виносу,

3

Вапняк 3/, В

1

2

3

4

5

6

7

8

9

-портландцемент

з добавкою вапняку;

ПЦ ІІ-В

80-94

-

-

-

6-20

0-5

-компози-

ційний

портланд-

цемент 5/

ПЦ ІІ/А-К

80-94

сумарно 6-206/

ПЦ ІІ/Б-К

65-79

сумарно 21-356/7/

ІІІ

Шлакопорт-

ландцемент

ШПЦ ІІІ/А

35-64

36-65

-

-

-

0-5

ШПЦ ІІІ/Б

20-34

66-80

-

-

-

0-5

ІV

Пуцолано-

вий цемент

ПЦЦ ІV/А

65-79

-

21-35

-

0-5

ПЦЦ ІV/Б

45-64

-

36-55

-

0-5

ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.9

Закінчення таблиці 1

Тип

це-мен-ту

Наймену-вання

Позна-

чення

У відсотках (по масі) 1/

Основні компоненти

Додаткові компоненти 4/

Клінкер

Домен-ний грану-льо-ваний

шлак,Ш

Пуцо-лана 2/, П

Зола-виносу,

3

Вапняк 3/, В

1

2

3

4

5

6

7

8

9

V

Компози-

ційний

цемент 5/

КЦ V/А

40-64

18-40

10-20

-

0-5

КЦ V/Б

20-39

41-60

20-40

-

0-5

1/ Значення в таблиці 1 відносяться до основних компонентів цементу, за винятком сульфату кальцію і технологічних добавок.

2/ Вміст добавок осадочного походження не повинен перевищувати 10% від маси цементу.

3/ Вміст глин - не повинен перевищувати 1,2% по масі.

4/ Додатковими компонентами можуть бути активні мінеральні добавки, якщо вони не входять до складу цементу як основні компоненти, добавки-наповнювачі та добавки, що прискорюють тверднення або підвищують міцність цементу.

5/ Цемент повинен містити, крім клінкеру, не менше двох основних компонентів.

6/ Вміст додаткових компонентів не повинен перевищувати 5% від маси цементу.

7/ Вміст вапняку, а також сумарний вміст пуцолани і золи-виносу обмежуються 20%.

ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.10

Для вирішення питання щодо використання в складі цементу інших матеріалів необхідно провести випробування цементів з новою добавкою та бетонів і розчинів на їх основі і розробити відповідний нормативний документ. Дозвіл на застосування нових добавок дає базова організація з нормування та стандартизації у галузі цементного виробництва за наявності документа про їх екологічну безпеку та позитивного висновку базової організації з стандартизації бетонів і розчинів.

3.2.2 Склад цементів і масова доля в них компонентів повинні відповідати величинам, наведеним в таблиці 1.

Допускається введення в цемент при його помелі спеціальних пластифікуючих та гідрофобізуючих поверхнево-активних добавок в кількості не більше 0,3% від маси цементу в перерахунку на суху речовину добавки.

При виробництві цементу для інтенсифікації помелу допускається введення технологічних добавок, що не погіршують якість цементу, в кількості не більше 1%, в тому числі органічних не більше 0,15% від маси цементу. Ефективність використання технологічних добавок, а також відсутність їх негативного впливу на властивості бетону повинні бути підтверджені результатами випробувань цементу і бетону. Дозвіл на застосування нових технологічних добавок дає базова організація з нормування та стандартизації у галузі цементного виробництва.

3.2.3 Стандартна міцність цементів (міцність при стиску у віці 28 діб), а також рання міцність (у віці двох або семи діб) повинні задовольняти вимоги таблиці 2.

Виготовлювач повинен рівномірно, у міру того, як проводиться відвантаження, визначати активність при пропарюванні (згідно з ГОСТ 22236) не менше, ніж 20% партій цементу, відвантажених за квартал.

ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.11

Вимоги до міцності цементів

Таблиця 2

Марка

цементу

Міцність при стиску в МПа, не менше

2 доби

7 діб

28 діб

300

-

15,0

30,0

400

-

20,0

40,0

400Р

15,0

-

40,0

500

15,0

-

50,0

500Р

25,0

-

50,0

550

20,0

-

55,0

600

25,0

-

60,0

3.2.4 Цемент повинен показувати рівномірність зміни об'єму при випробуванні зразків кип'ятінням у воді, а при вмісті MgO в клінкері більше 5% - в автоклаві (ГОСТ 310.3).

При випробуванні рівномірності зміни об'єму цементу з застосуванням методу Ле-Шательє (згідно з EN 196-3) розширення для всіх типів і марок цементу не повинно перевищувати .

3.2.5 Початок тужавлення всіх типів цементу марок 300, 400 і 500 повинен наставати не раніше 60 хв, марок 550 і 600 - не раніше 45 хв, а кінець - не пізніше 10 год від початку замішування.

Виготовлювач повинен випробувати цемент на наявність ознак хибного тужавлення рівномірно по мірі відвантаження, але не менше, ніж 20% відвантажених партій.

3.2.6 Тонкість помелу цементу повинна бути такою, щоб при просіюванні його крізь сито № 008 за ГОСТ 6613 проходило не менше 85% маси проби, що просіюється.

3.2.7 Для бетону дорожніх і аеродромних покриттів, залізобетонних напірних і безнапірних труб, залізобетонних шпал, мостових конструкцій, стояків опор високовольтних ліній електропередачі, контактної мережі залізничного транспорту і освітлення повинен поставлятись цемент, що виготовляється на основі клінкеру нормованого складу з вмістом трикальцієвого алюмінату (С3А) в кількості не більше 8% по масі.

Для цих виробів за узгодженням із споживачем повинен поставлятись один із таких видів цементу:

- ПЦ І-400-Н, ПЦ І-500-Н без добавок - для всіх виробів;

- ПЦ І-500-Н з вмістом добавок до 5% - для труб, шпал, опор, мостових конструкцій незалежно від виду добавки (для напірних труб повинен поставлятись цемент 1 або 2 групи за ефективністю пропарювання за ДСТУ Б В.2.7-112);

- ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н і ПЦ П/А-Ш-500-Н - для бетону дорожніх і аеродромних покриттів, при використанні добавки гранульованого шлаку в кількості не більше 15%.

ДСТУ Б В.2.7-46-96 С.12

Початок тужавлення портландцементу для бетону дорожніх і аеродромних покриттів повинен наступати не раніше 2 год, портландцементу для труб - не раніше 2 год 15 хв від початку замішування цементу. За узгодженням виготовлювача із споживачем допускаються інші строки тужавлення.

Питома поверхня портландцементу з добавкою шлаку для бетону дорожніх і аеродромних покриттів повинна бути не менше 280 м2/кг.

3.2.8 Рухливість цементно-піщаного розчину складу 1:3 з пластифікованих цементів всіх видів повинна бути такою, щоб при водоцементному відношенні 0,4 розплив стандартного конусу був не менше .

Гідрофобний цемент не повинен вбирати в себе воду протягом 5 хв від моменту нанесення краплі води на поверхню шару цементу.

3.2.9 Втрати при прожарюванні портландцементу (тип І) і шлакопортландцементу (тип III) не повинні перевищувати 5% по масі.