У цих приміщеннях необхідно періодично проводити контроль концентрації хромпіку в повітрі. Допустима концентрація хромпіку в повітрі складає 0,01 мг/м3.

  1. Розсипаний твердий хромпік або розлитий розчин хромпіку повинен бути прибраний. Підлога в тому місці, де це сталося, повинна бути вимита водою. Роботи при цьому повинні виконуватися у гумових рукавицях.
  2. Під час роботи з розчином хромпіку повинні виконуватися такі заходи безпеки:

а) при безпосередньому контакті з розчином хромпіку працювати тільки в гумових рукавицях, захисних окулярах та в спеціальному одязі;

б) перед прийманням їжі, питтям або курінням та після роботи ретельно вимити руки теплою водою з милом та щіткою. Бажано застосувати при митті рук 5%-ний розчин гіпосульфіту або 10%-ний розчин бісульфіту натрію;

в) при попаданні хромпіку на шкірний покрив, що має пошкодження (подряпини, садна), або в очі негайно промити ці місця проточною водою протягом не менше 15 хвилин та звернутися до медпункту.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВІБРОВИПРОБУВАННЯ

СПЕЦВИРОБІВ

  1. Стенди для вібровипробувань агрегатів, вузлів, окремих елементів літального апарата повинні бути встановлені в окремих звукоізольованих приміщеннях - боксах або у знімних насувних звукоізольованих кабінах, розра-хованих на випромінювану звукову потужність і відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 та Державних санітарних норм виробничої та локальної вібрації, затверджених наказом МОЗ України від 01.12.99 № 39 (ДСН 3.3.6.039-99).
    1. Управління вібростендами повинно бути дистанційним з пульту, розташованого поза боксом або кабіною, при цьому оглядові вікна в боксах або кабінах повинні бути герметичними, а двері виконані з підвищеною звуконепроникністю з герметичним приляганням по периметру.
    2. Перед початком вібровипробувань над входом до боксу або кабіни повинно бути включено попереджувальне світлове табло - “Увага, йдуть випробування!”. Входити до боксу або кабіни під час роботи вібростенда не дозволяється.
    3. Для виконання вантажно-розвантажувальних робіт у боксах повинно бути передбачено піднімально-транспортне обладнання та вантажозахватні пристрої.
    4. Усі органи управління стендами перед початком та після закінчення випробувань повинні перебувати в положенні “Вимкнено”.
    5. У разі спрацювання аварійної сигналізації стенд повинен бути вимкнений, а випробування припинено. Повторне включення стенда можна здійснити тільки після усунення аварійного стану.

Усувати дефекти на вібростендах можливо тільки при одночасній зупинці всіх стендів у боксі.

  1. Бокс повинен бути обладнаний попереджувальною звуковою та світловою сигналізацією, зблокованою з умиканням вібростенда.
  2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИПРОБУВАННЯ СПЕЦВИРОБІВ

НА УДАРНІ ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ

  1. Роботи з випробування на ударні перевантаження повинні виконуватися на технічно справному та прийнятому в експлуатацію обладнанні відповідно до технічних умов на відповідну операцію під керівництвом спеціально призначеної особи.
  2. Дільниця для випробувань повинна бути обладнана вантажопідіймальними механізмами та вантажозахоплювальними пристроями, що забезпечують транспортування та знімання виробу відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-2002.
  3. Стенд для випробувань повинен бути обладнаний пристроєм з механічними висувними панелями для закриття ями скидання на час виконання монтажно-підготовчих робіт, а при роботі на висоті - монтажними площадками з огородженням висотою не менше 1 м.
  4. Перед початком випробувань робоча зона повинна бути огороджена та бути вивішене попереджувальне світлове табло -“Увага, ідуть випробування!”, а також повинні подаватися звукові попереджувальні сигнали. Стороннім особам перебувати в зоні випробувань не дозволяється. До початку випробувань керівник роботи повинен перевірити відсутність людей у ямі скидання.
  5. При монтажі та випробуваннях на ударні перевантаження стенд повинен бути обладнаний амортизаційною подушкою, розрахованою на відповідні навантаження при скиданні виробу.
  6. Під час проведення монтажно-підготовчих робіт виріб повинен бути надійно закріплений на стенді. Конструкція та утримання пускових пристроїв (пускових кнопок), а також гальм повинні забезпечувати швидке та надійне вмикання та вимикання обладнання, унеможливлювати випадкове або довільне включення його на робочий хід.
  7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ФАРБУВАЛЬНИХ ТА

КЛЕЙОВИХ РОБІТ, РОБІТ З ГЕРМЕТИЗАЦІЇ, РОБІТ З КОМПАУНДАМИ ТА

ЗАПОВНЮВАЧАМИ НА СПЕЦВИРОБІ

  1. Дільниці та технологічні процеси, які виконуються на цих дільницях: герметизація виробів, клейові роботи, роботи з емалями, лаками, фарбами,

компаундами та заповнювачами, які пов’язані із застосуванням епоксидних смол та інших шкідливих складових у своїх композиціях, повинні відповідати вимогам:

“ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования”, затверджених постановою Держстандарту СРСР від 14.06.91 № 875 (ГОСТ 12.1.004-91); “Работы окрасочные. Общие требования безопасности (СТ СЭВ 3951-82)”, затверджених Держстандартом СРСР від 19.08.75 № 2185 (ГОСТ

  1. 75) (зі змінами);

Санітарних норм при фарбувальних роботах із застосуванням ручних розпилювачів № 991-72, затверджених МОЗ СРСР від 1972 (ДНАОП

0.03-1.04-72);

ДНАОП 0.03-1.47-89;

“ОСТ 1.90354-84 Роботи фарбувальні. Загальні вимоги безпеки", затвердженого Мінавіапромом СРСР від 1984 (НАОП 1.4.72-2.25-84); “Санитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве. Гигиенические требования”, затверджених МОЗ України від 12.08.91 (СанПіН № 6027-А-91);

НАОП 1.4.72-1.36-91.

  1. Відділення підготовки агрегатів, вузлів, конструкцій літального апарата під фарбувальні роботи, у яких мають місце шкідливі виділення, повинні бути ізольовані від приміщень фарбувальної дільниці та інших виробничих дільниць.
    1. Дільниці для виконання фарбувальних та клейових робіт, робіт з герметизації, робіт з компаундами та спецзаповнювачами в разі розміщення їх у загальному виробничому корпусі повинні бути розташовані на верхньому поверсі біля зовнішньої стіни будівлі з віконними отворами, верхніми світловими прорізами або перекриттям, що легко скидається. Ці дільниці повинні бути ізольовані від інших виробничих дільниць протипожежними стінами. При потребі розміщення цих дільниць на інших поверхах багатоповерхових будівель необхідно всі приміщення над цими дільницями забезпечити ефективною вентиляцією.
    2. Витяжні вентиляційні установки виробничих дільниць та сушильного обладнання повинні мати вибухобезпечне виконання і експлуатуватись відповідно до Правил будови, виготовлення монтажу і безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 11.09.98 № 183 (ДНАОП 0.00-1.1898).
    3. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних дільниць, дільниць нанесення герметиків, клеїв, компаундів та інших виробничих процесів, пов’язаних з виділенням шкідливих речовин, повинні мати звукову або світлову сигналізацію, яка сповіщає про несправність у роботі вентиляційних установок.
    4. Вентиляційні установки фарбувальних камер повинні бути зблоковані з пристроями, які подають лакофарбовий матеріал або стиснене повітря до розпилювача.
    5. Вироби із сушильних камер повинні надходити в спеціальне приміщення, ізольоване від усіх інших виробничих дільниць і призначене тільки для охолодження виробів. Це приміщення повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією, яка забезпечує граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.
    6. До виконання робіт, пов’язаних з фарбуванням, допускаються працівники, які пройшли навчання на право виконання фарбувальних робіт відповідно до вимог пунктів 3.1-3.3 цих Правил. Ці працівники повинні забезпечуватись спецодягом, спецвзуттям, засобами захисту очей, спеціальними захисними кремами, респіраторами (типу РПГ-67 з патронами марки “А” або аналогічними) відповідно до нормативно- правових актів з охорони праці.
    7. Місце виконання фарбувальних робіт повинно бути забезпечене пересувними вентиляційними установками у вибухобезпечному виконанні.
    8. Увесь інструмент, тара для лакофарбових матеріалів та інші пристрої повинні бути виготовлені з матеріалів, що не дають іскри при ударі. Не дозволяється одночасне проведення фарбувальних робіт на зовнішніх та внутрішніх поверхнях виробу.
    9. При виконанні фарбувальних робіт необхідно систематично проводити експрес-аналіз повітряного середовища на наявність вибухонебезпечних речовин. На робочих місцях повинні розміщуватися первинні засоби пожежогасіння.
    10. При проведенні робіт із знежирення, слід використовувати бавовняні серветки. Запасні серветки повинні лежати на заземленій поверхні.
    11. Тиск стисненого повітря, що подається на фарбувальне обладнання, не повинен перевищувати величини, установленої технологічним процесом.
    12. При попаданні на підлогу лакофарбових матеріалів чи розчинників слід прибрати їх за допомогою тирси або піску, а потім місце розливу протерти ганчіркою, змоченою розчинником Р-5 (для епоксидних емалей - етилцелозольвом) та вимити водою.
    13. При виконанні технологічних процесів, пов’язаних з підготовкою виробу до фарбувальних робіт або герметизації, унаслідок яких виникає та накопичується заряд статичної електрики на обладнанні та людях, необхідно керуватися вимогами чинного законодавства.

15.16.Обладнання та вироби, здатні при виконанні технологічних операцій (промивання, протирання, знежирення тощо) накопичувати заряди статичної електрики, повинні бути заземлені. Для відведення зарядів статичної електрики, що накопичуються на людях, працівники повинні

бути забезпечені електростатичним взуттям. Робочі площадки повинні бути заземлені, а підлоги цих площадок - електропровідними.

15.17.Гумові та інші шланги з діелектричних матеріалів, через які подається стиснене повітря на фарбувальне обладнання, повинні бути обвиті мідним дротом діаметром не менше 2 мм або мідним тросиком перетином не менше 4 мм з кроком 100-150 мм. Один кінець дроту або тросика з’єднується пайкою або під болт з металевими заземленими частинами повітропроводу, а другий - з наконечником шланга.

При використанні армованих шлангів їх обвивка не вимагається за умови обов’язкового з’єднання арматури із заземленим повітропроводом та металевим наконечником шланга.

15.18.Операції хімічної або механічної підготовки поверхні до нанесення покриття повинні бути максимально механізовані, а робочі місця знежирення поверхні обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

  1. Усі роботи, пов’язані з приготуванням композиції пінополіуретану (плавлення, розлив, розігрів, зважування, фільтрація, змішування компонентів), повинні виконуватися у витяжній шафі зі швидкістю вентиляції не менше 0,7 м/с.
  2. Термошафа для отвердіння пінопласта повинна бути обладнана витяжною вентиляцією.
  3. Усі роботи з продуктами пінополіуретану та композицій пінопласта повинні виконуватися у витяжній шафі. Працівники повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.
  4. У разі попадання на шкірний покрив продуктів пінополіуретану та його композицій їх потрібно негайно прибрати ватним або марлевим тампоном, уражені місця промити спиртом, потім водою з милом і змастити пом’якшувальною маззю.
  5. У разі розлиття продуктів пінополіуретану або його композицій у витяжній шафі необхідно засипати розлиті продукти тирсою або ретельно протерти ганчіркою чи ватою, змоченою в ацетоні, а потім залити 5-10% розчином аміаку. У разі розлиття продуктів поза межами витяжної шафи їх прибирання слід проводити у респіраторі марки Т або протигазі марки А.
  6. Посудини з продуктами пінополіуретану дозволяється відкривати тільки у витяжній шафі безпосередньо перед зважуванням.
  7. Технологічні процеси герметизації всередині відсіків (кесон-баки, центроплани, фюзеляжі) повинні проводитись, як правило, на дільницях герметизації.

В обґрунтованих випадках допускається їх виконання у цеху складання літальних апаратів при цьому слід тимчасово виділити біля агрегату, що герметизується, вибухопожежонебезпечну зону. Цю зону необхідно обладнати додатковими засобами пожежогасіння, пересувними місцевими вентиляційними установками.

Вибухопожежонебезпечна зона повинна бути тимчасово огороджена.

  1. Роботи з герметизації всередині відсіку повинні виконуватись не менш як двома працівниками, один з яких повинен перебувати усередині, інші - поза відсіком. Між ними повинен підтримуватись постійний зв’язок.
  2. Під час проведення робіт усередині відсіку всі люки-лази, що є в цьому відсіку та у відсіках, що до них примикають, повинні бути відкриті.
  3. Для зручності виходу з відсіку, а також для швидкої евакуації працівників при аварійній ситуації люки-лази в нижній панелі повинні бути вільні. У них не дозволяється встановлення пересувних вентиляційних пристроїв, шлангів подання повітря для автономного дихання, електрошнурів для переносних світильників тощо. Ці комунікації необхідно вводити у відсіки через сусідні люки-лази, які не передбачені для евакуації.
  4. При проведенні операцій з використанням рідин, що мають діелектричні властивості (знежирювання поверхні деталей бензином тощо), у ці рідини слід додавати антиелектростатичні присадки відповідно до вимог Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 № 103 (ДНАОП 0.00-1.29-97).
  5. Перед входом у відсік або на стапель з працівника необхідно зняти заряд статичної електрики. Для цього слід улаштовувати зону заземлення або застосовувати інші аналогічні заходи.
  6. Справність заземлення та виконання інших заходів, що дають змогу уникнути накопичення зарядів статичної електрики, слід щоденно контролювати. Результати перевірки повинні заноситися до спеціального журналу.