Страница 2: НПАОП 63.23-1.02-08. Правила безпеки праці під час обслуговування спецтранспорту та засобів механізації в аеропортах цивільної авіації i. загальні положення (32310)

прибирати приміщення і прати одяг із застосуванням бензину, гасу та інших легкозаймистих і горючих рідин, а також відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими засобами із застосуванням відкритого вогню;

розкидати та залишати неприбраними промаслені обтиральні матеріали, які необхідно прибирати в металеві ящики, щільно закривати кришками і після закінчення роботи видаляти з приміщення у спеціально відведені за межами будівель місця, забезпечені негорючими збірниками з кришками, які щільно закриваються.

1. Приміщення для зберігання спецмашин повинні мати безпосередній виїзд через ворота, що відчиняються назовні. Висота приміщень для стоянки (до виступаючих елементів покриттів, перекриттів або до нижньої точки устаткування) визначається висотою спецмашини, що зберігається в приміщенні, плюс 0,2 м, але повинна бути не менше ніж 2,2 м.

У приміщенні для зберігання спецмашин повинна передбачатись припливно-витяжна вентиляція для видалення шкідливих газовиділень.

1. Вимоги до приміщень для технічного обслуговування та ремонту спецмашин
2. Приміщення для технічного обслуговування та ремонту спецмашин (за винятком приміщень для миття та прибирання) слід відділяти протипожежними перегородками від приміщень для зберігання спецмашин.
3. Приміщення для ТОіР спецмашин повинні забезпечувати безпечне виконання всіх операцій технологічного процесу за повного додержання санітарно-гігієнічних умов праці.
4. Підлога у приміщеннях повинна бути рівною і міцною, мати покриття з гладкою, але не слизькою поверхнею, зручною для очищення.

У місцях використання кислот, лугів, нафтопродуктів підлога повинна бути стійкою до впливу цих речовин і не поглинати їх.

У приміщеннях, де застосовуються вода та інші рідини, підлога повинна бути вологонепроникною і мати ухили для стоку до трапів або збірників.

1. У приміщеннях для ТОіР кисневозарядних і кисневодобувних станцій, паливозаправників, автоцистерн, оливозаправників, а також у приміщеннях для регенерації оливи, заряджання акумуляторних батарей, фарбувальних, зварювальних та інших робіт, пов’язаних з виділенням вибухонебезпечних речовин, освітлювальна апаратура повинна бути виготовлена у вибухобезпечному виконанні.
2. Для здійснення акумуляторних робіт необхідно передбачати два приміщення, ізольовані від інших постів та обладнані стелажами або верстатами з місцевою витяжною вентиляцією: одне - для ремонту, інше - для зарядки акумуляторних батарей.
3. Приміщення акумуляторно-зарядної станції (дільниці) повинні бути обладнані примусовою припливно-витяжною вентиляцією окремо для приміщень, в яких проводяться роботи з кислотами і лугами.
4. Системи витяжної вентиляції приміщень для розміщення фарбувального та акумуляторного відділень (ділянок) і приміщення для регенерації оливи об’єднувати між собою, а також із системами витяжної вентиляції інших приміщень не дозволяється.
5. Вентиляція приміщень для проведення зварювальних робіт повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.003-86 “ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности”.
6. Приміщення для установки ацетиленового генератора повинно бути ізольованим, одноповерховим, без горищних і підвальних приміщень, мати конструкції перекриттів, що легко скидаються, і безпосередній вихід через двері, що відчиняються назовні.
7. Приміщення з ацетиленовими генераторами повинні мати зовнішнє електричне освітлення через закриті наглухо фрамуги вікон, спеціально улаштовані в стінах ніші або через ліхтарі спеціального типу, а також механічну припливну вентиляцію у вибухобезпечному виконанні та природну витяжну вентиляцію.
8. У приміщеннях для ТОіР спецмашин, де передбачаються регулювання на працюючому двигуні, повинні бути обладнані пристрої для відсосів відпрацьованих газів.
9. Подача припливного повітря у приміщення для постів ТОіР спецмашин повинна бути розосередженою безпосередньо в робочу зону, а також в оглядові канави, приямки, тунелі.
10. Розміщення вентиляторів (окрім віконних) безпосередньо в приміщеннях не дозволяється.
11. Пости мийки, розташовані в приміщеннях для технічного обслуговування спецмашин, повинні відокремлюватися від інших постів стінами або перегородками з пароізоляцією і водостійким покриттям.

У разі відкритого (шлангового) ручного миття пост повинен розташовуватися в зоні, з якої струмені не можуть досягти відкритих струмонесучих провідників і обладнання, що перебувають під напругою.

Джерела освітлення, проводка і силові двигуни постів повинні бути в герметичному виконанні.

1. Оглядові канави і естакади, контрольно-технічні та паливозаправні пункти, пости випуску і зливу газу повинні мати направляючі запобіжні борти (реборди) для запобігання з’їзду спецмашин у канаву або з естакади під час їх руху. Естакади повинні бути огороджені перилами висотою не менше ніж 0,9 м по всій довжині. Висота запобіжних бортів (металевих або залізобетонних) повинна бути не менше ніж 0,1 м від підлоги.
2. Підлога і стіни оглядових канав повинні мати тверде вогнестійке покриття або бути облицьовані плиткою світлих тонів. На підлозі оглядової канави повинні бути укладені міцні дерев’яні ґрати. Оглядові канави, за умови відсутності на них спецмашин, повинні закриватися запобіжними щитами жорсткої конструкції.
3. Довжину, ширину і глибину оглядових канав необхідно визначати з урахуванням вимог технології виконуваних робіт, конструкції спецмашин і застосовуваного технологічного обладнання.
4. Кількість виходів з оглядових канав має бути не менше двох. За наявності одного виходу канаву, траншею або приямок додатково обладнують металевими скобами, закріпленими в її стінах, для запасного виходу.

Після закінчення роботи оглядові канави повинні очищатися від промасленого ганчір’я, розлитих легкозаймистих і горючих рідин.

1. У місцях переходу оглядові канави та траншеї повинні мати пересувні перехідні містки шириною не менше ніж 0,8 м. Кількість перехідних містків повинна відповідати кількості спецмашин, встановлених на канаві, мінус один.
2. Після закінчення роботи оглядові канави повинні очищатися від сміття, промасленого ганчір’я, розлитих легкозаймистих і горючих рідин.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ТА ОБЛАДНАННЯ СПЕЦМАШИН
4. Технічний стан, обладнання та укомплектованість спецмашин повинні забезпечувати безпечну роботу під час їх експлуатації.
5. Системи живлення, охолодження і змащення повинні бути герметичними і не мати течі палива, масла, антифризу і води.

Вентиляційний пристрій двигуна повинен працювати справно і не допускати прориву газів у підкапотний простір. Труба глушника повинна щільно з’єднуватися з випускним трубопроводом двигуна.

Храповик колінчатого вала повинен мати неспрацьовані прорізи, а пускова рукоятка - пряму, відповідної довжини і міцності шпильку. Ручка пускової рукоятки повинна бути гладкою.

1. Вітрові та бокові скла кабіни не повинні мати пошкоджень, що ускладнюють видимість. Бокові скла повинні плавно рухатися за допомогою ручних склопідйомних механізмів. Щітки повинні забезпечувати нормальне очищення лобового скла.

Концентрація шкідливих речовин у кабіні не повинна перевищувати граничнодопустимих концентрацій відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.

Замки дверей кабіни повинні бути справними для запобігання їх довільному відкриванню.

Опалювальний пристрій повинен бути в робочому стані.

Підлога кабіни повинна бути справною і застелена гумовим килимком.

1. Шумові характеристики спецмашин повинні відповідати вимогам ДСН
2. 99, ГОСТ 12.1.003-83, а параметри вібрації - вимогам ГОСТ 12.1.012-90 “ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования”.
3. Стан рульового керування повинен забезпечувати легкість та надійність керування передніми колесами за будь-якої швидкості руху автомобіля.
4. Технічний стан переднього моста повинен забезпечувати надійність установки передніх коліс і кріплення деталей рульового приводу до деталей ходової частини.

Передній міст не повинен мати:

ушкоджень балки і деталей підвіски коліс;

люфту передніх коліс більше ніж допустимо за паспортом заводу- виготовлювача;

ушкоджень і заїдань у підшипниках передніх коліс.

1. Стан гальмівної системи повинен забезпечувати своєчасну зупинку спецмашини і одночасність початку гальмування коліс.
2. Пневмоприлади спецмашин повинні відповідати вимогам безпеки відповідно до ГОСТ 12.3.001-85 “ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации”, а гідравлічні приводи та інші гідравлічні пристрої спецмашин - вимогам ГОСТ 12.2.040-79 “ССБТ. Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требования безопасности к конструкции”.
3. Установлені шини повинні відповідати марці спецмашини за розміром і допустимим навантаженням, не мати механічних пошкоджень (наскрізних розривів, розшарувань) каркаса і бортів.

Ступінь спрацювання шин, а також внутрішній тиск не повинні перевищувати встановлених допустимих норм.

Колеса спецмашини повинні бути надійно закріплені на маточинах, а також мати справні і правильно встановлені з’ємні бортові кільця ободів.

Ресори, пружини, інші вузли і деталі підвіски повинні бути надійно закріплені і не мати механічних пошкоджень.

1. Електрообладнання повинно забезпечувати пуск двигунів стартером, безперебійне запалювання суміші в циліндрах, роботу приладів освітлення, сигналізації та електричних контрольних приладів, а також запобігати можливості іскроутворення у з’єднаннях. Електропроводка повинна мати надійну непошкоджену ізоляцію.

Акумуляторна батарея повинна встановлюватися у спеціальні гнізда і надійно закріплюватися. Підтікання електроліту із моноблока акумуляторної батареї не дозволяється.

1. Усі спецмашини повинні бути обладнані набором справних інструментів і пристосувань, в тому числі: домкратом необхідної вантажопідйомності, пусковою рукояткою, закритим переносним джерелом освітлення, ручним насосом для накачування шин і продувки системи живлення двигуна, гайковими і балонними ключами.

Для зберігання набору інструментів кожна машина забезпечується інструментальною шухлядою або сумкою.

1. Кожна машина повинна бути обладнана дзеркалами заднього виду, справним освітленням (дальнє, ближнє світло і підфарники), стоп-сигналом, покажчиком повороту і габаритними ліхтарями.

Усі світлосигнальні та освітлювальні прилади повинні бути чистими, справними, відрегульованими і не мати механічних пошкоджень.

Зовнішні дзеркала заднього виду повинні бути встановлені по обидва боки спецмашини. Кріплення дзеркал повинно бути надійним і забезпечувати регулювання і фіксацію їх положення (під час руху дзеркало не повинно вібрувати).

Приладове обладнання спецмашин повинно забезпечувати одержання достовірних відомостей про величину параметрів, що вимірюються.

Контрольно-вимірювальні прилади, встановлені на спецмашинах, повинні бути справними, стрілки приладів переміщатися плавно, без заїдань, корпуси приладів - опломбовані.

1. Підмітально-прибиральні машини повинні мати зволожувальні або пиловідсмоктувальні пристрої, а також пристрій, що забезпечує механізоване завантаження бункера зметом та його розвантаження.
2. Піскорозкидувачі повинні бути обладнані відбивачами над розкидувальним диском чи іншими пристосуваннями, що затримують камені та інші предмети під час посипання доріг піском.
3. Спецмашини з плугово-щітковим обладнанням, що працюють на злітно- посадковій смузі, обладнаній вогнями заглибленого типу, повинні мати плуги, обладнані гумовими секційними ножами.
4. Бортова платформа вантажного автомобіля (причепа) не повинна мати поламаних брусів і дощок; стан буксирувального пристрою повинен запобігати можливості відриву причепа від тягача.

Автопоїзд повинен мати запобіжні ланцюги або троси, що зв’язують причіп і автомобіль.

Напівпричепи повинні обладнуватися переднім опорним пристроєм; сідельним пристроєм із фіксуванням замків; стоянковим гальмом.

1. Автомобіль-самоскид (причіп-самоскид) повинен бути обладнаний:

пристроєм для запобігання довільному опусканню піднятого кузова;

пристосуваннями для щільного закривання бортів кузова для запобігання

довільному їх відкриванню.

1. Паливні, масляні, гідравлічні, пневматичні, газові, повітряні та інші системи спецмашин повинні бути герметичними. Підтікання рідин і газів у місцях з’єднання трубопроводів, шлангів та агрегатів не допускається.
2. Вузли, агрегати, з’єднувальні елементи системи спецобладнання повинні бути надійно закріплені.
3. Контрольно-вимірювальні прилади і обладнання (редуктори, насоси і запобіжні пристрої) повинні бути справними і опломбованими, а їх робочі параметри - відповідати встановленим нормативам.
4. Керування спецобладнанням з електричним приводом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 “ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности”.
5. Електричні системи спецобладнання повинні забезпечувати надійне функціонування приладового обладнання та елементів автоматики.

Електричні схеми повинні запобігати можливості довільного вмикання і вимикання.

Електропроводка повинна бути добре закріплена, мати справну ізоляцію, щільно затягнуті з’єднання і чисті контакти.

1. Для визначення включеного стану, наявності напруги, проби ізоляції, режиму роботи, заборони доступу усередину обладнання без прийняття відповідних заходів, підвищення температури понад допустимі значення тощо обладнання повинно мати сигналізацію, написи і таблички.

Сигналізація може бути світловою чи звуковою, при цьому повинні застосовуватися кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.

Сигнальні лампи та інші світлосигнальні апарати повинні мати знаки або написи, що вказують на їх призначення.