НПАОП 0.00-1.56-08. Правила безпеки при виробництві вуглеграфітових матеріалів і виробів


7.2.10. Злив пеку з термоцистерн необхідно здійснювати за температури пеку не менш ніж 150° C.

7.2.11. Перед зливом пеку необхідно перевірити відсутність пошкоджень кожуха термоцистерни, термоізоляції, вагонної рами, кришки люка; справність запобіжних прокладок, мембрани пекопроводів та заземлити термоцистерну.

7.2.12. Підключення на обігрів і відключення термоцистерни повинен проводити електроперсонал.

7.2.13. Щоб уникнути накопичення в термоцистерні вибухових парів пеку, кришку та оглядовий люк термоцистерни після охолодження необхідно закривати не раніше ніж через годину після закінчення зливу пеку.

7.2.14. Для видавлювання пеку з цистерни під час зливу необхідно використовувати пару або інертний газ. Застосування стисненого повітря для спорожнення цистерни не дозволяється.

7.2.15. Перед подачею пари в цистерну паропровід, що приєднується до неї, необхідно продути з метою звільнення його від конденсату.

7.2.16. Парові регістри пари та паропроводи повинні бути герметичні.

Конструкція та експлуатація парових регістрів, паро- та пекопроводів повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.11-98.

7.2.17. Склади пеку з пожежної небезпеки належать до категорії В, і їх необхідно обладнувати установками пінопарогасіння та системами ППА, оснащувати ящиками з піском, повстиною, порошковими вогнегасниками.

7.2.18. У районі зливу пеку не дозволяються електро- та газозварювальні роботи, паління, розведення вогню, проведення ремонтних робіт, під час яких може виникнути іскріння інструменту.

Вогневі роботи на території складу пеку необхідно виконувати за нарядом-допуском з обов'язковим розгортанням засобів пожежогасіння.

7.2.19. Розігрів "замерзлих" пекових комунікацій і насосів необхідно проводити за допомогою гарячої води або пари.

7.2.20. Працівники на складі пеку повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту, що включають: дерматологічні захисні мазі (пасти), захисні окуляри, респіратор, спецвзуття, спецодяг, каску.

7.2.21. Склади пеку необхідно обладнувати блискавковідводами і заземлювальними пристроями згідно з НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.32-01 та іншими чинними нормативно-правовими актами.

Майданчики для зливання пеку повинні бути обладнані світильниками згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01 та інших чинних нормативно-правових актів.

7.2.22. Після закінчення робіт зі зливання пеку та вивезення з естакади залізничних цистерн зливні лотки необхідно звільнити від залишків пеку, закрити кришками з негорючих та неіскроутворюючих матеріалів, а майданчики, відкидні містки, естакаду очистити від розлитого пеку. Зібрані відходи необхідно повернути у технологічний цикл згідно з підпунктом 2.3.5 розділу III цих Правил.

7.2.23. Під час виконання робіт з приймання та зберігання рідкого пеку, а також під час замірювання його залишків, огляду, очищення та ремонту резервуарів для освітлення повинні використовуватися переносні світильники з напругою не більше як 12 В.

7.2.24. Роботи, що пов'язані з перебуванням працівників усередині резервуарів для зберігання пеку, повинні прирівнюватися до робіт з підвищеною небезпекою та повинні виконуватися за проектом організації робіт, що затверджується роботодавцем, і за нарядом-допуском.

7.3. Складування та зберігання токсичних реагентів

7.3.1. Зберігання, облік і перевезення сильнодійних отруйних речовин необхідно здійснювати відповідно до вимог інструкції про порядок збуту, придбання, зберігання, обліку і перевезення сильнодійних отруйних речовин, що затверджується роботодавцем, та інших чинних нормативно-правових актів.

7.3.2. Приймальні ємності для токсичних рідких речовин повинні перевищувати об'єм транспортних ємностей.

7.3.3. Порожню тару з-під легкозаймистих рідин, а також отруйних речовин необхідно закупорювати та зберігати на спеціально відведеному майданчику.

7.3.4. Ємності для приймання рідких токсичних речовин необхідно обладнувати клапанами, що автоматично закриваються.

7.3.5. Токсичні речовини, кислоти та луги необхідно зберігати та транспортувати в упаковці заводу-виробника.

Складські приміщення для зберігання кислот і лугів необхідно обладнувати водопроводом з кранами та переносними шлангами для видалення кислоти або лугу в разі їх потрапляння на підлогу або тіло працівників.

7.3.6. Склади для зберігання кислот і лугів необхідно розміщувати в окремих приміщеннях. Розміщення складів на відкритих майданчиках, під навісом і в підвальних приміщеннях допускається лише за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.

Відкривання люків цистерн і резервуарів з кислотою, лугом або іншими токсичними рідинами, відбір проб і замірювання рівня повинні провадитися працівниками з навітряного боку від люка.

8. Підготовка вихідних матеріалів

8.1. Грохочення (класифікація)

8.1.1. Для запобігання пиловиділенню у повітря робочої зони грохоти необхідно розміщувати у герметичні кожухи, які необхідно підключати до аспіраційної системи. При цьому викиди від системи повинні очищатися.

8.1.2. По всій ширині завантажувальних і розвантажувальних лійок грохотів необхідно встановлювати екрани, що запобігають викидам шматків матеріалу.

8.1.3. Усі рухомі частини грохотів необхідно огороджувати. У рухомих плоских грохотів огороджуються кожухами або металевою сіткою ексцентрики, приводи та передачі, у барабанних - велика та маленька шестерні, ланцюгова передача, шестерні передачі, з'єднувальні муфти. Крім того, самі барабани необхідно огороджувати глухим кожухом.

8.1.4. З'єднання кожуха барабанного грохота з жолобами та бункерами необхідно ущільнювати так, щоб під час роботи грохота не було розсипання та вибивання пилу у виробниче приміщення.

8.1.5. Перед включенням грохота необхідно перевірити його загальний технічний стан, відсутність деформацій і поривів сітки, надійність її натягу, кріплення дисбалансних вантажів, наявність і справність огорож, аспіраційних кожухів, наявність мастильного матеріалу в підшипниках.

8.1.6. Грохот необхідно запускати без навантаження та лише після включення приймальних агрегатів, а подачу матеріалу на грохот починати після досягнення режиму роботи, що установився.

8.1.7. Під час роботи грохотів особливу увагу необхідно приділяти кріпленню дисбалансних вантажів, стежити за подачею матеріалу рівномірним шаром, за шириною сита, періодично перевіряти нагрів підшипників, якість сортування матеріалу.

8.1.8. Прочищення, огляд і ремонт грохота необхідно проводити згідно з вимогами биркової системи після припинення подачі на нього матеріалу та зупинки привода грохота.

8.1.9. Для зниження шуму на робочих місцях необхідно використовувати:

звукоізолювальні огорожі грохотів;

гумові футеровки завантажувальних і розвантажувальних пристроїв;

гумові сита.

8.1.10. У приміщеннях з підвищеними рівнями шуму працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів слуху (навушниками, протишумовими вкладишами, шоломами) згідно з ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний".

8.2. Дроблення

8.2.1. Для безпечної експлуатації дробарок їх обертові та рухомі частини необхідно огороджувати металевими огорожами згідно з пунктом 4.54 розділу I цих Правил.

8.2.2. Для запобігання запиленості повітря на дільницях дроблення робочий простір дробарок, їх завантажувальні та розвантажувальні отвори необхідно герметизувати укриттями і необхідно приєднувати до аспіраційних установок.

8.2.3. У разі розташування робочого майданчика дробарки на рівні відкритого завантажувального отвору останній необхідно огороджувати огорожею висотою не менш ніж 1 м; отвори, що не перевищують 300 мм, необхідно обладнувати бортами висотою не менш ніж 200 мм.

8.2.4. Завантаження матеріалу в дробарку необхідно механізувати (транспортери, живильники, грейферний кран, захоплювачі тощо).

8.2.5. На шляху подачі матеріалу в дробарку (перед дробаркою над транспортерною стрічкою) необхідно встановлювати електромагніти, а дробильні установки необхідно забезпечувати автоблокуванням або ручним блокуванням, що забезпечує зупинку агрегату та припинення подачі матеріалу в разі попадання матеріалів, що важко подрібнюються, або металевих предметів. Виведення цих предметів повинне здійснюватися згідно з інструкцією, затвердженою роботодавцем.

8.2.6. Керування дробаркою повинне здійснюватися дистанційно зі спеціального майданчика або пульта керування та дублюватися безпосередньо у самій дробарці.

8.2.7. Робочий майданчик дробарки необхідно огороджувати гратчастими металевими щитами, розташованими таким чином, щоб машиніст міг без труднощів спостерігати за надходженням матеріалу в дробарку.

8.2.8. Запуск устаткування дробильної дільниці необхідно проводити після подання звукового або світлового сигналу.

8.2.9. Дробарку необхідно включати в роботу за відсутності в її робочому просторі матеріалу, що переробляється.

8.2.10. Подача матеріалу в дробарку повинна здійснюватися через 2 - 3 хвилини після включення привода дробарки. Протягом цього часу необхідно перевірити справність машини на холостому ходу, відсутність стороннього (нехарактерного) шуму, перепадів звуку.

8.2.11. Під час роботи дробарки необхідно стежити за рівномірним надходженням до неї матеріалу, не допускаючи перевантаження та завалів.

8.2.12. Шматки матеріалу, що завантажується в дробарку, не повинні перевищувати розмір, зазначений у паспорті конкретної машини.

8.2.13. Для запобігання аваріям необхідно контролювати надходження мастила до тертьових поверхонь, температуру підшипників і шумовий режим дробарки. У разі з'явлення різкого стуку, порушення цілісності працюючих деталей, вібрації корпусу дробарку необхідно зупинити.

8.2.14. Зупинка дробарки (крім аварійних випадків) дозволяється лише після переробки всього завантаженого матеріалу.

8.2.15. У разі аварійної зупинки дробарки "під завалом" розбутування та запуск необхідно виконувати за нарядом-допуском, а в нічний і вечірній час із застосуванням биркової системи під наглядом відповідальної посадової особи.

8.2.16. Роботи, що пов'язані з ремонтом дробарки, огорож, очищенням дробарки, оглядом рухомих частин, регулюванням розвантажувальної щілини та зазорів між валками, усуненням завалів і заклинювань, необхідно проводити при відключеній від напруги електромережі дробарки відповідно до вимог биркової системи.

8.2.17. Робочий простір дробарки необхідно очищати через розвантажувальну щілину згідно з вимогами спеціальної інструкції з усунення завалів і заклинювань, затвердженої роботодавцем.

8.2.18. Роботи з видалення металу, що потрапив у робочий простір, необхідно проводити газовими різаками з оформленням наряду-допуску.

8.2.19. Машиністи, які обслуговують дробарки для переробки матеріалів первинного дроблення, повинні користуватися захисними дерматологічними пастами.

8.2.20. Кожний випадок заклинювання камери дроблення, усі ремонти та відхилення від нормальної роботи повинні фіксуватися в агрегатному журналі.

8.2.21. Для нормалізації умов праці з шуму у відділеннях дроблення постійні робочі місця машиністів необхідно влаштовувати у звукоізольованих кабінах спостереження згідно з ГОСТ 12.2.098-84 "ССБТ. Кабины звукоизолирующие. Общие требования".

8.2.22. Кабіни спостереження необхідно обладнувати системами контролю, дистанційного керування та системами вентиляції.

8.2.23. На робочих майданчиках, де рівні шуму перевищують граничнодопустимі норми, працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту.

8.3. Подрібнення

8.3.1. Кульові млини необхідно розташовувати в окремому приміщенні та відділяти від інших дільниць цеху капітальними шумоізолювальними стінами.

8.3.2. Відстань між габаритами кульових млинів необхідно брати не менше ніж 3 м, а між стіною та млином - не менше ніж 1,2 м.

8.3.3. Кожний млин необхідно відділяти поручнями або металевою сіткою таким чином, щоб запобігти доторканню до барабана млина з боку проходів.

У конструкції огорожі необхідно передбачати дверці, що обладнані блокуванням відключення привода млина від мережі при відкритих дверцятах або спеціальним запірним пристроєм, що виключає можливість відкриття дверцят стороннім працівником.

8.3.4. Шестерні привода, торцеві кришки, з'єднувальні муфти млина необхідно огороджувати кожухами.

8.3.5. Привод млина необхідно обладнувати спеціальними пристосуваннями для прокручування вручну та фіксації барабана під час ремонту.

8.3.6. Завантажувальні та розвантажувальні отвори млина необхідно максимально герметизувати та приєднувати до аспіраційних пристроїв у випадку роботи на "злив" або переводити млин на режим пневмосепарації.

8.3.7. Кріпильні болти, що утримують футерувальні плити, необхідно максимально затягувати.

Для поліпшення герметизації барабана млина під футерувальні плити необхідно підкладати листи гуми, а під гайку ставити гумову та металеву опуклу шайби або намотувати азбестовий шнур.

8.3.8. Перед пуском млина необхідно переконатися в надійності та справності огорож, герметизації млина, в працездатності аспіраційної системи або пневмосепарації, надійності кріплення футерувальних плит і кришки люка барабана, готовності до роботи живильника та приймальних пристроїв, відсутності працівників у небезпечній близькості від подрібнювальної машини.

8.3.9. Якщо пуск млина в роботу здійснюється дистанційно, то це необхідно тільки після подання світлової сигналізації.

8.3.10. Під час роботи млина необхідно стежити за правильним завантаженням його. Недовантаження млина матеріалом призводить до збільшення шуму.

8.3.11. Під час роботи кульового млина не дозволяється прибирати просипи під обертовим барабаном або переміщати під ним будь-які вантажі.

8.3.12. У разі ослаблення або випадання кріпильних болтів необхідно їх підтягнути або замінити новими.

8.3.13. Для зберігання куль та їх сортування необхідно передбачати місце на площі млинового відділення.

8.3.14. Завантаження куль і вивантаження їх з млина необхідно механізувати.