дови з підвітряного боку до пануючих напрямків вітру, а також нижче

водозабірних споруд. При цьому слід дотримуватись санітарно-захис-

них зон у відповідності з обов'язковим додатком 4.

3.9. Сільськогосподарські підприємства, будівлі та споруди,

які розміщуються у виробничих зонах сільських поселень, слід об'єд-

нувати за виробничими принципами, однаковими для цих підприємств, а

також санітарними, зооветеринарними, протипожежними вимогами, ванта-

жопотоками, видами обслуговуючого транспорту, споживання води, пару,

електроенергії.

При цьому формуються ділянки: основних підприємств, загальних

об'єктів підсобних виробництв, складських споруд.

3.10. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств та

генеральні плани виробничих зон повинні передбачати чітке зонування

території на тваринницьку, кормову, складську, зону переробки та

зберігання продукції, адміністративно-побутову зону і інше. Розпо-

діл на вказані зони може уточнюватись з урахуванням конкретних умов

будівництва та виробництва.

3.11. Адміністративні приміщення доцільно блокувати в єдиному

будинку адміністративно-господарського призначення з лабораторіями

та снітарно-побутовими приміщеннями (сан-пропускником).

Адміністративно-побутові та підсобно-допоміжні будинки та спо-

руди розміщуються в окремій підзоні.

3.12. Головний вхід на сільськогосподарське підприємство нале-

жить передбачати з боку основного підходу або під'їзду.

При декількох прохідних їх належить розміщувати на відстані не

більше одна від одної з урахуванням зупинок громадського па-

сажирського транспорту.

Біля прохідних слід передбачати майданчики з розрахунку

на 1 працюючого (в найбільшу зміну).

Майданчики при головних прохідних повинні бути оформлені квіт-

никами, декоративними ліхтарями та іншими елементами малих архітек-

турних форм.

На території сільськогосподарських підприємств необхідно пере-

дбачати відкриті впорядковані майданчики для відпочинку працюючих

з розрахунку площі на 1 працюючого в найбільшу зміну.

3.13. Майданчики для паркування автотранспорту, що належить

громадянам, слід передбачати: на першу чергу - 7 автомобілів, на

розрахунковий період - 10 автомобілів на 100 працюючих у двох сумі-

жних змінах. Розміри земельних ділянок вказаних майданчиків слід

приймати з розрахунку на 1 автомобіль.

3.14. Планувальне рішення та орієнтація будівель та споруд

сільськогосподарських підприємств приймаються згідно з нормами тех-

нологічного проектування.

3.15. Будівлі з поздовжніми аераційними ліхтарями та будинки з

отворами в стінах, які використовуються для аерації приміщень, слід

орієнтувати поздовжньою віссю перпендикулярно або під кутом не менше

45 град. до переважного напрямку вітру в літній период.

3.16. В районах з сніговим покривом більше на зиму необ-

хідно передбачати наскрізне провітрювання території підприємств.

Для цього проїзди, повздовжні вісі великих будівель і споруд

та ліхтарі (крім аераційних) слід розміщувати паралельно або під

кутом не більше 45 град. до переважного напрямку вітрів в зимовий

період.

3.17. Ветеринарні заклади (за винятком ветсанпропускників),

котельні, гноєсховища відкритого типу слід розміщувати з повітряно-

го боку по відношенню до тваринницьких, птахівничих та звірівниць-

ких будівель та споруд.

3.18. Теплиці та парники слід розміщувати, як праавило, на пі-

вденних або південно-східних схилах з найвищим рівнем грунтових вод

не менше як від поверхні землі. При плануванні земельних ді-

лянок теплиць та парників потрібно додержуватись таких вимог:

- основні споруди повинні групуватись відповідно до функціона-

льного призначення (теплиці, парники, майданчики з грунтом,

що обігріваються), при цьому повинна передбачатися система

проїздів та проходів, що забезпечує необхідні умови для ме-

ханізації трудомістких процесів;

- в разі відсутності природного захисту теплиць та парників

від зимових вітрів слід передбачати сніго- та вітрозахисні

смуги.

3.19. Склади та сховища сільськогосподарської продукції слід

розміщувати на добре провітрюваних земельних ділянках з найвищим

рівнем грунтових вод не менше від поверхні землі.

3.20. Будівлі та споруди з виробництвами категорії А, Б та В,

а також склади мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин

слід розміщувати з підвітряного боку (згідно з середньорічною розою

вітрів) по відношенню до інших виробничих будівель та споруд.

При проектуванні тваринницьких, птахівничих та звірівницьких

підприємств розміщення кормоцехів та складів грубих кормів слід ро-

бити згідно з відповідними нормами технологічного проектування.

3.21. Будівлі та споруди повинні бути простої форми, які дають

змогу широкого застосування індустріальних методів будівництва.

3.22. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств можуть

вирішуватись (відповідно до прийнятих будівель та споруд) в павіль-

йонній забудові окремими будівлями, в забудові блокованими та коо-

перативними будівлями, з застосуванням моноблоків, а також в одно-

та багатоповерховій забудові.

Вирішальними при прийнятті об'ємно-планувальних рішень є еко-

номічна та функціонально-технологічна доцільність, порядок розмі-

щення груп приміщень та характер їх взаємозв'язку, потужності, кон-

кретні умови розміщення на ділянці, конструктивні та будівельні мо-

жливості.

Допускається змішаний тип забудови (павільйонний та багатопо-

верховий, павільйонний та частково зблокований тощо).

3.23. З метою зниження вартості будівництва, економії землі,

підвищення щільності забудови та скорочення комунікацій виробничі

і допоміжні будівлі та споруди сільськогосподарських підприємств

рекомендується блокувати, якщо це не вступає в протиріччя з умовами

технологічного процесу, технікою безпеки, ветеринарно-зоотехнічни-

ми, санітарними та протипожежними правилами.

3.24. Вибирати варіант блокування будівель основного та допо-

міжного призначення слід керуючись такими принципами:

- функціональності - блокуються ті будівлі, які пов'язані фун-

кціонально між собою;

- компактності - блокуються будівлі, що розміщуються на гене-

ральному плані близько одна до одної, та мають однакові об'-

ємно-планувальні характеристики;

- зонування - в межах будівель, які блокуються, розміщують

приміщення певного призначення.

3.25. Вигульні майданчики в усіх випадках не рекомендується

розміщувати з північного боку будівлі.

3.26. Будівлі, які утворюють напівзамкнені подвір'я, дозволяє-

ться застосовувати у тому випадку, коли інші планувальні рішення не

можуть бути прийняті за умовами технології.

Напівзамкнені подвір'я слід розміщувати довгою стороною пара-

лельно переважному напрямку вітрів або з відхиленням не більше як

на 45 град., при цьому відкрита сторона подвір'я будівель П-подіб-

ної форми повинна бути направлена на повітряний бік переважного на-

прямку вітру. Ширина напівзамкненого подвір'я повинна бути не менше

.

Примітки:

1. Напівзамкненим вважається подвір'я, утворене трьома прилег-

лими одна до одної будівлями, що мають відношення глибини

до ширини більше одиниці.

2. Будівлі в 2 поверхи і більше, що утворюють напівзамкнені

подвір'я з відношенням глибини до ширини більше 3, а також

в разі можливостей накопичення на подвір'ї шкідливих речовин

в кількостях, що перевищують допустиму нормативну концент-

рацію, повинні мати відкритий отвір завширшки не менше

та заввишки не менше , який має бути розміщений навп-

роти незабудованого боку подвір'я.

3.27. Будівлі, що утворюють замкнені з усіх боків подвір'я,

дозволяється застосовувати тільки при наявності технологічних та

планувальних обгрунтувань за таких умов:

а) ширина подвір'я повинна бути не менше найбільшої висоти

частини будівлі, що утворює двір, але не менше ;

б) з двох протилежних боків подвір'я повинні передбачатися

відкриті проїзди завширшки не менше та заввишки не

менше .

3.28. В замкнених та напівзамкнених подвір'ях передбачати при-

будови до будівель, а також розміщувати окремі будівлі або споруди,

як правило, не дозволяється.

У виняткових випадках, при відповідному обгрунтуванні, дозво-

ляється влаштовувати в цих подвір'ях прибудови з виробництвами, що

не виділяють шкідливих речовин та за умови, що вони будуть займати

не більше 25% довжини стіни, а ширина подвір'я на місці прибудови

буде не менше найбільшої висоти навпроти розміщеної будівлі, але не

менше протипожежної відстані.

3.29. Трансформаторні підстанції та розподільчі пункти з нап-

ругою 6-10 кВ, вентиляційні камери та установки, насосні перекачки

негорючих рідин, проміжні видаткові склади, крім складів горючих та

легкозаймистих рідин і газів, слід проектувати, як правило, вбудо-

ваними у виробничі будівлі або прибудованими до них.

3.30. Розбивочні вісі протилежних будов, які розміщені на те-

риторії підприємства, як правило, повинні збіґатися.

3.31. Пожежні депо слід розміщувати на окремих ділянках з ви-

їздом на шляхи загальної мережі, причому виїзди з пожежних депо не

повинні перетинати скотопрогони.

Пожежні депо, як правило, повинні обслуговувати виробничу та

сельбищну зони сільського поселення.

Місце розміщення пожежного депо слід вибрати з розрахунку ра-

діусу обслуговування: підприємств з переважаючими в них виробницт-

вами категорій А, Б та В - ; Г, Д - , а сельбищної зони по-

селення - .

В разі перевищення вказаного радіусу на майданчиках сільсько-

господарських підприємств необхідно передбачати пожежний пост на

1 автомашину. Пожежний пост може бути вбудований у виробничу або

підсобну будівлю.

3.32. Розміри земельних ділянок пожежних депо та постів слід

приймати відповідно до нормативів проектування генеральних планів

промислових підприємств.

3.33. Відстань від робочих місць на відкритому повітрі або в

неопалюваному приміщенні до санітарно-побутових приміщень не повинна

перевищувати .

3.34. Відстані між будівлями та спорудами сільськогосподарських

підприємств в залежності від ступеня їх вогнестійкості слід приймати

згідно з обов'язковим додатком 6.

3.35. Для селянських (фермерських) господарств та для державних

і колективних підприємств встановлюються санітарно-захисні зони з

обов'язковим додатком 1.

При цьому санітарно-захисна зона для підприємств змішаного типу

приймається більшою з тих, що потребують окремі типи тваринницьких

будівель або окремі виробництва, але не менше як від поселень.

В генеральних планах селянських (фермерських) господарств реко-

мендується вирішувати комплексно виробничу та житлову зони.

При утриманні в селянських (фермерських) господарствах разом

поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець та інших тварин в

одній будівлі генеральні плани повинні передбачати розподіл примі-

щень на ізольовані секції для окремих тварин згідно з принципом

"все вільно-все зайнято". При вигульному утриманні птиці відстань

до тваринницьких приміщень повинна бути , при клітковому утри-

манні - .

Не дозволяється блокування фермерських житлових приміщень з

виробничими фермерськими приміщеннями.

3.36. Санітарно-захисна зона від гноєсховищ фермерських госпо-

дарств приймається такою, як від тваринницьких ферм (у складі якої

є гноєсховище) відповідної потужності згідно з обов'язковим додат-

ком 1.

4. В'ЇЗДИ ТА ВНУТРІШНЬОМАЙДАНЧИКОВІ ШЛЯХИ

4.1. Транспортні зв'язки виробничої зони сільських поселень та

окремих сільськогосподарських підприємств слід передбачати у відпо-

відності зі схемою районного планування, розвитку внутрішньогоспо-

дарських шляхів, внутрішньогосподарського землевпорядкування та ге-

неральним планом сільського поселення.

Мережею шляхів забезпечуються транспортні зв'язки виробничої

зони з сельбищною зоною, а також з сільськогосподарськими угіддями

та іншими об'єктами сільськогосподарського призначення.

4.2. Вибір транспорту слід проводити на основі техніко-еконо-

мічних розрахунків, віддаючи перевагу безрейковому транспорту.

4.3. Залізничні під'їзні шляхи підприємств розміщувати в межах

сельбищної зони сільських поселень не дозволяється.

4.4. Відстані від будівель та споруд сільськогосподарських

підприємств до осі залізничної колії загальної мережі повинні прий-

матися згідно з відповідними нормами технологічного проектування,

але не менше:

- від будівель та споруд I,II, IIIа ступенів вогнестій-

кості - ;

- від будівель та споруд III ступеня вогнестійкості - ;

- від будівель та споруд IIIб, IV, IVа та V ступенів вогне-

стійкості - .

4.5. Відстань від будівель та споруд до осі внутрішньомайдан-

чикових залізничних шляхів приймається згідно з таблицею 4.1.

Таблиця 4.1

--------------------------------------------------------------------------------

| | Відстань, м |

| Будівлі та споруди |-----------------------------|

| | Колія | Колія |

| | | |

|------------------------------------------------------------------------------|

| | |

|1. Зовнішні межі стін або виступаючих частин | |

|будівель - плястрів, контрфорсів, тамбурів, | |