застосування в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентних світильників з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

залишення без догляду при виході з приміщення увімкнених в електромережу нагрівальних приладів, телевізорів, радіоприймачів тощо;

складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

використання роликів, вимикачів, штепсельних розеток для підвішування одягу й інших предметів;

заклеювання ділянок електропроводки папером, горючими тканинами;

застосування для електромереж радіо- та телефонних проводів;

використання побутових електронагрівальних приладів (прасок, чайників, кип'ятильників тощо) без негорючих підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування не передбачено технологічним процесом або заборонено нормативними документами чи власником підприємства.

9.1.37 В усіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).

9.1.38 На кожному об'єкті повинен бути встановлений порядок відключення напруги з електрообладнання, силових та контрольних кабелів на випадок пожежі. При цьому електроживлення систем пожежної автоматики, протипожежного водопостачання та евакуаційного (аварійного) освітлення має бути не відключене.

9.1.39 Усе електрообладнання (корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, розподільних щитів, щитів управління, металеві корпуси пересувних та переносних електроприймачів тощо) підлягає зануленню або заземленню відповідно до вимог ПУЕ.

9.1.40 Несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормований нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, повинні негайно ліквідовуватися черговим персоналом. Пошкоджену електромережу потрібно відключати до приведення її в пожежобезпечний стан.

9.1.41 Заміри опору ізоляції електричних мереж та електроустановок мають проводитися в особливо вологих та жарких приміщеннях, у зовнішніх установках, а також у приміщеннях із хімічно активним середовищем у повному обсязі не рідше 1 разу на рік, а в інших випадках - 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені правилами технічної експлуатації.

9.1.42 Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будівель і споруд I та II категорій з захисту від блискавки - щороку, для III категорії - не рідше 1 разу на 3 роки зі складанням акта, в якому вказуються виявлені дефекти. Усі виявлені у пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню.

9.1.43 У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинно бути забезпечено дотримання вимог електростатичної іскробезпеки згідно з ГОСТ 12.1.018-93 і ГОСТ 12.4.124-83.

9.1.44 Власник підприємства забезпечує обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму.

Особа, призначена відповідальною за їх протипожежний стан (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), зобов'язана:

організовувати і проводити профілактичні огляди та планово-попереджувальні ремонти електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі;

забезпечувати правильність застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу пожежо- та вибухонебезпечності зон і умов навколишнього середовища, а також справний стан апаратів захисту від коротких замикань (далі - КЗ), перевантажень та інших небезпечних режимів робіт;

організовувати навчання та інструктажі чергового персоналу з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.

9.2 Ліфти і підйомники

9.2.1 Огороджувальні конструкції ліфтових шахт, крім шахт ліфтів для транспортування пожежних підрозділів і шахт ліфтів, що влаштовуються в об'ємі сходової клітки типу СК-1, приміщень машинних відділень ліфтів, каналів шахт і ніші для прокладання комунікацій повинні відповідати вимогам, які пред'являються до протипожежних перегородок 1-го типу (EI 45) і перекриттів 3-го типу (REI 45).

Прокладання в шахтах ліфтів інженерних мереж (комунікацій), що не належать до керування ліфтами, не допускається.

9.2.2 При неможливості улаштування в огородженнях ліфтових шахт протипожежних дверей варто передбачати тамбури або холи з протипожежними перегородками 1-го типу (EI 45) і перекриттями 3-го типу (REI 45).

9.2.3 З комор і інших приміщень для збереження і перероблення горючих матеріалів вихід безпосередньо в ліфтовий хол не дозволяється.

9.2.4 Двері шахт ліфтів у підвальних і цокольних поверхах повинні виходити в холи і тамбури-шлюзи, огороджені протипожежними перегородками 1-го типу.

9.2.5 Двері ліфтових холів і тамбур-шлюзів повинні бути протипожежними 2-го типу самозакривними з ущільненими притворами.

9.2.6 Виходи з ліфтів варто проектувати через ліфтовий хол. Ширина ліфтового холу пасажирських ліфтів повинна бути не менше: при однорядному розташуванні ліфтів - 1,3 найменшої глибини кабіни ліфтів; при дворядному розташуванні - подвоєної найменшої глибини кабіни, але не більше 5 м. Перед ліфтами з глибиною кабіни 2100 мм і більше ширина ліфтового холу повинна бути не менше 2,5 м.

9.2.7 Електропроводка повинна виконуватися ізольованими проводами або кабелями з гумовою або рівноцінною їй ізоляцією; застосування силових і контрольних кабелів з ізоляцією з просоченого кабельного паперу не допускається.

Кабелі і шланги струмопідводів повинні бути розміщені й укріплені таким чином, щоб при прямуванні кабіни унеможливлювалось їх зачеплення за конструкції, які знаходяться в шахті, і їх механічне ушкодження.

При застосуванні для струмопроводу декількох кабелів або шлангів вони повинні бути скріплені між собою.

9.2.8 У будівлях із сходовими клітками, які не задимлюються, ліфтові шахти варто забезпечувати підпором повітря, а виходи з ліфтів здійснювати через ліфтові холи, що відокремлюються від суміжних приміщень і коридорів перегородками і самозакривними дверми з ущільненнями в притворах, відповідно до вимог чинних будівельних норм.

9.2.9 Ліфти і підіймачі не дозволяється використовувати з метою евакуації.

При виникненні пожежі ліфти повинні опускатися на перший поверх, відчинятися і виключатися.

9.2.10 Порядок використання спеціальних ліфтів, призначених для транспортування пожежних підрозділів, повинен відповідати Правилам облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках та спорудах, затвердженим наказом МНС України від 19.04.2004 N 174 та зареєстрованим у Мін'юсті України 07.05.2004 за N 577/9176.

9.2.11 Приміщення шахт ліфтів і ліфти повинні своєчасно очищатися від пального сміття і постійно утримуватись в чистоті.

9.3 Вентиляційні системи

9.3.1 При проектуванні систем вентиляції належить виконувати вимоги розділу будівельних норм з проектування опалення, вентиляції і кондиціонування повітря.

9.3.2 У приміщеннях ГЩК, ЦЩК, БЩК повинен передбачатися підпір повітря не менше 20 Па (2 кГс/м2).

9.3.3 Системи вентиляції і кондиціонування приміщень АСК ТП (СЦКУ) повинні обладнуватися пристроями, які забезпечують автоматичне відключення їх при пожежі, а також вручну за місцем їх встановлення і з щитів керування (БЩК, ЦЩК, ГЩК).

9.3.4 Закриті сходові клітки без природного освітлення повинні обладнуватися системами підпору повітря з автоматичним (від димових пожежних сповіщувачів) і ручним (за місцем) включенням при пожежі.

9.3.5 У зв'язку з відсутністю постійних робочих місць у кабельних спорудах проектувати протидимну вентиляцію для видалення диму при пожежі не потрібно.

9.3.6 Кабельні споруди повинні бути забезпечені припливно-витяжною природною або штучною вентиляцією, яка розраховується для видалення диму після пожежі. Кратність повітрообміну при видаленні диму після пожежі не регламентується.

9.3.7 Системи вентиляції кабельних споруд повинні бути обладнані засувками (шиберами) для запобігання доступу повітря у разі виникнення пожежі і передбачатися автоматичне відключення їх при спрацюванні установок пожежогасіння.

9.3.8 Не допускається передбачати встановлення осьових вентиляторів в огороджувальних конструкціях кабельних споруд.

9.3.9 Кількість вентиляційних прорізів (проходок) у кабельних спорудах повинна бути мінімальна.

9.3.10 Транзитні повітроводи через кабельні споруди допускається передбачати при відсутності умов виконання самостійних повітроводів із кожного відсіку кабельних споруд. Транзитні повітроводи в цих випадках повинні виконуватися з негорючих матеріалів і мати межу вогнестійкості не менше 30 хв.

9.3.11 На кожному повітроводі пожежонебезпечних приміщень у місцях проходження через огороджувальні будівельні конструкції належить передбачати встановлення вогнезахисних клапанів другого типу (EI 45).

9.3.12 Витяжні вентиляційні установки пожежонебезпечних приміщень належить розташовувати в окремих приміщеннях, огороджувальні конструкції I-го типу (EI 45).

9.3.13 У приміщеннях акумуляторних батарей необхідно передбачати стаціонарну припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням.

Вентиляційні системи приміщень акумуляторних батарей та кислотних повинні передбачатися самостійними, не пов'язаними з вентиляційними системами інших приміщень.

9.3.14 Витяжні вентиляційні агрегати акумуляторних батарей і кислотних повинні передбачатися у вибухобезпечному виконанні.

Якщо припливний вентиляційний агрегат розміщується в загальному приміщенні з витяжним, він також повинен передбачатися у вибухобезпечному виконанні.

На витяжних повітроводах не допускається передбачати встановлення шиберів і засувок, а також клапанів для переключення режимів роботи вентиляції.

9.3.15 Прокладання металевих вентиляційних повітроводів над акумуляторними батареями передбачати не допускається.

9.3.16 Видалення повітря з приміщень акумуляторних батарей і кислотних належить передбачати назовні, за межі головного корпусу.

9.3.17 У схемах керування і автоматики акумуляторних батарей повинно передбачатися блокування, яке не допускає проведення зарядження батарей при відключеній витяжній вентиляції.

Припинення дії припливної вентиляції повинно сигналізуватися на щити керування з постійним перебуванням людей.

9.3.18 Пристрій ручного керування системами вентиляції необхідно передбачати в безпечних при пожежі місцях.

9.3.19 Системи вентиляції і кондиціонування повітря повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

9.3.20 Залежно від умов виробництва на об'єктах повинні бути встановлені терміни проведення профілактичних оглядів та очищення повітроводів, фільтрів, вогнезатримувальних клапанів, іншого обладнання вентиляційних систем, а також визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу в разі виникнення пожежі або аварії.

Особа, призначена відповідальною за технічний стан та справність вентиляційних систем, зобов'язана забезпечити додержання вимог пожежної безпеки під час їх експлуатації.

9.3.21 Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі несправних або відключених гідрофільтрів, сухих фільтрів, пиловідсмоктувальних, пиловловлювальних і інших пристроїв систем вентиляції.

9.3.22 Повітря, яке містить горючий пил або горючі відходи, повинно очищуватися до надходження у вентилятор. Для цього перед ним слід встановлювати каменевловлювачі, а для вилучення металевих предметів - магнітні вловлювачі.

9.3.23 Повітроводи, у яких переміщаються вибухопожежонебезпечні гази, пари і пил, не допускається розміщати в підвальних приміщеннях та в каналах під підлогою.

Усередині повітроводів та на їх стінках не дозволяється розміщати газопроводи і трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку й каналізаційні трубопроводи, не дозволяється також перетинання повітроводів цими комунікаціями.

9.3.24 Усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, що транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики.

9.3.25 Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного обладнання повинні проводитися за графіком, затвердженим адміністрацією об'єкта. Результати огляду обов'язково заносяться до спеціального журналу.

9.3.26 Витяжні повітроводи, через які транспортуються горючі та вибухонебезпечні речовини (пил, волокна тощо), повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з'єднання та ін.).

9.3.27 Вогнезатримні пристрої, магнітні вловлювачі у вентиляційних повітроводах, пристрої блокування вентиляційних систем з пожежною сигналізацією та системами пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції в разі пожежі повинні перевірятися у встановлені адміністрацією підприємства терміни, але не рідше одного разу на півроку та утримуватися у справному робочому стані.

9.3.28 Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:

відключати або знімати вогнезатримні пристрої;

випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;