16.3.18 Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або перевірку.

16.3.19 Вогнегасники, відправлені з об'єкта на перезарядження, повинні бути замінені відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

16.3.20 Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, повинні зніматися на холодний період. У таких випадках на пожежних щитах та стендах слід надати інформацію про місце розташування найближчого вогнегасника.

16.3.21 Пожежний кран повинен бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

Пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним у "гармошку" або подвійну складку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново, змінюючи подовжню складинку.

Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, забороняється.

16.3.22 Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.

Спосіб установлення пожежного крана повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен унеможливлювати різкий залом пожежного рукава в місці його приєднання.

16.3.23 На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Зовнішнє оформлення дверцят повинно відповідати вимогам стандартів.

16.3.24 Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню та перевірці на справність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступними для використання.

16.3.25 Відповідальність за своєчасне і повне оснащення об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками несуть власники цих об'єктів (або орендарі згідно з договором оренди).

17 ПОРЯДОК ДІЙ У ВИПАДКУ ПОЖЕЖІ

17.1 Загальні вимоги

17.1.1 При виникненні пожежі на енергетичному об'єкті перша особа, яка виявила загорання, зобов'язана негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону, начальника зміни станції (диспетчера або чергового підстанції), старшого зміни і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння, дотримуючись при цьому правил техніки безпеки.

У свою чергу начальник зміни станції (диспетчер або черговий підстанції) про виникнення пожежі повинен негайно повідомити пожежну охорону (при цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей), а також керівництво енергетичного об'єкта. У разі потреби - викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

17.1.2 Старший зміни особисто або за допомогою чергового персоналу зобов'язаний визначити місце осередку вогнища пожежі, можливі шляхи його поширення, загрозу діючому енергообладнанню, яке опинилося в зоні пожежі.

17.1.3 Після визначення місця осередку вогнища пожежі старший зміни зобов'язаний:

особисто або за допомогою чергового персоналу перевірити ввімкнення автоматичної установки пожежогасіння (при її наявності);

ужити заходів щодо створення безпечних умов для персоналу і пожежних підрозділів при гасінні пожежі. У випадку загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;

провести можливі операції на технологічних установках (вимкнення або перемикання на обладнанні, витіснення водню з генератора, зняття напруги з електроустановок, злив масла з маслобака турбогенератора та ін.);

приступити до гасіння пожежі силами й засобами енергетичного об'єкта;

виділити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розташування під'їзних шляхів і водоймищ;

при потребі - вжити заходів для охолодження водою металевих ферм і колон будівлі від пожежних кранів або стаціонарно встановлених лафетних стволів з дотриманням техніки безпеки.

17.1.4 Вимкнення або перемикання приєднань у зоні пожежі може проводитись за оперативною карткою начальником зміни станції (диспетчером або черговим підстанції) або оперативно-виїзною бригадою (далі - ОВБ) з наступним повідомленням вищого оперативного керівництва (диспетчера) після закінчення операції вимкнення.

17.1.5 До прибуття першого пожежного підрозділу керівником гасіння пожежі (далі - КГП) є старший зміни енергетичного об'єкта (начальник зміни станції, начальник зміни цеху, черговий диспетчер) або керівник об'єкта. КГП зобов'язаний у першу чергу вивести з місця пожежі всіх сторонніх осіб і забезпечити виконання вимог безпеки щодо запобігання ураженню електричним струмом, іншому роду небезпеки осіб, які перебувають поблизу місця пожежі.

17.1.6 Старший начальник пожежної охорони, який прибув на місце пожежі, зобов'язаний негайно зв'язатися зі старшим зміни енергетичного об'єкта, отримати від нього дані про обставини пожежі й письмовий допуск на проведення гасіння пожежі (додаток 11).

17.1.7 Пожежні підрозділи приступають до гасіння пожежі на електроустановках після інструктажу старшим з присутніх технічних працівників або оперативно-виїзної бригади.

17.1.8 Для керівництва гасінням пожежі відповідно до НАПБ 05.027-2000 організовується оперативний штаб пожежогасіння. У склад штабу повинен входити старший з присутніх інженерно-технічних працівників об'єкта або оперативно-виїзної бригади, який повинен мати на правому рукаві червону розпізнавальну пов'язку з нанесеним знаком електричної напруги.

17.1.9 Під час гасіння пожежі робота пожежних підрозділів (розміщення сил і засобів пожежогасіння, зміна позицій, перехід від одних засобів пожежогасіння до інших тощо) проводиться з урахуванням вказівок старшої особи з присутніх інженерно-технічних працівників енергетичного об'єкта або оперативно-виїзної бригади. У свою чергу старший з присутніх інженерно-технічних працівників або оперативно-виїзної бригади погоджує з КГП свою роботу і розпорядження, а також інформує під час гасіння пожежі про зміни в стані роботи електроустановок та іншого обладнання.

17.1.10 Гасіння пожежі ручними засобами в надзвичайно задимлених приміщеннях енергетичних об'єктів (видимість менше 5 і 10 м при діаметрі сприску відповідно 13 і 19 мм (див. табл.2)) з проникненням у них без зняття напруги з електроустановок і кабельних ліній не допускається.

Під час гасіння пожежі компактними і розпиленими водяними струменями без зняття напруги з електроустановок ствол повинен бути заземлений, а ствольник працювати в діелектричному взутті, діелектричних рукавицях і перебувати на відстані, не меншій передбаченої в наведеній нижче таблиці 2.

Таблиця 2

Номінальна напруга,кВ 

Мінімально допустима відстань від насадки ствола до електроустановок і кабелів (у метрах), які загорілися, і сусідніх, що не загорілися, при діаметрі сприску 

13 мм 

19 мм 

До 1 включно 

3,5 

4,0 

Понад 1 до 10 включно 

4,5 

8,0 

Застосування морської і сильно забрудненої води не допускається.

17.1.11 Гасіння пожежі в приміщеннях електроустановок, які перебувають під напругою до 10 кВ, усіма видами піни за допомогою ручних засобів забороняється, оскільки піна і розчин піноутворювання мають підвищену електропровідність у порівнянні з розпиленою водою.

При потребі гасіння пожежі повітряно-механічною піною з об'ємним заповненням приміщення (тунелю) піною проводиться попереднє закріплення піногенераторів, їх заземлення, а також заземлення насосів пожежних машин. Водій пожежної машини повинен працювати в діелектричних рукавицях і взутті.

17.1.12 Пристрої для заземлення пожежних стволів, піногенераторів і насосів пожежних машин виготовляються в необхідній кількості енергетичними об'єктами із гнучкого мідного голого проводу перерізом не менше 16 мм2. У всіх випадках довжина проводу не обмежується і визначається з необхідності допущення вільного маневрування особи, що працює пожежним стволом.

Місця заземлення пересувної пожежної техніки визначаються спеціалістами енергетичних об'єктів разом з представниками гарнізону пожежної охорони і позначаються знаком заземлення.

17.1.13 Необхідна кількість заземлень, діелектричного взуття, діелектричних рукавиць і місця їх зберігання визначаються керівниками енергетичних об'єктів, виходячи з розрахунку подання вогнегасних засобів на електроустановки, які перебувають під напругою.

17.1.14 Забороняється користуватися вказаними заземлювальними пристроями, діелектричним взуттям і рукавицями, крім випадків пожежі або проведення сумісних з пожежними підрозділами тренувань (навчань) на об'єкті.

17.1.15 Особовому складу пожежних підрозділів категорично забороняється виконувати будь-які вимкнення та інші операції з електротехнічним обладнанням на електростанції і підстанції.

Заходити в розподільні пристрої та інші приміщення електричних пристроїв з метою гасіння пожежі особовий склад пожежних підрозділів має право тільки після отримання допуску та інструктажу персоналу, який обслуговує даний пристрій.

17.1.16 При виникненні пожежі на енергетичному об'єкті без постійного чергового персоналу гасіння пожежі пожежними підрозділами до прибуття виїзної бригади або чергового може проводитись самостійно тільки за попередньо розробленим і погодженим оперативним планом (карточкою). Разом з тим повинні бути вжиті негайні заходи для виклику експлуатаційного персоналу (оперативно-виїзної бригади).

17.2 Гасіння пожежі в кабельних спорудах

17.2.1 При наявності в кабельних спорудах автоматичної установки пожежогасіння перевіряється її ввімкнення й ефективність роботи. Якщо вона не ввімкнулась автоматично, то приводиться в дію дистанційним (ручним) управлінням. Перед пуском її в дію необхідно впевнитись, чи персонал не був допущений для виконання ремонтних робіт у зазначеному приміщенні.

17.2.2 При гасінні пожежі на відкритих кабельних трасах слід застосовувати розпилену воду від пожежних стволів.

17.2.3 Для проходу в кабельні споруди (тунелі, поверхи, шахти) і подання від пересувних засобів пожежогасіння розпиленої води, повітряно-механічної піни, крім основних входів (дверних отворів), потрібно використовувати наявні люки.

17.2.4 З метою попередження розширення пожежі необхідно вживати заходів для створення водяних завіс або введення піногенераторів через люки для затоплення об'єму кабельного приміщення повітряно-механічною піною від пересувної пожежної техніки.

При поданні піни в кабельні приміщення через дверні отвори піногенератори закріплюються у верхній частині дверної коробки або поблизу неї.

17.3 Гасіння пожежі на генераторах і синхронних компенсаторах

17.3.1 При загоранні обмоток генераторів або синхронних компенсаторів з повітряним охолодженням машина повинна бути аварійно зупинена персоналом, вимкнена з мережі і введена в дію стаціонарна установка водяного пожежогасіння.

Забороняється застосування пінних і хімічних вогнегасників для гасіння пожежі всередині генераторів або синхронних компенсаторів.

17.3.2 При загораннях (вибухах) водню біля підшипників та в інших місцях генераторів і синхронних компенсаторів з водневим охолодженням необхідно аварійно зупинити турбогенератор (синхронний компенсатор) і вимкнути з мережі. Від централізованої системи подати в корпус вуглекислий газ (азот) для витіснення водню. Одночасно приступити до гасіння водню за допомогою вуглекислотних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.

17.3.3 Для гасіння розлитого масла внаслідок порушень ущільнень підшипників, фланцевих з'єднань маслосистеми і горіння кабельних трас біля турбогенераторів потрібно застосувати розпилену воду від пожежних кранів і пересувних засобів (пожежних машин), дотримуючись при цьому правил техніки безпеки.

17.3.4 При виникненні пожежі біля турбогенераторів ужити негайних заходів для охолодження металевих ферм перекриття машинного залу за допомогою водяних струменів від пожежних кранів або лафетних стволів.

17.3.5 При пожежі на маслосистемі турбогенератора теплової або атомної електростанції з небезпекою її поширення на маслобак ужити заходів для зливання масла в аварійну ємність або ввімкнути стаціонарну установку зрошення маслобака (при її наявності).

17.4 Гасіння пожежі на трансформаторах і маслонаповнених реакторах

17.4.1 При аварії на трансформаторі (реакторі) з виникненням пожежі він повинен бути вимкнений з мережі з усіх сторін і заземлений.

Після зняття напруги гасіння пожежі потрібно проводити будь-якими засобами пожежогасіння (розпиленою водою, повітряно-механічною піною, вогнегасниками).

17.4.2 При наявності на трансформаторі (реакторі) стаціонарної установки пожежогасіння, її необхідно ввімкнути дистанційно (вручну), якщо не ввімкнулась автоматично.

17.4.3 При внутрішньому пошкодженні трансформатора (реактора) з викидом масла через вихлопну трубу або через нижній роз'єм (зріз болтів і деформація фланця) і виникненні пожежі всередині трансформатора (реактора) потрібно вводити засоби гасіння пожежі всередину трансформатора (реактора) через верхні люки і через деформований роз'єм.

17.4.4 При виникненні пожежі на трансформаторі (реакторі) зливати масло з трансформатора (реактора) забороняється, оскільки це може призвести до пошкодження внутрішніх обмоток і ускладнення подальшого гасіння.