- під час перевезення вантажів (дошки, колоди) довжиною більше за надійно кріпити їх до причеп, у разі одночасного перевезенні довгомірних вантажів різної довжини більш короткі розташовувати зверху;
- під час вантаження навалом вантаж розташовувати рівномірно по всій площі кузова, він не повинен підноситися над бортами;
- ящики, бочки і інший штучний вантаж укладати щільно, без проміжків, щоб при рушенні він не міг переміщатися по кузову; бочки з рідким вантажем встановлювати пробкою вгору;
- скляну тару з рідинами укладати тільки стоячи, кожне місце вантажу нарізно повинне бути добре укріплене в кузові, щоб під час рушення вантаж не міг переміститися або перекинутися;
- кожне місце вантажу з агресивною рідиною надійно укріпити в кузові, заздалегідь пересвідчившись в тому, що скляна тара знаходиться в дерев'яних або плетених кошиках, перекладена соломою або стружкою;
- штучні вантажі, що підносяться над бортом кузова, необхідно пов'язати міцними канатами (ув'язка вантажів металевими канатами або дротом не допускається). Висота вантажу не повинна перевищувати висоту проїздів під мостами, загальна висота від поверхні дороги до вищої точки вантажу не повинна бути більше за 3,8 м.
3.7. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті слідує:
- пересувати вагон по фронту вивантаження з швидкістю не більше за 2 км/ч. Робітник повинен знаходитися збоку від вагона, поза рейковою колією. При цьому не допускається ставати на шлях, штовхати вагон позаду або тягнути його на себе, а також штовхати і гальмувати вагон, тримати його за буферне пристосування;
- до вантаження і вивантаження залізничного вагона приступати тільки після повної зупинки і закріплення його з двох сторін установкою під колеса гальмових черевиків;
- для полегшення відкривання дверей вагона використати спеціальне пристосування;
- не знаходитися при відкриванні дверей проти дверного отвору вагона, що відкривається в зв'язку з можливістю випадання вантажу;
- відкривати двері напіввагону з сипучим вантажем тільки спеціальним пристосуванням, що дозволяє працівнику знаходитися на безпечній відстані;
- під час завантаження в залізничний вагон ящиковий, бочковий та інші штучні вантажі укладати щільно, без проміжків.
3.8. Припинити роботи у разі:
- виявлення невідповідності тари встановленим вимогам, а також відсутності на ній чіткого маркірування або ярликів;
- виникненні небезпечних і шкідливих виробничих чинників внаслідок впливу метеорологічних умов на фізико-хімічний склад вантажу (якщо не вжиті заходів по створенню безпечних умов провадження робіт).
3.9. Під час штабелювання будматеріалів:
- штучний камінь укладати на висоту не більше за 1,5 м (щоб уникнути самообвалення);
- цеглу укладати на рівній поверхні не більш ніж в 25 рядів;
- висота штабеля пиломатеріалів під час рядового укладання не повинна перевищувати половину ширини штабеля, а під час укладання в клітки - повинна бути не більше за ширину штабеля;
- штабелям з піску, гравію, щебеню і інших сипучих матеріалів потрібно додавати природний кут укосу або захищати їх міцними підпірними стінами;
- ящики зі склом укладати в один ряд по висоті. Під час укладення і знімання ящиків зі склом працівники повинні знаходитися з торцевий сторони ящика.
3.10. Дештабелювання вантажів повинно проводитися тільки зверху вниз.
3.11. Під час взяття сипучих вантажів з штабеля не треба допускати утворення підкопу.
3.12. Для запобігання аварійним ситуаціям: знати і застосовувати умовну сигналізацію під час вантаження і вивантаження вантажів підіймально-транспортними механізмами; під час завантаження (вивантаження) холодильних камер застосовувати запобіжні засоби, що виключають можливість випадкової ізоляції в них працівників.
Працівнику забороняється:
- знаходитися і виконувати роботи під піднятим вантажем, на шляхах рушення транспорту;
- ходити по залізничних шляхах, підлізати під стоячі вагони, перелізати через зчеплення, чіплятися за рухомі вагони, пройти між розчепленими вагонами, якщо поряд знаходиться тепловоз;
- розвантажувати вантаж в місцях, для цього не пристосованих (на тимчасові перекриття, безпосередньо на труби парово-і газопроводів, електричні кабелі, на рейкові шляхи, впритул до огорож і стін різних споруд і пристроїв).
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Прибрати знімні вантажозахоплювальні пристосування, інвентар і покласти у відведені місця зберігання.
4.2. Вантажний возик встановити на рівну поверхню, рама гідравлічного возика повинна бути опущена в нижнє положення.
4.3. Прибрати робоче місце від сміття.
4.4. Спецодяг, засоби індивідуального захисту скласти у відведене для нього місце.
4.5. Вимити руки, лице з милом, при можливості прийняти душ.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У разі виникнення аварійних ситуаціях, перешкоджаючих виконанню технологічних операцій, потрібно припинити роботу і повідомити про це керівнику.
5.2. Якщо є потерпілі надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу.
5.3. Надання першої медичної допомоги.
5.3.1. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.
У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
5.3.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після нього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.3.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластикою, палицею, картоном або іншим подібним предметом.
Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.3.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівковою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оптової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.3.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та обв'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.3.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити 2 зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.3.7. Перша допомога при попаданні сторонніх тіл під шкіру чи в очі.
Вилучати стороннє тіло можна лише в тому випадку, коли є впевнення, що це можна зробити легко і повністю. Після його видалення змастити місце поранення настойкою йоду; накласти пов'язку. Сторонні тіла з очей, краще всього вилучати промиванням струменем води, направляючи струмінь від зовнішнього кута ока (від скроні) до внутрішнього (до носа). Терти очі не слід.
5.4. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння її наявними засобами пожежогасіння.
5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
