3.37.1. Знаходитись між коробом і стінкою траншеї.
3.37.2. Знаходитися в коробі при підніманні чи опусканні труби.
3.37.3. Знаходитись між коробом і трубою до повного її опускання на ґрунт чи бетонну основу.
3.37.4. Встановлення короба виконувати тільки із застосуванням відтяжок.
3.38. Спускатися в короб і виходити з нього слід по драбині.
3.39. Глибина відкритих приямків для замазування швів стиків чавунних водопровідних труб повинна бути не більше 0,4м для труб діаметром до .
3.40. Для сталевих зварюваних труб глибина приямка повинна бути не більше . При більшій глибині приямків необхідно встановлювати кріплення.
3.41. Замазування стиків залізобетонних та інших труб розчинами із застосуванням рідкого скла повинно виконуватись в гумових рукавицях.
3.42. Стики залізобетонних розтрубних труб розчином з гладкими кінцями при їх з'єднанні на муфтах слід ущільнювати гумовими кільцями.
3.43. Свинець для заливання розтрубів труб дозволяється плавити на такій відстані від траншеї (колодязя), щоб при випадковому перекиданні посудини, розплавлений свинець не влучив на працюючих унизу.
3.44. Посудину з розплавленим металом слід опускати на дно приямка (траншеї) на міцній вірьовці.
Приймати посудину з свинцем дозволяється тільки після надійного встановлення її на дно приямка (траншеї).
3.45. При заливанні розтрубів свинцем слід користуватися спеціальним ковшем з носиком і на довгій рукоятці. Працювати необхідно в захисних окулярах і брезентових рукавицях.
Розтруби перед заливанням свинцем слід ретельно просушити.
3.46. Котли для варіння і розігріву ізоляційних і бітумних мастик повинні бути справними і мати щільно закриваючі негорючі кришки.
Заповнення котлів допускається не більше, ніж на 3/4 їх ємності.
Наповнювач повинен бути сухим.
3.47. Доставляти бітумну мастику до робочих місць тільки за допомогою вантажопідіймальних машин чи по бітумопроводу.
Для переміщення гарячого бітуму на робочих місцях слід застосовувати металеві бачки, які мають форму зрізаного конуса, зверненого широкою частиною вниз, з щільно закриваючими кришками і запірними пристосуваннями.
Наповнювати бачок слід на 3/4 ємності.
Розливати бітум у бачки слід через штуцер з засувкою, обладнаною в нижній частині котла.
3.48. Не допускається використовувати в роботі бітумні мастики температурою вище 180 °С.
3.49. Переміщати гарячу мастику у відкритій тарі, передавати з рук в руки при підніманні на висоту забороняється.
3.50. Котли для варіння і розігріву бітумних мастик повинні бути обладнані приладами для вимірювання температури.
3.51. Площадка, де розігрівається бітум, повинна бути забезпечена ящиком з піском, лопатою, вогнегасником.
3.52. Змішувати бітум з бензином, дизельним паливом чи іншими органічними розчинниками дозволяється на відстані не менше від відкритого вогню.
Забороняється вливати розчинник в розплавлений бітум (при приготуванні праймера), тому що при цьому обов'язково виникне вибух.
Необхідно вливати бітум в бензин з постійним перемішуванням дерев'яною мішалкою.
Температура бітуму не повинна перевищувати 70°С.
3.53. Теплоізоляційні роботи на трубопроводах повинні виконуватися, як правило, до їх встановлення чи після постійного закріплення згідно з проектом.
3.54. Розбирання кріплення траншей і котлованів слід виконувати знизу у верх по мірі зворотного засипання ґрунту.
Кількість одночасно видалених дощок по висоті не повинно перевищувати трьох, а в сипучих і нестійких ґрунтах – однієї. Під час видалення дощок слід відповідно переставляти розпірки, причому існуючі розпірки треба виймати тільки при встановленні нових.
Розбирання кріплення слід проводити в присутності керівника робіт.
3.55. Засипати котловани і траншеї можна тільки з дозволу керівника робіт і в
його присутності з дотриманням наступних вимог:
3.55.1. Перед засипанням траншеї впевнитись, що в ній немає людей.
3.55.2. Розпірки видаляти поступово знизу по вказівці керівника робіт.
3.55.3. В пливунах чи при розташуванні поблизу фундаментів будівель (якщо підошва фундаменту знаходиться вище дна траншеї) кріплення залишають з ґрунті.
3.55.4. Засипання виконувати шарами по 30-, ущільнюючи кожний шар ручними чи механізованими трамбівками.
4. Вимоги безпеки під час випробування трубопроводів
4.1. Перед початком випробування трубопроводів слід перевірити наявність і справність на їх кінцях упорів, які забезпечують сприймання зусиль, і, при необхідності, підтягнути ослаблені болти і шпильки кріплення трубопроводів на опорах.
Якщо випробуванню підлягає дільниця трубопроводу, то її необхідно ізолювати від суміжних ділянок заглушками чи арматурою.
4.2. Приєднання трубопроводу, що випробується, гідравлічного пресу, насосу чи мережі, які створюють необхідний тиск, необхідно здійснювати через два запірних вентиля.
Після досягнення потрібного тиску трубопровід необхідно відключити від преса, насоса чи мережі.
4.3. Піднімання і зниження тиску в трубопроводах виконувати рівномірно, без товчків і ударів, при постійному контролі показань приладів і стану випробуваної системи.
4.4. Випробувальний тиск необхідно витримувати продовж 5 хвилин, після чого він зменшується до робочого, при цьому тиску необхідно оглянути трубопровід.
4.5. При пневматичному випробуванні трубопроводу компресор повинен бути розташований на відстані не менше від трубопроводу, що випробується.
4.6. Вистукування зварних швів при огляді слід виконувати молотком вагою не більше .
Трубопроводи з кольорових металів і сплавів можна обстукувати тільки дерев'яними молотками вагою не більше .
Трубопроводи з інших металів і матеріалів обстукувати не дозволяється.
4.7. Приєднання і роз'єднання ліній, які подають стиснене повітря від компресора, допускається тільки після припинення подачі повітря.
4.8. Забороняється:
4.8.1. Під час піднімання тиску в трубопроводах знаходитись напроти фланцевих з'єднань і швів.
4.8.2. Усувати дефекти під час знаходження трубопроводу під тиском.
4.8.3. Знаходитись в небезпечній зоні під час піднімання тиску в трубопроводах і при випробуванні їх на міцність.
4.9. Після випробування трубопроводи необхідно продути і промити для видалення забруднення і окалини.
Для цього трубопровід необхідно розділити на частини, забезпечити вільний вихід повітря, що нагнітається, чи пари шляхом зняття заглушок чи окремих деталей і вузлів трубопроводу.
У відкритих кінців встановити міцні щити для захисту працюючих від окалини.
Після промивання трубопроводів звільнену воду необхідно відвести в каналізацію.
4.10. В місцях підключення до трубопроводів води чи повітря повинні бути передбачені вентилі чи крани, які повинні розташовуватись на висоті, доступній для відкривання і закривання без застосування драбин.
4.11. Запобіжні клапани повинні забезпечити скидання надмірного тиску і повинні бути відрегульовані таким чином, щоб не було можливості створити в випробуваному трубопроводі тиск більше встановленої величини.
4.12. Робітники, які приймають участь в роботах по випробуванню трубопроводів, повинні знати розташування арматури, заглушок, штуцерів для видалення повітря з трубопроводів, місця підключення до магістралі води чи повітря, які подаються для випробування, місця підключення ручних чи привідних насосів чи компресорів, місця розташування манометрів на випробуваному трубопроводі, а також розташування запобіжних клапанів.
5. Вимоги безпеки після закінчення роботи
5.1. Прибрати інструмент з робочих місць, промити їх, змастити і покласти в призначене для них місце.
5.2. Всі такелажні пристрої очистити від бруду і покласти в призначене для них місце.
5.3. Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту, упорядкувати і покласти у відведене для них місце.
5.4. Помити руки, обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.
5.5. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
6.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: обвалення ґрунту в траншеях, котлованах; обривання тросів, канатів; падіння трубопроводів; виходу з ладу обладнання під час випробування трубопроводів; падіння з висоти; ураження електричним струмом та інше.
6.2. При виникненні аварійної ситуації негайно припинити роботи; виключити від живлення всі споживачі; огородити небезпечну зону; не допускати до неї сторонніх осіб.
6.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
6.4. Якщо стався нещасний випадок, надавати потерпілому першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.
6.5. Надання першої медичної допомоги.
6.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.
6.5.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
6.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
6.5.4. Перша допомога при опіках кислотами і лугами.
У разі попадання кислоти або лугу на шкіру необхідно ретельно промити місце ураження водою на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5 %- ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити водою на протязі 15-20 хвилин, після цього промити 2 %- ним розчином питної соди (у разі попадання кислоти), а у разі ураження очей лугом - 2 %- ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати рот 3%- ним розчином оцтової кислоти або 3 %- ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5 %- ним розчином питної соди.
У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10 %- ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленням 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
6.5.5. Перша допомога при кровотечі.
6.5.5.1. Підняти поранену кінцівку вверх.
6.5.5.2. Рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском).
6.5.5.3. У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою. У разі великої кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
6.6. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.
6.7. В усіх випадках виконувати вказівки керівника.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
