3. Система опалення витратомірних приміщень на ГВС (ПВВГ) та система вентиляції чи кондиціювання (за наявності) повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха» (далі — СНиП 2.04.05-91).
4. Електрообладнання, електроосвітлення, КВПіА ГВС та ПВВГ повинні бути у вибухозахищеному виконанні.
5. На ГВС та ПВВГ повинна знаходитись така документація:
а) затверджені технологічні схеми ГВС та ПВВГ;
б) затверджена інструкція з безпечної експлуатації технологічного обладнання, системи КВПіА, системи електроживлення;
в) посадові інструкції для чергового персоналу ГВС та ПВВГ;
г) нормативно-правові акти з охорони праці та промислової безпеки;
ґ) ПЛАС;
д) вахтовий журнал змінного персоналу ГВС та ПВВГ;
е) інша документація, що визначена газотранспортним підприємством.
6. Усі з’єднувальні трубопроводи, що не підключені до вторинних приладів, повинні бути заглушені.
IX. Підземні сховища газу
1. Вимоги даного розділу розповсюджуються на такі об’єкти ПСГ:
а) геологічну структуру з штучним газовим покладом та контрольними горизонтами;
б) експлуатаційний фонд свердловин (експлуатаційно-нагнітальні, спостережні, контрольні, геофізичні, поглинальні, розвантажувальні, дегазаційні);
в) шлейфи свердловин і газозбірні колектори, технологічні трубопроводи;
г) ГЗП;
ґ) УПГ;
д) виробничо-господарські та адміністративні будівлі, допоміжні споруди та об’єкти (санітарно-технічні, енергозабезпечення тощо);
е) газопроводи-підключення;
є) під’їзні дороги до ПСГ, ГСП та огороджених свердловин експлуатаційного фонду.
2. Експлуатація та ремонт свердловин здійснюються відповідно до вимог Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 06.05.2008 № 95, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.06.2008 за № 497/15188 (далі — НПАОП 11.1-1.01-08), нормативних документів.
3. Свердловини експлуатаційного фонду ПСГ повинні бути обладнані наземним та підземним обладнанням згідно з вимогами цих Правил, проектної документації та нормативних документів.
4. Свердловини повинні бути огороджені згідно з проектом.
5. Територія навколо свердловин ПСГ у межах відведення землі повинна бути звільнена від кущів і лісу. По периметру цієї площі повинна бути влаштована та періодично поновлюватися (боронуванням чи іншим методом) мінералізована смуга завширшки не менше ніж 4 м, що звільнена від будь-якої рослинності.
6. Територія, на поверхні якої виявлені грифони, повинна бути терміново огороджена. По периметру огородження та біля доріг необхідно встановити знаки безпеки «Газ. З вогнем не наближатися».
7. У разі виникнення відкритого газового фонтана персонал ПСГ повинен діяти згідно з вимогами ПЛАС, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.
8. Експлуатація газопроводу-підключення ПСГ, шлейфів свердловин, газозбірних колекторів, технологічних газопроводів із робочим тиском понад 1,2 МПа здійснюється згідно з вимогами розділу V цих Правил та відповідних нормативних документів.
9. Газопроводи з робочим тиском нижче ніж 1,2 МПа повинні експлуатуватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.20-98.
10. ДКС на ПСГ повинні експлуатуватися відповідно до вимог цих Правил та нормативних документів.
11. Експлуатація технологічного обладнання ГЗП, УПГ здійснюється згідно з вимогами НПАОП 11.1-1.01-08, цих Правил та затверджених регламентів з експлуатації установок ПСГ.
12. На ПСГ повинна бути така документація:
а) проектна та виконавча документація на об’єкти ПСГ;
б) інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт, з якими експлуатаційний персонал ПСГ ознайомлений під розпис;
в) протоколи перевірки знань працівників ПСГ з питань охорони праці та фонтанної безпеки;
г) технологічний регламент експлуатації об’єктів ПСГ;
ґ) порядок пуску та зупинки об’єктів ПСГ при нормальному режимі роботи;
д) порядок аварійної зупинки об’єктів ПСГ;
е) ПЛАС;
є) графік перевірки запобіжних клапанів;
ж) журнал контролю якості газу, що подається в МГ;
з) паспорти на посудини, що працюють під тиском;
и) масштабні плани комунікацій об’єктів ПСГ (шлейфи, газозбірні колектори, технологічні трубопроводи тощо) з точною прив’язкою до місцевості;
і) перелік ерозійно небезпечних місць та корозійнонебезпечних ділянок технологічної обв’язки основного обладнання та технологічних трубопроводів об’єктів ПСГ;
ї) акти товщинометрії в ерозійно небезпечних та корозійнонебезпечних місцях технологічних комунікацій;
й) акти контролю стану антикорозійного покриття технологічних трубопроводів;
к) графіки ППР технологічних трубопроводів;
л) технологічна схема об’єктів ПСГ;
м) нормативні документи з охорони праці та фонтанної безпеки.
13. Товщинометрія технологічних комунікацій об’єктів ПСГ повинна здійснюватись з періодичністю, встановленою газотранспортним підприємством, але не рідше ніж один раз на 5 років.
14. Якість газу, що подається з ПСГ в МГ, повинна відповідати вимогам чинних нормативних документів.
15. Випробування та регулювання запобіжних клапанів повинні здійснюватися у встановлені строки згідно з графіком на спеціальному стенді.
16. Усунення пропусків газу здійснюється після зупинки та стравлювання газу з технологічного обладнання.
17. Скидання газу із технологічних апаратів і трубопроводів, обладнаних запобіжними клапанами, здійснюється відповідно до проектних рішень.
18. Стан повітряного середовища вибухонебезпечних приміщень повинен контролюватися стаціонарними газосигналізаторами, які при досягненні загазованості 10 % НКГВ повинні подавати звуковий та світловий сигнали з автоматичним включенням аварійної вентиляції (якщо це передбачено проектом).
19. Не допускається експлуатація технологічного обладнання у вибухонебезпечних приміщеннях з незадіяною системою контролю загазованості чи незадіяною системою аварійної вентиляції.
20. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати ГДК, що встановлені ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі — ГОСТ 12.1.005-88) та санітарними правилами і нормами «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря СРСР від 26.05.88 № 4617-88 (СанПіН 4617-88).
21. Об’єкти ПСГ повинні бути забезпечені справними засобами пожежогасіння в обсягах, передбачених проектом.
22. Не допускається експлуатація технологічного обладнання в приміщеннях, обладнаних системами автоматичного пожежогасіння, у разі несправності останніх (відсутність піноутворювача, несправність пожежних насосів, піногенераторів тощо).
23. Системи стиснутого повітря КВПіА повинні мати буферну ємність, що забезпечує запас стиснутого повітря, достатній для роботи приладів. Повітря, що подається в системи КВПіА, повинно бути очищеним та осушеним.
24. Працівники, які експлуатують технологічне обладнання об’єктів ПСГ, зобов’язані знати технологічну схему об’єктів ПСГ та призначення всього технологічного обладнання.
25. Не допускається експлуатація технологічних апаратів об’єктів ПСГ:
а) у разі їх експлуатації понад встановлений заводом-виготовлювачем термін;
б) у випадках розгерметизації технологічного апарата;
в) у випадках несправних запобіжних клапанів і запобіжних клапанів, що не пройшли випробування;
г) із несправними чи незадіяними засобами КВПіА, що задіяні у схемі аварійної зупинки ПСГ або технологічного обладнання;
ґ) без заземлення технологічних апаратів згідно з проектом;
д) у разі експлуатації газосепараційного обладнання в режимах можливого гідратоутворення (у тому числі з незадіяною системою подачі та регенерації інгібітора гідратоутворення);
е) із незадіяною проектною схемою контролю температури газу на теплообмінному обладнанні.
26. Допускається експлуатація ємнісних технологічних апаратів УПГ (ГЗП) (газові сепаратори, пиловловлювачі тощо) з незадіяною проектною системою автоматичного дренування рідини у разі, якщо рідина в них постійно відсутня.
У разі надходження на УПГ (ГЗП) незначної кількості рідини (до 10 % від максимального проектного чи паспортного об’єму) допускається періодичне ручне дренування рідини з технологічних апаратів за графіком з відповідним записом у змінному журналі.
27. Вузли ємнісних технологічних апаратів УПГ (ГЗП), в яких може накопичуватись рідина (рівнемірні пристрої пиловловлювачів, сепараторів тощо), повинні бути обладнані засобами продувки у дренажну систему або в приставну тару.
28. При аварійній ситуації об’єкти ПСГ повинні бути зупинені згідно з ПЛАС.
29. Технологічна схема ПСГ, технологічні схеми об’єктів ПСГ та масштабні плани комунікацій об’єктів ПСГ повинні переглядатися, корегуватися та перезатверджуватися не рідше одного разу на 3 роки. Корегування технологічних схем та масштабних планів комунікацій виконуються впродовж трьох діб після завершення робіт з реконструкції.
Технологічна схема ПСГ повинна знаходитися в приміщеннях диспетчерської та операторної. Пооб’єктні технологічні схеми повинні знаходитись у приміщеннях відповідних об’єктів, а масштабні плани комунікацій — у приміщеннях відповідних служб.
30. Не допускається установлення перекривної арматури між запобіжними клапанами та технологічними апаратами (трубопроводами), окрім таких випадків:
а) застосування системи запобіжних клапанів «робочий та резервний», що блокує одночасне відключення робочого та резервного клапанів;
б) опломбування перекривної арматури у відкритому положенні.
31. Не допускається застосування перекривної арматури як регулюючої.
32. З метою проведення профілактичних робіт із запобігання виникненню відкритих газових фонтанів та аварійних ситуацій і проведення робіт з ліквідації аварій на об’єктах ПСГ повинно здійснюватися обслуговування об’єктів ПСГ спеціалізованими аварійно-рятувальними службами.
X. Захист від корозії
1. Вимоги цього розділу поширюються на ЛЧМГ, трубопроводи технологічної обв’язки КС, ГРС, ПСГ, ГВС, обсадні колони свердловин, обладнання ПСГ, силові кабелі і кабелі технологічного зв’язку.
2. При всіх способах прокладання, крім надземного, газопроводи підлягають комплексному захисту від корозії захисними діелектричними покриттями та засобами ЕХЗ.
При надземному прокладанні трубопроводи та обладнання захищаються від атмосферної корозії неметалевими та металевими покриттями відповідно до вимог нормативних документів.
3. Тип та конструкція захисних покриттів, що застосовуються на магістральних трубопроводах, визначаються відповідно до вимог ДСТУ 4219-2003 «Трубопроводи сталеві магістральні. Загальні вимоги до захисту від корозії» (далі — ДСТУ 4219-2003).
4. Система ЕХЗ повинна бути споруджена та задіяна до здачі об’єкта в експлуатацію.
5. УКЗ і УДЗ на територіях, що не охороняються, повинні бути розміщені в укриттях, що унеможливлюють доступ до них сторонніх осіб.
6. Електрохімічний захист повинен забезпечувати захищеність газопроводів по протяжності з потенціалами за абсолютним значенням не менше мінімального і не більше максимального згідно з вимогами ДСТУ 4219-2003.
7. Перерва в роботі УКЗ згідно з вимогами ДСТУ 4219-2003 під час проведення регламентних і ремонтних робіт допускається не більше ніж 72 години на квартал, а під час проведення дослідних робіт, за умови комплексного контролю, допускається відключення УКЗ на термін до 10 діб на рік. Перерва у роботі засобу ЕХЗ повинна бути усунена протягом не більше 24 годин.
8. Працівники, які зайняті на електромонтажних, електровимірювальних і електроналагоджувальних роботах, зобов’язані мати відповідну групу з електробезпеки, знати та виконувати вимоги ПТЕЕС, ПУЕ.
9. Перетворювачі установок катодного захисту проммайданчиків необхідно розташовувати за межами вибухо- та пожежонебезпечних зон.
10. На ділянках перетину або паралельного розташування газопроводу і ЛЕП напругою 110 кВ і більше, де у випадках, передбачених ДСТУ 4219-2003, імовірне наведення на газопровід небезпечної для працівників напруги, газопровід повинен обладнуватися заземленням з оцинкованої сталі або установкою протекторного захисту.
При цьому напруга на газопроводі, наведена струмом промислової частоти при нормальному режимі роботи ЛЕП, не повинна перевищувати 65 В.
11. Приєднання кабелів системи ЕХЗ до газопроводу виконується:
а) термітним чи електродуговим зварюванням до поверхні трубопроводу — для труб з нормативним тимчасовим опором розриву менше ніж 539 МПа;
б) лише термітним зварюванням із застосуванням мідного терміту до поверхні трубопроводу або електродуговим зварюванням до подовжніх або кільцевих швів — для труб з нормативним тимчасовим опором розриву 539 МПа і більше.
Допускається застосування інших видів приєднання до труби, що унеможливлюють понаднормове підвищення температури поверхні труб, що узгоджені та затверджені газотранспортним підприємством.
12. Не дозволяється приварювання кабелів системи ЕХЗ за допомогою електро- і газозварювання до газопроводу, який знаходиться під тиском.
13. Термітне приварювання кабелів до діючого газопроводу повинен виконувати кваліфікований працівник, який пройшов спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.
14. Допускаються інші технології приварювання катодних виводів до діючого газопроводу під тиском, які отримали дозвіл Держгірпромнагляду згідно з Порядком видачі дозволів.
15. Система протикорозійного захисту газопроводів підлягає систематичному контролю: експлуатаційному, комплексному та вибірковому. Періодичність контролю та комплекс робіт визначаються нормативними документами.
