3.5. Зали для глядачів у закладах культури повинні бути комфортними та безпечними для перебування в них глядачів. Евакуаційні проходи повинні забезпечувати безперешкодну евакуацію глядачів у випадку пожежної або іншої небезпеки.
3.6. Для захисту працівників від надмірної інсоляції за природного освітлення слід використовувати сонцезахисні жалюзі, штори тощо.
3.7. Двері залу для глядачів повинні бути двостулковими при ширині не менше 1,2 м та відчинятися в бік виходу із залу. У ложах допускаються одностулкові двері шириною не менше 0,8 м.
3.8. Підлога залу для глядачів повинна бути рівною і без вибоїн. При входах до залу із суміжних приміщень з іншим рівнем підлоги в проході необхідно улаштовувати пандуси з ухилом не більше 1:7.
3.9. Драпування на дверях залу для глядачів, лож і всіх приміщень для глядачів підвішується на спеціальних пристроях так, щоб вони не заважали проходу й виходу глядачів. Кріплення штанг, кронштейнів, карнизів для підвішування штор повинно бути міцним і регулярно перевірятися.
3.10. Зали для глядачів повинні мати припливно-витяжну вентиляцію або систему кондиціювання повітря, встановлені згідно з вимогами Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).
3.11. Режим роботи систем вентиляції повинен забезпечувати комфортне перебування глядачів під час спектаклю або концерту.
3.12. У залі для глядачів щодня необхідно проводити вологе прибирання. У разі двох і більше спектаклів, концертів у день — обов’язково після кожного. М’які меблі, драпування, килими, доріжки і м’яку оббивку бар’єрів необхідно очищати від пилу пилососами не рідше одного разу на тиждень.
3.13. Зали для глядачів, у разі відсутності централізованого пиловидалення, повинні обладнуватися штепсельними розетками для підключення електричних пилососів.
3.14. Підлога усіх приміщень повинна бути рівною, без вибоїн, без порогів у дверних прорізах.
3.15. Килимові доріжки повинні міцно прикріплюватися до підлоги, а на сходах кріпитися килимотримачами та відповідати вимогам пожежної безпеки за показниками токсичності, димоутворення та поширення полум’я.
3.16. Не дозволяється встановлювати додаткові приставні стільці у проходах залу для глядачів.
3.17. Усі види реклами, портрети акторів, електроапаратура для підсвічування й інші предмети повинні бути надійно підвішені і закріплені.
3.18. Засклені прорізи в зовнішніх або внутрішніх стінах, що починаються від підлоги, огороджуються декоративними ґратами або спеціальними поручнями на висоті 0,8 м від підлоги.
3.19. Прибирання підлоги вестибюля, гардероба, особливо у весняний та осінній періоди року, після проходу глядачів до залу повинно бути вологим. Прибирання у фойє, кулуарах необхідно робити щодня, а у разі двох і більше спектаклів, концертів у день — після кожного.
3.20. Приміщення для глядачів повинні обставлятися урнами, залитими на 1/3 водою.
3.21. Будівлі і споруди в процесі їх експлуатації слід обстежувати згідно з Правилами обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затвердженими наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).
4. Вимоги безпечного використання допоміжних приміщень
4.1. Вбиральні для артистів розташовуються поблизу сцени, естради і облаштовуються відповідно до вимог «Административные и бытовые здания» СНиП 2.09.04-87.
4.2. Підлоги у вбиральнях для артистів покриваються паркетом, лінолеумом, пластиком, килимами з коротким ворсом.
4.3. Стіни вбиралень для артистів повинні фарбуватися у світлі нейтральні кольори матовою фарбою.
4.4. Килими, доріжки, підстілки, чохли, штори щорічно підлягають хімічному чищенню та обов’язковому щотижневому очищенню від пилу електропилососом.
4.5. У вбиральнях для артистів проводиться вологе прибирання щодня перед репетицією й спектаклем.
4.6. У будинках, що знаходяться в південних районах, віконні прорізи вбиралень для артистів необхідно обладнувати захистом від інсоляції у вигляді тентів або жалюзійних ґрат.
4.7. На рівні планшета сцени необхідно облаштовувати кімнату відпочинку для артистів, які очікують вихід на сцену, зі спеціальними кріслами для відпочинку.
4.8. Підлога репетиційного залу для балету облаштовується відповідно до вимог ДБН В.2.2-9-99.
4.9. При репетиційних залах для балету, розташованих далеко від вбиралень для артистів, необхідно мати окремі приміщення для переодягнення чоловіків і жінок з індивідуальними шафами відповідно до кількості артистів, одночасно зайнятих у репетиції.
4.10. Необхідно дотримуватися такого режиму прибирання репетиційних залів:
вологе прибирання — після кожної репетиції або один раз на добу;
миття підлоги — у міру забруднення або два рази на тиждень;
генеральне прибирання — один раз на місяць (протирання вікон, зняття пилу зі стін, стель тощо).
4.11. Туалетні та вбиральні у сценічній частині розташовуються одна над одною, але не рідше ніж через один поверх.
4.12. Вимоги до обладнання туалетів і вбиралень у сценічній частині аналогічні вимогам до обладнання туалетів і вбиралень у частині для глядачів.
4.13. Кімнати для особистої гігієни жінок необхідно розташовувати суміжно з жіночими вбиральнями із загальним тамбуром, а також облаштовувати додатково тамбур перед входом у кімнату для особистої гігієни жінок.
4.14. Душові розміщують поблизу артистичних убиралень і виробничих приміщень. Біля душових передбачають місця для переодягання, обладнані лавками, вішалками для рушників і одягу.
4.15. Прибирання душової проводять після кожної репетиції, спектаклю, концерту.
4.16. Службові буфети повинні забезпечувати працівників як у денний, так і у вечірній час (під час спектаклю, концерту) гарячою їжею, яка доставляється в готовому вигляді з їдальні або ресторану.
4.17. Службові буфети повинні мати приміщення торгового залу, мийної, тарної та комори для продуктів.
Приміщення мийної, тарної та комори при буфеті вище першого поверху повинні бути зручно пов’язані з одними зі сходів будинку, а при розміщенні вище третього поверху необхідно мати вантажний підйомник.
4.18. Чергові костюмерні та гримерно-перукарські кімнати повинні розміщуватися поблизу вбиралень для артистів і мати окремі приміщення для чоловіків і жінок.
Допускається в театрах та концертних залах чоловічу і жіночу гримерно-перукарські кімнати розміщувати в загальному приміщенні.
4.19. Гримерно-перукарські кімнати облаштовуються гримерними столиками, умивальниками з підводом холодної та гарячої води, підіймально-поворотними кріслами, робочими столами, шафами для зберігання перук і гриму, стільцями. Гримерні столики облаштовують місцевим освітленням.
4.20. Апаратна з мікшерським пультом облаштовується відповідно до вимог Державних будівельних норм проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення (ДБН В.2.5-23-2003) та Державних будівельних норм: «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» (ДБН В.2.2-9-99) і розташовується в межах залу для глядачів таким чином, щоб забезпечити звукооператору добру видимість і чутність акторів на сцені, естраді.
4.21. Стіни та стелі в приміщенні апаратних повинні бути акустично оброблені матеріалами груп горючості НГ, Г1, Г2.
4.22. Приміщення апаратних повинні мати окремий вихід.
4.23. Між апаратними і залами для глядачів повинні бути оглядові вікна, обладнані розсувними рамами з подвійним заскленням.
4.24. У разі установки мікшерського пульту в залі для глядачів до нього повинен бути забезпечений окремий підхід, не з’єднаний з проходами для глядачів.
Мікшерський пульт і підхід до нього огороджують бар’єром відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.
4.25. Мікшерський пульт повинен мати чохол або зйомний футляр, який виключає доступ сторонніх осіб у разі відсутності звукооператора.
4.26. Трансляційний пункт для телебачення повинен мати площу не менше 20 м2 на першому поверсі з боку сценічної частини і окремий вихід назовні. Приміщення повинно мати опалення і припливно-витяжну вентиляцію й повинно бути обладнане вхідним пристроєм 3-фазного струму на 25 кВА для живлення по двох лініях від різних секцій групового розподільного щита (далі — ГРЩ) ввідно-розподільчого пункту (далі — ВРП).
4.27. Кіноапаратний комплекс облаштовується в окремих приміщеннях: кіноапаратна, перемотувальна і тамбур. У разі установки кінопроекторів для 35-міліметрових фільмів з ксеноновими лампами приміщення перемотувальної допускається не улаштовувати.
4.28. Вихід із кінопрокатного комплексу повинен бути назовні, або на сходову клітку, з’єднану з виходом назовні, або у фойє, вестибюль через тамбур чи приміщення, не пов’язане з перебуванням глядачів.
4.29. Проекційні й оглядові вікна повинні мати автоматичні протипожежні штори.
4.30. Усі приміщення апаратних, кіноустановок, а також проходи в них повинні утримуватися в чистоті та не захаращуватися.
4.31. В усіх приміщеннях щодня повинно проводитись вологе прибирання.
4.32. У будинках театрів, концертних залів обладнують кабінети чергового лікаря для надання невідкладної медичної допомоги глядачам і службовому персоналу відповідно до вимог Санітарних норм і правил «Административные и бытовые здания» (далі — СНиП 2.09.04-87).
4.33. Кулуари та гардеробні облаштовують відповідно до вимог Санітарних норм і правил «Отопление, вентиляция и кондиционирование» (далі — СНиП 2.04.05-91) та СНиП 2.09.04-87.
4.34. Буфети для глядачів можуть бути як в окремих приміщеннях, так і на території фойє і кулуарів. Приміщення для буфетів облаштовуються відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.
4.35. В закладах культури санітарні вузли та курильні для глядачів і службового персоналу облаштовуються окремо та відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91, Санітарних норм і правил «Внутренний водопровод и канализация зданий» (СНиП 2.04.01-85).
4.36. Приміщення для паління повинні бути ізольованими від зали для глядачів і обладнані окремою системою припливно-витяжної вентиляції. Система вентиляції приміщень для куріння повинна бути відокремлена від системи вентиляції залу для глядачів, фойє, вестибюля, кулуарів.
IV. Вимоги безпечної експлуатації технологічного і механічного обладнання
1. Вимоги безпечної експлуатації верхнього механічного обладнання
1.1. Сценічні підйомники облаштовуються відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації вантажнопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051, і повинні забезпечувати безпечне піднімання, опускання і зупинку вантажу (декорацій, обладнання) у визначеному положенні.
1.2. У сценічних підйомниках повинен забезпечуватися рівномірний натяг усіх канатів.
1.3. Напрямні для руху противаг або траверси сценічних підйомників повинні бути металевими й мати жорстку конструкцію. Робоча частина поверхні напрямних повинна бути добре зачищена, не мати задирок. Не дозволяється фарбувати робочу поверхню напрямних.
1.4. Напрямні повинні бути огороджені на всю висоту від підлоги трюму або від місця установки нижніх тягових блоків (при поліспастній системі підйомників) до першої робочої галереї захисною сіткою з металевого дроту діаметром не менше 12 мм з вічком не більше 20 ? 20 мм. У трюмі огородження повинні бути облаштовані оглядовими дверцятами.
При влаштуванні у трюмі евакуаційного коридору вздовж бокових стін запобіжне огородження повинно бути глухим, вогнестійким, із вогнестійкими оглядовими дверцятами. Межа вогнестійкості огородження і дверцят повинна бути не менше однієї години.
1.5. Каркас огородження вище планшета повинен бути розрахований на горизонтальне навантаження від прихилених декорацій на 0,4 кН/м2 поверхні огородження з коефіцієнтом перевантаження 1,4. Зазор між конструкцією огородження й деталями противаги, що рухаються, повинен бути не менше ніж 0,03 м.
1.6. Усі блоки сценічних підйомників обладнують запобіжними пристроями, які унеможливлюють затискання каната та його випадання з напрямної блока.
1.7. Кріпильні болти блоків укомплектовуються запобіжними пружинними шайбами, контргайками й іншими деталями, які запобігають самовільному відкручуванню гайок, а також скісними шайбами у разі установки блоків на швелерні балки. Замок пристрою для підвішування декорацій (сценічний карабін, промоскатон) повинен відчинятися всередину й мати запобіжну гайку.
1.8. Вантажі противаг з’єднують між собою за допомогою западин і виступів. Зазор між противагами сусідніх підйомників має бути не менше 0,03 м.
1.9. Ручний аварійний привід має бути електрично зблокований з електроприводом. Перехід на роботу ручним аварійним приводом не повинен призводити до самовільного руху сценічних підйомників.
1.10. Якщо ширина сцени, естради більше її висоти, безпротивагові сценічні підйомники обладнуються приводом з одним тяговим канатом, що переміщує траверсу з уловлювачем у жорстких металевих напрямних. При цьому уловлювач повинен (у разі обривання тягового троса) забезпечувати аварійну зупинку сценічного підйому з повним навантаженням.
1.11. Якщо висота сцени, естради більше її ширини, безпротивагові сценічні підйомники обладнують приводом, лебідка якого має багатократний барабан, на котрий безпосередньо накручуються вантажні канати. При цьому лебідка повинна мати дві незалежно діючі гальмівні системи й жорсткий кінематичний зв’язок від осі барабана до осі кінцевих вимикачів.
1.12. Усі механізми в лебідках, які перемикаються, повинні бути облаштовані таким чином, щоб самовільне перемикання або розчеплення їх було неможливе.
1.13. Поліспастні декораційні підйомники під противагами необхідно облаштувати захисними козирками з амортизаторами, які захищають людей та обладнання від випадкового падіння окремих деталей.
