Конструкційні матеріали арматури повинні бути стійкі до середовища хлору і забезпечувати надійну експлуатацію арматури у робочому діапазоні температури і тиску.
Запірна арматура повинна встановлюватися в місцях, зручних для обслуговування.
4. Випробування обладнання
1. Трубопроводи хлору повинні випробовуватися на міцність і щільність сухим стисненим повітрям (азотом).
2. Перевірку трубопроводів на герметичність, як правило, слід проводити разом з устаткуванням після проведення монтажу, ремонту й ревізії трубопроводів, запірної арматури і обладнання.
3. Об’єми й строки проведення ревізії трубопроводів хлору, запірної арматури і запобіжних клапанів повинні відповідати вимогам норм і технічним умовам.
4. Перед введенням в експлуатацію трубопроводи хлору спільно з обладнанням, яке призначене для роботи в середовищі осушеного хлору, повинні бути:
а) звільнені від побічних домішок;
б) осушені шляхом продувки сухим стисненим повітрям або вакуумуванням з наступним продуванням осушеним повітрям відповідно до інструкції підприємства з проведення і контролю осушки хлорної апаратури;
в) перевірені на герметичність при робочому тиску шляхом подачі в трубопровід стисненого повітря (азоту) з додаванням газоподібного хлору.
Допустима швидкість падіння тиску при пневматичному випробуванні трубопроводів на щільність повинна бути не більше 0,05 % за годину.
Порядок і техніка перевірки трубопроводів на герметичність регламентуються.
ІV. Вимоги до систем контролю, управління, сигналізації та автоматики
1. Загальні вимоги
1. Контроль, регулювання й управління технологічними процесами виробництва, зберігання і споживання хлору повинні здійснюватися з робочого місця оператора, розташованого в приміщенні управління, і дублюватися вимірювальними приладами за місцезнаходженням устаткування.
Для виробництв, що проектуються та реконструюються, системи контролю й управління технологічними процесами, а також системи протиаварійного захисту повинні створюватися на основі мікропроцесорної техніки.
2. Вимірювання і регулювання технологічних параметрів (витрата, тиск, температура та ін.) повинні проводитися з використанням контрольно-вимірювальних і регулювальних приладів і пристроїв, корозійностійких у середовищі хлору або захищених від його впливу (розділяючі пристрої, пневматичні повторювачі, піддув інертного газу та ін.).
3. Не допускається застосування несправних, неатестованих контрольно-вимірювальних приладів, а також приладів з простроченим терміном повірки.
4. Виконавчі прилади автоматичних регуляторів необхідно випробовувати разом з технологічною арматурою й комунікаціями.
5. Справність схем протиаварійних захисних блокувань і сигналізації, електронних, релейних і електричних схем повинна перевірятися щомісяця та при кожній зупинці технологічного процесу.
Окремі автоматичні мікропроцесорні системи протиаварійного захисту, схеми, перевірка яких потребує зупинення виробництва, перевіряються за спеціальним графіком при зупинках технологічного процесу, однак не рідше одного разу на рік.
6. Приміщення, де можливе виділення хлору, повинні бути оснащені автоматичними системами виявлення й контролю вмісту хлору в повітрі. При перевищенні граничнодопустимої концентрації хлору (ГДК), рівної 1 мг/м3, повинні включатися світлова й звукова сигналізація, аварійна вентиляція (крім приміщення залу електролізу), система аварійного поглинання хлору. При використанні системи абсорбційного методу вловлювання аварійних викидів за сигналом датчика наявності хлору повинні включатися насоси для подачі нейтралізуючого розчину на зрошування санітарної колони і потім аварійна вентиляція.
7. Сигналізатори хлору повинні мати вибірковість щодо хлору в присутності супутніх компонентів на рівні 0,5 ГДК і сумарну похибку виміру концентрації хлору не більше ± 25 %.
8. На міжцехових трубопроводах і внутрішньоцехових колекторах рідкого хлору повинні бути забезпечені контроль тиску, сигналізація, що спрацьовує при досягненні попереджувального значення тиску в трубопроводі рідкого хлору, і спрацьовування систем протиаварійного захисту при досягненні граничнодопустимого значення.
2. Виробництво хлору
1. Установки електролізу повинні бути оснащені такими системами контролю, сигналізації й управління:
а) контролю за напругою й силою струму на серії електролізерів;
б) аварійного дистанційного відключення джерел постійного струму із зали електролізу й приміщення управління, а також із приміщення хлорних компресорів;
в) автоматичної зупинки електродвигунів хлорних і водневих компресорів при раптовому відключенні постійного струму, що живить електролізери, з витримкою 2–3 с після відключення струму (для всіх методів електролізу, крім ртутного); при ртутному методі електролізу хлорні компресори повинні відключатися автоматично з витримкою до 3 хв. Одночасно повинна включатися система аварійного поглинання хлору, якщо вона функціонує в періодичному режимі;
г) автоматичного відключення джерел постійного струму, що живить електролізери, при раптовій зупинці усіх хлорних компресорів (з витримкою 3–4 с), якщо не відбудеться самозапуск хлорних компресорів, а також при зупинці ртутних насосів. Одночасно повинен подаватися сигнал в зал електролізу, приміщення управління;
ґ) сигналізації в зал електролізу, на перетворювальну підстанцію й приміщення управління при раптовому відключенні одного з декількох хлорних компресорів, що працюють;
д) сигналізації в зал електролізу й приміщення управління при зупинці електродвигуна ртутного насоса або припиненні циркуляції ртуті в електролізерах із ртутним катодом;
е) сигналізації в приміщення управління при зниженні рівня розсолу і очищеної води в напірних баках, що живлять ртутні електролізери, рівня розсолу в напірних баках, що живлять діафрагмові електролізери. Для виробництв, що проектуються і реконструюються, повинні передбачатися системи автоматичного регулювання рівня розсолу і очищеної води в напірних баках, що живлять ртутні і діафрагмові електролізери, а також рівня розсолу й розчину лугу в напірних баках, що живлять мембранні електролізери, сигналізації зниження рівнів нижче допустимих значень;
є) сигналізації в приміщення управління про досягнення граничнодопустимого значення рівнів у збірниках електролугів і каустику. Для виробництв, що проектуються і реконструюються, повинні передбачатися системи автоматичного регулювання рівнів у збірниках продуктів;
ж) сигналізації в приміщення управління при перевищенні розрідження вище регламентного у водневому колекторі для діафрагмового методу електролізу й при зниженні тиску нижче регламентного у водневому колекторі для ртутного і мембранного методів електролізу;
з) автоматичного регулювання тиску водню в нагнітальному трубопроводі компресорів зі скиданням надлишку водню в атмосферу «на свічу»;
и) сигналізації про перевищення концентрації водню в трубопроводах або в колекторах хлору;
і) автоматичного регулювання заданих проектом параметрів (тиск або розрідження) хлору й водню в колекторах;
ї) сигналізації та автоматичного включення аварійної припливної вентиляції в приміщеннях очищення і осушки водню, водневих компресорів при досягненні довибухової концентрації водню в повітрі.
2. При виробництві рідкого хлору повинні бути передбачені:
а) автоматичний контроль температури холодоносія на вході й виході з конденсаторів хлору, а також рідкого хлору на виході з конденсаторів;
б) автоматичний контроль і підтримка безпечної концентрації водню в абгазах стадії конденсації хлору; регулювання ступеня зрідження за рахунок зниження тиску, підвищення температури конденсації або розбавлення абгазів осушеним повітрям (азотом);
в) сигналізація в приміщення управління при підвищенні об’ємної частки водню в абгазах конденсації більше 4 %.
3. Зберігання та випаровування рідкого хлору
1. Резервуари, танки, збірники рідкого хлору повинні бути оснащені:
а) приладами контролю тиску з виводом показань у приміщення управління;
б) двома незалежними системами виміру й контролю маси (рівня) рідкого хлору з автоматичним включенням звукового й світлового сигналів у приміщенні управління і на місці при досягненні регламентованої норми заповнення або спорожнення ємності;
в) системою сигналізації про перевищення тиску вище регламентованого, але не більше ніж 1,2 МПа (12 кгс/см2), з подачею звукового й світлового сигналів у приміщення управління й на місці.
2. Склади хлору в танках, окремо встановлені випарники хлору, пункти зливуналиву хлору, відстійні залізничні тупики й пункти перевантаження хлорної тари повинні бути оснащені по периметру огородження об’єкта зовнішнім контуром контролю витоків хлору із сигналізацією про перевищення граничнодопустимої його концентрації (1 мг/м3).
Кількість і місце розташування датчиків системи контролю витоків хлору визначаються й обґрунтовуються проектом.
Для діючих об’єктів необхідність оснащення їх системою індикації визначається в кожному конкретному випадку.
3. На складах хлору в танках, окремо стоячих випарниках, пунктах зливуналиву хлору, відстійних залізничних тупиках і пунктах перевантаження хлорної тари при досягненні в місці установки датчиків зовнішнього контуру контролю значень концентрації хлору понад 30 мг/м3 повинні включатися:
a) автоматично: стаціонарна система локалізації хлорної хвилі захисною водяною завісою;
б) автоматично або вручну: система прогнозування розповсюдження хлору (для об’єктів, на яких передбачене зберігання хлору в посудинах з одиничною ємністю більше 25 т).
4. При випаровуванні рідкого хлору в теплообмінній апаратурі повинні бути передбачені:
a) автоматичний контроль витрати рідкого або випаруваного хлору;
б) автоматичний контроль і регулювання тиску випаруваного хлору;
в) запобіжний пристрій для захисту від перевищення тиску хлору у випарнику;
г) автоматичний контроль і регулювання температури теплоносія у випарнику;
ґ) контроль наявності хлору в потоці теплоносія після випарника.
5. При відборі газоподібного хлору з контейнерів або балонів повинен здійснюватися контроль за тиском і витратою хлору.
6. Виробничі приміщення, сховища рідкого хлору, місця, де проводиться робота із затареним рідким хлором, повинні бути забезпечені двома різними видами зв’язку для передачі інформації стосовно плану локалізації аварійних ситуацій і аварій.
V. Вимоги до зберігання рідкого хлору в ємностях
1. Загальні вимоги
1. Залежно від призначення склади рідкого хлору поділяються на такі види:
а) прицехові склади на підприємствах, що виробляють рідкий хлор, які призначаються для створення оперативних запасів рідкого хлору в резервуарах (танках) з метою уникнення жорстких зв’язків при виробництві і використанні хлору всередині організації, а також забезпечення безперебійного відвантаження затареного рідкого хлору у вагонахцистернах, контейнерах і балонах іншим організаціям;
б) видаткові склади рідкого хлору в резервуарах (танках) в організаціяхспоживачах, які одержують рідкий хлор у вагонахцистернах;
в) видаткові склади рідкого хлору, призначені для зберігання його в контейнерах, балонах у кількостях, необхідних для поточних потреб організації в період між поставками;
г) базисні склади хлору в резервуарах (танках), призначені для прийому рідкого хлору, що надходить у вагонахцистернах, з наступним розливом хлору в контейнери або балони для забезпечення затареним хлором видаткових складів споживачів;
ґ) кущові склади рідкого хлору в тарі, призначені для створення оперативних запасів рідкого хлору в контейнерах і балонах і забезпечення затареним хлором видаткових складів споживачів певного регіону.
2. Кількість рідкого хлору, що одноразово перебуває на території організації, повинна бути мінімальною і обґрунтовуватися проектом. Допустима кількість рідкого хлору в організаціях, що його виробляють, не повинна перевищувати тридобового вироблення, але не більше 2000 т, а для організаційспоживачів — не більше 15-добової потреби.
Для підприємств-споживачів, що одержують рідкий хлор повагонними відправками, допускається збільшення запасу зберігання хлору до 30-добової потреби за дозволом територіального органу Держгірпромнагляду України відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631.
3. Зберігання рідкого хлору в резервуарах (танках) може здійснюватися такими способами:
а) при температурі кипіння рідкого хлору при атмосферному тиску (ізотермічний спосіб збері гання);
б) в охолодженому стані при температурі нижче температури навколишнього середовища. Параметри зберігання хлору при такому способі повинні по можливості максимально обмежувати об’єми залпового викиду хлору в атмосферу у випадку аварії;
в) при температурі навколишнього середовища.
Рівноважний (абсолютний) тиск насичених парів хлору над рідиною в закритій посудині залежно від температури наведений у додатку 2.
4. Відстань від об’єктів житлового, цивільного та побутового призначення, що проектуються, до складів рідкого хлору приймається:
a) для складів хлору в балонах — 150 м;
б) для складів хлору в контейнерах — 500 м;
в) для складів хлору в танках — 1000 м.
5. Склади рідкого хлору, що проектуються, як правило, повинні розташовуватися в більш низьких місцях відносно інших будинків і споруд і переважно з підвітряного боку переважаючих напрямків вітрів щодо місця розташування найближчих населених пунктів.
6. На території складу рідкого хлору повинен бути встановлений покажчик напрямку вітру, який можна побачити з будь-якої точки території складу. Організації, що мають склади хлору в танках, повинні бути оснащені метеостанцією і системою прогнозування розповсюдження хлору в атмосфері.
