Страница 7: НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в україні (31612)

5.3.11.Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:

• відключати або знімати вогнезатримні пристрої;
• випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;
• закривати витяжні канали, отвори й решітки;
• залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в камерах різні матеріали, устаткування тощо;
• використовувати припливно-витяжні повітроводи й канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок, кип'ятильників та інших нагрівальних приладів;
• складувати впритул (на відстані менше 0,5 м) до по вітроводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;
• видаляти за допомогою тієї самої системи відсосів різні гази, пару, пил та інші речовини, котрі при змішуванні можуть викликати спалахи, горіння абовибух;
• експлуатувати переповнені циклони.

5.3.12.Не дозволяється:

•розміщення холодильних установок систем кондиціонування повітря в житлових будинках, будинках лікувально-профілактичних закладів, інтернатах длялюдей похилого віку та інвалідів, дитячих закладах і готелях;

•розміщення холодильних установок компресійного типу з місткістю масла у будь-якій з холодильних машин 250 кг і більше над або під приміщеннями з масовим постійним або тимчасовим перебуванням людей. Застосування аміачних холодильних установок дозволяється тільки для холодопостачання систем кондиціо-нування повітря виробничих приміщень; у такому разі установки потрібно розміщувати в окремих будівлях, прибудовах або в окремих приміщеннях одноповерховихвиробничих будівель.

5.3.13.Під час експлуатації калориферів необхідно дотримуватися таких вимог:

•відстань між калориферами і конструкціями з горючих та важкогорючих матеріалів має бути не менше 1,5 м за наявності вогневого або електричногопідігріву і не менше 0,1 м, коли теплоносієм є вода або пара;

• тримати постійно справними контрольно-вимірювальні прилади;
• не допускати виникнення зазорів між калориферами, а також між калориферними і будівельними конструкціями камер, а виявлені зазори зашпаровувати негорючими матеріалами;
• систематично проводити пневматичним або гідравлічним способом очищення калориферів від забруднень;
• стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається нагріте в калорифері повітря, не мали отворів, крім каналів, призначених для подавання повітря уприміщення.

1. Монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитися відповідно до вимог Інструкції з експлуатації кондиціонерів.
2. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера групи необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявностізахисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.
3. Переріз електропроводів, які живлять одинично встановлені побутові кондиціонери, повинен відповідати допустимій щільності струму, яка визначаєтьсяпаспортом на виріб.
4. Зовнішній простір та стіни будинків навколо кондиціонерів мають бути розчищені від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій із горючих матеріалів у радіусі не менше 1,5 м.
5. У разі масового встановлення кондиціонерів у багатоповерхових будинках апарати повинні бути зверху захищені негорючими козирками, при цьому країкозирків мають виступати за зовнішні габарити кондиціонера не менш ніж на 0,15 м.
6. Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:

• при встановленні кондиціонера у віконному отворі використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій;
• кустарно переробляти кондиціонери з метою зміни їх функціонального призначення;
• замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні;
• установлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах;
• установлювати кондиціонери у виробничих приміщеннях категорій А і Б.

5.4. Каналізація

1. Скидання (зливання) стоків, які містять ЛЗР та ГР, речовин, що у взаємодії з водою виділяють вибухопожежонебезпечні гази (карбід кальцію, негашене вапнотощо), у каналізаційну мережу не дозволяється, навіть в аварійних ситуаціях.
2. Каналізація для відведення промислових стоків на всій своїй довжині повинна бути закритою і виконаною з негорючого матеріалу.
3. Для відвернення поширення вогню під час пожежі мережа промислової каналізації повинна бути обладнана гідравлічними затворами. Гідрозатвори необхідно встановлювати на випусках стоків з виробничих приміщень, від майданчиків із технологічними установками, апаратами, резервуарами, зливно-наливними естакадами тощо, в яких застосовуються легкозаймисті, горючі та вибухонебезпечні речовини. Шар води, який утворює гідрозатвор, повинен бути не менше 0,25 м.
4. Для відведення легких парів і газів каналізацію, підземну трасу необхідно обладнати вентиляційними стояками. Витяжні вентиляційні стояки встановлюються одразу за гідрозатворами на випуску забруднених стоків, виводяться вище покрівлі виробничої будівлі не менш ніж на 0,7 м і закінчуються обрізом труби.
5. Каналізаційні мережі та гідрозатвори необхідно періодично оглядати й очищати. Кришки оглядових колодязів каналізації повинні бути постійно закритими,а на складах ЛЗР та ГР мати пофарбування, яке вирізняється, та покажчики їх місцезнаходження.

Кришки каналізаційних колодязів на мережах і спорудах стічних вод із наявністю ЛЗР, ГР і вибухонебезпечних речовин мають виконуватися з негорючих матеріалів, що не утворюють іскор під час ударів.

Каналізаційні споруди мають обладнуватися вентиляцією відповідно до будівельних норм, а викид повітря з вентиляційних стояків повинен відбуватися на висоті не менш як 2 м від землі.

5.4.6.Не дозволяється:

•експлуатувати виробничу каналізацію з несправними або неправильно виконаними гідрозатворами;

• об'єднувати потоки різних стічних вод, які спроможні в разі змішування утворювати й виділяти вибухонебезпечні суміші;
• з'єднувати витяжну частину каналізаційних стояків із вентиляційними системами та димоходами;
• використовувати для освітлення гідрозатворів і колодязів ліхтарі, факели та інші види відкритого вогню;
• застосовувати каналізаційні труби з горючих та важкогорючих матеріалів при їх відкритому прокладанні в об'ємі сходових кліток і через міжповерхові перекриття.

5.5. Газове обладнання

5.5.1.Газові плити у приміщеннях слід установлювати, як правило, біля стін (перегородок) з негорючих матеріалів на відстані не менше 0,06 м від них. У разівстановлення газових плит біля стін (перегородок) з горючих матеріалів, стіни (перегородки) необхідно ізолювати негорючими матеріалами: штукатуркою, покрівельною сталлю поверхнею негорючого теплоізоляційного матеріалу не менше 3 мм завтовшки тощо. Ізоляція повинна виступати за габарити плити не менше ніж на0,1 м з кожного боку і не менше 0,8 м зверху. Відстань від плити до ізольованих негорючими матеріалами стін (перегородок) повинна бути не менше 0,07 м.

Відстань між плитою та неізольованою стіною (перегородкою) з горючих матеріалів повинна бути не менше 1 м.

5.5.2.Установлення газових проточних водонагрівників потрібно передбачати на стінах (перегородках) з негорючих матеріалів.

Дозволяється встановлювати проточні водонагрівники на обштукатурених чи ізольованих негорючими матеріалами стінах (перегородках) на відстані не менше 0,03 м від них.

Ізоляція повинна виступати за габарити корпусу водонагрівників не менше ніж на 0,1 м.

5.5.3.Розміщення газових опалювальних котлів, опалювальних апаратів, ємнісних газових водонагрівників, газобалонних установок має відповідати протипожежним вимогам будівельних норм щодо газопостачання згідно з ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання" та Правилами безпеки систем газопостачання України.

1. Меблі та інші вироби (предмети) з горючих матеріалів слід установлювати не ближче 0,2 м від газових приладів.
2. Застосовувати вогонь для виявлення витоку газу з газопроводів, а також користуватися газовими пальниками й приладами в разі несправності їх чи несправності газопроводів та арматури забороняється.
3. Виявивши у приміщенні запах газу, слід негайно припинити його подавання, викликати аварійну газову службу і провітрити приміщення. До усуненнянесправності у приміщенні забороняється запалювати сірники, палити, застосовувати відкритий вогонь, вмикати та вимикати електроприлади.
4. Улаштування дахових котелень на природному газі має відповідати Рекомендаціям з проектування дахових, вбудованих і прибудованих котельних установок та установлення побутових теплогенераторів, працюючих на природному газі, затвердженим наказом Державного комітету України у справах містобудування таархітектури від 20.09.94 №35.

5.6. Теплові мережі

1. Коли теплові мережі прокладаються над землею, застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається, за винятком трубопроводів, прокладених поза підприємствами та населеними пунктами. В останньому випадку повинні влаштовуватися вставки завдовжки 5 м з негорючих матеріалів не менше ніж накожні 100 м довжини трубопроводу.
2. Трубопроводи теплових мереж у місцях перетинання перекриттів, внутрішніх стін та перегородок необхідно прокладати в гільзах з негорючих матеріалів.
3. У місцях перетинання трубопроводами з теплоносієм металевих огороджувальних конструкцій з горючими полімерними утеплювачами в радіусі 0,1 м повиннапередбачатися теплова ізоляція з негорючих матеріалів.
4. Гарячі поверхні мереж, розташованих у приміщеннях, в яких вони можуть створити небезпеку спалахування газів, парів, аерозолів або пилу, треба ізолювати таким чином, щоб температура на поверхні теплоізольованої конструкції була не менше ніж на 20% нижче температури самоспалахування речовин.
5. Теплоізоляція повинна виконуватися з матеріалів, що виключають виділення вибухопожежонебезпечних речовин у кількостях, які перевищують гранично допустимі концентрації, і відповідати вимогам будівельних норм.

5.6.6. Не допускається:

• прокладання трубопроводів теплових мереж у каналах та тунелях разом із газопроводами зрідженого газу, киснепроводами, трубопроводами з легкозаймистими речовинами;
• застосування теплоізоляції з матеріалів груп горючості Г2, ГЗ, Г 4 для захисту теплових мереж, розміщених у приміщеннях категорій А, Б, В, у технічних підвальних поверхах та підвалах з виходами через загальні сходові клітки;
• експлуатація теплових мереж із пошкодженою і просоченою нафтопродуктами теплоізоляцією.

5.7.Сміттевидалення

5.7.1.Ствол сміттєпроводу повинен виконуватися з негорючого матеріалу, а кришки клапанів на поверхах — негорючими з ущільненнями в місцях прилягання до сміттєприймальників.

Стволи сміттєпроводів, що забилися, повинні негайно очищатися.

1. Сміттєзбірна камера, вбудована в будівлю, повинна мати самостійний вихід назовні, бути відокремленою від сусідніх приміщень і від входу до будівліпротипожежними перегородками 1-го типу (без отворів) і протипожежним перекриттям 2-го типу.
2. Сміттєзбірні камери повинні регулярно очищатися від сміття та горючих відходів, які треба збирати на спеціально виділених майданчиках у контейнери абоящики з негорючих матеріалів.

Двері сміттєзбірних камер повинні втримуватися замкненими на замок.

5.8.Ліфти та підйомники

1. У будівлях з незадимлюваними сходовими клітками ліфтові шахти треба забезпечувати підпором повітря, а виходи з ліфтів здійснювати через ліфтові холи,які відокремлюються від суміжних приміщень і коридорів перегородками та дверима, що самозачиняються, з ущільненнями у притворах, відповідно до вимог чиннихбудівельних норм.
2. Ліфти та підйомники не допускається використовувати з метою евакуації (за винятком спеціальних пожежних ліфтів).

У разі пожежі ліфти й підйомники повинні опускатись на перший поверх, відкриватись та вимикатись.

5.8.3.Порядок використання спеціальних ліфтів, призначених для перевезення пожежних підрозділів, повинен бути регламентований інструкцією, затвердженою керівником підприємства та погодженою з місцевими органами державного пожежного нагляду.

5.8.4.Установлювати всередині ліфтових кабін будь-які додаткові електротехнічні пристрої (електророзетки, електродзвінки тощо), не передбачені технічними умовами на ці ліфтові кабіни, не допускається.

6. ВИМОГИ ДО УТРИМАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

6.1. Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння

6.1.1.Утримання в працездатному стані установок пожежної сигналізації (далі — УПС) та автоматичних установок пожежогасіння (далі — АУП) повинно забезпечуватися такими заходами:

• проведенням технічного обслуговування з метою збереження показників безвідмовної роботи на період терміну служби;
• матеріально-технічним (ресурсним) забезпеченням з метою безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтриманнямі своєчасним відновленням працездатності;
• опрацюванням необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого й чергового персоналу.

6.1.2.Будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися зазначеними установками відповідно до чинних нормативно-правових актів, які в установленомупорядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду.

Апаратура й обладнання, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів-виробників, мати сертифікат відповідності й бути без дефектів.

6.1.3.Всі установки мають бути справними і утримуватися в постійній готовності для виконання завдань, що стоять перед ними. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Організації, що здійснюють технічне обслуговування установок, є відповідальними у випадку, якщо установки не спрацювали і не виконали свого призначення з вини цієї організації.