ДБН В.2.5-13-98*. Інженерне обладнання будинків і споруд пожежна автоматика будинків і споруд


Заземлення

1.5.33 Захисне заземлення і занулення електрообладнання установок пожежогасіння повинновідповідати вимогам ПУЭ, СНиП 3.05.06 і технічній документації заводів-виготовлювачів устаткування і апаратури.

1.6 Установки пожежної сигналізації

Пожежні сповіщувачі установок

1.6.1 Тип і кількість автоматичних пожежних сповіщувачів, що встановлюються у приміщеннях,які захищаються, визначається необхідністю виявлення займання по всій контрольованій площіприміщення, пожежонебезпечних зон.

За необхідності в установках пожежної сигналізації належить передбачати контактні або безконтактні (потенційні або безпотенційні) елементи на виходах пристроїв пожежної сигналізації для подачі команд у схеми керування автоматичної установки пожежогасіння, вентиляції, кондиціо-нування, систем димовидалення і оповіщення, технологічного і електротехнічного обладнання об'єкта.

1.6.2 Установки пожежної сигналізації повинні формувати імпульс на керування автоматичнимиустановками пожежогасіння, димовидалення і оповіщення про пожежу при спрацьовуванні не меншедвох автоматичних пожежних сповіщувачів, які встановлюються в одному контрольованому приміщенні.

Керування напівавтоматичними установками мовного сповіщення про пожежу, звуковим і світлозвуковим сповіщенням, технологічним, електротехнічним та іншим обладнанням, яке блокується з установкою пожежної сигналізації, допускається здійснювати при спрацьовуванні одного пожежного сповіщувача.

Якщо установка пожежної сигналізації призначена для керування автоматичними установками пожежогасіння, димовидалення і мовного оповіщення про пожежу, кожну точку поверхні, що підлягає захисту, необхідно контролювати не менше ніж двома автоматичними пожежними спові-щувачами.

(Змінено. Зміна № 1)

  1. В одному приміщенні належить встановлювати не менше двох неадресованих або одинадресований пожежний сповіщувач.
  2. Тип автоматичного пожежного сповіщувача належить обирати в залежності від призначення приміщень, які потребують захисту, характеру горючих матеріалів і первинних ознак пожежізгідно з додатком К.

Вибір типу і виконання автоматичних пожежних сповіщувачів слід проводити також з урахуванням умов експлуатації.

У тому випадку, коли в зоні контролю домінуючий фактор пожежі визначити складно, допускається застосовувати комбіновані пожежні сповіщувачі.

(Змінено. Зміна № 1)

1.6.5 Точкові пожежні сповіщувачі належить, як правило, встановлювати під покриттям (перекриттям).

За неможливості встановлення сповіщувачів під покриттям (перекриттям) допускається їх встановлення на стінах, балках, колонах, а також підвішування на тросах. У цих випадках сповіщувачі повинні розміщуватися на відстані не більше 0,4 м від рівня покриття (перекриття), включаючи розміри сповіщувача. При підвішуванні сповіщувачів на тросах повинно бути забезпечено їх стійке вертикальне положення, частота та амплітуда можливих вібрацій не повинні перевищувати значень, указаних у технічній документації на сповіщувачі.

Сповіщувачі належить розміщувати на відстані не менше 0,6 м від отворів вентиляції. У випадку подавання повітря через перфоровану стелю отвори в радіусі 0,6 м від сповіщувача повинні бути заглушені.

В місцях, де є небезпека механічного ушкодження сповіщувачів, повинен бути забезпечений їх захист, що не порушує працездатності сповіщувачів.

Пожежні сповіщувачі потрібно розміщати у контрольованому приміщенні відповідно до вимог технічної документації на сповіщувачі з урахуванням додатка Л.

Схеми розміщення сповіщувачів наведені в додатку Л.

Сповіщувачі, які встановлюються під фальшпідлогою або над підвісною стелею, повинні бути забезпечені можливістю визначення їх місця знаходження. Конструкція перекриттів фальшпідлоги або підвісної стелі повинна забезпечувати доступ до пожежних сповіщувачів для їх обслуговування. (Змінено. Зміна № 1)

1.6.6 Неадресовані пожежні сповіщувачі належить включати в приймальну апаратуру по мережіпожежної сигналізації радіального (променевого) типу, при цьому адреса займання визначаєтьсяномером шлейфа, за яким одержаний сигнал "Пожежа".

Адресовані пожежні сповіщувачі включаються в приймальну апаратуру по мережі пожежної сигналізації радіального або кільцевого типу, адреса займання визначається місцем установки сповіщувача, який видав сигнал "Пожежа", за його адресним номером.

1.6.7 Одним шлейфом пожежної сигналізації з неадресованими пожежними сповіщувачаминалежить (з урахуванням технології виробництва і тактики пожежогасіння) обладнувати:

а) приміщення в межах декількох поверхів при загальній площі будівлі 300 м2 і менше;

б) не більше п'яти суміжних або ізольованих приміщень загальною площею не більше 1600 м2,розташованих на одному поверсі виробничої будівлі, які мають вихід у спільний коридор(приміщення);

в) не більше десяти, а за наявності виносної світлової індикації біля входу в приміщення, якезахищається, - не більше двадцяти суміжних або ізольованих приміщень загальною площеюне більше 1600 м2, розташованих на одному поверсі громадських, адміністративних тапобутових будівель (готелів, гуртожитків), що мають вихід у спільне приміщення (коридор,хол, вестибюль).

  1. Кількість приміщень, обладнаних одним шлейфом радіального або кільцевого типу задресованими сповіщувачами, повинна обмежуватися тільки технічними можливостями приймально-контрольних приладів і не залежати від розташування приміщень на поверхах, їх площі йпризначення будівель.
  2. Максимальна кількість неадресованих автоматичних пожежних сповіщувачів, що включаються в один шлейф, визначається вимогами технічної документації на приймально-контрольні прилади, залежить від зручності їх обслуговування при експлуатації і, як правило, не перевищує 50.

Обладнання, апаратура та приміщення для їх розміщення

1.6.10 Приймально-контрольні прилади повинні забезпечувати розподіл сигналів "Пожежа" та"Несправність".

Допускається застосування приймально-контрольних приладів без розподілу сигналів про пожежу і несправність при включенні в них не більше десяти шлейфів пожежної сигналізації і за умови, що установка пожежної сигналізації не використовується для керування автоматичною установкою пожежогасіння, димовидалення, сповіщення про пожежу, технологічним, електротехнічним та іншим обладнанням об'єкта, за винятком загальнообмінної вентиляції.

Резерв ємкості приймально-контрольних приладів (шлейфів пожежної сигналізації для неадре-сованих або адресованих пристроїв) повинен бути не менше ніж 10 %.

1.6.11Приймально-контрольні прилади, як правило, належить встановлювати в приміщенні зцілодобовим перебуванням чергового персоналу.

В обгрунтованих випадках допускається встановлення приймально-контрольних приладів у приміщеннях без постійного чергування персоналу за умови передавання загальних сигналів (світлових і звукових) про пожежу і несправність по лініях, що контролюються, в приміщення чергового персоналу.

У цих приміщеннях слід передбачити заходи, що запобігають доступу сторонніх осіб до приймально-контрольних приладів, які слід обладнати пожежною сигналізацією.

  1. Приймально-контрольні прилади і апаратура керування не встановлюється у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах (згідно з ПУЭ). Допускається встановлення одношлейфнихприймально-контрольних приладів у приміщеннях категорії В, в шафах, що виготовлені з негорючихматеріалів (ДСТУ Б В.2.7-19 (ГОСТ 30244)). При цьому для захисту одного об'єкта не допускаєтьсявстановлення більше трьох одношлейфних приладів.
  2. Приміщення чергового персоналу розміщується на першому або цокольному поверхахбудівель. Допускається розміщення цього приміщення вище першого поверху, при цьому вихід зприміщення повинен бути назовні, на сходову клітку, у вестибюль або коридор, що мають вихідназовні.
  3. У приміщенні чергового персоналу повинні бути:

  1. температура повітря в межах (18-25) °С;
  2. відносна вологість не більше 80 %;
  3. природне, штучне робоче і аварійне освітлення.

При робочому освітленні повинна забезпечуватися освітленість приміщення не менше 150 лк для люмінесцентних ламп і не менше 100 лк для ламп розжарювання; при аварійному - не менше 10 % від норм робочого освітлення;

4)автоматичне включення аварійного освітлення.

За відсутності резервування по змінному струму живлення мережі аварійного освітлення повинно передбачатися від акумуляторних батарей;

5)телефонний зв'язок із пожежною охороною об'єкта або пожежною частиною населеногопункту.

1.6.15У приміщенні без постійного чергового персоналу, в якому встановлені приймально-контрольні прилади, значення температури і вологості повітря повинні відповідати вимогам технічноїдокументації на прилади та обладнання установок пожежної сигналізації. Освітленість приміщень ітелефонний зв'язок повинні відповідати вимогам 1.6.14.

1.6.16 Приймально-контрольні прилади і апаратуру керування встановлюють на будівельнихконструкціях, виконаних з негорючих матеріалів (ДСТУ Б В.2.7-19 (ГОСТ 30244)).

Допускається встановлення вказаного обладнання на конструкціях, виконаних із горючих матеріалів (ДСТУ Б В.2.7-19 (ГОСТ 30244)), за умови захисту цих конструкцій металевим листом завтовшки не менше 1 мм або іншим листовим негорючим матеріалом завтовшки не менше 10 мм. При цьому листовий матеріал повинен виступати за контури встановленого на ньому обладнання не менше ніж на 100 мм.

Відстань від верхнього краю приймально-контрольних приладів до перекриття (покриття), виконаного із горючих матеріалів, повинна бути не менше 1 м.

  1. Відстань між приймально-контрольними приладами, розміщеними в один горизонтальнийабо вертикальний ряд, повинна бути не менше 50 мм, а висота від рівня підлоги до оперативнихорганів керування - від 1,7 до 2,4 м.
  2. Акумуляторні батареї (лужні і кислотні), випрямні блоки і зарядні пристрої не розміщують в приміщенні чергового персоналу. Допускається розміщення акумуляторних батарей у цих приміщеннях у вентильованих металевих шафах, з проведенням заряджання і підзаряджання батарейємністю до 100 А · год для лужних і 72 А · год для кислотних поза приміщенням чергового персоналу.

Встановлення акумуляторних батарей слід виконувати згідно зі СНиП 3.05.06.

Локальні мережі і лінії електроживлення

  1. У залежності від типів приймально-контрольних приладів і пожежних сповіщувачівмережі пожежної сигналізації виконуються радіального або кільцевого типів.
  2. Вибір проводів і кабелів мережі пожежної сигналізації повинен виконуватися згідно звимогами ПУЭ, вимогами цього розділу і технічної документації на прилади і устаткування установокпожежної сигналізації.
  3. Шлейфи пожежної сигналізації напругою до 60 В належить виконувати проводами ікабелями зв'язку з мідними жилами.

При короткому замиканні мережа пожежної сигналізації повинна забезпечуватися автоматичним контролем ліній.

Для визначення ушкодженої ділянки радіальної лінії мережі пожежної сигналізації з неад-ресованими пожежними тепловими точковими сповіщувачами, спрацювання яких здійснюється при розмиканні контактів, належить, як правило, встановлювати контрольні коробки перед входом до кожного приміщення, яке захищається, та не менше однієї на кожні десять сповіщувачів.

(Змінено. Зміна № 1)

1.6.22Сполучні лінії пожежної сигналізації, як правило, виконують самостійними, використовуючи кабелі зв'язку.

Допускається використовувати для цих цілей комплексну розподільну мережу телефонного зв'язку об'єкта. В цьому випадку використовують виділені вільні пари від кросу до розподільних коробок. Клеми захисних пристроїв кросу і розподільних коробок для установлення пожежної сигналізації, як правило, розміщують групами в межах кожної розподільної коробки і маркірують червоною фарбою з метою унеможливлення їх випадкового відключення при виконанні робіт з обслуговування телефонної мережі об'єкта.

  1. Сполучні лінії повинні мати резервний запас щодо жильності кабелів і клем телефоннихкоробок відповідно по 20 %.
  2. Для забезпечення можливості виконання переключень ліній при з'єднанні їх із станційнимобладнанням і захисту приймально-контрольних приладів від небезпечних напруг і струмів з бокулінійних мереж слід передбачати встановлення кросу (боксів, захисних смуг тощо).

  1. В установках ємністю до 20 шлейфів допускається підключення сполучних ліній абошлейфа безпосередньо до приймально-контрольного приладу.
  2. Кільцеві лінії шлейфа виконуються самостійними проводами і кабелями зв'язку, прицьому початок і кінець кільцевої лінії включаються на відповідні клеми приймального приладу.
  3. Діаметр мідних жил шлейфів і сполучних ліній повинен забезпечувати по перерізу параметри, вказані в технічній документації на приймально-контрольні прилади і пожежні сповіщувачі.

Вибір проводів і кабелів ліній живлення апаратури пожежної сигналізації повинен проводитися згідно з вимогами ПУЭ.

Лінії живлення постійним струмом напругою до 60 В повинні виконуватися проводами і кабелями з мідними жилами і забезпечувати по перерізу параметри, вказані в технічній документації на апаратуру, яка використовується.

1.6.28Ланцюги електроживлення приймально-контрольних приладів повинні виконуватисясамостійними проводами і кабелями. Не допускається прокладання їх транзитом через пожежо-небезпечні зони, за винятком прокладання в металевих трубах, у порожнинах негорючих будівельнихконструкцій або жаростійкими проводами і кабелями. Необхідно виключити рознімне з'єднанняпроводу електроживлення станції пожежної сигналізації.

  1. Прокладання силових і контрольних кабелів і проводів належить виконувати згідно звимогами ПУЭ, СНиП 3.05.06, а кабелів і проводів зв'язку - згідно з вимогами ВСН 116* зурахуванням вимог цього розділу.
  2. Сумісне прокладання кабелів і проводів шлейфів і сполучних ліній напругою до 60 В недопускається з ланцюгами напругою більше 60 В в одному кабелі, трубі, рукаві, коробі, пучку, лотку,замкненому каналі.