- підвищення активності найближчих сейсмогенеруючих розломів;
- підтоплення і затоплення територій згідно з ДБН В.1.1-25;
- переробки берегів і замулення водоймищ;
- хімічної суфозії розчинних порід карбонатного і галогенного карсту, вимиву із ґрунтівоснови і нагромадження в них потенційно шкідливих хімічних і радіоактивних речовин;
- відтискання із глибинних підземних вод сильно мінералізованих, термічних і радіоактивнихвод;
- механічної суфозії піщаних ґрунтів, суфозійного карсту;
- виникнення і активізації зсувних явищ згідно з ДБН В.1.1-3;
- випливання і розчинення торфів, їх впливу на хімічний склад води у водоймищі, на змінувластивостей грунтів основ, на гідрохімічний режим ґрунтових вод і підруслового потоку в ниж-ньому б'єфі;
- деформацій просідання основ, складених лесовими ґрунтами;
- процесів термоабразійної і термокарстової переробки берегів чаші водоймища і його рів-невого режиму; термокарстових процесів у прибережній смузі водоймища, у межах його мікро-кліматичного впливу;
- активізації термоерозії;
- льодоутворення, у тому числі в будівельних котлованах, в урізах, підземних виїмках, ниж-ньому б'єфі, на укосах гребель;
- виникнення і активізації специфічних схилових процесів.
1.2.10Для керування розвитком зазначениху 1.2.9 процесів слід розробляти комплекс заходів,що включає: оброблення і бетонування великих тріщин, дренажно-протифільтраційні пристрої,ущільнення, цементування, ін'єктування, штучне проморожування ґрунтів; хімічні добавки; пла-нувальні роботи, заміну ґрунтів, вилучення або привантаження торфів, берегоукріплювальні кон-струкції, огороджувальні і водовідвідні конструкції (дамби, канали, трубопроводи), регулюваннярівневого режиму водоймища, рекультивацію земель; землевідвідні охоронні і рекреаційні зони(заповідники, парки, пасовища), особливі правила використання транспорту.
У нижніх б'єфах гідровузлів, у яких прогнозується протяжна ополонка, що впливає на мікроклімат району, а також гідровузлів, до складу яких входять гідроелектростанції, що здійснюють добове регулювання потужності, слід розглядати доцільність зведення гідровузлів-контррегуля-торів, що дозволяють знизити негативний вплив основного гідровузла на природні процеси, інженерні об'єкти і умови проживання людей у нижньому б'єфі.
- У проектах гідротехнічних споруд, що істотно впливають на екологію, повинен бутиз початку будівництва об'єкта і до стадії стабілізації процесів взаємодії гідротехнічних спорудіз природним комплексом передбачений моніторинг водної, наземної і повітряної екосистем,що забезпечує оцінку екологічних процесів, дієвості прийнятих проектом природоохороннихзаходів, перевірку, уточнення, коригування оцінок і прогнозів. Моніторинг повинен виконуватисяексплуатуючою організацією із залученням спеціалізованих організацій.
- Розроблення спеціальних розділів охорони природи для об'єктів з гідротехнічнимиспорудами (берегоукріплювальні і берегозахисні споруди, дренажні системи і системи захистувід затоплення та підтоплення), що виконують природоохоронні функції, розгляд і погодженнявідповідних проектів повинні враховувати їх функціональну особливість.
ДБН В.2.4-3:2010 С.5
1.3 Безпека гідротехнічних споруд
- Основні вимоги щодо забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, безпеки екс-плуатації гідротехнічних споруд, їх міцності та стійкості, захисту навколишнього природногосередовища визначає "Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд".
- До складу проекту гідротехнічних споруд у залежності від класу наслідків (відповідаль-ності) слід включати розділ про наукове прогнозування імовірності розвитку небезпечних про-цесів під час їх будівництва та експлуатації. Розроблення такого розділу обов'язкове для гідро-технічних споруд класів (підкласів) наслідків (відповідальності) СС3 і СС2-1 та рекомендоване длягідротехнічних споруд підкласу наслідків (відповідальності) СС2-2. На основі наукових прогнозівза необхідності слід розробляти спеціальний проект натурних спостережень за роботою і станомгідротехнічних споруд як у процесі будівництва, так і при експлуатації для своєчасного виявленнядефектів і несприятливих процесів, призначення ремонтних заходів, запобігання відмовам і ава-ріям, поліпшення режимів експлуатації і оцінки рівня безпеки і ризику аварій.
Проект натурних спостережень повинен включати:
- програму і склад інструментальних і візуальних спостережень;
- створення геодезичної мережі;
- перелік контрольованих навантажень і впливів на споруди;
- перелік контрольованих і діагностичних показників стану споруд і його основ, включаючикритерії безпеки;
- технічні умови і креслення на установку контрольно-вимірювальної апаратури (КВА), спец-ифікацію вимірювальних приладів і пристроїв;
- структурну схему і технічні рішення системи моніторингу стану споруд, природних і техно-генних впливів на них, включаючи склад її основних технічних і програмних засобів відповіднодо таблиці Л.1 додатка Л;
- інструктивні і методичні вказівки із проведених натурних спостережень за станом споруд;
- розрахунок та картографування зон затоплення (підтоплення) території нижнього б'єфупри аваріях на гідротехнічних спорудах.
1.3.3У складі проекту гідротехнічних споруд повинні бути розроблені критерії їх безпеки.Перед введенням в експлуатацію і у процесі експлуатації гідротехнічних споруд критерії
безпеки повинні уточнюватися на основі результатів натурних спостережень за станом споруд, навантажень і впливів, а також змін характеристик матеріалів споруд і основ, конструктивних рішень.
1.3.4Проектна документація на гідротехнічні споруди повинна проходити експертизу у від-повідності до вимог нормативно-правових та нормативних актів. Експертиза проектів гідро-технічних споруд, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного таприродного характеру і вплинути на стан захисту населення і територій, проводиться відповідно доПорядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 767.
Гідротехнічні споруди на всіх стадіях їх створення та експлуатації повинні проходити обстеження щодо забезпечення їх безпеки, а саме:
- перед введенням об'єкта в експлуатацію;
- не менше одного разу після кожних наступних п'яти років експлуатації;
- після реконструкції гідротехнічних споруд, їх капітального ремонту, відновлення і зміниумов експлуатації;
- при виведенні з експлуатації і при консервації;
- при зміні нормативних правових актів, правил і норм стосовно безпеки гідротехнічнихспоруд;
- після виникнення і усунення аварійних ситуацій.
С.6 ДБН В.2.4-3:2010
1.3.5У проектах гідротехнічних споруд повинні виконуватися розрахунки з оцінки можли-вих матеріальних і соціальних збитків від потенційних аварій гідротехнічних споруд та передба-чатися заходи щодо зниження негативних впливів можливих аварій на навколишнє середовище,на стан захисту населення і територій. Також при проектуванні гідротехнічних споруд повиннібути передбачені конструктивно-технологічні рішення із запобігання розвитку можливих небез-печних ушкоджень і аварійних ситуацій, що можуть виникнути в період будівництва та експлуа-тації. Для цього в проектах гідротехнічних споруд повинні передбачатися технічні рішення звикористання в будівельний і експлуатаційний періоди кар'єрів і резервів ґрунтів; виробничихоб'єктів, транспорту і обладнання баз будівництва; мостів і під'їзних колій у районі можливої аваріїі на території об'єкта; автономних або резервних джерел електроенергії і ліній електропередачі;інших заходів оперативної дії для попередження виникнення аварійних ситуацій.
У складі проектів водонапірних гідротехнічних споруд (обов'язково для класу (підкласу) наслідків СС3, СС2-1 рекомендовано для СС2-2) розробляється розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" відповідно до вимог ДБН В. 1.2-4 і ДСТУ Б А.2.2-7.
1.3.6У проектах водонапірних гідротехнічних споруд залежно від класу наслідків (додаток Г)слід передбачати (обов'язково для споруд класів СС3 та СС2-1) облаштування систем ранньоговиявлення надзвичайних ситуацій та систем локального оповіщення персоналу і населеннявідповідно до наказу МНС від 15.05.2006 р. № 288. Ці системи повинні забезпечувати обмін ін-формацією при аварії на гідротехнічних спорудах із територіальними системами оповіщеннянаселення відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
1.4 Загальні положення щодо проектування гідротехнічних споруд
- Порядок розроблення, узгодження, затвердження і склад проектної документації набудівництво гідротехнічних споруд повинні відповідати вимогам ДБН А.2.2-3, ДСТУ Б А.2.4-4(ГОСТ 21.101).
- Гідротехнічні споруди поділяють на постійні і тимчасові.
До тимчасових відносяться споруди, які використовуються тільки в період будівництва і ремонту постійних споруд.
1.4.3Постійні гідротехнічні споруди (додаток В) залежно від їх призначення поділяють наосновні і другорядні.
До основних споруд відносяться гідротехнічні споруди, пошкодження або руйнування яких приведе до порушення або припинення нормальної роботи самих гідротехнічних споруд чи комплексу споруд, до складу яких входять гідротехнічні споруди.
До другорядних відносяться гідротехнічні споруди, руйнування або ушкодження яких не спричиняє зазначених вище наслідків.
- Гідротехнічні споруди слід проектувати, виходячи з вимог нормативно-правовихактів, які регламентують захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного таприродного характеру, комплексного використання водних ресурсів, схем використання водо-токів, з урахуванням положень, що містяться у галузевих програмах розвитку і розміщеннявиробничих сил і промислових об'єктів, містобудівної документації й інших обов'язкових длявикористання матеріалів.
- Типи гідротехнічних споруд, їх параметри і компоновку слід вибирати на основіпорівняння техніко-економічних показників варіантів із врахуванням:
- функціонального призначення споруд;
- місця зведення споруд, природних умов району (топографічних, гідрологічних, кліматичних,інженерно-геологічних, гідрогеологічних, сейсмічних, біологічних);
- умов і методів виконання робіт, наявності трудових ресурсів;
- розвитку і розміщення об'єктів господарств, у тому числі розвитку енергоспоживання, зміниі розвитку транспортних потоків і росту вантажообігу, розвитку об'єктів зрошення і осушення,
ДБН В.2.4-3:2010 С.7
обводнення, водопостачання, суднобудування і судноремонту, комплексного освоєння ділянок берегів морів, включаючи розробку родовищ нафти і газу на шельфі;
- водогосподарського прогнозу зміни гідрологічного, у тому числі льодового і термічногорежимів рік у верхньому і нижньому б'єфах;
- замулення наносами і переформування русла і берегів рік, водоймищ і морів;
- затоплення і підтоплення територій і інженерного захисту розташованих на них будинків іспоруд;
- впливу на навколишнє середовище;
- впливу будівництва і експлуатації об'єкта на умови проживання і здоров'я населення;
- зміни умов і завдань судноплавства, рибного господарства, водопостачання і режиму роботимеліоративних систем;
.- установленого режиму природокористування (сільськогосподарські угіддя, заповідники);
-умов побуту і відпочинку населення (пляжі, курортно-санаторні зони);
- забезпечення необхідної якості води шляхом підготовки ложа водоймища, дотриманняналежного санітарного режиму у водоохоронній зоні, обмеження надходження біогенних еле-ментів (азотовмісних речовин, фосфору тощо) із забезпеченням їх кількості у воді не вище гра-нично-допустимих концентрацій (ГДК);
- умов постійної і тимчасової експлуатації гідротехнічних споруд;
- вимог раціональної витрати основних будівельних матеріалів;
- можливості розробки корисних кзоопдачлиийн, місцевих будівельних матеріалів;
- технології розробки нафтогазопромислових родовищ на морських шельфах, збору, збері-гання і транспортування нафти і газу;
- технології демонтажу конструкцій при завершенні експлуатації і ліквідації промислу;
- забезпечення естетичних і архітектурних вимог до споруд, розташованих на берегах водо-токів, водоймищ і морів, у населених пунктах.
1.4.6При проектуванні гідротехнічних споруд слід забезпечити і передбачити:
-надійність споруд на всіх стадіях їх будівництва й експлуатації; - максимальну економічну ефективність будівництва;
- можливість постійного інструментального і візуального контролю за станом гідротехнічнихспоруд та їх основою, а також природними і техногенними впливами на них;
- підготовку ложа і берегів водоймища і сховищ рідких відходів промислових підприємств іприлеглої території;
- охорону родовищ корисних копалин;
- необхідні умови судноплавства;
- відповідність вимогам інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)згідно з ДБН В.1.2-4 і ДСТУ Б А.2.2-7.
- охорону тваринного і рослинного світу, зокрема, організацію рибоохоронних заходів;
- мінімально необхідні витрати води, а також сприятливий рівневий і швидкісний режими вб'єфах з урахуванням інтересів водоспоживачів і водокористувачів, а також сприятливий режимрівня ґрунтових вод для освоєних земель і природних екосистем.
1.4.7При проектуванні гідротехнічних споруд слід розглядати можливість і техніко-еконо-мічну доцільність:
- поєднання споруд, що виконують різні експлуатаційні функції;
- зведення споруд і введення їх в експлуатацію окремими пусковими комплексами;
- уніфікації компонування пристроїв, конструкцій і їх розмірів і методів виконання буді-вельно-монтажних робіт;
-використання напору, що створюється на гідровузлах транспортного, меліоративного,рибогосподарського й іншого призначення, для цілей енергетики (видобутку електроенергії).
