Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки гідротехнічні споруди. основні положення

деформацій просідання основ, складених лесовими ґрунтами;

процесів термоабразійної і термокарстової переробки берегів чаші водоймища і його рів- невого режиму; термокарстових процесів у прибережній смузі водоймища, у межах його мікро-­ кліматичного впливу;

активізації термоерозії;

льодоутворення, у тому числі в будівельних котлованах, в урізах, підземних виїмках, ниж­- ньому б'єфі, на укосах гребель;

виникнення і активізації специфічних схилових процесів.

1.2.10 Для керування розвитком зазначениху 1.2.9 процесів слід розробляти комплекс заходів, що включає: оброблення і бетонування великих тріщин, дренажно-протифільтраційні пристрої, ущільнення, цементування, ін'єктування, штучне проморожування ґрунтів; хімічні добавки; пла-­ нувальні роботи, заміну ґрунтів, вилучення або привантаження торфів, берегоукріплювальні кон­- струкції, огороджувальні і водовідвідні конструкції (дамби, канали, трубопроводи), регулювання рівневого режиму водоймища, рекультивацію земель; землевідвідні охоронні і рекреаційні зони (заповідники, парки, пасовища), особливі правила використання транспорту.

У нижніх б'єфах гідровузлів, у яких прогнозується протяжна ополонка, що впливає на мікро­клімат району, а також гідровузлів, до складу яких входять гідроелектростанції, що здійснюють добове регулювання потужності, слід розглядати доцільність зведення гідровузлів-контррегуля-торів, що дозволяють знизити негативний вплив основного гідровузла на природні процеси, інженерні об'єкти і умови проживання людей у нижньому б'єфі.

У проектах гідротехнічних споруд, що істотно впливають на екологію, повинен бути з початку будівництва об'єкта і до стадії стабілізації процесів взаємодії гідротехнічних споруд із природним комплексом передбачений моніторинг водної, наземної і повітряної екосистем, що забезпечує оцінку екологічних процесів, дієвості прийнятих проектом природоохоронних заходів, перевірку, уточнення, коригування оцінок і прогнозів. Моніторинг повинен виконуватися експлуатуючою організацією із залученням спеціалізованих організацій.

Розроблення спеціальних розділів охорони природи для об'єктів з гідротехнічними спорудами (берегоукріплювальні і берегозахисні споруди, дренажні системи і системи захисту від затоплення та підтоплення), що виконують природоохоронні функції, розгляд і погодження відповідних проектів повинні враховувати їх функціональну особливість.

ДБН В.2.4-3:2010 С.5

1.3 Безпека гідротехнічних споруд

Основні вимоги щодо забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, безпеки екс-­ плуатації гідротехнічних споруд, їх міцності та стійкості, захисту навколишнього природного середовища визначає "Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд".

До складу проекту гідротехнічних споруд у залежності від класу наслідків (відповідаль-­ ності) слід включати розділ про наукове прогнозування імовірності розвитку небезпечних про-­ цесів під час їх будівництва та експлуатації. Розроблення такого розділу обов'язкове для гідро­- технічних споруд класів (підкласів) наслідків (відповідальності) СС3 і СС2-1 та рекомендоване для гідротехнічних споруд підкласу наслідків (відповідальності) СС2-2. На основі наукових прогнозів за необхідності слід розробляти спеціальний проект натурних спостережень за роботою і станом гідротехнічних споруд як у процесі будівництва, так і при експлуатації для своєчасного виявлення дефектів і несприятливих процесів, призначення ремонтних заходів, запобігання відмовам і ава­- ріям, поліпшення режимів експлуатації і оцінки рівня безпеки і ризику аварій.

Проект натурних спостережень повинен включати:

програму і склад інструментальних і візуальних спостережень;

створення геодезичної мережі;

перелік контрольованих навантажень і впливів на споруди;

перелік контрольованих і діагностичних показників стану споруд і його основ, включаючи критерії безпеки;

технічні умови і креслення на установку контрольно-вимірювальної апаратури (КВА), спец-­ ифікацію вимірювальних приладів і пристроїв;

структурну схему і технічні рішення системи моніторингу стану споруд, природних і техно-­ генних впливів на них, включаючи склад її основних технічних і програмних засобів відповідно до таблиці Л.1 додатка Л;

інструктивні і методичні вказівки із проведених натурних спостережень за станом споруд;

розрахунок та картографування зон затоплення (підтоплення) території нижнього б'єфу при аваріях на гідротехнічних спорудах.

1.3.3 У складі проекту гідротехнічних споруд повинні бути розроблені критерії їх безпеки. Перед введенням в експлуатацію і у процесі експлуатації гідротехнічних споруд критерії

безпеки повинні уточнюватися на основі результатів натурних спостережень за станом споруд, навантажень і впливів, а також змін характеристик матеріалів споруд і основ, конструктивних рішень.

1.3.4 Проектна документація на гідротехнічні споруди повинна проходити експертизу у від-­ повідності до вимог нормативно-правових та нормативних актів. Експертиза проектів гідро-­ технічних споруд, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вплинути на стан захисту населення і територій, проводиться відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 767.

Гідротехнічні споруди на всіх стадіях їх створення та експлуатації повинні проходити обсте­ження щодо забезпечення їх безпеки, а саме:

перед введенням об'єкта в експлуатацію;

не менше одного разу після кожних наступних п'яти років експлуатації;

після реконструкції гідротехнічних споруд, їх капітального ремонту, відновлення і зміни умов експлуатації;

при виведенні з експлуатації і при консервації;

при зміні нормативних правових актів, правил і норм стосовно безпеки гідротехнічних споруд;

після виникнення і усунення аварійних ситуацій.

С.6 ДБН В.2.4-3:2010

1.3.5 У проектах гідротехнічних споруд повинні виконуватися розрахунки з оцінки можли-­ вих матеріальних і соціальних збитків від потенційних аварій гідротехнічних споруд та передба­- чатися заходи щодо зниження негативних впливів можливих аварій на навколишнє середовище, на стан захисту населення і територій. Також при проектуванні гідротехнічних споруд повинні бути передбачені конструктивно-технологічні рішення із запобігання розвитку можливих небез­- печних ушкоджень і аварійних ситуацій, що можуть виникнути в період будівництва та експлуа-­ тації. Для цього в проектах гідротехнічних споруд повинні передбачатися технічні рішення з використання в будівельний і експлуатаційний періоди кар'єрів і резервів ґрунтів; виробничих об'єктів, транспорту і обладнання баз будівництва; мостів і під'їзних колій у районі можливої аварії і на території об'єкта; автономних або резервних джерел електроенергії і ліній електропередачі; інших заходів оперативної дії для попередження виникнення аварійних ситуацій.

У складі проектів водонапірних гідротехнічних споруд (обов'язково для класу (підкласу) нас­лідків СС3, СС2-1 рекомендовано для СС2-2) розробляється розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" відповідно до вимог ДБН В. 1.2-4 і ДСТУ Б А.2.2-7.

1.3.6 У проектах водонапірних гідротехнічних споруд залежно від класу наслідків (додаток Г) слід передбачати (обов'язково для споруд класів СС3 та СС2-1) облаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем локального оповіщення персоналу і населення відповідно до наказу МНС від 15.05.2006 р. № 288. Ці системи повинні забезпечувати обмін ін­- формацією при аварії на гідротехнічних спорудах із територіальними системами оповіщення населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

1.4 Загальні положення щодо проектування гідротехнічних споруд

Порядок розроблення, узгодження, затвердження і склад проектної документації на будівництво гідротехнічних споруд повинні відповідати вимогам ДБН А.2.2-3, ДСТУ Б А.2.4-4 (ГОСТ 21.101).

Гідротехнічні споруди поділяють на постійні і тимчасові.

До тимчасових відносяться споруди, які використовуються тільки в період будівництва і ремонту постійних споруд.

1.4.3 Постійні гідротехнічні споруди (додаток В) залежно від їх призначення поділяють на основні і другорядні.

До основних споруд відносяться гідротехнічні споруди, пошкодження або руйнування яких приведе до порушення або припинення нормальної роботи самих гідротехнічних споруд чи ком­плексу споруд, до складу яких входять гідротехнічні споруди.

До другорядних відносяться гідротехнічні споруди, руйнування або ушкодження яких не спричиняє зазначених вище наслідків.

Гідротехнічні споруди слід проектувати, виходячи з вимог нормативно-правових актів, які регламентують захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, комплексного використання водних ресурсів, схем використання водо- токів, з урахуванням положень, що містяться у галузевих програмах розвитку і розміщення виробничих сил і промислових об'єктів, містобудівної документації й інших обов'язкових для використання матеріалів.

Типи гідротехнічних споруд, їх параметри і компоновку слід вибирати на основі порівняння техніко-економічних показників варіантів із врахуванням:

функціонального призначення споруд;

місця зведення споруд, природних умов району (топографічних, гідрологічних, кліматичних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних, сейсмічних, біологічних);

умов і методів виконання робіт, наявності трудових ресурсів;

розвитку і розміщення об'єктів господарств, у тому числі розвитку енергоспоживання, зміни і розвитку транспортних потоків і росту вантажообігу, розвитку об'єктів зрошення і осушення,

ДБН В.2.4-3:2010 С.7

обводнення, водопостачання, суднобудування і судноремонту, комплексного освоєння ділянок берегів морів, включаючи розробку родовищ нафти і газу на шельфі;

водогосподарського прогнозу зміни гідрологічного, у тому числі льодового і термічного режимів рік у верхньому і нижньому б'єфах;

замулення наносами і переформування русла і берегів рік, водоймищ і морів;

затоплення і підтоплення територій і інженерного захисту розташованих на них будинків і споруд;

впливу на навколишнє середовище;

впливу будівництва і експлуатації об'єкта на умови проживання і здоров'я населення;

зміни умов і завдань судноплавства, рибного господарства, водопостачання і режиму роботи меліоративних систем;

.- установленого режиму природокористування (сільськогосподарські угіддя, заповідники);

- умов побуту і відпочинку населення (пляжі, курортно-санаторні зони);

забезпечення необхідної якості води шляхом підготовки ложа водоймища, дотримання належного санітарного режиму у водоохоронній зоні, обмеження надходження біогенних еле-­ ментів (азотовмісних речовин, фосфору тощо) із забезпеченням їх кількості у воді не вище гра-­ нично-допустимих концентрацій (ГДК);

умов постійної і тимчасової експлуатації гідротехнічних споруд;

вимог раціональної витрати основних будівельних матеріалів;

можливості розробки корисних кзоопдачлиийн, місцевих будівельних матеріалів;

технології розробки нафтогазопромислових родовищ на морських шельфах, збору, збері­- гання і транспортування нафти і газу;

технології демонтажу конструкцій при завершенні експлуатації і ліквідації промислу;

забезпечення естетичних і архітектурних вимог до споруд, розташованих на берегах водо- токів, водоймищ і морів, у населених пунктах.

1.4.6 При проектуванні гідротехнічних споруд слід забезпечити і передбачити:

- надійність споруд на всіх стадіях їх будівництва й експлуатації;
- максимальну економічну ефективність будівництва;

можливість постійного інструментального і візуального контролю за станом гідротехнічних споруд та їх основою, а також природними і техногенними впливами на них;

підготовку ложа і берегів водоймища і сховищ рідких відходів промислових підприємств і прилеглої території;

охорону родовищ корисних копалин;

необхідні умови судноплавства;

відповідність вимогам інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) згідно з ДБН В.1.2-4 і ДСТУ Б А.2.2-7.

охорону тваринного і рослинного світу, зокрема, організацію рибоохоронних заходів;

мінімально необхідні витрати води, а також сприятливий рівневий і швидкісний режими в б'єфах з урахуванням інтересів водоспоживачів і водокористувачів, а також сприятливий режим рівня ґрунтових вод для освоєних земель і природних екосистем.

1.4.7 При проектуванні гідротехнічних споруд слід розглядати можливість і техніко-еконо- мічну доцільність:

поєднання споруд, що виконують різні експлуатаційні функції;

зведення споруд і введення їх в експлуатацію окремими пусковими комплексами;

уніфікації компонування пристроїв, конструкцій і їх розмірів і методів виконання буді-­ вельно-монтажних робіт;

- використання напору, що створюється на гідровузлах транспортного, меліоративного, рибогосподарського й іншого призначення, для цілей енергетики (видобутку електроенергії).

С.8 ДБН В.2.4-3:2010

1.4.8 При проектуванні гідротехнічних споруд на скельних ґрунтах і всередині скельного масиву необхідно враховувати структуру скельного масиву, його обводненість, загазованість і природний напружений стан.

1.5 Вимоги до реконструкції гідротехнічних споруд

1.5.1 Реконструкцію постійних гідротехнічних споруд слід виконувати для:

підсилення основних гідротехнічних споруд та їх основ при підвищенні ризику аварії через старіння споруд і основ або збільшення зовнішніх навантажень і впливів, а також у випадку збільшення масштабу економічних, екологічних і соціальних наслідків можливої аварії;

забезпечення (підвищення) водопропускної здатності основних гідротехнічних споруд;

збільшення виробітку електроенергії;

збільшення місткості сховищ рідких відходів;

заміни устаткування у зв'язку з його зношенням;

підвищення водопостачання зрошувальних систем, поліпшення режиму ґрунтових вод на зрошуваних або осушуваних масивах і прилеглих до них територій, уздовж трас каналів;

збільшення вантажно- і суднопропускної здатності портів і судноплавних споруд;

інтенсифікації роботи стапельних і підйомно-спускових споруд;

поліпшення екологічних умов зони впливу гідровузла.

Реконструкція гідротехнічних споруд повинна виконуватися також при зміні нормативних вимог, у випадку зміни умов експлуатації (підвищення сейсмічності району, зміна розрахункової скидної витрати, робота споруд у комплексі з новоспорудженими об'єктами тощо). При рекон­струкції гідротехнічних споруд клас їх наслідків (відповідальності) зберігається без змін, вклю­чаючи сейсмічність району.