• двоступеневу ізоляцію відносно утримуючих конструкцій і землі;
  • ізоляцію, яка повинна витримувати напругу не менше ніж 2 кВ.

  1. Для кабелів з плюсовим та мінусовим потенціалами треба застосовувати одножильні кабелі,що мають не менше двох контрольних жил.
  2. Кабелі, прокладені в ґрунті, повинні бути захищені від механічних пошкоджень відповіднодо Правил улаштування електроустановок [9].

Відстань між силовими кабельними та інженерними спорудами - згідно з ДБН 360. Якщо ці відстані не можуть бути витримані, кабелі треба прокладати в трубах або розділяти перегородками.

9.3.7У місцях перехрещення кабельної траси з міськими та приміськими дорогами І і II категорій,трамвайними та залізничними коліями кабелі треба прокладати в трубах. Труби повинні виходитиз кожного боку від рейки на довжину не менше ніж 2 м або за межі водовідвідної канави на довжинуне менше ніж 1 м.

Глибина закладання кабелів - відповідно до Правил улаштування електроустановок [9].

9.3.8У спорудах швидкісного трамвая слід застосовувати кабелі, стійкі до поширення полум'я:

-для поодиноко прокладених кабелів - згідно з ДСТУ 4216 або ДСТУ 4217;

-для кабелів, прокладених паралельно, залежно від"обсягу неметалевих матеріалів на одномупогонному метрі прокладки - згідно з ДСТУ 4237-3-21, ДСТУ 4237-3-22, ДСТУ 4237-3-23, ДСТУ 4237-3-24,ДСТУ 4237-3-25.

9.3.9У місцях введення силових кабелів у будівлі, а також улаштування проходів через перекриттяі капітальні стіни кабелі треба прокладати в трубах.

  1. Броня, свинцева й алюмінієва оболонки кабелю, корпус сталевої кінцевої лійки, а такожїї кріплення повинні бути електрично з'єднані, а на підстанціях, крім того, з'єднані з контуромзаземлення.
  2. Кабелі треба маркувати в усіх кінцевих заділках, а також у всіх доступних для огляду місцяхїх прокладання.
  3. Струмопровідні частини, з'єднані кабелями постійного струму, повинні мати розпізна-вальне забарвлення: кабелі плюсового потенціалу - червоне, мінусового - синє.
  4. Струмопровідні частини, з'єднані з кабелями змінного струму в кінцевих заділках, повиннімати розпізнавальне забарвлення: фаза А - жовте, фаза В - зелене, фаза С - червоне.
  5. Для вирівнювання потенціалів пунктів приєднання кабелів до рейок треба застосовуватирегулюючі пристрої (статичні вольтододаткові установки або додаткові резистори).

9.3.15Контрольні жили кабелів ліній живлення постійного струму можна використовувати яксигналізатори стану кабелів.

42

ДБНВ.2.3-18:2007

9.4Заземлюючі пристрої та заходи щодо обмеження блукаючих струмів

  1. Заземленню підлягають: корпуси електричного обладнання, вторинні обмотки трансфор-маторів струму і напруги, каркаси розподільних пристроїв "6кВ-35кВ" та "+600 В", щити та пультикерування, металеві оболонки й броня силових та контрольних кабелів, металеві корпуси переносногоелектроустаткування.
  2. На трамвайних і трамвайно-тролейбусних тягових підстанціях, що працюють із зазем-ленням через рейки мінусового полюса випрямленого струму "-600В" повинен бути обладнанийспеціальний захист від малих струмів короткого замикання, який забезпечує автоматичне вимкненнявсіх перетворювальних агрегатів і лінійних автоматів розподільного обладнання "+600 В" з бло-куванням, що унеможливлює повторне вмикання обладнання до усунення причин вимкнення.
  3. Заземлення треба виконувати відповідно до Правил улаштування електроустановок [9].
  4. Обмеження блукаючих струмів - згідно з ГОСТ 9.602

9.5Диспетчерські пункти керування електропостачанням

9.5.1Диспетчерські пункти керування електропостачанням можна влаштовувати в одній будівлі-з тяговими підстанціями.

Приміщення диспетчерського пункту треба проектувати з урахуванням вимог ДБН В.1.1-7, СНиП 2.09.04, ГОСТ 12.1.036, ГОСТ 12.4.026 та ДНАОП 0.00-1.21 та інших відповідних документів.

9.5.2Диспетчерський пункт повинен бути обладнаний апаратами міського телефонного та дис-петчерського зв'язку підприємства міського електричного транспорту. Як канали зв'язку можутьвикористовуватись лінії власної телефонної мережі підприємства або абоновані у міської чи відомчоїтелефонної мережі. Для оперативного зв'язку чергового диспетчера з автотранспортом швидкоїтехнічної допомоги і ремонтно-налагоджувальними бригадами треба використовувати мобільнийзв'язок.

9.5.3У районних (центральних) диспетчерських пунктах, у тому числі й спільними з тяговоюпідстанцією, повинні бути передбачені такі приміщення: диспетчерська, апаратна, лабораторія, кім-ната начальника, майстерня, інструментальна комора, загальна комора, допоміжне приміщення,утеплена стоянка на одну автомашину, кімната майстрів, приміщення ремонтних бригад, клас тех.-нічного навчання (для центрального пункту), тепловий пункт, кімната приймання їжі, побутові, сані-тарно-побутові приміщення і приміщення для чергового персоналу по групі 1а, 1б. Групи персоналу -згідно зі СНиП 2.09.04.

10 СПОРУДИ ТА ПРИСТРОЇ КІНЦЕВИХ СТАНЦІЙ ТА ЗУПИНОК

10.1Загальні вимоги

  1. Кількість та місце розташування зупинок і пересадочних вузлів трамвайних та тролейбуснихліній треба визначати на підставі комплексної схеми розвитку міського пасажирського транспорту.
  2. Дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки - відповідно до ДБН 360.

10.2Кінцеві станції

  1. На кожному маршруті треба передбачати хоча б одну технічну кінцеву станцію. На іншомукінці маршруту повинно бути приміщення, обладнане санвузлом, якщо тривалість оборотного рейсуперевищує 1,5 год.
  2. На технічних та розпорядницьких кінцевих станціях можна передбачати майданчики длякінцевих пунктів автобусів, стоянки легкових автомобілів, мотоциклів і велосипедів.

10.2.3. Посадку та висадку пасажирів на технічних та розпорядницьких кінцевих станціях трамвая або тролейбуса треба передбачати на окремих майданчиках.

На кінцевих розпорядницьких станціях трамвая, крім приймально-відправних і обгінних колій, повинні бути колії для дрібного ремонту, прибирання і відстою вагонів у резерві та на час обідньої перерви водіїв.

10.2.4 Кінцеві розпорядницькі станції повинні мати:

  • службові та санітарно-побутові приміщення для чергових і водіїв, лінійних працівників, начальника маршрутів;
  • приміщення для організації гарячого харчування водіїв і лінійного персоналу.

43

ДБНВ.2.3-18:2007

Для кінцевих розпорядницьких станцій ліній швидкісного трамвая треба додатково передбачати приміщення для пристроїв сигналізації, централізації і блокування (СЦБ), автоматики і зв'язку.

10.2.5На технічних кінцевих станціях повинні бути:

  • колії або ділянки для приймання, обгону та ремонту за заявками водіїв з улаштуваннямоглядової канави та місця відстою трамвайних вагонів або тролейбусів;
  • службові, санітарно-побутозі приміщення, приміщення для приймання гарячої їжі та коротко-часного відпочинку поїзних бригад і обслуговуючого персоналу, павільйон для пасажирів;
  • кімнати колійних робітників і приміщення для зберігання інструменту та матеріалів;
  • гучномовний зв'язок.

  1. Будівлі кінцевих станцій треба будувати за індивідуальними проектами з необхіднимнабором приміщень, яке визначають завданням на проектування.
  2. Тимчасово, до закінчення будівництва будь якої кінцевої станції, можна її розташуватиу приміщенні житлового будинку з обладнанням окремого входу.
  3. Колії та посадочні майданчики кінцевих станцій у темний час доби повинні бути освітлені.
  4. На кінцевій станції треба передбачити місце для зберігання запасу піску для поповненняпісочниць трамвайних вагонів.

10.2.10Треба передбачити місце для розміщення візуальної інформації для пасажирів.

10.3 Зупинки

10.3.1На трамвайних та тролейбусних лінях залежно від пасажирообміну та умов руху требапередбачати влаштування постійних і тимчасових зупинок.

Тимчасові зупинки проектують у випадку, коли трамвайний вагон або тролейбус повинні зупинятися лише в задані періоди доби або дні тижня.

10.3.2Зупинки треба розташовувати на прямих ділянках ліній з поздовжнім ухилом не більше ніж:

  • 40 %о - для трамвайних вагонів;
  • 60 %о - для тролейбусів.

Для тролейбусних зупинок, що розташовані на ухилах більше ніж 30%°, в проект треба включати заходи безпеки, серед яких улаштування:

  • карманів завширшки не менше ніж 2 м;
  • покриття карманів підвищеної жорскості;
  • антикригової системи;
  • бар'єрної огорожі.

10.3.3Відстань між зупинками для звичайних ліній трамвая треба приймати від 400 м до 600 м, адля швидкісних ліній трамвая:

  • від 800 м до 1200 м - у межах забудованої території;
  • не більше 1500 м - поза межами забудованої території.

10.3.4Зупинку трамвайного вагона треба розташовувати перед перехрестям, а тролейбуса - післянього. Відстань від зупинки до перехрестя - згідно з Правилами дорожнього руху [10].

10.3.5Посадочні майданчики зупинок трамвая на суміщеному полотні повинні бути позначенімаркувальними лініями.

У випадку розташування колій на відокремленому чи власному полотні посадочні майданчики треба розташовувати на висоті першої сходинки трамвайного вагона та вони повинні мати тверде покриття. Рівень першої сходинки трамвайного вагона - згідно з ДСТУ 4070.

Довжину посадочного майданчика треба приймати на 5 м більше від розрахункової довжини одночасно зупинених тролейбусів чи трамвайних вагонів. Ширина посадочного майданчика визначають залежно від розрахункового обсягу пасажирообміну, але повинна бути не менше ніж 1,5 м.

Ширина посадочного майданчика в тунелі, а також за наявності сходових входів у пішохідні переходи повинна бути не менше ніж 3 м.

Поперечний ухил посадочних майданчиків треба приймати від 10 %о до 15 %о і спрямовувати його у протилежний бік від колії чи бортового каменя.

44

ДБН В.2.3-18:2007

10.3.6Зупинки для тролейбуса треба розміщувати в розширеннях проїзної частини вулиці, що маєодну або дві смуги руху в одному напрямку.

Зупинку для тролейбуса можна розміщувати перед перехрестям вулиць лише у разі наявності спеціально виділеної смуги для їх руху або за наявності відповідного обгрунтування.

10.3.7Посадочний майданчик для тролейбуса повинен мати:

  • ширину не менше ніж 1,5 м;
  • довжину не менше ніж довжина одного або двох тролейбусів.

10.3.8Освітлення зупинок - згідно з ДБН В.2.5-28.

10.3.9На зупинках треба передбачати павільйони чи навіси для пасажирів та інформаційно-вказівні знаки, інформаційні покажчики з інформацією для пасажирів.

11 СПОРУДИ І ПРИСТРОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА ЗВ'ЯЗКУ

11.1 Загальні вимоги до колійної та дорожньої сигналізації

  1. Встановлення транспортних світлофорів для регулювання руху, дорожніх знаків треба по-годжувати з органом державної влади, на який покладено функції контролювання дорожнього руху.Транспортні світлофори та їх встановлення повинно відповідати вимогам ДСТУ 4100, ДСТУ 4092.
  2. Для колійної та шляхової сигналізації можна використовувати світлофори автоматичного іручного керування та колійні знаки й покажчики.
  3. Світлосигнальними пристроями, знаками та покажчиками можуть бути:

  • односекційні світлофори з жовтим миготливим сигналом;
  • двосекційні світлофори з червоним і зеленим сигналами;
  • трисекційні світлофори з червоним, жовтим і зеленим сигналами та світлофори з додатковимисекціями;
  • світлофори особливої форми з сигналом біло-місячного кольору;

-колійні знаки і покажчики з буквеним, цифровим чи змішаним текстом.

11.1.4Сигнальні пристрої треба встановлювати на опорах, будниках, спеціальних колонах, тро-сових поперечках контактної мережі, зупинних павільйонах. Кріплення сигнальних пристроїв не по-винно порушувати механічної міцності та електричної ізоляції несучих конструкцій та споруд.

  1. Встановлені сигнальні пристрої, знаки й покажчики не повинні заважати руху транспортута пішоходів і мають бути встановлені на висоті не менше ніж 2,5 м.
  2. Негативний полюс світлосигнальних пристроїв, які живляться постійним струмом від кон-тактної мережі трамвая, у підземній своїй частині повинен бути виконаний кабелем з мідною жилою іплощею перерізу не менше ніж 25 мм2, який надійно приєднаний до рейки. Забороняється вико-ристовувати з цією метою заземлюючі конструкції.
  3. Електроустаткування колійної сигналізації повинно мати подвійну ізоляцію відносно за-землених частин. Заземлюванню підлягають металеві шафи, корпуси, кожухи й пульти сигналізації,які розташовані на висоті менше ніж 2,5 м від землі.

  1. Кожну блок-ділянку і кожен світлофор необхідно пронумерувати. Номери не повинніповторюватися.
  2. У випадку установки на одному вузлі декількох світлофорів схема їх включення повинназабезпечувати автоматичне блокування, що не допускає руху трамваїв у зустрічних напрямках.

  1. Сигнальні пристрої, що забезпечують безпеку й регулювання руху (світлофори, знакиобмеження швидкості руху тощо), треба розміщувати на висоті більше ніж 2,5 м над головкою рейки,їх встановлюють на опорах контактної мережі, будинках, спеціальних щоглах чи колонах або насамостійних тросових поперечках.
  2. У тунельних ділянках швидкісних ліній треба передбачати установку світлофорів, якізастосовують у метрополітені.
  3. Сигнальні пристрої повинні бути електрифіковані чи освітлені. їх показання повинні бутивидимі з трамвайного вагона чи тролейбуса, що наближається, на відстані не менше розрахунковогогальмівного шляху під час повного службового гальмування з максимальної швидкості руху, встанов-леному для даної лінії. Сигнальні пристрої треба фарбувати люмінесцентною фарбою.

45

ДБН В.2.3-18:2007

11.2Загальні вимоги до зв'язку

  1. У проект будівництва трамвайної або тролейбусної лінії треба включати такі види вироб-ничого й технологічного зв'язку: адміністративно-службовий, диспетчерський та технологічний.
  2. Адміністративно-службовий зв'язок треба передбачати для забезпечення: