9.5.4 При проектуванні фундаментів на основах, складених засоленими просідаючими грунтами, необхідно враховувати, що заходи з ліквідації просадочності (попереднє замочування, ущільнення важкими трамбівками, хімічне закріплення тощо) практично виключають можливість розвитку суфозійного осідання.

Розрахунок суфозійного осідання в таких грунтах необхідно виконувати у випадках, коли фактичний середній тиск на основу під фундаментами споруди не перевищує початкового тиску просідання і відсутні заходи, що ліквідують властивості просідання грунту.

9.6 Проектування на насипних та намивних грунтах

Насипні грунти

9.6.1 При проектуванні фундаментів на основах, що складені насипними грунтами, слід ураховувати: мінливість та неоднорідність складу, нерівномірність стисливості, здатність до самоущільнення протягом часу, ущільнення від вібраційних навантажень, замочування і розкладання органічних речовин, що містяться у насипу.

Примітка. У насипних грунтах, що складаються зі шлаків та глин, необхідно враховувати можливість їх набрякання при замочуванні водою або хімічними відходами виробництв.

9.6.2 Визначати характеристики насипних грунтів як основ фундаментів слід у залежності від складу та особливостей будови, за якими їх поділяють на:

  • штучні планомірно зведені насипи, утворені організованим відсипанням гальки, гравію, пісків, шлаків, глинистих грунтів, що укладають сухим способом з ущільненням. Ступінь однорідності складу, рівномірності стисливості і відповідність завданню на їх зведення повинні визначатись при виконанні робіт із відсипання насипів;
  • відвали грунтів або відходи підприємств (шлаки, формувальний грунт, відходи збагачувальних фабрик тощо), які відсипають неорганізоване, без ущільнення. Ступінь однорідності складу, показники стисливості і їх нерівномірності повинні визначатись при проведенні інженерно-геологічних вишукувань для проектованого будівництва;
  • неорганізовані звалища відходів підприємств, побутових відходів та різних грунтів. Придатність і умови їх використання в якості основ для будівництва повинні визначатись при проведенні інженерно-геологічних вишукувань.

9.6.3 Тривалість процесу самоущільнення, внаслідок якого відбувається підвищення фізико-механічних властивостей та зниження стисливості насипних грунтів протягом часу, наведена у таблиці 9.1. Після закінчення терміну, вказаного в таблиці 9.1, насипні ґрунти і відвали відходів виробництв відносять до злежаних.

Таблиця 9.1 - Тривалість самоущільнення насипних ґрунтів

Види насипних грунтів

Тривалість самоущільнення, років

планомірно зведених насипів

відвалів

звалищ

Великоуламкові

0,2-1

1,3

2,5

Піщані

0,5-1

2,5

5-10

Глинисті

2-5

10-15

20-30

9.6.4 Фундаменти за деформаціями основ, що складаються з насипних грунтів та відходів виробництва, повинні розраховуватись згідно з розділом 7. Якщо насипні ґрунти мають властивості просідання, набрякання або відносний вміст органічної речовини Iвід > 0,1, слід ураховувати вимоги підрозділів 9.1-9.3. Повна деформація основи повинна визначатись підсумовуванням осідань від зовнішнього навантаження і додаткових осідань від самоущільнення насипних грунтів та розкладання органічних включень, а також осідань (просідань) підстильних грунтів від ваги насипу та навантажень від фундаменту.

9.6.5 При проектуванні фундаментів об'єктів на основах із насипних грунтів і відходів виробництв необхідно аналізувати варіанти їх використання у якості природно сформованих основ; для влаштування штучних основ, подушок, насипів; із застосуванням будівельних заходів для зниження стисливості; шляхом прорізання фундаментами глибокого закладання, у тому числі пальовими.

Намивні грунти

9.6.6 Фундаменти об'єктів на основах, що складені намивними грунтами, слід проектувати з урахуванням: неоднорідності нашарувань (багатошаровість, мінливість складу і властивостей по глибині та у плані), здатності зміняти фізико-механічні властивості у часі, у тому числі внаслідок коливань рівня підземних вод, чутливості до вібраційних впливів, можливих осідань підстильних шарів основи.

9.6.7 Розрахунки фундаментів на намивній основі за деформаціями виконують згідно з розділом 7 з урахуванням сполучень розрахункових факторів.

Якщо в складі намитого грунту або під ним є заторфований чи слабкий шар грунту або товща намивних грунтів підстеляється біогенними грунтами чи мулами, необхідно додатково враховувати вимоги підрозділу 9.3.

Для основи, складеної з намитого та природного грунту, слід урахувати осідання підстильних шарів та самоущільнення намитого грунту.

9.6.8 Повну деформацію основи, складеної намивними грунтами, обчислюють підсумовуванням осідань основи від зовнішнього навантаження, самоущільнення товщі намитого грунту та додаткових осідань за рахунок незавершеної консолідації завантажених намивом підстильних шарів основи.

9.7 Проектування на здимальних грунтах

9.7.1 Фундаменти на основах, які складені здимальними грунтами, необхідно проектувати з урахуванням впливів сил та/чи деформацій морозного здимання на фундаменти і заглиблені чи підземні частини об'єктів.

Впливи виникають внаслідок здатності здимальних грунтів змінюватись в об'ємі: збільшуватися при сезонному промерзанні і зменшуватись - при відтаванні.

Впливи проявляються: підняттям поверхні грунту і виникненням дотичних сил морозного здимання при замерзанні; осіданням, знещільненням та зниженням несучої здатності грунту - при відтаванні.

9.7.2 Здимальні ґрунти характеризуються: величинами повної та відносної деформації морозного здимання; питомим значенням дотичної сили морозного здимання, яка діє вздовж бічної поверхні фундаментів та заглиблених чи підземних частин об'єктів.

Характеристики здимальних ґрунтів слід встановлювати з урахуванням прогнозних змін гідрогеологічних умов.

9.7.3 Розрахунок фундаментів на основах, складених здатними до морозного здимання грунтами, слід виконувати з урахуванням впливів згідно з 9.7.1.

9.7.4 При закладанні фундаментів нижче розрахункової глибини промерзання необхідно виконувати розрахунок стійкості фундаментів на дію дотичних сил морозного здимання.

При закладанні фундаментів вище розрахункової глибини промерзання (малозаглиблені фундаменти) необхідно виконувати розрахунок деформацій морозного здимання грунтів основи з урахуванням дотичних та нормальних сил морозного здимання.

9.7.5 Розрахункові деформації фундаментів від дії сил морозного здимання, що обчислюють з урахуванням навантаження від споруди, не повинні перевищувати граничних значень, які допускаються згідно з підрозділом 7.9 для набрякливих грунтів (підрозділ 9.2).

9.7.6 Якщо розрахункові деформації малозаглиблених фундаментів від дії сил морозного здимання основи більше граничних або стійкість фундаментів на дію сил морозного здимання недостатня, окрім можливості зміни глибини закладання фундаменту, слід розглядати доцільність застосування інженерних заходів для зменшення сил та деформацій морозного здимання.

10 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ НА ТЕРИТОРІЯХ З ОСОБЛИВИМИ УМОВАМИ

10.1 Проектування на територіях із підземними виробками

10.1.1 Фундаменти об'єктів, які зводять на основах, що підроблюються гірничими виробками, необхідно проектувати з урахуванням характеру і величин зрушень ґрунтового (гірничого) масиву від підземного видобування корисних копалин (вугілля, залізна руда, сіль, калій, сірка тощо).

Параметри деформацій земної поверхні повинні бути наведені в гірничо-геологічному обґрунтуванні до проектування будівництва чи реконструкції.

Проектування фундаментів об'єктів на підроблюваних територіях вугільних родовищ слід виконувати згідно з ДБН В. 1.1-5, частина І.

10.1.2 Характеристики зрушень, визначені в результаті маркшейдерських розрахунків для вільної від зовнішніх навантажень земної поверхні, представляють у розрахункових схемах (моделях) системи "основа - фундамент - споруда" як впливи від нерівномірних деформацій основи у вигляді переміщень і деформацій підроблюваного ґрунтового масиву в трьох ортогональних напрямках X, Y, Z.

Напрямки осей X і Y приймають такими, що збігаються з напрямками головних осей фундаменту будівлі (споруди) чи її відсіку.

10.1.3 При розробленні розрахункових схем впливи від зрушень ґрунтового масиву на основу і конструкції фундаментів допускається приймати у вигляді:

  • вертикальних переміщень (осідань) у межах глибини активної стисливої зони основи такими, що дорівнюють осіданням земної поверхні;
  • горизонтальних переміщень і деформацій такими, що розподіляються за глибиною (у вертикальних перерізах) півпростору рівномірно, а їх величини дорівнюють величинам горизонтальних переміщень поверхні, вільної від зовнішніх навантажень;
  • уступів, що характеризуються вертикальним переміщенням суміжних ділянок ґрунтового масиву.

10.1.4 У розрахункових схемах деформаційних впливів від зрушень гірничого масиву слід ураховувати компоненти вертикальних і горизонтальних переміщень:

а) при плавних осіданнях, що характеризуються випуклістю: + – вертикальні переміщення через радіус кривизни; – вертикальні переміщення через нахил; + – горизонтальні переміщення через відносні деформації розтягнення ґрунтового масиву;

б) при плавних осіданнях, що характеризуються угнугістю: - – вертикальні переміщення через кривизну угнутості; –- вертикальні переміщення через нахил; - – горизонтальні переміщення через відносні деформації стиску ґрунтового масиву;

в) при осіданнях, що характеризуються уступом: - – вертикальні переміщення через уступ; – вертикальні переміщення через нахил; + – горизонтальні переміщення через відносні деформації розтягнення ґрунтового масиву.

Розрахункове спрямування лінії уступу в плані будівлі (споруди) слід приймати таким, за якого виникають найбільші зусилля в несучих конструкціях або найбільший крен будівлі (споруди).

10.1.5 Деформації та зусилля у фундаментах і конструкціях надземної частини будівлі (споруди) на підроблюваних територіях слід визначати при розрахунку системи "основа - фундамент - споруда" згідно з підрозділом 8.3 з урахуванням параметрів деформації земної поверхні.

При розрахунку фундаментів існуючих об'єктів на впливи зрушень гірничого масиву, що підроблюється, характеристики грунтів основи повинні визначатись з урахуванням впливу зрушень ґрунтового (гірничого) масиву від підземного видобування корисних копалин.

10.1.6 При проектуванні фундаментів об'єктів, розташованих в умовах існуючої забудові, величини зрушень земної поверхні повинні бути визначені (задані) не тільки для об'єктів, що проектуються, але і близько розташованих існуючих наземних і підземних споруд; для підроблюваних територій вугільних родовищ - у відповідності з ГСТУ 101.00159226.001-2003. "Правила підробки будівель, споруд і природних об'єктів при видобуванні вугілля підземним способом".

10.1.7 Проектування і будівництво чи реконструкція фундаментів об'єктів І і II рівнів відповідальності на підроблюваних територіях І, II, III і Пк, Пік, ІУк груп повинно виконуватись з науково-технічним супроводом.

10.1.8 На підроблюваних територіях, де ділянки забудови складені просідаючими чи іншими ґрунтами з особливими властивостями, проектування об'єктів повинно виконуватись з урахуванням можливого спільного впливу на них деформацій від зрушень і просідань ґрунтів основи.

10.1.9 Проектування об'єктів на територіях, розташованих над старими гірничими виробками, пройденими на глибинах до 80 м, допускається при обов'язковому проведенні інженерно-вишукувальних робіт з виявлення порожнин і їх повної ліквідації.

10.2 Проектування у сейсмічних районах

10.2.1 Проектування фундаментів за властивостями грунту основи об'єктів, які розташовані у сейсмічних районах, слід виконувати на підставі їх розрахунків відповідно до інженерно-геологічних чи гірничо-геологічних умов будівництва з урахуванням змін деформаційних і міцнісних характеристик грунтів при коливаннях і перевірки результатів розрахунків з урахуванням сейсмічних впливів згідно з вимогами ДБН В. 1.1-5, ДБН В. 1.1-12.

10.2.2 Розрахунки фундаментів об'єктів і їх основ на сейсмічні впливи слід виконувати в наступному порядку.

Визначають сейсмічність майданчика будівництва і розрахункову сейсмічність об'єктів.

Розробляють розрахункову динамічну модель об'єкта як системи "основа - фундамент - споруда" на підставі статичної моделі за рахунок призначення параметрів жорсткості, інерційності та загасання (демпфірування) коливань.

Обчислюють частоти і форми власних коливань системи.

Визначають розрахункове сейсмічне навантаження і виконують перевірочний розрахунок фундаментів об'єкта і їх конструктивних елементів як додаток до розрахунків на статичні навантаження і впливи.

10.2.3 Сейсмічність майданчика будівництва встановлюють на підставі сейсмічного мікрорайонування, а за відсутності таких даних - згідно з ДБН В. 1.1-12 у залежності від сейсмічності району і категорії (І, II, або III) ґрунту за сейсмічними властивостями.

10.2.4 При проектуванні відповідальних та висотних (16 поверхів і більше) будівель та споруд розрахункові сейсмічні навантаження слід визначати не тільки за спектральним методом згідно з ДБН В.1.1-12, але і з використанням інструментальних записів прискорень основи при землетрусі, найбільш небезпечних для даного об'єкта, або синтезованих акселерограм. При цьому максимальні амплітуди прискорень основи слід приймати не менше ніж 50, 100, 200 чи 400 см/с2 при сейсмічності майданчиків будівництва 6, 7, 8 чи 9 балів відповідно.