8.5.6.9 розрахунках пальових фундаментів, що зводяться на підроблюваних територіях, слід враховувати додаткові зусилля, що виникають у палях унаслідок їх роботи на вигин під впливом горизонтальних переміщень ґрунту основи при підробці території по відношенню до проектного положення паль.

8.5.6.10 Розрахункове горизонтальне переміщення uсr, мм, ґрунту при підробці території слід визначати за формулою

8.5.6.11 Пальові фундаменти споруд, що зводяться на підроблюваних територіях, слід проекту вати виходячи з умов необхідності передачі на ростверк мінімальних зусиль від паль, що виникають у результаті деформації земної поверхні.

Для виконання цієї вимоги необхідно в проектах передбачати:

а) розрізання споруди на відсіки для зменшення впливу горизонтальних переміщень ґрунту основи;

б) застосування переважно висячих паль для споруд із жорсткою конструктивною схемою для зниження додаткових зусиль, які виникають у вертикальній площині від викривлення основи;

в) проектування паль якомога меншої жорсткості, наприклад, призматичних, квадратного або прямокутного поперечного перерізу, причому палі прямокутного перерізу слід розташовувати меншою стороною в поздовжньому напрямі відсіку споруди;

г) застосування переважно податливих конструкцій сполучень паль із ростверком;

д) засоби вирівнювання будівель.

При розрізанні споруди на відсіки між ними в ростверку слід передбачати відстань (деформаційні шви), розміри яких визначають як для нижніх конструкцій споруд відповідно до вимог ДБН В.1.1-5, ч.1.

8.5.6.12 Пальові фундаменти слід застосовувати, як правило, на підроблюваних територіях I- IV груп, у тому числі:

а) з висячими палями – на територіях І- IV груп для будь-яких видів і конструкцій споруд;

б) з палями-стояками – на територіях III і IV груп для споруд, що проектуються з податливою конструктивною схемою при викривленні основи, а для IV групи – також для споруд, що проектуються з жорсткою конструктивною схемою.

Примітка 1. Розділення підроблюваних територій на групи прийняте згідно з ДБН В.1.1-5, ч.1.

Примітка 2. Палі-оболонки, набивні і бурові палі діаметром більше 600 мм і інші види жорстких паль допускається застосовувати, як правило, лише в пальових фундаментах із податливою схемою при сполученні їх з ростверком через шов ковзання.

Примітка 3. Заглиблення в ґрунт паль на підроблюваних територіях має бути не менше ніж 4 м, за винятком випадків спирання паль на скельні ґрунти.

  1. На підроблюваних територіях Ік-IVк груп із можливим утворенням уступів, а також на майданчиках із геологічними зрушеннями застосування пальових фундаментів допускається лише за наявності спеціального обґрунтування.
  2. Конструкція сполучення паль з ростверком повинна призначатися залежно від значення очікуваного горизонтального переміщення ґрунту основи, причому граничні значення горизонтального переміщення для паль не повинні перевищувати при сполученні з ростверком (8.5.6.5), см: 2 – жорсткому; 5 – податливому, умовно-шарнірному; 8 – те саме, через шов ковзання.

Примітка. Для зниження значень зусиль, що виникають у палях і ростверку від дії горизонтальних переміщень ґрунту основи, а також для забезпечення просторової стійкості пальових фундаментів споруди в цілому, палі пальового поля в зоні дії невеликих (до 2 см) переміщень ґрунту слід передбачати з жорстким сполученням, а інші – з податливим (шарнірним або сполученням через шов ковзання).

8.5.6.15 Пальові ростверки повинні розраховуватися на позацентрове розтягування і стискування, а також на кручення при дії на них горизонтальних опорних реакцій від паль (поперечної сили і згинального моменту), викликаних бічним тиском основи, що деформується при підроблюванні ґрунту.

8.5.6.16 При застосуванні пальових фундаментів із високим ростверком у бетонних підлогах або інших жорстких конструкціях, що влаштовуються на поверхні ґрунту, слід передбачати відстань по всьому периметру паль шириною не менше 8 см на всю висоту жорсткої конструкції. Відстань слід заповнювати пластичними або пружними матеріалами, що не створюють жорсткої опори для паль при дії горизонтальних переміщень ґрунту основи.

Пальові фундаменти на закарстованих територіях

  1. У завданні на проектування пальових фундаментів на закарстованих територіях повинні міститися отримані за результатами інженерно-геологічних вишукувань згідно з ДБН А.2.1-1 дані про очікувані максимальні деформації земної поверхні на ділянці будівництва, у тому числі локальні осідання, радіус кривизни, діаметр провалу на поверхні, наявність, розташування і діаметри порожнин, а також ослаблених чи розущільнених зон у масиві основи проектованого будівництва.
  2. Пальові фундаменти на закарстованих територіях застосовують у разі необхідності прорізання палями зон дезінтеграції і порожнин у породах покривних і таких, що карстуються, провалів і просідань поверхні.
  3. Конструкції пальових фундаментів на закарстованих територіях повинні забезпечувати захист будівель при деформаціях земної поверхні у вигляді кривизни і стійкість фундаментів при утворенні карстових провалів.
  4. Для захисту від провалів необхідно проектувати: палі-стояки при прорізанні порід, що карстуються; групи висячих паль із резервною їх кількістю; сполучення паль із ростверком, що забезпечує випадіння паль при утворенні провалу.

Пальові фундаменти у сейсмічних районах

8.5.6.21 При проектуванні пальових фундаментів у сейсмічних районах, крім вимог цих норм, слід дотримувати також вимог ДБН В.1.1-12 та ДБН В.2.1-10.

Інженерні вишукування для проектування пальових фундаментів мають бути доповнені матеріалами сейсмічного мікрорайонування майданчика будівництва.

8.5.6.22 Пальові фундаменти будівель і споруд з урахуванням сейсмічних впливів повинні розраховуватися на особливе сполучення навантажень за граничними станами І групи відповідно до 8.5.2. При цьому необхідно передбачати:

а) визначення несучої здатності палі на стискувальне, висмикувальне і горизонтальне навантаження;

б) перевірку стійкості за властивостями ґрунтової основи за умови обмеження тиску, що пере дається на ґрунт бічними поверхнями паль;

в) розрахунок паль за міцністю матеріалу на спільну дію розрахункових зусиль (поздовжньої сили, згинального моменту і поперечної сили), які визначаються залежно від розрахункових значень сейсмічних навантажень.

При вказаних у підпунктах "а"-"в" розрахунках повинні виконуватися також вимоги, наведені в 8.5.6.23-8.5.6.25.

Примітка. При визначенні розрахункових значень сейсмічних навантажень, що діють на будівлю або споруду, високий ростверк слід розглядати як каркасний нижній поверх.

  1. Розрахункове визначення несучої здатності паль на стискувальне або висмикувальне навантаження Feq допускається виконувати згідно з додатком Н за значеннями R i fi, помноженими на знижувальні коефіцієнти умов роботи грунту основи γеq1 і γeq2, наведені у таблиці Н.7.1, або отримані спеціалізованою організацією в результаті випробувань паль імітованими сейсмічними впливами.
  2. Несуча здатність палі Feq, кН, що працює на вертикальне стискувальне і висмикувальне навантаження, за результатами польових випробувань повинна визначатися з урахуванням сейсмічних впливів за формулою

обчисленої відповідно до 8.5.6.22-8.5.6.24, з урахуванням сейсмічних впливів і значення несучої здатності палі, визначеної згідно з вимогами підрозділу 8.5.2 без урахування сейсмічних впливів;

Fd – несуча здатність палі, кН, визначена за результатами польових випробувань відповідно до 8.5.3 (без урахування сейсмічних впливів).

8.5.6.25 Розрахунок паль у просідаючих і набрякливих ґрунтах на особливе сполучення навантажень з урахуванням сейсмічних впливів повинен виконуватися при природній вологості, якщо замочування ґрунту неможливе, і при повністю водонасиченому ґрунті, що має показник текучості за формулою (8.5.5.1), якщо замочування ґрунту можливе. Несучу здатність паль визначають без урахування можливості розвитку негативних сил тертя ґрунту.

Примітка. Розрахунок паль на сейсмічні впливи не виключає необхідності виконання їх розрахунку за умови складних інженерно-геологічних властивостей ґрунтових основ відповідно до 8.5.6.1-8.5.6.20 та підрозділу 8.5.5.

8.5.6.26 Для фундаментів у сейсмічних районах слід застосовувати палі всіх видів, крім паль без поперечного армування, булавоподібних і буроін'єкційних малого діаметра. Застосування буронабивних паль допускається лише в стійких ґрунтах, що не вимагає закріплення стінок свердловин, при цьому діаметр паль має бути не менше ніж 40 см, а відношення довжини палі до її діаметра – не більше ніж 25.

Примітка. Як виняток допускається прорізання водонасичених ґрунтів набивними і буровими палями із застосуванням обсадних труб, що видаляються.

8.5.6.27При проектуванні пальових фундаментів у сейсмічних районах спирання нижнього кінця паль слід передбачати на скельні, великоуламкові, щільні і середньої щільності піщані і глинисті ґрунти з показником текучості IL ≤ 0,5.

Спирання нижніх кінців паль на пухкі водонасичені піски, глинисті ґрунти з показником текучості IL > 0,5 не допускається.

8.5.6.28 Заглиблення в ґрунт паль у сейсмічних районах має бути не менше ніж 4 м, а за наявності в основі нижніх кінців паль водонасичених піщаних ґрунтів середньої щільності – не менше ніж 8 м. Допускається зменшення заглиблення паль за відповідного обґрунтування, отриманого в результаті випробувань паль імітованими сейсмічними впливами.

Для одноповерхових будівель класу відповідальності СС1 і в разі спирання паль на скельні ґрунти їх заглиблення в ґрунт приймається таким же, як в несейсмічних районах.

8.5.6.29 Ростверк пальового фундаменту під несучими стінами будівлі в межах відсіку має бути безперервним і, як правило, розташованим в одному рівні. Верхні кінці паль мають бути закладені в ростверк на глибину, визначену розрахунком, що враховує сейсмічні навантаження. '

Влаштування безростверкових пальових фундаментів будівель і споруд не допускається.

8.5.6.30 Допускається застосовувати пальові фундаменти з проміжною подушкою з сипких матеріалів (щебеню, гравію, піску крупного і середньої крупності). Такі фундаменти не слід застосовувати в біогенних ґрунтах, просідаючих ґрунтах із просіданням від власної ваги ґрунту, на підроблюваних територіях, геологічно нестійких майданчиках (на яких є або можуть виникнути зсуви, селі, карсти тощо) і на майданчиках, складених нестабілізованими ґрунтами.

Для пальових фундаментів із проміжною подушкою слід застосовувати такі ж види паль, як і в несейсмічних районах.

8.5.6.31 Розрахунок паль, що входять до складу пальового фундаменту з проміжною подушкою, на горизонтальні навантаження не виконується. Несучу здатність паль, що працюють на стис кувальне навантаження з урахуванням сейсмічних впливів, слід визначати відповідно до 8.5.6.23; при цьому опір ґрунту необхідно враховувати уздовж всієї бічної поверхні палі, тобто hd = 0, а коефіцієнт умов роботи нижнього кінця палі при сейсмічних навантаженнях γеq1 = 1,2.

8.5.6.32 При розрахунку пальових фундаментів із проміжною подушкою за деформаціями осідання фундаменту слід обчислювати як суму осідання фундаменту відповідно до вимог 8.5.4 і осідання проміжної подушки.

8.5.7 Пальові фундаменти опор повітряних ліній

  1. Пальові фундаменти опор повітряних ліній електропередачі різних типів згідно з класифікацією розділу 14 ДБН В.2.1-10 допускається застосовувати у всіх видах ґрунтів, у яких забезпечуються можливість їх занурення і необхідна несуча здатність за властивостями ґрунту.
  2. Для пальових фундаментів опор повітряних ліній електропередачі не допускається застосування булавоподібних, пірамідальних і ромбоподібних паль.
  3. Глибина занурення в ґрунтову основу паль, що сприймають висмикувальні або горизонтальні навантаження, визначається розрахунком, але має бути не менше ніж 4,0 м, а для фундаментів дерев'яних опор – не менше ніж 3,0 м.
  4. Дерев'яні палі для фундаментів дерев'яних опор повітряних ліній електропередачі допускається застосовувати незалежно від наявності і рівня підземних вод. При цьому в зоні змінної вологості необхідно передбачати посилений захист деревини від гниття.
  5. Для попередніх розрахунків несучу здатність за властивостями ґрунтової основи забив них висячих і набивних паль опор повітряних ліній електропередачі, що працюють на стискувальне навантаження, допускається визначати згідно з додатком Н.
  6. При розрахунку на висмикувальні навантаження палі, що працюють у групі з чотирьох паль і менше, розрахункову несучу здатність палі слід зменшувати на 20 %.

8.5.7.7Для паль, що сприймають висмикувальні навантаження, допускається передбачати занурення їх в лідерні свердловини, при цьому різниця між поперечним розміром палі і діаметром лідерної свердловини має бути не менше ніж 0,15 м.

8.5.8 Пальові фундаменти малоповерхових та котеджних будівель

  1. Особливості проектування пальових фундаментів поширюються на малоповерхові будівлі адміністративного, культурно-побутового і сільськогосподарського призначення, будинки садибного типу, котеджні будівлі з розрахунковим навантаженням в рівні цоколя стіни до 150 кН/м, а на колону – до 400 кН.
  2. При проектуванні пальових фундаментів малоповерхових будівель слід застосовувати переважно палі-колони, короткі пірамідальні палі із попередньо напруженою арматурою без поперечного армування, бурові палі довжиною до 3 м з ущільненим трамбуванням забоєм, набивні палі, що влаштовуються в пробитих свердловинах, буроїн'єкційні палі малих діаметрів, ґрунтоцементні ' пальові основи.

У фундаментах будівель розпірної конструкції слід застосовувати пірамідальні, а також палі таврового і двотаврового перерізів із консолями.

Примітка 1. Використання паль-колон для малоповерхових будівель, що зводяться в сейсмічних районах, допускається при глибині занурення паль-колон у ґрунт не менше ніж 2 м.