Страница 11: ДБН В.1.1-24:2009. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі захист від небезпечних геологічних процесів основні положення проектування (29843)

В.4 Консолідована схема інженерного захисту (КСІЗ) – це схема містобудівного планування розвитку територій, що включає в себе території двох або більше суб'єктів (областей України, АРК) або частини їх територій, складається з метою узгодження серед взаємних інтересів суб'єктів у галузі містобудування: встановлення норм, які повинні враховуватися суб'єктами (областями України, АРК) при проведенні містобудівної діяльності для територій, що підпадають під впливи (існуючі і потенційні) небезпечних геологічних процесів.

В.5 Територіальна комплексна схема інженерного захисту окремих суб'єктів України (областей, АРК) (ТКСІЗ) – це схема містобудівного планування розвитку територій суб'єктів України (областей, АРК), що складається з метою узгодження сфери взаємних інтересів суб'єктів у галузі містобудування для територій, що підпадають під впливи (існуючі і потенційні) небезпечних геологічних процесів.

В.6 Територіальна комплексна схема інженерного захисту районів (ТКСІЗР) – це схема містобудівного планування розвитку територій районів і міст із метою узгодження сфери взаємних інтересів районів і міст, що підпадають під впливи (існуючі і потенційні) небезпечних геологічних процесів.

В.7 Генеральна схема інженерного захисту поселень (ГСІЗ) – це генеральний план, що розробляється для створення необхідних умов формування середовища життєдіяльності, а також для підтримки вимог щодо збереження містобудівних об'єктів (у тому числі об'єктів історико-культурного призначення і заповідників) і екологічної безпеки для територій, що підпадають під впливи (існуючі і потенційні) небезпечних геологічних процесів. Генеральна схема ІЗ може розроблятися самостійно або в складі розділу генплану "інженерна підготовка територій" історичних міст, враховуючи унікальність їх забудови. Можливе попереднє розроблення "концепції генеральної схеми інженерного захисту історичного міста від небезпечних геологічних процесів" із врахуванням історико-архітектурного плану і проектів зон охорони.

В.8 Детальна схема інженерного захисту (ДСІЗ) розробляється до "Проекту забудови територій міських і сільських поселень" і відноситься до документації про забудову територій для забезпечення вимог об'ємно-просторового і архітектурно-планувального рішення, а також для усунення планувальних обстежень у зв'язку з розвитком небезпечних (існуючих або можливих) геологічних процесів для окремих частин територій.

Таблиця В.2 – Масштаби графічних матеріалів ГСІЗ залежно від чисельності населення міста на стадії генерального плану і проекту планування

Детальна схема ІЗ розробляється самостійно або у складі розділу проекту планування частин територій поселень (ДСІЗПЛ) і проектів забудови кварталів, мікрорайонів тощо (ДСІЗЕЛ). ДСІЗ повинна бути пов'язана з існуючими і проектованими територіальними (зовнішніми) інженерними мережами.

Для малих міст ДСІЗПЛ і ГСІЗ слід суміщати. ДСІЗПЛ в цьому випадку розробляється тільки за відсутності ГСІЗ.

Для середніх, великих і крупних міст, для яких ГСІЗ були розроблені раніше, ДСІЗпл є результатом коректування і деталізації ГСІЗ, що вимагає за необхідності проведення певних інженерно-геологічних досліджень.

Для вказаних міст ДСІЗпл за відсутності ГСІЗ розробляється самостійно. Для надвеликих і найбільших міст ДСІЗ також розробляються самостійно згідно з територіальними нормативними документами.

В.9 Комплекс ІЗ, що обґрунтовує інвестиції (КІЗОІ) на будівництво об'єктів, розробляється на стадії "Обґрунтування інвестицій" для попередньої оцінки орієнтовного розміру витрат на створення комплексу заходів ІЗ (склад і конструктивні рішення основних елементів) при визначенні загальної доцільності будівництва або реконструкції об'єкта.

В.10 Проект комплексу територіальних і локальних споруд ІЗ (ПрКІЗ) розробляється на стадії "Проект", в якому розглядається будівництво всієї системи інженерного захисту території (ділянки).

В.11 Проект елементів ІЗ (ПрЕІЗ) розробляється на стадії "Робоча документація", в якій розглядається будівництво окремих елементів (споруд і конструкцій).

ДОДАТОК Г

(рекомендований)

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ТЕРИТОРІЙ І СПОРУД ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Г.1 Для вибору оптимального варіанту інженерного захисту в межах розроблення державних програм чи заходів технічні і технологічні рішення повинні бути обґрунтовані і містити оцінки економічного, соціального та екологічного ефектів при здійсненні варіанту або відмові від нього.

Г.2 Обґрунтовуванню й оцінці підлягають варіанти технічних рішень і заходів, їх черговість, терміни здійснення, а також регламенти обслуговування створюваних систем і захисних комплексів.

Розрахунки, пов'язані з відповідними обґрунтуваннями, повинні ґрунтуватися на вихідних матеріалах однакової точності, детальності і достовірності, на єдиній нормативній базі, однакового ступеня, опрацьовуванні варіантів, ідентичному крузі витрат і результатів, що враховуються. Порівняння варіантів при відмінності в результатах їх здійснення повинне враховувати витрати, необхідні для приведення варіантів до зіставного вигляду.

Г.3 При визначенні економічного ефекту від інженерного захисту в розмір збитку повинні бути включені втрати від дії небезпечних геологічних процесів і захисту на компенсацію наслідків від цих дій. Втрати для окремих об'єктів визначають за вартістю основних фондів у середньорічному обчисленні, а для територій – на основі питомих втрат і площі території, з урахуванням тривалого періоду біологічного відновлення і строку здійснення інженерного захисту.

Збиток, якому запобігли, повинен бути підсумований по всіх територіях і спорудах незалежно від меж адміністративно-територіального розподілу.

Г.4 До складу витрат повинні бути включені капітальні вкладення і поточні експлуатаційні витрати з урахуванням зміни їх значущості в часі. Підлягають обліку як витрати з бюджету, так і з особистих коштів населення, а також втрати, що супроводжують здійснення інженерного захисту.

Г.5 До складу капітальних вкладень входять засоби на створення нових і реконструкцію існуючих споруд інженерного захисту, що запобігають дії небезпечних геологічних процесів, здійсненню заходів, що не створюють основних фондів. До складу експлуатаційних витрат входять поточні витрати на утримання і обслуговування споруд і засобів інженерного захисту, у тому числі ті, що припадають на основну діяльність і здійснюються за рахунок додаткових асигнувань, а також оплата послуг, пов'язаних з інженерним захистом.

Г.6 При оцінці витрат на інженерний захист повинні бути враховані зміни природного середовища при здійсненні інженерного захисту, збільшення ступеня освоєння території, прискорення науково-технічного прогресу, зменшення антропогенної дії на природне середовище, зміни продуктивності сільськогосподарських і лісових угідь.

Г.7 Всі вартісні показники повинні бути приведені до єдиного моменту часу, початком якого слід прийняти початок здійснення Інженерного захисту.

Г.8 Екологічний ефект інженерного захисту слід оцінювати зміною природного потенціалу захисної території, її репродуктивної здатності, стійкості до антропогенних дій, а також збереженням флори і фауни.

Г.9 При оцінці соціального ефекту повинно бути враховано поліпшення умов життя населення в результаті використання, за можливості, більш сприятливих місць і умов мешкання і роботи, скорочення захворюваності і збільшення періоду активної діяльності і тривалості життя в цілому, збереження естетичної цінності природних ландшафтів.

ДОДАТОК Д

(рекомендований)

НАДІЙНІСТЬ СПОРУД І ЗАХОДИ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Д.1 Надійність споруд і заходи інженерного захисту слід визначати з урахуванням класу наслідків (відповідальності) або категорії об'єкта, що захищається, згідно з ДБН В.1.2-14. За необхідності слід передбачати дублювання окремих елементів споруд інженерного захисту, а також відповідну систему їх обслуговування, включаючи моніторинг.

Д.2 Проектування і розрахунок надійності окремих споруд інженерного захисту слід виконувати відповідно до вимог будівельних норм на проектування об'єктів, що захищаються, і методик визначення коефіцієнтів надійності за навантаженнями і впливами.

Д.3 У розрахунках загасання (стабілізації) небезпечного геологічного процесу при введенні в дію інженерного захисту небезпечний геологічний процес розглядається як робота складної геотехнічної системи, що підпадає під дію потоків "відмов" і "відновлень". За "відмову" приймають факт дії, що відбулася (зсуву, обвалу, розмиву тощо). Відповідно до цього елемент системи, що "відмовив", – розрахунковий об'єм блока ґрунту, обвалу тощо, а "відновлюваний" – фактично затримувана його частина. Розрахунок строків стабілізації і надійності інженерного захисту ведуть з використанням системи рівнянь Колмогорова:

де k – кількість циклів схилових процесів;

і – порядковий номер циклу;

μ – відношення надійності розрахункового значення об'єму затримуваної частини ґрунту в циклі до розрахункового значення зменшення цієї величини;

Pi – ймовірність і-ої розрахункової події, коректована за даними спостережень із першого по i-й рік.

Тут

Ймовірний термін встановлення стабілізації визначається за формулою

де ρ – розрахункове відношення нерівномірності процесу.

де σ – середньоквадратичні відхили об'єму ґрунту в циклі;

W – середній об'єм ґрунту в циклі.

ДОДАТОК Е

(довідковий)

ЗАРЕЄСТРОВАНІ ПРОЯВИ НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Таблиця Е.1 – Зареєстровані прояви небезпечних геологічних процесів на території України