i

дiлянцi опори в поперечному напрямку дiї горизонтального

навантаження):

y - горизонтальне перемiщення посерединi i-ї дiлянки опори;

ic

k - горизонтальний коефiцiєнт жорсткостi основи посерединi

irc i-ї дiлянки опори, що приймається з припущенням того, що

y = 1 cм, та визначається при початковому розрахунку

ic

за формулою (1) та по таблицi 1 додатка до СНіП

2.02.03-85 при Yс = З або за результатами дослiджень

(випробувань).

Величина k , яка пiдставляється в наступнi за першим розра-

irc

хунком (кроком розрахунку), визначається за формулою:

k

irl

k = --------------- (5)

irc m /-------

/ y

ic,n-1

де k - горизонтальний коефіцієнт жорсткості основи посередині

irl i-ї дiлянки опори при y = 1 см;

ic

m - коефiцiєнт, що характеризує пружно-пластичнi властивостi

грунту та приймається рiвним 1,8 або за результатами

дослiджень (випробувань);

y - горизонтальне перемiщення посерединi i-ї дiлянки,

ic,n знайдене за попереднiм розрахунком.

РОЗРАХУНОК ФУНДАМЕНТIВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ЗА УМОВ ОБТIКАННЯ

ЇХ ГРУНТОМ ЗСУВНОГО МАСИВУ

18 При розрахунку фундаментiв, що працюють за умов обтiкання

iх грунтом зсувного масиву, за граничним станом першої групи виз-

начаються:

- навантаження на фундаменти;

- стiйкiсть фундаментiв;

- достатнiсть прийнятих перерiзiв елементiв за мiцнiстю;

- армування елементiв.

19 При розрахунку фундаментiв, що працюють за умов обтiкання

їх грунтом зсувного масиву, за граничним станом другої групи виз-

начаються:

- навантаження на фундаменти;

- достатнiсть прийнятих перерiзiв елементiв за трiщиностiйкi-

стю;

- армування елементiв;

- деформацiї елементiв.

20 При розрахунках фундаментiв, що працюють за умов обтiкання

їх грунтом зсувного масиву, слiд дотримуватись вимог 9-17 цього

додатка.

- 38 -

ДБН В.1.1-3-97

21 Навантаження вiд зсувного масиву на опори, що обтiкаються,

слiд визначати з урахуванням пружно-пластичних властивостей грун-

ту, який змiщується.

РОЗРАХУНОК ЗАТРИМУЮЧИХ ТА УЛОВЛЮЮЧИХ

ПРОТИОБВАЛЬНИХ СПОРУД

22 При розрахунку затримуючих протиобвальних споруд за грани-

чним станом першої групи визначаються:

- навантаження;

- достатнiсть прийнятих перерiзiв елементiв за мiцнiстю;

- армування елементiв;

- стiйкiсть споруди;

- довжина замкiв анкерiв.

23 При розрахунку затримуючих протиобвальних споруд за грани-

чним станом другої групи визначаються:

- навантаження;

- достатнiсть прийнятих перерiзiв елементiв за трiщиностiйкi-

стю;

- армування елементiв;

- деформацiї елементiв i всiєї споруди.

24 При статичних розрахунках опор та шпонок слiд дотримува-

тись вимог 9-17 цього додатка.

25 При розрахунках анкерних крiплень та опор з анкерами слiд

ураховувати можливе їх (анкерiв) подовження та змiщення.

26 Перерiзи пасивних анкерiв слiд визначати за розрахунком на

розтяг, вигин та зрiз, а перерiзи активних - тiльки на розтяг.

27 При розрахунках параметрiв активних анкерiв необхiдно вра-

ховувати зусилля попереднього напруження.

28 Зусилля в пасивних анкерах визначаються за умовами утворе-

ння додаткових затримуючих сил, що компенсують недостатнiсть стiй-

костi.

29 Мiцнiсть та стiйкiсть конструкцiй уловлюючих будинкiв та

споруд слiд перевiряти на статичнi навантаження вiд амортизуючих

засипок та обвальних мас, а також на удар падаючих уламкiв.

ЗО Розрахункову швидкiсть падаючих уламкiв слiд визначати в

залежностi вiд типiв поперечних профiлей нагiрних укосiв або схи-

лiв.

31 Розрахункову масу уламкiв слiд визначати на основi статис-

тичних характеристик розподiлу їх фактичної крупностi за багаторi-

чними спостереженнями за падiнням уламкiв скельних грунтiв в межах

об'єктiв, якi захищаються.

При вiдсутностi багаторiчних спостережень за падiнням уламкiв

їх розрахункова величина може визначатись в залежностi вiд розмi-

рiв блокiв грунтiв, що складають укоси або схили, та уточнюватись

шляхом дослiдного скидання їх з нагiрних укосiв (схилiв) в напрям-

ку об'єктiв, якi захищаються.

- 39 -

ДБН В.1.1-3-97

ДОДАТОК 7

(рекомендований)

ОСНОВНI ВИМОГИ ЩОДО КОНСТРУКТИВНИХ РIШЕНЬ

ДРЕНАЖIВ ТА ПРИНЦИПИ ЇХ РОЗРАХУНКУ

1 Дренажнi споруди на зсувонебезпечних схилах повиннi врахо-

вувати концепцiї довгострокового розвитку населених мiсць вiдповi-

дно до генерального плану, можливiсть техногенного пiдтоплення те-

риторiй, що забудовуються, та обиратися з урахуванням таблиць 1 i 2.

Як правило, розрахунковий термiн роботи дренажiв повинен бути

20 рокiв, а мiстобудiвний прогноз - охоплювати перiод 30-50 ро-

кiв.

2 Робота дренажних споруд повинна бути ув'язана з запобiжними

заходами щодо захисту вiд пiдтоплення на прилеглих територiях, якi

забудовуються.

ТРАСУВАННЯ ДРЕНАЖIВ

З Горизонтальнi трубчастi дренажi закладаються на схилах при

заляганнi водоупорiв на глибинi до 6 м, за межами зсувних перемi-

щень або, як виняток, на стабiлiзованих зсувах, в мiсцях виклиню-

вання пiдземних вод у корiнних породах.

Максимальна глибина закладання горизонтальних трубчастих дре-

нажiв визначається стiйкiстю стiнок виробки та схилу i повинна бу-

ти не меншою за глибину промерзання.

При трасуваннi дренажiв необхiдно враховувати пiдземнi улого-

вини стоку. Вибiр трас слiд провадити з урахуванням мiнiмального

їх заглиблення, розмiщення колодязiв на зсуворозподiльних мисах.

4 У мiсцях виклинювання пiдземних вод на уступах тектонiчних

та зсувних сходин рекомендується укладання пластових дренажiв у

виглядi фiльтруючого привантаження на всiй протяжностi та по всiй

потужностi зони виклинювання.

5 Скидання дренажних вод потрiбно здiйснювати в тальвеги, во-

достоки, водоймища, а при вiдповiдному обгрунтуваннi - в закриту

мiську водостiчну мережу. При цьому повинен бути виключений пiдпiр

дренажних систем. Скидання дренажних вод безпосередньо на схили

або тераси не допускається.

Перерiзи та уклони водовiдвiдних систем повиннi розраховува-

тись на приймання додаткових витрат дренажних вод.

У разi неможливостi улаштування самопливних дренажних систем

допускається виконувати сифоннi, вакуумнi, ерлiфтнi водовiдводи

або вiдводи з iндивiдуальними насосними установками при належному

технiчному обгрунтуваннi.

ПРИНЦИПИ РОЗРАХУНКУ ДРЕНАЖIВ

6 На основi розрахунку дренажiв визначають положення депре-

сiйних кривих, оптимальну глибину закладання дренажiв, вiдстань

мiждренами, приплив води до дренажної системи, водозахватну здат-

нiсть дрен, гранулометричний склад фiльтрувальних обсипок або све-

рдловиннiсть фiльтрiв iз штучних матерiалiв, що виключають можли-

вiсть механiчної суфозiї, швидкостi течiї води в дренах i колекто-

рах.

- 40 -

ДБН В.1.1-3-97

7 Фiльтрацiйнi розрахунковi схеми дренажiв повиннi враховувати

рель'єф схилiв, наявнiсть водоймищ, водостокiв, котлованiв, гiдроге-

ологiчну будову товщi, величини коефiцiєнтiв фiльтрацiї окремих ша-

рiв, водовiддачу грунтiв, перетоки мiж окремими водоносними горизон-

тами, величини коефiцiєнтiв iнфiльтрацiї, мiсцеположення, типи та

конструкцiї дренажiв. При розрахунку окремих дрен необхiдно врахову-

вати данi щодо поверхневого стоку, iнфiльтрацiї, випаровування та

транспiрацiї, конденсацiї водяної пари в поверхневому шарi грунту.

8 Гiдрогеологiчнi розрахунки та врахування впливу фiльтрацiйних

вод на стiйкiсть схилiв виконуються для основних протизсувних дрена-

жiв i допускається не виконувати для допомiжних i тимчасових дренаж-

них споруд.

Пiдiбранi за розрахунком дренажнi обсипки або фiльтри iз шту-

чних матерiалiв не повиннi замулюватись, кальматуватись, пiддава-

тись хiмiчнiй та механiчнiй суфозiї та корозiї.

Фiльтри дренажних колодязiв повиннi влаштовуватись на всю

потужнiсть водоносних горизонтiв, а траншеї горизонтального дрена-

жу засипатись фiльтрувальним матерiалом з пiщаних грунтiв з

коефiцiєнтом фiльтрацiї не менше 10 м/добу на 0,8 найбiльшої висо-

ти водоносного горизонту вiд лотка дрени.

Таблиця 1 - Рекомендацiї щодо застосування дренажiв

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

| | | Типи дренажiв |

| | |-------------------------------------------------------------------------------------------|

|NN| | Основні | Допоміжні |

|nn| Об'єкти захисту |-------------------------------------------------------------------------------------------|

| | |горизонтальні | вертикальні | комбіновані | горизонтальні |

| | |-------------------------------------------------------------------------------------------|

| | |труб- |гале- |сверд-| про- | поглинаючі або |з шахтними колод, |пло-|плас-|про- |кап-|від-|

| | |часті |рейні |ловини| мене-| з відкачкою |наскрізними і зами|щад-|тові |різи |тажі|кри-|

| | | | | | ві |-----------------|фільтрами, на дрих|кові| | | | ті |

| | | | | | | шахтні |свердло-| галереях | | | | | |

| | | | | | |колодязі| вини | | | | | | |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|1 | Великi громадськi | + | + | | | | | + | + | + | | | |

| | та iнженернi об'єк-| | | | | | | | | | | | |

| | ти, спортивнi цент-| | | | | | | | | | | | |

| | ри,об'єкти охорони | | | | | | | | | | | | |

| | здоров'я, вiдпочин-| | | | | | | | | | | | |

| | ку, промислові спо-| | | | | | | | | | | | |

| | руди, гаражi, стоя-| | | | | | | | | | | | |

| | нки автомобiлiв за-| | | | | | | | | | | | |

| | гальномiськi парки | | | | | | | | | | | | |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|2 | Магiстральнi вулицi| | | | | | | | | | | | |

| | та дороги | + | + | | | | | + | + | + | | | |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|3 | Пам'ятки iсторiї | | | | | | | | | | | | |

| | та архiтектури | + | + | | | | | + | | | | | |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|4 | Складнi дорожньо- | | | | | | | | | | | | |

| | транспортнi cпоруди| | + | + | | | | + | + | + | + | | |

| | (мости, естакади, | | | | | | | | | | | | |

| | тунелі, метрополі- | | | | | | | | | | | | |

| | тени) та iншi під- | | | | | | | | | | | | |

| | земні об'єкти, що | | | | | | | | | | | | |

| | баражують потік | | | | | | | | | | | | |

| | пiдземних вод | | | | | | | | | | | | |

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

- 40 -

ДБН В.1.1-3-97

Закінчення таблиці 1

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

| | | Типи дренажiв |

| | |-------------------------------------------------------------------------------------------|

|NN| | Основні | Допоміжні |

|nn| Об'єкти захисту |-------------------------------------------------------------------------------------------|

| | |горизонтальні | вертикальні | комбіновані | горизонтальні |

| | |-------------------------------------------------------------------------------------------|

| | |труб- |гале- |сверд-| про- | поглинаючі або |з шахтними колод, |пло-|плас-|про- |кап-|від-|

| | |часті |рейні |ловини| мене-| з відкачкою |наскрізними і зами|щад-|тові |різи |тажі|кри-|

| | | | | | ві |-----------------|фільтрами, на дрих|кові| | | | ті |

| | | | | | | шахтні |свердло-| галереях | | | | | |

| | | | | | |колодязі| вини | | | | | | |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|5 | Великi резервуари -| | | | | | | | | | | | |

| | сховища води | + | + | | | | | | + | + | | | |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|6 | Береговi контрбан- | | | | | | | | | | | | |

| | кети та контрфорси | + | + | | | | | | | | | | |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|7 | Споруди, що стоять | | | | | | | | | | | | |

| | окремо | | | + | + | + | + | | | | | + | |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|8 | Сформована мiська | | | | | | | | | | | | |

| | забудова | + | + | + | + | | | | | | | + | |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|9 | Окремi спортивнi | | | | | | | | | | | | |

| | споруди | | | | | + | + | | + | + | | + | |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|10| Вулицi та дороги | | | | | | | | | | | | |

| | мiсцевого значення | | | | | | | | + | + | + | + | |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|11| Мiськi садово- | | | | | | | | | | | | |

| | парковi територiї | | | | | | | | + | | + | + | + |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|12| Позамiськi дороги | | | | | | | | | | | | |

| | та територiї | | | | | | | | + | | + | + | + |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|13| Сiльськогосподар- | | | | | | | | | | | | |

| | ськi угiддя | | | | | | | | + | | + | + | + |

|-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|14| Лiсовi, заповiднi | | | | | | | | | | | | |

| | зони | | | | | | | | | | + | + | + |

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Примiтка 1. До основних вiдносяться дренажi, що пiдвищують коефiцiєнт стiйкостi схилу на 15-20 % i бiльше.

Допомiжнi дренажi застосовують для зняття гiдростатичного напору поблизу затримуючих споруд, на дiлянках

виходу фiльтрацiйного потоку на укiс для запобiгання суфозiї i осушення перезволожених грунтiв.

Примiтка 2. Вбирнi колодязi та свердловини допускається застосовувати при вiдповiдному гiдрогеологiчному

обгрунтуваннi виключення небезпеки забруднення водоносних горизонтiв, якi розмiщенi нижче (вбирних),

можливостi приймання води, що скидається, без погiршення умов загальної стiйкостi схилiв.

- 41 -

ДБН В.1.1-3-97

Таблиця 2 - Конструктивнi типи дренажiв

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

| Типи дренажiв | Водоприймальна частина | Водовiдвiдна частина | Примiтки |

|--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| ОСНОВНI |

|--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|1. Горизонтальнi | Багатошаровi фiльтрувальнi обсипки |Керамiчнi, азбестоцементнi, | 3 урахуванням агресивних|

| трубчастi | з піску, гравію, щебеню, керамзиту, |залізобетонні, бетонні, | по відношенню до бетону |