8.46 Кабельна каналізація повинна враховувати потреби телефонної мережі, диспетчеризації, радіомовлення і телебачення.

8.47 Підсилювальні станції проводового мовлення слід розміщувати в будинках АТС, в окремо розташованих будинках та у пристосовуваних житлових приміщеннях при дотриманні необхідних санітарних норм.

8.48 При проектуванні нових житлових районів слід враховувати можливість будівництва кабельного телебачення. Головна станція кабельного телебачення повинна розміщуватися у центрах забудови районів, в будинку, домінуючому за поверховістю, на площах 10-20 кв.м.

8.49 Майданчики для радіотелевізійних станцій (РТС) необхідно вибирати так, щоб напруженість поля, яка створюється ними на територіях населених пунктів, не перевищувала допустимих рівнів напруженості поля для населення відповідно до вимог "Тимчасових санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних полів, які створюються радіотехнічними об'єктами.

8.50 Віддалення майданчиків РТС від аеропортів, аеродромів і висоти антенних опор на цих майданчиках повинне бути погоджене з відомствами і організаціями, у віданні яких знаходяться ці аеропорти і аеродроми.

У межі міста допускається установлення радіопередавачів потужністю до 0,1 кВт.

8.51 Мінімальні відстані від прийомних радіостанцій до усіх джерел індустріальних радіоперешкод слід приймати за таблицею 8.11.

Таблиця 8.11

------------------------------------------------------------------

| Джерела індустріальних радіоперешкод |Відстань, |

| | м |

|-----------------------------------------------------+----------|

|Шосейні дороги з інтенсивним рухом автотранспорту | 400 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|Електрифіковані залізниці, трамвайні й тролейбусні | 2000 |

|лінії | |

|----------------------------------------------------------------|

| Промислові підприємства, великі гаражі, автобази, авторемонтні |

| майстерні, лікувальні установи, які мають електроапаратуру: |

|----------------------------------------------------------------|

|з пристроями перешкодозаглушування, що відповідають | 1000 |

|вимогам норм допустимих радіоперешкод | |

|-----------------------------------------------------+----------|

|без пристроїв радіозаглушування | 2000 |

|----------------------------------------------------------------|

| Повітряні лінії зв'язку: |

|----------------------------------------------------------------|

|з високочастотним ущільненням | 1000 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|без високочастотного ущільнення | 500 |

|----------------------------------------------------------------|

| Лінії електропередачі напругою, кВ: |

|----------------------------------------------------------------|

|6 - 35 | 500 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|110 - 220 | 1000 |

|-----------------------------------------------------+----------|

|300 - 750 | 2000 |

------------------------------------------------------------------

8.52* Розміщення підприємств, будинків і споруд зв'язку, радіомовлення і телебачення, диспетчеризації систем інженерного обладнання пожежної та охоронної сигналізації слід здійснювати відповідно до вимог нормативних документів, затверджених у встановленому порядку.

Розміщення інженерних мереж

8.53 Інженерні мережі слід розміщувати переважно у межах поперечних профілів вулиць і доріг: під тротуарами і розділювальними смугами - інженерні мережі в колекторах, каналах або тунелях; у межах розділювальних смуг - теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.

При ширині проїжджої частини більше 22 м слід передбачати розміщення мереж водопроводу по обох боках вулиць.

8.54 При реконструкції проїжджої частини вулиць і доріг з улаштуванням дорожніх капітальних покриттів, під якими розміщені підземні інженерні мережі, слід передбачати винесення цих мереж на розділювальні смуги і під тротуари. При відповідному обґрунтуванні допускається під проїжджими частинами вулиць збереження існуючих, а також прокладання у каналах і тунелях нових мереж. На існуючих вулицях, що не мають розділювальних смуг, допускається розміщення нових інженерних мереж під проїжджою частиною за умови розміщення їх у тунелях або каналах; при технічній необхідності допускається прокладання газопроводу під проїжджими частинами вулиць.

8.55 Прокладання підземних інженерних мереж слід, як правило, передбачати суміщеним у загальних траншеях; у тунелях за необхідності одночасного розміщення теплових мереж діаметром від 500 до 900 мм, в умовах реконструкції від 200 мм водопроводу до 300 мм, більше десяти кабелів зв'язку і десяти силових кабелів напругою до 10 кВ; при реконструкції магістральних вулиць і районів історичної забудови; при нестачі місця у поперечному профілі вулиць для розміщення мереж у траншеях; на пересіканнях з магістральними вулицями і залізничними пунктами. У тунелях допускається також прокладання повітропроводів, напірної каналізації та інших інженерних мереж. Спільне прокладання газопроводів і трубопроводів, які транспортують легкозаймисті й горючі рідини, з кабельними лініями не допускається.

Примітка 1. На ділянках забудови у складних ґрунтових умовах (лесові, просідаючі) треба передбачати прокладання інженерних мереж у прохідних тунелях.

Примітка 2. На сельбищних територіях у складних планувальних і гідрогеологічних умовах допускається прокладання наземних теплових мереж при відповідному обґрунтуванні згідно із СНіП по теплових мережах і з дозволу виконкомів місцевих рад.

8.56 Відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд слід приймати за додатком 8.1, таблиця 1.

Відстані по горизонталі (у світлі) між сусідніми інженерними підземними мережами при їх паралельному розміщенні слід приймати за додатком 8.1, таблиця 2, а на вводах інженерних мереж у будинках сільських поселень - не менше 0,5 м. При різниці в глибині залягання суміжних трубопроводів понад 0,4 м відстані (додаток 8.1, таблиця 2) треба збільшувати з урахуванням стрімкості схилів траншей, але не менше глибини траншеї до підошви насипу і брівки виїмки.

8.57 Пересікання інженерними мережами споруд метрополітену слід передбачати під кутом 90 град., в умовах реконструкції кут пересікання допускається зменшувати до 60 град. Пересікання інженерними мережами стаціонарних споруд метрополітену, як правило, не допускається.

На ділянках пересікання трубопроводи повинні мати схил в один бік і бути заключені у захисні конструкції (стальні футляри, монолітні бетонні або залізобетонні канали, колектори, тунелі). Відстань від зовнішньої поверхні обробок споруд метрополітену до кінця захисних конструкцій повинна бути не менше 10 м у кожний бік, а відстань по вертикалі (у світлі) між обробкою або підошвою рейки (при наземних лініях) і захисною конструкцією - не менше

1 м.

Прокладання газопроводів під тунелями не допускається.

Переходи інженерних мереж під наземними лініями метрополітену слід передбачати з урахуванням вимог чинних нормативів. При цьому мережі повинні бути виведені на відстань не менше 3 м за межі огорож наземних ділянок метрополітену.

Примітка 1. У місцях, де споруди метрополітену розміщуються на глибині 20 м і більше (від верху конструкції до поверхні землі), а також у місцях залягання між верхом обробки споруд метрополітену і низом захисних конструкцій інженерних мереж глин, нетріщинуватих скельних або напівскельних ґрунтів потужністю не менше 6 м, викладені вимоги до пересікання інженерними мережами споруд метрополітену не пред'являються, а улаштування захисних конструкцій непотрібне.

Примітка 2. У місцях пересікання споруд метрополітену напірні трубопроводи слід передбачати із сталевих труб з улаштуванням з обох боків ділянки пересікання колодязів з недовипусками і встановленням у них запірної арматури.

8.58 При пересіканні підземних інженерних мереж з пішохідними переходами слід передбачати прокладання трубопроводів під тунелями, а кабелів силових і зв'язку - над тунелями.

8.59 Прокладання по сельбищній території трубопроводів із легкозаймистими і горючими рідинами, а також із зрідженими газами для постачання промислових підприємств і складів, не допускається.

8.60 Мінімально допустиме заглиблення підземних трубопроводів під кабелі зв'язку наведено у додатку 8.2, таблиця 1.

Відстані від кабельної каналізації до будинків, споруд і найближчих інженерних споруд - за додатком 8.2, таблиця 2.

9 Інженерна підготовка і захист території

9.1* Заходи з інженерної підготовки слід розроблювати з урахуванням інженерно-будівельної оцінки території (таблиця 9.1) для містобудування, захисту від несприятливих природних і антропогенних явищ та прогнозу зміни інженерно-геологічних умов при різних видах використання.

При розробці проектів планування і забудови міських і сільських поселень слід передбачати, за необхідності, заходи з інженерної підготовки території: загальні (вертикальне планування організація відведення дощових і талих вод тощо) і спеціальні (інженерний захист від затоплення паводковими водами і підтоплення підземними водами, освоєння заболочених територій, боротьба з яругами, зсувами, обвалами, карстом, осідальністю, мулистими накопиченнями, захист від абразії, сельових потоків, сніжних лавин, відновлення порушених територій гірничими та відкритими виробками, териконами, хвостосховищами, золошлаковідвалами, полігонами), які визначаються з урахуванням прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов, впливу сейсмічних явищ, характеру використання і планувальної організації території.

Загальні та спеціальні заходи слід призначати на основі інженерно-будівельної оцінки території із їх повною взаємопогодженістю.

9.2 Вертикальне планування території слід виконувати з урахуванням таких основних вимог:

а) максимального збереження існуючого рельєфу;

б) максимального збереження ґрунтів і деревних насаджень;

в) відведення поверхневих вод із швидкостями, які виключають ерозію ґрунтів;

г) мінімального обсягу земляних робіт;

д) мінімального дебалансу земляних мас;

е) збереження й використання ґрунтового шару при насипах і виїмках.

Таблиця 9.1

------------------------------------------------------------------

| Природні | Оцінка факторів на територіях |

| фактори |---------------------------------------------------|

| | сприятливих |малосприятливих| несприятливих для |

| | для |для будівництва| будівництва |

| | будівництва | | |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|Схил рельєфу| 0,5 - 8%0 |Менше 0,5%0; | Більше 15%0 |

| | | 8 - 15%0 | |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|Інженерна |Що допускають |Що вимагають |Що вимагають |

|геологія. |зведення |улаштування |улаштування складних|

|Ґрунти |будинків і |нескладних |штучних основ і |

| |споруд без |штучних основ і|фундаментів |

| |улаштування |фундаментів | |

| |штучних основ | | |

| |і складних | | |

| |фундаментів | | |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|Затоплюва- |Що не |Затоплюваність |Затоплюваність |

|ність |затоплюються |менше ніж на |більше ніж 0,5 м |

| |наводками - 1%|0,5 м |паводковими водами |

| |забезпеченості|паводковими |при 1% |

| | |водами при 1% |забезпеченості і |

| | |забезпече- |паводковими водами |

| | |ностіі |при 4% |

| | |незатоплю- |забезпеченості |

| | |ваність | |

| | |паводковими | |

| | |водами при 4% | |

| | |забезпеченості | |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|Ґрунтові |Що допускають |Потрібно |Треба провести |

|води |будівництво |провести |складні заходи щодо |

| |без проведення|нескладні |пониження РГВ більше|

| |робіт з |заходи з |ніж на 0,5 м |

| |пониження |пониження РГВ | |

| |рівня |(улаштування | |

| |ґрунтових вод |гідроізоляції) | |

| |(РГВ) або | | |

| |влаштування | | |

| |гідроізоляції | | |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|Заболоче- |Відсутня або |Наявність |Значна |

|ність |незначна |заболоченості, |заболоченість, |

| |затоплю- |потрібно |торфовища шаром 2 м,|

| |ваність, |виконати |треба провести |

| |яка допускає |нескладні |складні заходи щодо |

| |можливість |інженерні |осушування |

| |осушення |заходи щодо | |

| |найпростішими |осушування | |

| |методами | | |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|Зсуви |Відсутні |Є діючі або |Значно поширені |

| | |недіючі зсуви |активні зсуви |

| | |невеликих |великих потужностей |

| | |потужностей | |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|Карст |Відсутній |Незначна |Безліч воронок |

| | |кількість |активного карсту |

| | |неглибоких |завглибшки понад |

| | |воронок |10 м. Наявність |

| | |згаслого карсту|підземних пустот |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|Яри |Відсутні |Є діючі |Що інтенсивно |

| | |обмеженого |розвиваються, |

| | |поширення |активні |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|Осідальність|Відсутня |Тип I. Ґрунти, |Тип II. ґрунти, |

| | |осідання яких |осідання яких |

| | |відбувається у |відбувається від |

| | |межах зони |ваги ґрунту, що |

| | |основи, що |лежить вище, у |

| | |деформується, |нижній частині |

| | |від |осідальної товщі, а |

| | |навантаження |за наявності |

| | |фундаментів, а |зовнішнього |

| | |осідання від |навантаження - у |

| | |власної ваги |межах зони, що |

| | |ґрунту відсутнє|деформується |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|Заторфова- |Відсутня |Товщина шару |Дуже заторфовані |

|ність | |торфу і дуже |ґрунти і торфи |

| | |заторфованих |потужністю понад 2 м|

| | |ґрунтів не | |

| | |повинна | |

| | |перевищувати | |

| | |2 м | |

|------------+--------------+---------------+--------------------|

|Гірські |Відсутні |Закінчення |Розроблювані |

|виробки | |процесу |території, де |

| | |зсування, |очікується утворення|

| | |вживання |провалів і зсувів |

| | |заходів, які | |

| | |виключають | |