6.1.3. Комплекс вимірювальних приладів містить в собі обладнання, якимзабезпечується одержання показників радіаційного стану безпосередньо наоб'єктах і базах будівельного виробництва, а саме: порівняльну величину гамма-випромінювання радіонуклідів, які вміщують сировина і будівельні матеріали(для експрес-оцінки за класами використання), порівняльну величинупотужності поглинутої дози гамма-випромінювання в повітрі приміщень (гамма-фону) і об'ємної концентрації радону (газу) в повітрі приміщень (дляспівставлення їх з нормативними величинами).

Для вимірювання величин гамма-випромінювання природнихрадіонуклідів в сировині і будівельних матеріалах і гамма-фону в приміщенняхнеобхідно користуватись дозиметричними приладами, які мають поріг чутливостіне вище 10 мкР і максимальний рівень залежності реєстрації від енергіївипромінювання, який не перевищує 30% в діапазоні енергій від 30 кеВ до 3 МеВ. Краще всього в цьому відношенні себе зарекомендували радіометри-дозиметри типу МКС-01Р (і зарубіжні аналоги). Вони чудово себе ведуть в зимових умовах Опрацюють при температурі зовнішнього середовища нижчемінус 10°С), мають порівняно малий (20 с) час експозиції, а тривалістьбезперервної роботи з акумуляторною батареєю до її розрядки складає неменше 12 год. Крім цього, при необхідності, вони вимірюють щільність потоку іфлюєнс альфа-, бета-, часток теплових, проміжних і швидких нейтронів.

Для вимірювання об'ємної концентрації радону-222 в повітрі приміщеньзастосовуються радонометри двох типів: ТИП-1 (ЛенНІІПРГ), - об'ємом біля 30 см3,що дозволяє використовувати в трекових детекторах нітроцелюлозні плівки двохмарок - ДНЦ і LR115П (фірма "Kodak", Франція); ТИП-2 (Радієвий інститут), -об'ємом 50 см3, що дозволяє використовувати в трекових детекторахнітроцелюлозну плівку тільки марки ДНЦ.

Кількісна потреба радонометрів в комплексі визначається виходячи зрічного завдання по радоновому контролю і з врахуванням того, що радонометрповинен експонуватись (знаходячись в приміщенні) на протязі місяця. Виходячиз річного завдання в 1000 вимірів в комплекті необхідно мати 90 радонометрів.Згідно з цим визначається і потреба в трекових детекторах, але кількість їх в одній партії не повинна перевищувати 90 штук, з урахуванням обов'язковоговикористання їх на протязі одного місяця.

6.1.4. Лабораторний комплекс підготовки проб (КПП) включає обладнання,яке забезпечує необхідну обробку зразків будівельних матеріалів і сировини длявипробування їх радіонуклідного складу на обладнанні лабораторного комплексувимірювання Аеф ПРН, приготування травильного розчину для обробки трековихдетекторів на обладнанні лабораторного комплексу вимірювання ЕРОА,приготування електролітів для комплексу вимірювальних приладів, а такожприймання, зберігання і утилізацію зразків матеріалів і відходів роботилабораторії в цілому.

Рекомендується використовувати: стандартні набори сит (з алюмінієвимичи дерев'яними обоймами) з обов'язковою наявністю в їх складі сита з круглимиотворами діаметром 2 мм; настільні ваги циферблатні (за ГОСТ 28711) чилабораторні (за ГОСТ 24104), типу ВЛР-200 г, ВЛР-500 г-М, ВЛКТ-500 г-М, РН-3413 г, РН-3413У з ціною поділу шкали не більше 5 г чи інші з аналогічнимипараметрами; сушильні шафи за ОСТ 16.0.801.397.

Для виконання окремих операцій процесу підготовки проб необхідно матисовки, лопати, молотки, кайла, піддони, тару та пакувальні матеріали (ящики іпевний запас поліетиленових мішків і пакетів).

Приготування травильного розчину для обробки трекових детекторівполягає в змішуванні стандартного реактиву лугу з дистильованою водою іпідборі необхідної концентрації такого розчину методом кислото-луговоготитрування. Для цього необхідні такі матеріали, речовини, реактиви, обладнанняі приладдя:

матеріали, речовини і реактиви; дистильована вода; гідроксид натріюмарки ОС4.18-3 ТУ 6-09-5399-88 чи сухий марки ЧДА; соляна кислота;фенолфталеїн; медичний спирт;

обладнання і приладдя; дистилятор води; лабораторна магнітна мішалка;набір скляного посуду і приладдя, - колби, стакани і мірні циліндри ємністю 100,250, 500 і 1000 мл, бюретки, мірні капіляри і піпетки-дозатори, штативи, пінцетиі інш.; ємності готової продукції (бутлі ємністю 5, 10, 20 л з притертимикришками).

Для зберігання кислоти, лугів і їдких реактивів слід мати металеву шафу,оснащену замком.

Для приготування електролітів для лабораторних батарей застосовуєтьсяв основному такі самі обладнання і матеріали.

Для приймання, зберігання і утилізації проб (зразків) матеріалів і відходівнеобхідно мати відповідно до обсягу робіт потрібну кількість стелажів, ємностейі тари.

Для приймання і зберігання проб (зразків) рекомендуєтьсявикористовувати стелажі, обладнанні пронумерованими і індексованимисотовими шухлядами. Ємності (ларі, діжки, бідони, каністри, бутлі, мішки,пакети і т. ін.) для лабораторних матеріалів необхідно розміщувати вупорядкованих місцях, де гарантоване збереження їх від пошкоджень. Тара(ящики, короба і ін.) для утилізації проб (зразків) і відходів повинна бутиобладнана кришками і бути зручною для транспортування.

6.1.5. Всі меблі в лабораторних приміщеннях повинні бути стандартнимиза аналогією з хімічними лабораторіями; столи під лабораторне обладнанняповинні мати гладеньке (поліроване) пластикове покриття. В решті приміщень(кімната керівника і співробітників лабораторії) меблі (столи, стільці, шафи)можуть бути довільні.

6.1.6. Рекомендований перелік оснащення лабораторних комплексів, службрадіаційного контролю в будівництві наведений в табл. 3.

6.2. Забезпечення необхідними приміщеннями.

В цілому кількість і площа приміщень визначається виходячи з потреброзміщення необхідного обладнання, розміщення співробітників і забезпеченнянеобхідної складської бази, Нормативні показники у цьому відношенніобгрунтовані виходячи з типу лабораторії (насиченості і громіздкостіобладнання) і кількості співробітників, що їх обслуговують.

За насиченістю і громіздкістю обладнання лабораторії РК близькі дотипових хімічних лабораторій, для яких визначені такі норми за площеюприміщень (на одного співробітника); лабораторних, в тому числі складських приміщень - 12 м2 ; приміщень для камеральних робіт - 6 м2 (для керівника лабораторії додатково 12 м2 ).

Виходячи з цього, загальна площа приміщень для лабораторій РК повиннаскладати:

для лабораторій РК І-рангу: 9 х (12+ 6)+ 12 = 174 м2;

для лабораторій РК II-рангу: 6 х (12+ 6)+ 12 = 120 м2.

Типова план-схема приміщень лабораторій радіаційного контролю (по площі стосовно лабораторії РК І- рангу) наведена на мал. 6.1.

Мал. 6. 1. Типовий план-схема приміщень лабораторій радіаційного контролю в будівництві

Комплекси лабораторного обладнання:

1 - визначення Аeф ПРН в матеріалах і сировині; 2 - визначення ЕРОА радону в повітрі; З - вимірювальних приладів гама-фону; 4 - підготовки проб до виморювань

Функціональні та службові приміщення:

ОЗ - операційний зал з ПЕОМ; ПВГ - пункт вимірювальної техніки, КПП - комплекс підготовки проб; НЛ - начальник лабораторії ІП - інженерний пункт обробки та підготовки документів (сертифікатів, актів) СОП - склад обладнання та приладів; CM - склад матеріалів; СР - склад ремонту; СВ - склад відходів; Т - тамбур з кодовим замком на дверях ПО - приміщення операторів

6.3. Режим роботи служб РК.

Режим роботи служб радіаційного контролю в будівництві потребуєзабезпечення і додержання як загальних, прийнятих для будівельних лабораторій, так і деяких спеціальних вимог відносно приміщень, обладнання і співробітників цих служб, а саме:

6.3.1. Всі вікна лабораторії захищаються металевими ґратами, а вікна ідвері приміщень з обладнанням і документацією повинні бути під сигналізацією.На вхідних дверях необхідно поставити кодовий замок і електродзвінок для відвідувачів.

На вхідних дверях всіх приміщень повинен бути присутнім знакрадіаційної небезпеки.

Стіни приміщення підготовки проб повинні бути облицьовані кахельноюплиткою, а стіни приміщень випробувальних комплексів пофарбовані двома-трьома шарами масляної фарби, Поли всіх цих приміщень повинні бути покритилінолеумом або пластиком, а самі приміщення оснащені примусовоювентиляцією згідно з проектом.

В лабораторії обов'язково повинна бути проточна холодна і гаряча вода іканалізація. 6.3.2. Все обладнання лабораторних комплексів повинно бути зібране на лабораторних столах і спеціальних підставках, згідно схем, наведених і паспортах на кожний вид цього обладнання. Розміщення свинцевого (чавунного будиночка для захисту детектора спектрометричного аналізатора від зовнішнього гамма-фону (він може бути вагою в 1 т і більше) слід виконувати на металевих двотаврових балках, вмонтованих в кутку цегляних стін.

Все обладнання повинно бути заземлене до розрахованої шини заземлення, проведеної по всьому зовнішньому контуру лабораторії. На лабораторний стіл під іскровий лічильник повинен бути підкладений заземленийметалевий лист.

Безпосередньо біля змонтованого обладнання в окремих шафах повинназберігатись технічна література і паспорти на обладнання і прилади, робочіметодики, письмовий папір і т. п., а також допоміжне обладнання і прилади(тестери, осцилограф, додаткові блоки живлення, паяльники, набір інструментіві ін.) необхідні для налагоджування, ремонту і технічного обслуговування апаратури. Безпосередньо на робочому місці в окремих шафах зберігається документація на ПЕОМ, дискети, витратні матеріали, стрічка для принтера письмовий папір; копії всіх баз даних (на випадок виходу з ладу ПЕОМ) повинні бути на дискетах і зберігатись в сейфі, для запобігання їх зіпсування і доступу до них сторонніх осіб.

В окремому металевому сейфі (при випробувальному комплексі) повинні зберігатись атестовані джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) і паспорти на них; на сейфі повинен бути присутнім знак радіаційної небезпеки.

У відповідності з вимогами "Основних санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами і другими джерелами іонізуючого випромінювання" порядок збереження ДІВ не рідше одного разу на рік перевіряється відомчою інвентаризаційною комісією з оформленням відповідного акту.

В металевому сейфі (в приміщенні керівника лабораторії) повинні знаходитись всі документи, які стосуються функціонування і діяльності лабораторії.

Експлуатація і обслуговування обладнання повинно проводитись згіднопаспортів на даний вид приладу.

Поточне обслуговування необхідно проводити згідно технічного паспортуна прилад, але не рідше одного разу в три місяці; для приладів, які працюють взабруднених середовищах чи з високим вмістом пилу (вимірювання на об'єктахбудівництва) - не рідше одного разу в місяць. Технічне обслуговування слідпроводити один раз на рік з одноразовою перевіркою приладу в органахстандартизації і метрології. Бажано вести журнал обліку робочого часу кожногоапарату (для обліку виробітку його ресурсу).

Для утилізації відпрацьованих проб необхідно мати інвентарні дерев'яніящики, а для проб, в яких ефективна сумарна питома радіоактивність (Аеф)перевищує 1350 Бк/кг - окремий металевий контейнер.

6.3.3. Всі співробітники служб радіаційного контролю повинні проходитищорічний медичний огляд з видачею їм висновку медичної комісії проможливість роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, а також матидопуск до робіт, затверджений адміністрацією відомства (якщо організація такоїслужби проведена наказом по відомству), або службою радіаційного контролювищого рангу (якщо служба має приватний статус). В кожній службі РК повиннабути призначена особа, відповідальна за безпеку праці в ній.

Інженери-дозиметристи підлягають щорічній атестації (перевірці знань зоформленням протоколу атестаційної комісії) і всі співробітники служб РК -вхідному, робочому і періодичному інструктажу з охорони праці і техніки безпеки згідно діючих у цьому відношенні загальних нормативних вимог і спеціально розроблених інструкцій внутрішньослужбового користування (з записом в журнал з техніки безпеки).

Виїздні роботи співробітників служб РК організовуються у вигляді завданьна певний термін часу (один тиждень) з визначенням об'єму робіт інормативних показників витрат часу і видачею посібника з технологіївиконання робіт. Проведення цих робіт фіксується в журналі обліку виїздів,куди заноситься число виїзду бригади, адреса і коротка характеристика об'єктуобстеження. Бажане ведення всіма дозиметристами особливого щоденникапроведення вимірів.

Співробітники служб РК повинні забезпечуватись спецодягом увідповідності до законодавства.

Таблиця 3

Рекомендований перелікоснащення служб радіаційного контролю в будівництві.

Обладнання, приладдя,матеріали, зразки і речовини

Кількість

Призначення:

1

2

3

Лабораторний комплекс вимірювання Аеф ПРН (базовий)

Гамма-спектрометричний аналізатор типу АМА-0394 з ПЕОМ "Іскра-1030М із друкарським пристроєм.(або типу АИ-1024-95 з ПЕОМ EC-1840), або гамма-радіометр РУГ-91М

2 шт.

Для визначення сумарної питомої активності природних радіонуклідів в сировині і будівельних матеріалах, калібровки радіометрів-дозиметрів і збереження результатів вимірів в банку даних.

Блок детектування типу БДЄГ-20Р1 (Р2, Р5).

3 шт.

Для розшифровки спектрів гамма-випромінювання .

Будиночок захисту детектора із свинцевими цеглинами типу ХРМЗ, (або чавунними кільцями)

2 шт.

Для захисту детектора від зовнішнього фонового гамма-випромінювання

Контейнери для проб типу "Марінеллі" об'ємом 0,5 чи 1 л,або пластмасові чи алюмінієві стакани з кришками

об’ємом 300 см3

50 шт.

Для вміщення проб в середину детектора.

Осцилограф типу С-1-55 (68, 94)

1 шт.

Для настройки спектрометричного тракту,

Тестер стрілочний (типу Ц-4342, Ц-4353) або цифровий (типу В-7-35).

2 шт.

Для вимірювання напруги, сили і опору електроструму при настройці спектрометричного тракту.

Зразки і матеріали: набір атестованих джерел гамма-випромінювання (радію, торію, калію ) типу ОСГИ

1 компл.

Для настройки і калібровки гамма-спектро-метричного тракту (визначення ефективності детектора) і радіометрів-дозиметрів (призначення геометрії вимірів).