При отриманні незадовільних результатів контролю здійснюють повторний контроль на подвійній кількості зразків, відібраних від тієї ж партії. У разі незадовільних результатів повторного контролю партія виробів прийманню не підлягає. Виробництво блоків віконних чи дверних призупиняють, проводять аналіз та усунення причин невідповідності. Виробництво блоків віконних чи дверних відновлюють при позитивних результатах періодичних випробувань.

Результати періодичних випробувань оформлюються протоколом і затверджуються керівником організації, яка проводила випробування.

Протоколи вимірювань та випробувань повинні зберігатися у ВТК підприємства-виробника.

7.10 Контроль блоків віконних чи дверних на відповідність вимогам 5.3.1 (водопроникність, загальний коефіцієнт світлопропускання, довговічність) проводять на двох зразках блоків віконних чи дверних при постановці їх на виробництво, при заміні конструкції чи матеріалів і комплектуючих, які використовуються при виробництві вікон чи дверей.

7.11 Споживач має право здійснювати контрольну перевірку відповідності блоків віконних чи дверних вимогам цього стандарту, дотримуючись при цьому наведеного порядку відбору виробів та застосовуючи вказані методи контролю.

7.12 Випробування блоків віконних чи дверних згідно з усіма пунктами розділу 5 проводять при постановці на виробництво та при типових випробуваннях, при зміні технології, конструкції чи заміні матеріалів.

7.13 Підтвердження відповідності блоків віконних чи дверних вимогам цього стандарту здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764 "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд" та ДСТУ Б А.1.2-1 шляхом їх сертифікації.

7.13.1 Сертифікація здійснюється призначеним в установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі – орган оцінки) з використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) у комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або F (перевірка продукції) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. №1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються у технічних регламентах" та із застосуванням процедур, які зазначені у Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд та конкретизовані цим стандартом:

а)виробник або уповноважена ним особа подають до органу оцінки заявку на перевірку типу, яка повинна містити:

  • назву і адресу виробника, а у разі подання заявки уповноваженою особою -її назву і адресу, а також документ про надання повноважень;
  • письмове підтвердження, що така заявка не була подана до іншого органу оцінки;

б)виробник або уповноважена ним особа подають до органу оцінки технічну документацію, яка повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва і застосування продукції та давати можливість оцінити її відповідність вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, включно із:

  • загальним описом виробу;
  • конструкцією та робочими кресленнями виробу;
  • описами, що стосуються функціонування виробу;
  • списком стандартів із переліку національних стандартів і описом рішень, прийнятих на виконання вимог регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані;
  • результатами проектних розрахунків, випробувань тощо;
  • звітами про випробування продукції;
  • актом постановки виробів на серійне виробництво;

в) орган оцінки:

  • проводить аналіз технічної документації з метою підтвердження того, що типовий зразок продукції виготовлено згідно з технічною документацією;
  • здійснює контроль за виробництвом на підприємстві-виробнику включно із відбором зразків, виробів певного типу для проведення випробувань. Відбір зразків проводиться представником органу оцінки за участі представників виробника або уповноваженої ним особи;
  • проводить оцінку системи управління якістю (модуль D) згідно з вимогами гармонізованого державного стандарту України-ДСТУ ISO 9001 (у разі впровадження системи управління якістю на підприємстві – виробнику) або оцінку граничного рівня дефектності продукції (модуль F) внаслідок статистичного аналізу ймовірності виходу параметра за межі допуску за результатами визначення показників властивостей, що мають кількісні дані (наприклад, основні розміри, товщина захисного покриття, межа вогнестійкості) при виробництві партій продукції одного типорозміру, або статистичного аналізу долі негативних результатів випробувань за певний період часу – для показників властивостей, контроль яких у процесі виробництва здійснюється за альтернативною ознакою (наприклад, геометричні параметри);
  • організує проведення випробувань зразків виробів певного типу на їх відповідність переліку показників властивостей, який узгоджено з виробником або уповноваженою ним особою, і який відповідає вимогам цього стандарту і має включати вимоги до: зовнішнього вигляду поверхонь, геометричних параметрів, товщин захисних покриттів, експлуатаційних характеристик, матеріалів.

Випробування зразків проводять у лабораторіях, атестованих у встановленому порядку у присутності представників органу оцінки. Протокол випробувань підписують представники виробника, випробувальної лабораторії та органу оцінки. Затверджує протокол керівник органу оцінки.

У разі якщо один чи більше перевірених зразків не відповідають вимогам цього стандарту, орган оцінки розробляє план коригувальних дій і контролює їх виконання з боку виробника до приведення стану виробництва відповідно до вимог Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд;

-за позитивними результатами аналізу технічної документації, контролю виробництва, оцінки граничного рівня дефектності продукції та випробувань зразків виробів певного типу орган оцінки видає виробнику або уповноваженій ним особі сертифікат відповідності продукції вимогам цього стандарту і реєструє його у встановленому порядку. Термін дії сертифікату відповідності вимогам цього стандарту – не більше трьох років.

7.13.2 Після отримання сертифіката відповідності виробник наносить національний знак відповідності на виріб або на додану до нього етикетку, упаковку чи супровідну документацію відповідно до правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599.

Сертифікат відповідності вимогам цього стандарту та вищезазначена документація повинні зберігатися виробником протягом 10 років після застосування виробів у спорудах і надаватися для перевірки в установленому законодавством порядку.

7.14 Дотримання вимог безпеки та охорони довкілля перевіряють при постановці дверей на виробництво та при їх виготовленні, в подальшому – в порядку, передбаченому органами державного нагляду.

8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

8.1 Методи випробувань при вхідному контролі якості матеріалів і комплектуючих деталей встановлюють у технологічній документації, виходячі з вимог НД на ці матеріали і деталі.

8.2 Методи контролю якості блоків віконних чи дверних при приймальному контролі і контрольних приймально-здавальних випробуваннях встановлюють у стадартах на конкретні види вікон і дверей.

8.3 Контроль відхилення геометричних розмірів від номінальних (5.2.2, 5.2.4, 5.2.7) виконують згідно з ГОСТ 26433.1 та СТ СЭВ 4182.

Контроль відхилень від площинності блоків віконних чи дверних (5.2.3) виконується згідно з СТ СЭВ 4181.

8.4 Приведений опір теплопередачі (5.3.1) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-17.

8.5 Повітропроникність (5.3.1) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-18.

8.6 Водопроникність (5.3.1) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-18.

8.7 Звукоізоляцію (5.3.1) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-19.

8.8 Коефіцієнт загального світлопропускання (5.3.1) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-20.

8.9 Опір вітровим навантаженням, довговічність (5.3.1) визначають згідно з методом, наведеним у додатку Б.

8.10 Надійність, опір статичним навантаженням (5.3.1) визначають згідно з ГОСТ 24033, СТ СЭВ 4178, СТ СЭВ 4179, СТ СЭВ 3285.

8.11 Опір ударним навантаженням, пробиванню блоків дверних (5.3.1) визначають згідно з ГОСТ 26892, СТ СЭВ 3284 і СТ СЭВ 4180.

8.12 Опір статичним навантаженням (5.3.3), що діють на замикаючі прилади та ручки, визначають згідно з ГОСТ 24033.

8.13 Зусилля відчинення-зачинення (5.3.2) визначається згідно з методикою, наданою в додатку В.

8.14 Міцність зчеплення (адгезію) лакофарбових покриттів з поверхнею, яка оздоблюється, визначають методом ґратчастих надрізів згідно з ГОСТ 15140 або ГОСТ 27325 з доповненнями, які встановлюють у стандартах на конкретні види блоків віконних чи дверних.

8.15 Момент сили при повороті ручок запірних пристроїв (5.4.5) визначається згідно з ДСТУ Б В.2.6-29.

8.16 Опір статичному навантаженню, що діє на обмежувач кута відчинення стулки (5.4.5), визначають згідно з методом, викладеним у додатку Г.

8.17 Відповідність марок та якість комплектуючих виробів (5.4.1, 5.4.2) перевіряють за документами про якість підприємств-виробників.

8.18 Перевірку комплектності, маркування, пакування (5.5, 5.6, 5.7) здійснюють візуально відповідно до вимог цього стандарту.

8.19 Контроль маси стулки чи полотна (5.1.1.7) та контроль маси брутто (5.7.6) здійснюється при пакуванні блоків віконних чи дверних у тару на терезах згідно з ГОСТ 29329.

9 ТРАНСПОРТУВАННЯ Й ЗБЕРІГАННЯ

9.1 Вимоги до зберігання і транспортування комплектуючих деталей, а також правила транспортування збірно-розбірних блоків віконних чи дверних установлюють у НД на конкретні види блоків віконних чи дверних.

9.2 Вікна і двері транспортують будь-яким видом транспорту за дотримання правил та вимог, чинних на даному виді транспорту. Для перевезення вікон чи дверей рекомендується застосовувати контейнери.

9.3 Умови транспортування та зберігання блоків дверних – відповідно до ГОСТ 15150 та цього стандарту.

Умови транспортування та зберігання повинні відповідати, у залежності від дії кліматичних чинників зовнішнього середовища, групам 3(ЖЗ) та 2(С) відповідно до ГОСТ 15150.

9.4 При зберіганні і транспортуванні блоків віконних чи дверних не допускається ставити їх один на другий, між ними рекомендується встановлювати прокладки з еластичних матеріалів.

9.5 Вікна чи двері зберігають у тарі або на дерев'яних підкладках у вертикальному положенні під кутом від 10 градусів до 15 градусів до вертикалі.

9.6 У випадку окремого траспортування склопакетів вимоги до їх упакування і транспортування встановлюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-107.

10ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

10.1 Вимоги до монтажу вікон і дверей, включаючи конструкцію та розміри монтажних вузлів примикання вікон і дверей до стін, встановлюють у проектній документації на будівництво з урахуванням прийнятих у проекті варіантів виконання вузлів примикань у стінових конструкціях, розрахованих на задані кліматичні та інші навантаження.

10.2 Монтаж блоків віконних і дверних блоків повинен здійснюватись спеціалізованими будівельними організаціями. Закінчення монтажних робіт повинне підтверджуватись актом здавання-приймання, оформленим у встановленому порядку.

10.3 За вимогою споживача виробник блоків віконних чи дверних повинен представити йому "Типову інструкцію з монтажу блоків віконних чи дверних", яка містить:

  • креслення (схеми) типових монтажних вузлів примикання;
  • перелік матеріалів, які застосовують при монтажі (з наведенням відомостей про їх сумісність ітемпературні режими їх застосування);
  • послідовність технологічних операцій із монтажу блоків віконних чи дверних.

10.4 При проектуванні і виконанні вузлів примикання слід дотримуватись вимог НД, затверджених у встановленому порядку.

10.5 Великогабаритні стінові прорізи допускається заповнювати зблокованими віконними блоками (за шириною і висотою). Вузли з'єднання блоків і розрахунки на міцність повинні бути наведені у технічній документації.

10.6 Конструкція вузлів примикання і технологія монтажу блоків віконних чи дверних повинні відповідати вимогам проекту.

10.7 Правила експлуатації блоків віконних чи дверних встановлюють у "Інструкції з експлуатації", яка затверджена керівником підприємства-виробника.

Інструкція з експлуатації повинна включати у себе правила догляду за блоками віконними чи дверними, встановлювати вимоги до галузі їх застосування і безпечної експлуатації.

11ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

11.1 Гарантії підриємства-виробника встановлюють у стандартах на конкретні види блоків віконних чи дверних. Виробник гарантує відповідність блоків віконних чи дверних вимогам цього стандарту і стандартів на конкретні види блоків віконних чи дверних при дотриманні умов транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації.

11.2 Гарантійний термін експлуатації блоків віконних чи дверних встановлюють у договорах на поставку, але він повинен складати не менше п'яти років з моменту введення блоків віконних чи дверних в експлуатацію.

Виробник протягом дії гарантійного терміну експлуатації блоків віконних чи дверних приймає на себе зобов'язання безкоштовно усувати всі недоліки, які виникли з його вини.

11.3Гарантійний термін зберінгання складає не менше одного року з дати виготовлення блоківвіконних чи дверних.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСІВ ПОВІТРОПРОНИКНОСТІ

А.1 Клас повітропроникності визначають за показником об'ємної повітропроникності Q, м3/г·м2. Базові точки побудови прямих відповідають значенням повітропроникності, які дорівнюють (3, 9, 27 і 50) м3/г·м2 при значенні тиску 100 Па. Для інших значень тиску повітропроникнисть розраховують згідно з формулою:

,(A.1)

де Q – повітропроникність при тиску Р;

Q100 – повітропроникність при тиску 100 Па;