Самооцінювання допускає гнучкість застосування, залежно від потреб організації. Один з підходів може полягати в тому. що окрема особа здійснює самооцінювання всієї системи управління якістю чи частини, після чого проводять поліпшення. Іншим підходом може бути передбачено створення групи людей із суміжними функціями для здійснення самооцінювання всієї системи управління якістю чи частини з наступним груповим розглядом та аналізуванням і виробленням консенсусу для визначення пріоритетів поліпшення і планів дій. Можливості результативного та ефективного застосування самооцінювання в організації обмежені лише уявою і винахідливістю тих представників організації, що зацікавлені в досягненні досконалості.
A.5 Зв’язок потенційних переваг ISO 9004 з самооцінюванням
Існує багато способів визначення дій, які слід виконати за результатами самооцінювання. Один з підходів полягає в розгляді виходу самооцінювання і основних потенційних переваг, які дає хороша система управління якістю. Такий підхід дасть змогу організації встановити, спираючись на свої першочергові потреби, проекти поліпшення, які в перспективі дадуть найбільші переваги, і Ініціювати їх. Для більшої зручності застосування такого підходу нижче наведено приклади потенційних переваг стосовно наведених в А.3 питань і певних підрозділів цього державного стандарту. Ці приклади можуть стати відправною точкою для побудови переліку прийнятного для організації.
Приклади потенційних переваг цього підходу:
Перевага 1: Управління системами та процесами (4.1)
Забезпечує систематичний та прозорий спосіб управління і забезпечення функціонування організації, яка постійно поліпшує свої показники.
Перевага 2: Документація (4.2)
Надає інформацію і докази результативності та ефективності системи управління якістю.
Перевага 3: Відповідальність керівництва - Загальні положення (5.1)
Забезпечує послідовне і прозоре залучення найвищого керівництва.
Перевага 4: Потреби та очікування зацікавлених сторін (5.2)
Забезпечує збалансоване врахування в системі управління якістю потреб та очікувань всіх зацікавлених сторін з одержанням результативної та ефективної системи.
Перевага 5: Політика в сфері якості (5.3)
Забезпечує розуміння потреб усіх зацікавлених сторін і визначає загальну спрямованість організації, яка дає змогу одержувати очевидні та очікувані результати.
Перевага 6: Планування (5.4)
Передбачає формулювання політики в сфері якості у вигляді вимірюваних цілей і планів, які дають змогу зосередити увагу на важливих для організації ділянках. Дає змогу зробити висновки з попереднього досвіду,
Перевага 7: Відповідальність, повноваження та інформування (5.5)
Являє собою послідовний і всебічний підхід у масштабі всієї організації, який дає змогу з’ясувати роль, відповідальність і зв’язки з усіма зацікавленими сторонами.
Перевага 8: Аналізування з боку керівництва (5.6)
Залучає найвище керівництво до поліпшення системи управління якістю. Передбачає оцінювання виконання планів і вказує на необхідні для поліпшення дії.
Перевага 9: Управління ресурсами - Загальні положення (6.1)
Забезпечує наявність таких ресурсів, як працівники, інфраструктура, виробниче середовище, інформація, постачальники та партнери, природні і фінансові ресурси, необхідні для виконання організацією своїх цілей.
Перевага 10: Працівники (6.2)
Передбачає краще розуміння ролі, відповідальності і цілей та сприяє залученню працівників організації усіх рівнів із метою досягнення цілей із поліпшення показників її діяльності. Сприяє визнанню результатів і відзначенню працівників.
Переваги 11, 12, 13 і 15 стосовно інфраструктури (6.3), Виробничого середовища (6.4), Інформації (6.5) і Природних ресурсів (6.7)
Передбачають ефективне використання інших, крім людських, ресурсів. Сприяє розумінню обмежень та можливостей для забезпечення виконання завдань та планів.
Перевага 14: Постачальники і партнерство (6.6)
Сприяє встановленню партнерських відносин із постачальниками та іншими організаціями для взаємної вигоди.
Перевага 16: Фінансові ресурси (6.8)
Уможливлює краще розуміння зв’язків між видатками та прибутками. Сприяє кращому результативному та ефективному досягненню цілей організації.
Перевага 17: Випуск продукції-Загальні положення (7.1)
Структурує операції в організації для досягнення бажаного результату.
Перевага 18: Процеси, пов’язані із зацікавленими сторонами (7.2)
Забезпечує управління ресурсами та діяльністю як процесами. Забезпечує розуміння потреб та очікувань зацікавлених сторін в усіх підрозділах організації.
Перевага 19: Проектування і розроблення (7.3)
Структурує процеси результативного та ефективного проектування та розроблення із врахуванням потреб та очікувань замовників та інших зацікавлених сторін.
Перевага 20: Закупівля (7.4)
Забезпечує погоджені з політикою та цілями організації в сфері якості дії постачальників
Перевага 21: Операції, пов’язані з виробництвом і наданням послуг (7.5)
Забезпечує стабільну задоволеність замовників, виготовляючи продукцію, надаючи послуги і здійснюючи технічне обслуговування відповідно до їхніх потреб та очікувань.
Перевага 22: Управління засобами моніторингу та вимірювальної техніки (7.6)
Забезпечує точність даних для аналізування.
Перевага 23: Вимірювання, аналізування та поліпшення - Загальні положення (8.1)
Забезпечує результативні та ефективні вимірювання, збирання і затвердження даних для поліпшення.
Перевага 24: Вимірювання і моніторинг (8.2)
Передбачає контрольовані методи вимірювань та моніторингу процесів і продукції.
Перевага 25: Управління невідповідністю (8.3)
Забезпечує ефективне усунення невідповідностей продукції та процесів.
Перевага 26: Аналізування даних (8.4)
Забезпечує прийняття обґрунтованих рішень.
Перевага 27: Поліпшення (8.5)
Підвищує результативність та ефективність організації.
Зосереджує увагу на запобіганні та поліпшенні, виходячи з тенденцій.
ДОДАТОК Б
(довідковий)
ПРОЦЕС ПОСТІЙНОГО ПОЛІПШЕННЯ
Стратегічною метою організації повинно бути постійне поліпшення процесів для підвищення її показників і надання переваг для зацікавлених сторін.
Є два основні шляхи здійснення постійного поліпшення процесів, а саме;
а)«проривні» проекти, що ведуть до перегляду та поліпшення наявних процесів або запровадження нових процесів; їх звичайно здійснюють групи фахівців суміжних спеціальностей поза звичайними операціями;
б)діяльність працівників щодо покрокового поступового поліпшення в межах наявних процесів, «Проривні» проекти звичайно передбачають суттєве перепроектування наявних процесів і містять;
«Проривні» проекти здійснюють результативно та ефективно із застосуванням методів управління проектом. Після введення змін новий проектний план стає підставою для постійного управління процесом.
Працівники організації є найкращим джерелом ідей покрокового чи неперервного поліпшення процесу і часто беруть участь у цій діяльності в складі робочих груп. Для розуміння їхнього впливу заходи в рамках покрокового поступового поліпшення процесу повинні перебувати під контролем. Залучені до них працівники організації повинні мати повноваження, технічну підтримку і необхідні ресурси для впровадження пов’язаних із поліпшенням змін.
Постійне поліпшення за будь-яким із двох визначених методів передбачає розгляд таких аспектів:
а)причина поліпшення: повинна бути визначена проблема процесу та обрана сфера для поліпшення із зазначенням причини для роботи над ним,
б)поточна ситуація: повинні бути оцінені результативність та ефективність наявного процесу. Повинні бути зібрані і проаналізовані дані, що дадуть змогу визначити, які типи проблем виникають найчастіше. Повинна бути обрана характерна проблема і поставлена ціль щодо поліпшення ситуації;
в)аналізування: повинні бути визначені та затверджені корінні причини проблеми;
г)визначення можливих рішень: повинні бути вивчені альтернативні рішення. Повинно бути обрано і реалізовано найкраще з них, тобто те, що усуває корінні причини проблеми і запобігає повторному її виникненню;
д)оцінювання впливів: після цього повинно бути підтверджено, що проблема та її корінні причини усунуто або їхній вплив зменшено, що обране рішення є вдалим і мета щодо поліпшення виконана;
е)впровадження і стандартизація нового рішення: старий процес повинен бути замінений поліпшеним процесом, що унеможливить повторну появу проблеми та її корінних причин;
ж)оцінювання результативності та ефективності процесу після виконання дії з поліпшення: повинна бути оцінена результативність та ефективність проекту поліпшення і вивчена можливість його застосування в будь-яких підрозділах організації.
Якщо проблеми залишились, то процес поліпшення повторюють і розробляють ціпі та рішення для подальшого поліпшення процесів.
Для сприяння залученню працівників до діяльності з поліпшення і підвищення їхнього розуміння відповідних питань, керівництво повинне вивчити можливості таких заходів:
ДОДАТОК В
(довідковий)
ПЕРЕЛІК ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ, ГАРМОНІЗОВАНИХ ІЗ МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ
БІБЛІОГРАФІЯ
1) Підлягає перегляду як ISO 19011 Guidelines on quality and/or environmental management auditing
2) Готується до опублікування
3) Раніше «1SO/IEC Guide 25»
4) Готується до опублікування (Перегляд ISO 9000-4:1993)
5) Доступна на веб-сайті: http://www.iso.ch
6) Доступна в Центральному секретаріаті ISO ([email protected])
|
Ключові слова: якість, система управління якістю, вимоги, процес, поліпшення, організація. |
