---

житлово-будівельного кооперативу, встановлення черговості на вступ

до кооперативу, вирішення питань про прийом громадян до членів

кооперативу і надання їм жилих приміщень.

Стаття 23. Обов'язок державних органів враховувати

пропозиції громадських організацій, трудових

колективів і громадян

Державні органи, підприємства, установи та організації, а

також службові особи зобов'язані всемірно враховувати пропозиції

громадських організацій, трудових колективів і громадян при

здійсненні заходів по поліпшенню використання і схоронності

житлового фонду.

Стаття 24. Житлово-експлуатаційні організації

Для експлуатації державного і громадського житлового фонду

створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких

здійснюється на основі господарського розрахунку.

Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність

житлового фонду і належне його використання, високий рівень

обслуговування громадян, а також контролюють додержання

громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання

жилого будинку і придомової території.

Жилий будинок може експлуатуватися тільки однією

житлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатації

будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути

створено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинків

здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою,

організацією.

Стаття 25. Типове положення про житлово-експлуатаційну

організацію

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і

союзних республік Типове положення про житлово-експлуатаційну

організацію затверджується Радою Міністрів Української РСР або

міністерством, державним комітетом, відомством СРСР.

Стаття 26. Передача забудовниками виконавчим комітетам

місцевих Рад народних депутатів та іншим

організаціям для заселення частини жилої площі

у новоспоруджених будинках

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і

союзних республік Рада Міністрів СРСР вправі визначати підстави і

умови передачі забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад

народних депутатів та іншим організаціям для заселення частини

жилої площі у новоспоруджених за рахунок державних капітальних

вкладень будинках, а також розміри жилої площі, яка передається.

Стаття 27. Розподіл жилої площі в будинках, споруджених за

рахунок коштів, переданих у порядку пайової участі

Жила площа в будинках, споруджених із залученням у порядку

пайової участі коштів підприємств, установ та організацій,

розподіляється для заселення між учасниками будівництва

пропорційно до переданих ними коштів.

Стаття 28. Державний облік житлового фонду

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і

союзних республік державний облік житлового фонду здійснюється за

єдиною для Союзу РСР системою в порядку, встановлюваному Радою

Міністрів СРСР.

Стаття 29. Завдання державного контролю за використанням і

схоронністю житлового фонду

Державний контроль за використанням і схоронністю житлового

фонду має своїм завданням забезпечити додержання всіма

міністерствами, державними комітетами, відомствами, державними,

кооперативними та іншими громадськими підприємствами, установами,

організаціями, житлово-будівельними кооперативами, службовими

особами та громадянами порядку розподілу жилої площі і надання

громадянам жилих приміщень, правил користування житловим фондом і

утримання його в технічно справному стані.

Стаття 30. Органи, які здійснюють державний контроль за

використанням і схоронністю житлового фонду

Державний контроль за використанням і схоронністю житлового

фонду здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і

розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те

державними органами в порядку, встановленому законодавством Союзу

РСР.

Спеціально уповноваженим органом державного контролю за

використанням і схоронністю житлового фонду в Українській РСР є

Міністерство житлово-комунального господарство Української РСР.

Р о з д і л III

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ.

КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ

Г л а в а 1

НАДАННЯ ЖИЛИХ ПРИМІЩЕНЬ У БУДИНКАХ ДЕРЖАВНОГО

І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

Стаття 31. Право громадян на одержання жилого приміщення

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають

право на одержання у користування жилого приміщення в будинках

державного або громадського житлового фонду в порядку,

передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими

актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються

зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному

пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і

Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

Стаття 32. Вік, з якого громадяни здійснюють право на

одержання жилого приміщення

Громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого

приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з

настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного

віку, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу у

передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного

віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу.

Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до восімнадцяти років)

здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків

або піклувальників.

Стаття 33. Забезпечення жилими приміщеннями потребуючих

поліпшення житлових умов членів житлово-

будівельних кооперативів, громадян, які мають

жилий будинок (квартиру) у приватній власності,

та інших громадян, що проживають у цих будинках

(квартирах)

Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних

кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) у

приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих

будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на

загальних підставах.

( Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законами N 6757-XI

( 6757-11 ) від 25.10.88, N 3187-12 від 06.05.93 )

Стаття 34. Підстави для визнання громадян потребуючими

поліпшення житлових умов

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається

в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і

Українською республіканською радою професійних спілок;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим

санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань,

у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в

одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених

захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я

Української РСР за погодженням з Українською республіканською

радою професійних спілок;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в

будинках державного або громадського житлового фонду чи за

договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних

кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в

будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної

власності;

6) які проживають у гуртожитках.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов

і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і

Української РСР.

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться

на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і

громадського житлового фонду.

( Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 )

Стаття 35. Наслідки штучного погіршення житлових умов

Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну

займаного жилого приміщення, його псування або руйнування,

відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання

жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких

потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення

жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових

доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення

житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових

умов.

Не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов

працездатні особи, які не займаються суспільно корисною працею.

Стаття 36. Облік громадян, які потребують поліпшення

житлових умов, за місцем проживання

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов,

здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому

комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської

Ради народних депутатів.

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і

союзних республік у випадках і в порядку, встановлюваних Радою

Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР, громадян може

бути взято на облік і не за місцем їх проживання.

Стаття 37. Облік громадян, які потребують поліпшення

житлових умов, за місцем роботи

Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які

працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають

житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову

участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а

за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними

беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих

підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на

пенсію.

У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і

Української РСР, працівники медичних, культурно-освітніх,

торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо

обслуговують трудовий колектив підприємства, установи,

організації, та інші особи за їх бажанням беруться на облік

потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з робітниками і

службовцями цього підприємства, установи, організації.

Стаття 38. Порядок обліку громадян, які потребують

поліпшення житлових умов

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових

умов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та

іншими актами законодавства Української РСР.

Стаття 39. Порядок взяття громадян на облік потребуючих

поліпшення житлових умов

Громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових

умов:

за місцем проживання - виконавчим комітетом районної,

міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних

депутатів за участю громадської комісії з житлових питань,

створюваної при виконавчому комітеті;

за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації

підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або

іншої громадської організації і відповідного профспілкового

комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового

колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих

поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується

виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті,

селищної, сільської Ради народних депутатів.

Стаття 40. Перебування громадян на обліку потребуючих

поліпшення житлових умов. Зняття з обліку

Громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення

житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком

випадків, передбачених частиною другої цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових

умов у випадках:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави

для надання іншого жилого приміщення;

2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного

пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою,

організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім

випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та

іншими актами законодавства Української РСР;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість

місяців, заслання або вислання;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які

стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій

службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

У разі смерті громадянина, який перебував на обліку

потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'ї

зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право

зберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував на

обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і

був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї

статті.

Зняття з обліку потребучих поліпшення житлових умов

провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про

взяття громадянина на облік.