НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів


7.3.18. У вибухонебезпечних зонах забороняється:

– ремонтувати електрообладнання і мережі, що перебувають під напругою;

– експлуатувати електрообладнання в разі несправності захисних заземлень або контактних з’єднань, пошкодження ізоляційних деталей, блокувань кришок апаратів, в прокладках блокування вмикання з видом вибухозахисту «заповнення або продувка оболонки»; відсутності кріпильних елементів, у випадку витікання мастила з оболонки та ін.;

– розкривати оболонку вибухозахищеного електрообладнання, струмовідні частини якого перебувають під напругою;

– вмикати електроустановку, що автоматично відключилася, без з’ясування і усунення причини її відключення;

– навантажувати вибухозахищене електрообладнання, проводи і кабелі вище регламентувальних норм або допускати режими його роботи, не передбачені нормативно-технічною документацією;

– змінювати встановлену інструкцією заводу-виробника комплектність іскробезпечних приладів (пристроїв), змінювати марку і збільшувати довжину проводів і кабелів, якщо ємність або індуктивність у разі цієї заміни будуть перевищувати максимально допустимі значення цих величин для даного іскробезпечного кола;

– залишати відчиненими двері приміщень і тамбурів, що відокремлюють вибухонебезпечні зони (приміщення) від інших вибухонебезпечних зон (приміщень) або невибухонебезпечних приміщень;

– заміняти у вибухозахищених світильниках електричні лампи, що вийшли з ладу, іншими видами ламп або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розраховані світильники, фарбувати та наносити матове покриття на світлопропускні елементи (ковпаки);

– вмикати електроустановки без апаратів, що вимикають захищуване електричне коло, у разі ненормальних режимів;

– замінювати захист електрообладнання (теплові розчіплювачі магнітних пускачів і автоматів, запобіжники, електромагнітні розчіплювачі автоматичних вимикачів, пристрої захисного вимикання) іншими видами захистів або захистами з іншими номінальними параметрами, на які дане електрообладнання не розраховане;

– залишати в роботі електрообладнання з висотою шару мастила і кварцевого піску, нижчою від встановленої;

– залишати в роботі електрообладнання з видом вибухозахисту «заповнення або продувка оболонки під надмірним тиском» з тиском, нижчим від зазначеного в точках контролю цього тиску в інструкції з монтажу і експлуатації;

– експлуатувати кабелі з зовнішніми пошкодженнями оболонки і сталевих труб електропроводок.

7.3.19. Забороняється на вибухозахищеному електрообладнанні зафарбовувати паспортні таблички. Необхідно періодично оновлювати пофарбування знаків вибухозахисту і попереджувальних написів.

Колір їх забарвлення має відрізнятися від кольору забарвлення електрообладнання.

7.3.20. Періодичність профілактичних випробувань вибухозахищеного електрообладнання встановлюється особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства, з урахуванням місцевих умов і має виконуватися не рідше, ніж вказано у відповідних розділах ПТЕ електроустановок споживачів для електрообладнання загального призначення.

Випробування проводяться у відповідності з вимогами і нормами, вказаними в цих Правилах і в інструкціях заводів-виробників.

7.3.21. Електричні випробування у вибухонебезпечних зонах дозволяється проводити тільки вибухозахищеними приладами, призначеними для відповідних вибухонебезпечних середовищ, а також приладами, на які є висновки організації, що провадить випробування.

Дозволяється провадити випробування безпосередньо у вибухонебезпечних зонах приладами загального призначення за відсутності вибухонебезпечних сумішей або вмісту їх в межах встановлених норм і унеможливленні утворення вибухонебезпечних сумішей під час проведення випробувань, та при наявності письмового дозволу на вогневі роботи.

Дозволяється випробовувати вибухозахищене електрообладнання, крім електрообладнання з видами вибухозахисту “іскробезпечне електричне коло” і “підвищена надійність проти вибуху” (по ПВВРЕ) або з вибухозахистом виду “є” (за ГОСТ 22782.7-81), приладами загального призначення, встановленими в розподільчих пристроях, розташованих в приміщеннях без підвищеної небезпеки, за відсутності письмового дозволу на вогневі роботи і за умови, що всі вузли електрообладнання, які утворюють вибухозахист, зібрані.

7.3.22. На електроустановки, розташовані у вибухонебезпечних зонах класів В-II і В-II А, поширюються також вимоги, викладені в пунктах 7.3.23. – 7.3.28 цих Правил.

7.3.23. Розподільчі пристрої, підстанції, трансформаторні пункти та інші приміщення електричних установок слід очищати від пилу і волокон в терміни, обумовлені місцевими умовами, але не менше 2 разів на рік.

7.3.24. Внутрішні і зовнішні поверхні електрообладнання і електропроводок слід очищати від пилу і волокон з регулярністю, залежною від місцевих умов. Особливу увагу належить звертати на запобігання накопиченню пилу і волокон на нагрітих поверхнях.

7.3.25. Очищувати електрообладнання і електропроводки від пилу і волокон належить шляхом відсмоктування. Допускається очищення стисненим повітрям за допомогою шланга з гумовим наконечником за наявності пересувної пиловідсмоктувальної установки, складеної з вибухозахищеного вентилятора і фільтра на напірній стороні вентилятора.

Всмоктувальну сторону вентилятора слід виконувати у вигляді сховища, котре кріпиться під обладнанням, що очищається.

7.3.26. Пил і волокна всередині електрообладнання слід прибирати в терміни, вказані в місцевих інструкціях, але не менше:

– двох разів на рік – для електричних машин з частинами, що нормально іскрять, (машини постійного струму, колекторні тощо);

– один раз на три місяці – для електрообладнання, встановленого на механізмах, що зазнають в процесі експлуатації трясіння, вібрації тощо;

– один раз на рік – для іншого електрообладнання.

7.3.27. Освітлювальна арматура (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини та ін.) і лампи всіх видів освітлення слід очищати в терміни, обумовлені місцевими інструкціями, але не менше:

– чотирьох разів в місяць – в приміщеннях із значними виробничими виділеннями пилу або волокон;

– двох разів на місяць – в приміщеннях з незначними виробничими виділеннями пилу або волокон;

– двох разів на рік – в разі зовнішнього установлення.

7.3.28. Систему припливно-витяжної вентиляції слід вмикати раніше, ніж електрообладнання, а вимикати – після його відключення і вона повинна мати блокіровку, яка не допускає вмикання електрообладнання в разі, якщо вентилятор зупинено.

7.3.29. Для кожного вибухонебезпечного об’єкту службою, яка відповідальна за електрогосподарство підприємства, розробляється план ліквідації аварій, у якому, з врахуванням специфічних умов, передбачаються оперативні дії працівників щодо ліквідації аварійних ситуацій, а в разі їх виникнення – з локалізації, максимального зниження тяжкості наслідків.

7.3.30. До ремонту вибухозахищеного електрообладнання допускаються особи, які пройшли, одночасно з перевіркою знань ПТЕ електроустановок споживачів і цих Правил, також перевірку знань інструкцій заводів-виробників, державних стандартів на вибухозахищене електрообладнання, РД 16.407-87 “Ремонт взрывозащищенного и рудничного электрооборудования” 1987, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР та Мінелектротехпромом СРСР, про що робиться відповідний запис в посвідченні про перевірку знань.

7.3.31. Розбирання і збирання електрообладнання проводиться в тій послідовності, яку вказано в заводській інструкції з монтажу та експлуатації цього обладнання.

Кабелі живлення, від’єднані на час зняття електродвигунів у ремонт, слід захищати від механічних пошкоджень. Під час розбирання вибухонепроникних оболонок електрообладнання не допускається наявність вогню, забороняється палити, має використовуватися інструмент, що виключає утворення іскор.

7.3.32. В разі проведення ремонтних робіт в умовах тісноти, можливій загазованості, в тому числі – всередині технологічних апаратів, освітлення, як правило, слід забезпечувати за допомогою переносних вибухозахищених акумуляторних світильників у відповідному до середовища виконанні або переносних світильників у вибухобезпечному виконанні, що відповідають вимогам ПВЕ.

7.3.33. Технологічні установки і виробництва слід обладнувати стаціонарною електромережею для підключення зварювального та іншого електрообладнання.

7.3.34. Для підключення зварювальних апаратів слід застосовувати комутаційні ящики (шафи).

7.3.35. Мережу для підключення зварювальних апаратів нормально слід знеструмити.

Подавання напруги в цю мережу і підключення зварювального устаткування допускається за наявності дозволу на проведення вогневих робіт.

7.3.36. Пристрої для підключення пересувного і переносного електрообладнання слід розташовувати поза вибухонебезпечними зонами. Рівень вибухозахисту такого електрообладнання має відповідати класові вибухонебезпечної зони.

7.4. Електроустановки в пожежонебезпечних зонах

7.4.1. Вимоги поширюються на електроустановки, що розміщуються в пожежонебезпечних зонах всередині і зовні приміщень. Вибір і встановлення електрообладнання слід виконувати у відповідності до вимог глави 7.4 ПВЕ.

7.4.2. До експлуатації в пожежонебезпечних зонах допускається електрообладнання, що відповідає вимогам глави 7.4 ПВЕ з урахуванням показників пожежовибухонебезпеки матеріалів (рідин, пилу, волокон).

7.4.3. В разі проведення будь-якого виду роботи в пожежонебезпечних зонах слід виконувати вимоги відповідних розділів цих Правил в частині організаційних та технічних заходів, що забезпечують безпеку робіт.

7.4.4. Мінімально допустимі по ПВЕ ступені захисту оболонок електрообладнання згідно з ГОСТ 14254-80* приведені в таблицях 7.4.1, 7.4.2 і 7.4.3 ПВЕ.

7.4.5. Електрообладнання з частинами, що іскрять під час нормальної роботи або нагріваються понад небезпечні температури (тобто є імовірними джерелами займання) рекомендується встановлювати поза межами пожежонебезпечних зон.

7.4.6. Для забезпечення ступеня захисту оболонок електрообладнання від проникнення пилу на рівні IР54, кришки, інші знімні частини оболонки і місця вводу кабелів слід ущільнювати за допомогою еластичних (гумових) прокладок, ущільнювальних кілець, сальників тощо.

7.4.7. Відкриті частини електричних машин, які нормально іскрять (наприклад, контактні кільця), слід розташовувати на відстані не менше 1 м від місць розміщення горючих матеріалів, або відокремлювати від них екраном з негорючого матеріалу.

7.4.8. Переносні електричні ручні машини (електрифікований інструмент), які застосовуються в пожежонебезпечних зонах, повинні мати ступінь захисту оболонок не менше IР44.

7.4.9. Електроустановки в пожежонебезпечних зонах будь-яких класів в разі необхідності повинні мати апарати, що відключають частково або повністю технологічне і сантехнічне устаткування у випадках аварій і пожеж. Обсяг відключення визначається технологами і сантехніками проектної організації і спеціалістами служб охорони праці, з урахуванням особливостей технологічного процесу.

7.4.10. При використанні електронагрівальних приладів їх робочі частини, які нагріваються, слід захищати від контакту з горючими речовинами, а самі прилади встановлювати на поверхні із негорючих матеріалів і відділяти від горючих речовин екранами.

7.4.11. В пожежонебезпечних зонах будівель (приміщень) архівів, книгосховищ, музеїв, галерей штепсельні розетки для підключення пилососів повинні мати конструкцію, яка унеможливлює підключення електронагрівальних приладів.

7.4.12. В пожежонебезпечних зонах всіх класів рекомендується використовувати силові і освітлювальні розподільчі пункти, що мають ступінь захисту оболонок IР54.

7.4.13. За необхідності розміщення трансформаторних і перетворювальних підстанцій в пожежонебезпечних зонах, їх встановлення слід виконувати відповідно до вимог глави 7.4 ПВЕ, а також глави 4.2 ПВЕ (в тій частині, в якій вони не змінені главою 7.4 ПВЕ).

7.4.14. Електрообладнання вантажопідіймальних механізмів (кранів, талів тощо), котрі перебувають в пожежонебезпечних зонах і зв’язані з технологічним процесом, повинне мати ступінь захисту оболонок згідно з таблицями 7.4.1, 7.4.2 ПВЕ (як для пересувних механізмів).

7.4.15. В пожежонебезпечних зонах слід використовувати світильники, що мають ступінь захисту не менший, ніж зазначений в таблиці 7.4.3 ПВЕ.

7.4.16. Світильники з лампами розжарювання не повинні мати відбивачів і розсіювачів з горючих матеріалів.

7.4.17. В разі встановлення світильників, що не мають штепсельних роз’ємів, на металевих кронштейнах (стійках) заземлення кронштейна слід забезпечувати жорстким кріпленням до нього заземленого металевого корпуса. В свою чергу, заземлення корпуса світильника слід виконати за допомогою перемички між заземлювальним і нульовим затискачами всередині ввідного пристрою світильника.

7.4.18. Складські приміщення з пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, які замикаються, повинні мати апарати для відключення іззовні силових і освітлювальних мереж незалежно від наявності апаратів для відключення всередині приміщень.

7.4.19. В пожежонебезпечних зонах будь-якого класу складських приміщень забороняється застосування електронагрівальних приладів.

7.4.20. В пожежонебезпечних зонах всіх класів крім захисту від струмів КЗ провідники освітлювальних мереж слід захищати від перевантажень. Крім того, від перевантажень слід захищати силові мережі, які прокладаються в пожежонебезпечних зонах складських приміщень, і в інших випадках, якщо перевантаження може виникнути за умовами технологічного процесу.

7.4.21. В мережах з глухозаземленою нейтраллю в пожежонебезпечних зонах всіх класів для захисту від струмів КЗ слід забезпечувати кратність струмів однофазних КЗ в кінці лінії згідно з пунктом 1.7.79 ПВЕ.

7.4.22. В пожежонебезпечних зонах будь-якого класу кабелі і проводи повинні мати покриття і оболонку з матеріалів, що не розповсюджують горіння.

7.4.23. В пожежонебезпечних зонах всіх класів заземлення електрообладнання і вирівнювання потенціалів слід здійснювати відповідно до глави 1.7 ПВЕ як для приміщень з нормальним середовищем.