3.8 Під час очищення і ремонту аварійних і ківшевих камер
3.8.1 Приступаючи до роботи слід заздалегідь збити охолоді металу і шлаку зі зливного жолоба та зі стін камери. При цьому необхідно звернути увагу на стан кріплення екранізованих плит. Всі роботи повинні виконуватися працівниками у відповідному спецодязі, спецвзутті і касці.
3.8.2 Для безпеки горнових під час очищення аварійних ям роботи повинні виконуватися тільки при закоченому візку, проріз під ківш у ківшевому візку повинен бути закритий спеціальним майданчиком.
Роботи необхідно виконувати тільки під перекриттям. Очищення від скрапу слід виконувати тільки за допомогою прутків та скребків і за вказівкою старшого майстра. Перебування людей у ківшевій камері під час очищення її від охолодей не допускається.
3.9 Під час установки склепіння і блочка льотки
3.9.1 Льотка, на якій встановлюється склепіння і блочок, повинна бути надійно закрита безводною масою.
3.9.2 Під час вибивання старого склепіння і блочка проріз біля жолоба повинен бути перекритий металевим містком.
3.9.3 Вибивання старого склепіння і блочка слід виконувати у спецодязі, захисній касці, сітчатих окулярах. При цьому, електричні схеми МВЛ і МЗЛ повинні бути розібрані.
3.9.4 Всі роботи щодо вибивання і установки склепіння повинні вестись бригадою, у якій не менше двох чоловік.
3.10 Під час роботи на приводному візку викочування ковшів
3.10.1 Візок приводний вантажопідйомністю 150 т, призначений для розподілення розплаву на метал і шлак під час випуску і викочування з пічного прольоту. Привід візка знаходиться у спеціально виділеному укритті.
3.10.2 Експлуатація візка полягає в наступному:
- горновий, який заступив на зміну, повинен оглянути візок, з'єднувальні і кріпильні деталі, перевірити справність всіх механізмів візка під час пересування, переконатися у справній роботі кінцевих вимикачів, кнопкового пульта керування , гальм;
- при виявленні несправностей необхідно викликати чергових слюсаря, електрика і усунути ці несправності;
- до приведення механізмів до ладу користуватися візком не дозволяється;
- на всій дистанції руху візка рейковий шлях повинен бути очищений. Між рейками не повинно бути сторонніх предметів;
- не дозволяється робота візка, коли на робочих поверхнях є пил, пісок, іржа;
- по обидва боки від рейкового шляху на відстані 1200 мм повинні бути вільні проходи;
- не дозволяється передавати ключ-бирку на керування візком особі, яка не пройшла навчання та не проінструктована з питань охорони праці;
- установлення на візок та зняття з візка ковшів і чаш повинно виконуватися плавно, без ривків і ударів;
- не дозволяється збивати "бабу" від шлаку, кантувати короби з сміттям у чашу, встановлену на візку, знімати і встановлювати ковші чи чаші до повної зупинки візка;
- не дозволяється плавильникам і горновим заходити в укриття тролей, а також проходити через ківшеву камеру до кнопкової станції;
- ремонт електрообладнання і механізмів візка дозволяється тільки у відведеному місці персоналу, який спеціально навчений. Під час ремонту візка, огляду його механізмів - електрообладнання повинно бути вимкненим;
- в процесі роботи в міру зношення футерувального шару необхідно утримувати раму візка чистою;
- горновий повинен ознайомити змінника з умовами праці, повідомити про несправності, які виникли у механізмі візка;
- поверхні рами візка, рейки повинні бути чистими, габарити не захаращені.
3.10.3 Під час роботи:
- привідний візок повинен періодично (не менш одного разу на тиждень) оглядатися ремонтною службою електрика, механіка за графіком за участю горнового;
- при огляді візка повинні перевірятися затягування кріпильних деталей, особливо редуктора, стан гальм, бугеля і наявність достатньої кількості мастила у ванні редуктора;
Оглядаються бугель, тролеї, які живлять електродвигун, кінцеві вимикачі.
3.11 Порядок повідомлення адміністрації про випадки травмування або раптових захворювань, факти порушення технологічного процесу та інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників.
3.11.1 Про кожен нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно повідомити безпосередньому керівникові або іншій посадовій особі.
3.11.2 При одержанні травми і за необхідності відвідування медпункт) горновий повинен одержати письмове направлення у майстра .
3.11.3 При одержанні звільнення від роботи або лікарняного листа необхідно повідомити про це майстрові.
3.11.4 При виникненні під час роботи непередбачених ситуацій необхідно припинити виконання робіт, прийняти по можливості самостійні рішення і вжити заходів щодо забезпечення безпеки та відновлення нормальної роботи, негайно повідомити безпосереднього керівника.
4. По закінченні роботи
4.1 Після закінчення робочої зміни і виконання усіх робіт горновий повинен:
4.1.1 Прибрати робоче місце - інструмент і пристосування скласти у спеціально виділених місцях.
4.1.2 Довести до відома змінника про всі недоліки і порушення в роботі. Зняти спецодяг у побутовому комбінаті і під час прийняття душу бути уважним щодо підлоги в лазні.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1 Кожний горновий повинен бути ознайомлений з планом ліквідації аварій у плавильному цеху і чітко виконувати положення оперативної частини плану при виникненні аварійних ситуацій.
5.2 Можливими видами передаварійної ситуації, яка веде до виникнення аварій є недбале поводження з безводною масою для забивання льотки, яке може призвести до її загоряння; наявність масляних та жирових плям на спецодязі, кисневих шлангах під час пропалення льотки киснем, що може призвести до вибуху і до пожежі; підвищений вміст водню у ферогазі вище як 8%, що може призвести до вибуху на печі.
5.3 При виникненні аварійних ситуацій горновий повинен повідомити по-перше диспетчера, бригадира (старшого горнового), майстра, начальника зміни і виконувати їх вказівки.
5.4 Під час пожежі або займання викликати пожежну охорону; взяти участь в її ліквідації, застосовуючи для цього необхідні засоби пожежогасіння.
5.5 Під час вибуху горновий повинен відійти у безпечне місце, в разі необхідності надати першу долікарняну допомогу потерпілим у залежності від ураження (травма, отруєння).
5.6 Горновий повинен бути ознайомлений з порядком надання першої допомоги особам потерпілим від дії електричного струму, опіків, отруєнь, при пораненнях і вміти на практиці надати першу допомогу.
5.7 Перша допомога постраждалому.
5.7.1 При ударах, переломах і травмах.
5.7.1.1 Необхідно вивести (винести) постраждалого з місця події в безпечне місце.
5.7.1.2 Оглянути ушкодження постраждалого, визначити його стан.
5.7.1.3 При ударах перша допомога полягає в застосуванні та накладенні тугої пов'язки. На забите місце кладуть "холод" (гумовий пузир з льодом, снігом або з холодною водою). Якщо немає льоду чи снігу на забите місце кладуть складену в декілька шарів марлю, тканину або хустину, змочені в холодній воді. Використавши "холод" протягом 15-20 хвилин забите місце слід туго забинтувати. Поверх пов'язки можна знову покласти "холод" на 1-1,5 години.
При ударах голови - постраждалий може втратити свідомість, що вказує на струс мозку. До прибуття лікаря постраждалий повинен знаходитися в лежачому положенні. Для того, щоб постраждалий не задихнувся, необхідно повернути його голову вбік і пальцем, обмотаним марлею чи рушником, звільнити порожнину рота.
5.7.1.4 При переломах необхідно забезпечити нерухомість місця перелому, щоб зменшити біль і запобігти подальшому зміщенню кісток. Це досягається накладенням на ушкоджену частину тіла шини та пов'язки, чим забезпечується нерухомість. Для цього використовують готові стандартні шини або підручний матеріал (палку, дошку, кусок фанери, лінійку).
При накладанні шини необхідно виконувати правило: забезпечити нерухомість щонайменше двох суглобів - одного вище місця перелому, другого нижче, а при переломі великих кісток - трьох.
При відкритому переломі кінцівок необхідно розрізати брюки або рукав, припинити кровотечу. Накласти на рану пов'язку та приступити до накладення шини.
При закритому переломі шини накладаються поверх одягу.
5.7.1.5 При одержанні дрібних ушкоджень або мікротравми необхідно ушкоджені місця обробити настоянкою йоду та закрити антисептичною пов'язкою (наклейкою).
5.7.2 При опіках.
5.7.2.1 Надання першої допомоги постраждалому полягає перш за все в гасінні одягу. Потім обережно знімають обгорілий одяг, залишаючи його там, де він прилип до тіла. На ділянку опіку накладають стерильну пов'язку. Для запобігання зараження не дозволяється торкатися руками опіків шкіри.
5.7.2.2 При тяжких і великих опіках необхідно постраждалого завернути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, напоїти теплим чаєм та забезпечити йому спокій до прибуття лікаря.
5.7.2.3 При опіках очей слід робити холодні примочки розчином борної кислоти (півчайної ложки на стакан води).
5.7.2.4 При хімічних опіках глибина пошкоджень тканин постраждалого в значній мірі залежить від тривалості дії хімічних речовин на них, тому важливо швидко зменшити концентрацію хімічної речовини. Для цього місце хімічного опіку негайно промивають великою кількістю води з-під крана на протязі 15-20 хвилин. При попаданні в очі твердих часток хімічних речовин, їх необхідно видалити вологим тампоном.
5. 7.3. При тепловому ударі.
5.7.3.1 При тепловому ударі постраждалого необхідно вивести (винести) в прохолодне приміщення, в тінь, забезпечити приплив свіжого повітря.
5.7.3.2 Необхідно покласти постраждалого так, щоб його голова була вище тулуба, розстібнути одяг, прикладати на голову холодні примочки, змочити груди холодною водою, дати понюхати нашатир.
5.7.3.3 Якщо постраждалий знаходиться при свідомості необхідно дати йому випити 15-20 краплин настоянки валеріани. Якщо дихання слабке або відсутнє, а пульс не прощупується, необхідно негайно провести штучне дихання, непрямий масаж серця і терміново викликати лікаря.
5.7.4 При враженні електричним струмом.
5.7.4.1 Перш за все необхідно швидко звільнити постраждалого від дії електричного струму - відключити відповідну частину електрообладнання, перерізати чи перерубати провід (при напрузі до 1000 В) або відтягти постраждалого від струмопровідних частин, скинути з нього провід. При цьому необхідно додержуватися застережливих заходів, щоб самому не попасти під напругу. Відтягти постраждалого від струмопровідних частин можна взявшись за його одяг, причому, якщо він сухий або сухою тканиною. Перерізати провід можна тільки інструментом з ізольованими ручками, перерубати сокирою з дерев'яною ручкою.
5.7.4.2 Після звільнення від дії струму надання першої допомоги постраждалому залежать від його стану.
5.7.4.3 Для визначення стану потерпілого необхідно: покласти його на спину, розстібнути одяг, перевірити наявність дихання, пульсу. Стан постраждалого повинен бути визначений швидко - за 15-20 с.
5.7.4.4 Якщо постраждалий після звільнення від електричного струму знаходиться при свідомості, то йому необхідно забезпечити повний спокій і спостерігати за пульсом та диханням протягом 2-3 годин або до прибуття лікаря, якого необхідно негайно викликати.
5.7.4.5 При відсутності свідомості, необхідно розстібнути пояс та одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатир, бризкати в обличчя водою, розтирати та зігрівати тіло.
5.7.4.6 При відсутності дихання і пульсу необхідно провести штучне дихання і непрямий масаж серця.
