В блочних установках у випадку розміщення клапанів на паропроводі безпосередньо біля турбін допускається для імпульсів всіх клапанів використовувати перегріту пару, при цьому для 50 % клапанів повинен подаватись додатковий електричний імпульс від контактного манометра, підключеного до барабана котла.

При непарному числі однакових клапанів допускається подавати додатковий електричний імпульс від контактного манометра, підклю­ченого до барабана котла, не менше ніж для 1/3 і не більше 1/2 клапанів.

6.2.12. В енергетичних блоках з проміжним перегрівом пари після циліндра високого тиску турбіни (ЦВТ) повинні встановлюватись запобіжні клапани з пропускною спроможністю не менше макси­мальної кількості пари, яка надходить в проміжний пароперегрівач. При наявності за ЦВТ арматури відключення повинні бути встановлені додаткові запобіжні клапани. Ці клапани повинні розраховуватись з врахуванням як сумарної пропускної спроможності трубопроводів, що зв’язують систему проміжного пароперегрівача з джерелами більш високого тиску, які не захищені своїми за­побіжними клапанами на вході в систему проміжного перегріву, так і можливих перетоків пари, які можуть виникнути при пошкодженні труб високого тиску парових і газопарових теплообмінних апаратів регулювання температури пари.

6.2.13. Для економайзерів, які відключаються, місця встановлення запобіжних клапанів, методика їх регулювання і зазначення тиску відкриття повинні бути вказані підприємством-виготовлювачем у паспорті економайзера.

6.2.14. Методика і періодичність регулювання запобіжних кла­панів на котлах, пароперегрівачах, економайзерах, тиск початку їх відкриття повинні бути вказані підприємством-виготовлювачем в Інструкції з монтажу і експлуатації котла.

За розрахунковий тиск для визначення початку відкриття запобіжних клапанів, встановлених на паропроводах холодного промперегріву, належить приймати найменший розрахунковий тиск для низькотемпературних елементів системи промперегріву.

6.2.15. Запобіжні клапани повинні захищати котли, пароперегрівачі і економайзери від перевищення в них тиску більш як на 10 % розрахункового (дозволеного).

Перевищення тиску при повному відкритті запобіжних клапанів більш як на 10% розрахункового може бути допущено лише в тому випадку, якщо це передбачено розрахунком на міцність котла, пароперегрівача і економайзера.

6.2.16. Відбір середовища від патрубка або трубопроводу, які з’єднують запобіжний пристрій з елементом, що захищається, не допускається,

6.2.17. Запобіжні пристрої повинні встановлюватись на патрубках або трубопроводах, які безпосередньо приєднані до об’єкта, що захищається. Опір трубопроводу на ділянці від місця приєднання до місця встановлення запобіжного клапана прямої дії не повинен перевищувати 3 % значення тиску початку відкриття клапана; для ІЗП ця величина встановлюється НД, погодженою з Держнаглядохоронпраці України.

6.2.18. Встановлення запірних органів на підведенні пари до клапанів і на трубопроводах між імпульсним і головним клапанами імпульсних запобіжних пристроїв забороняється.

6.2.19. Конструкція вантажного або пружинного клапана повинна передбачати пристрій для перевірки справності дії клапана під час роботи котла шляхом його примусового відкриття. ІЗП повинні бути обладнані пристроєм, який дозволяє проводити примусове відкриття клапана дистанційно із щита управління.

6.2.20. Конструкція пружинних клапанів повинна виключати можливість затяжки пружини понад встановлену величину. Пружи­ни клапанів повинні бути захищені від прямої дії струменю пари, яка виходить.

6.2.21. Запобіжні клапани повинні мати відвідні трубопроводи, які захищають персонал від опіків при спрацюванні клапанів. Ці трубопроводи повинні бути захищені від замерзання і обладнані дренажами для зливу конденсату, який в них збирається. Встанов­лення запірних пристроїв на дренажах не допускається.

6.2.22. Водовідвідна труба від запобіжних клапанів водогрійного котла, економайзера повинна бути приєднана до лінії вільного зливу води, причому як на ній, так і на зливній лінії не повинно бути ніяких запірних органів; системи водовідвідних труб і ліній вільного зливу повинні бути влаштовані так, щоб виключалась можливість опіку людей.

6.2.23. Запобіжний клапан повинен поставлятись замовнику з паспортом, в якому вказується характеристика його пропускної спроможності.


6.3. Покажчики рівня води


6.3.1*. На кожному паровому котлі, за винятком прямоточних, повинно бути встановлено не менше двох покажчиків рівня води прямої дії. Допускається додатково, як дублюючі, встановлювати покажчики рівня води непрямої дії. Кількість і місця встановлення покажчиків рівня води на котлах, в тому числі із ступеневим випаровуванням в барабанах або з виносним сепаратором, визнача­ються організацією, яка проектує котел.

У котлів паропродуктивністю 0,7 т/год, а також паровозного типу, локомобільних, жаротрубних допускається заміна одного із покажчиків рівня води двома пробними кранами або вентилями, що допускають можливість їх прочистки у прямому напрямку. Місце встановлення кранів або вентилів повинно бути на нижньому та верхньому граничних рівнях води у котлі. Внутрішній діаметр крана або вентиля повинен бути не менше 8 мм.

6.3.2. Кожний покажчик рівня води повинен мати самостійне підключення до барабана котла. Допускається встановлення двох покажчиків рівня води на з’єднувальній трубі (колонці) діаметром не менше 70 мм.

При з’єднанні покажчиків рівня води з котлом за допомогою труб довжиною до 500 мм внутрішній діаметр їх повинен бути не менше 25 мм, а при довжині більше 500 мм – не менше 50 мм. Встановлення на них проміжних фланців і запірних органів, за винятком сигналізаторів граничних рівнів, не допускається.

6.3.3. Підключення до покажчика рівня прямої дії і до його з’єднувальних труб або штуцерів інших приладів не допускається, за винятком датчика сигналізатора граничних рівнів води, якщо при цьому не порушується робота покажчика рівня.

6.3.4. Конфігурація труб, які з’єднують покажчики рівня з котлом, повинна виключати утворення в них повітряних мішків і забезпечувати можливість очищення труб. З’єднувальні труби повинні бути захищені від теплового обігріву продуктами згоряння палива і від замерзання.

6.3.5. В покажчиках рівня прямої дії парових котлів повинні використовуватись тільки плоскі прозорі пластини. При цьому для котлів з робочим тиском до 4 МПа (40 кгс/см2) допускається використання як рифлених пластин, так і пластин, що мають гладку поверхню з обох сторін. Для котлів з робочим тиском більше 4 МПа (40 кгс/см2) повинні використовуватись гладкі пластини із слюдяною прокладкою, яка захищає пластину від безпосередньої дії води і пари, або набір слюдяних пластин. Використання оглядових пластин без захисту їх слюдою допускається у тому випадку, якщо їх матеріал є стійким проти корозійної дії на нього води і пари при відповідних температурі і тиску.

При відкритому встановленні котлів-утилізаторів і енерготехнологічних котлів в покажчиках рівня води прямої дії повинні використовуватись слюдяні пластини або скляні, що захищені з обох сторін слюдяними пластинами. Використання скляних пластин допустиме тільки у випадку розміщення покажчиків рівня в шафах, які огріваються.

6.3.6. Покажчики рівня води прямої дії повинні встановлюватись вертикально або з нахилом вперед під кутом не більше 30° і повинні бути розміщені і освітлені так, щоб рівень води було добре видно з робочого місця машиніста (оператора).

6.3.7. На котлах з тиском понад 4 МПа (40 кгс/см2) покажчики рівня прямої дії повинні бути обладнані кожухами для захисту персоналу під час руйнування прозорих пластин.

6.3.8. Ширина оглядової щілини покажчика рівня води повинна бути не менше як:

а) 8 мм – при використанні скляних прозорих пластин;

б) 5 мм – при використанні слюдяних пластин.

6.3.9. Покажчики рівня води повинні бути обладнані запірною арматурою (кранами або вентилями) для відключення їх від котла і продувки.

На запірній арматурі повинні бути чітко вказані (вилиті, вибиті або нанесені фарбою) напрями відкриття і закриття, а на крані – також положення його прохідного отвору. Внутрішній діаметр проходу запірної арматури повинен бути не менше як 8 мм.

Для спуску води при продувці водовказівних приладів повинні бути передбачені лійки з захисним пристроєм і від­відною трубкою для вільного зливу.

6.3.10. При тиску в барабані більше 4,5 МПа (45 кгс/см2) покажчики рівня води повинні бути обладнані двома послідовно розміщеними запірними органами для відключення їх від котла.

Використання крана з конічною пробкою як запірного органу допускається у котлів з робочим тиском до 1,3 МПа (13 кгс/см2).

6.3.11. У водогрійних котлах повинен бути передбачений пробний кран, який встановлюється у верхній частині барабана котла, а при відсутності барабана – на виході води із котлів у магістральний трубопровід до запірного пристрою.

6.3.12. Висота прозорого елемента покажчика рівня води повинна перевищувати допустимі границі рівня води не менше як на 25 мм кожного граничного рівня.

На кожному покажчику рівня води прямої і непрямої дії повинні бути вказані допустимі верхній і нижній рівні.

6.3.13. При встановленні покажчиків рівня води, які складаються з декількох окремих водовказівних пластин, останні повинні бути розміщені так, щоб вони безперервно показували рівень води в котлі.

6.3.14. Якщо відстань від площадки, з якої проводиться спостереження за рівнем води в паровому котлі, до покажчиків рівня води прямої дії більше 6 м, а також у випадках поганої видимості приладів, повинні встановлюватись два знижені дистанційні покажчики рівня. У цьому випадку на барабанах котла допускається встановлення одного водовказівного приладу прямої дії.

Знижені дистанційні покажчики рівня повинні приєднуватись до барабана котла окремими штуцерами, незалежно від інших покаж­чиків рівня води, і мати заспокійливі пристрої.

Для котлів-утилізаторів і енерготехнологічних котлів дистанційні покажчики рівня повинні встановлюватись на пульті управління котлом.


6.4. Манометри


6.4.1. На кожному паровому котлі повинен бути встановлений манометр, який показує тиск пари.

На парових котлах паропродуктивністю більше 10 т/год і водогрійних котлах теплопродуктивністю 21 ГДж/год (5 Гкал/год) обов’язкове встановлення реєструючого манометра.

Манометр повинен бути встановлений на барабані котла, а при наявності у котла пароперегрівача – і за пароперегрівачем, до головної засувки.

На прямоточних котлах манометр повинен бути встановлений за пароперегрівачем, перед запірним органом.

Встановлення манометра на пароперегрівачах паровозних, локо­мобільних, жаротрубних котлів і котлів вертикального типу не обов’язкове.

6.4.2. На кожному паровому котлі повинен бути встановлений манометр на живильній лінії перед органом, який регулює живлення котла водою.

Якщо в котельній буде встановлено декілька котлів паро­продук­тивністю менше 2,5 т/год кожний, допускається встановлення одного манометра на загальній живильній лінії.

6.4.3. При використанні водопровідної мережі замість другого живильного насоса безпосередньо поблизу котла на цій водопровідній мережі повинен бути встановлений манометр.

6.4.4. На економайзері, який відключається по воді, манометри повинні бути встановлені на вході води до запірного органу і запобіжного клапана і на виході води – до запірного органу і запобіжного клапана.

При наявності манометрів на загальних живильних лініях до економайзерів встановлення їх на вході води в кожний економайзер не обов’язкове.

6.4.5. На водогрійних котлах манометри встановлюються: на вході води в котел і на виході нагрітої води із котла до запірного органу, на всмоктувальній і нагнітальній лініях циркуляційних насосів з розміщенням на одному рівні по висоті, а також на лінії живлення котла або підживлення тепломережі.

6.4.6. Клас точності манометрів повинен бути не нижче:

а) 2,5 – при робочому тиску до 2,5 МПа (25 кгс/см2) включно;

б) 1,5 – при робочому тиску більше 2,5 до 14 МПа (більше 25 до 140 кгс/см2) включно;

в) 1,0 – при робочому тиску більше 14 МПа (140 кгс/см2).

6.4.7. Шкала манометра вибирається, виходячи з умов, що при робочому тиску стрілка манометра повинна знаходитись в середній третині шкали.

6.4.8. На шкалі манометра повинна бути нанесена червона риска на рівні тиску, який відповідає робочому тиску для даного елемента з врахуванням додаткового тиску від ваги стовпчика рідини.

Замість червоної риски допускається прикріпляти до корпусу манометра металеву пластинку, пофарбовану в червоний колір, яка щільно прилягає до скла манометра.

6.4.9. Манометр повинен бути встановлений так, щоб його показання були чітко видні обслуговуючому персоналу, при цьому шкала його повинна бути розміщена вертикально або з нахилом вперед до 30° для покращення видимості показань.

Номінальний діаметр манометрів, які встановлюються на висоті до 2 м від рівня площадки спостереження за манометром, повинен бути не менше як 100 мм, на висоті від 2 до 5 м – не менше 160 мм, на висоті більше 5 м – не менше як 250 мм. При встановленні манометра на висоті більше 5 м повинен бути встановлений, як дублюючий, знижений манометр.

6.4.10. Перед кожним манометром повинен бути встановлений триходовий кран або аналогічний пристрій для продувки, перевірки і відключення манометра; перед манометром, який призначається для вимірювання тиску пари, крім цього, повинна бути сифонна трубка з умовним діаметром не менше 10 мм.

На котлах з тиском 4 МПа (40 кгс/см2) і вище замість триходового крана повинні встановлюватись вентилі, які дозволяють відключати манометр від котла, з’єднувати його з атмосферою і проводити продувку сифонної трубки.

6.4.11. Манометри не допускаються до використання в таких випадках:

а) якщо на манометрі відсутня пломба або тавро з позначкою про проведення перевірки;

б) якщо скінчився термін перевірки манометра;

в) якщо стрілка манометра після його відключення не повер­тається до нульової позначки шкали на величину, що перевищує половину допустимої похибки для даного манометра;