Сталеві конструкції. Опори повітряних ліній електропередавання, відкриті розподільні пристрої, лінії контактних мереж транспорту, антенні споруди зв‘язку, річкові гідротехнічні споруди, балки з гнучкою або перфорованою стінкою

Прогини розпірок діафрагм і елементів технологічних майданчиків у вертикальній і горизон­тальній площинах не повинні перевищувати 1/250 прольоту.

У прорізних елементах з листового прокату для кріплення розкосів з круглої сталі кінець прорізу сліду засвердлити отвором діаметром, який повинен бути більший ніж діаметр розкосу у 1,2 раза.

Листові провушини для кріплення відтяжок повинні підкріплюватись ребрами жорсткості, що оберігають їх від вигину.

Конструкції вузлів кріплення відтяжок, які не вписуються в транспортні габарити секцій стов­бурів щогл, слід проектувати на окремих вставках у стовбурі у вигляді жорстких габаритних діафрагм.

Різьба на розтягнутих елементах повинна прийматися згідно з ГОСТ 8724; ГОСТ 9150; ГОСТ 24705 (виконання западини різьби із закругленням).

У відтяжках щогл, на проводах і канатах горизонтальних антенних полотен для гасіння вібрації слід передбачати послідовну установку парних низькочастотних (1 - 2,5) Гц і високо­частотних (4 - 40) Гц віброгасників ресорного типу. Низькочастотні віброгасники слід вибирати залежно від частоти основного тону відтяжки, проводу або канату. Відстань s до місця підвіски віброгасників від кінцевого кріплення канату слід визначати за формулою:

s>pdK, (14)

т

де р - коефіцієнт, що дорівнює 0,00041 при натягненні Р, Н (0,0013 при натягненні Р, кгс);

d - діаметр канату (проводу), мм;

Р - попереднє натягнення в канаті (проводі), Н (кгс);

т - маса 1 м канату (проводу), кг.

Високочастотні віброгасники встановлюються вище низькочастотних на відстані s. При про­льотах проводів і канатів антенних полотен, що перевищують 300 м, віброгасники слід вста­новлювати незалежно від розрахунку.

Для гасіння коливань типу "галопування" слід змінювати вільну довжину канату (проводу) поводками.

6. 26. Антенні споруди радіозв’язку необхідно фарбувати смугами кольорового маркування, що чергуються, згідно з вимогами маркування і світлоогородження висотних перешкод відповідно ДО [2].

   27. Механічні деталі відтяжок, арматури ізоляторів, а також метизи, як правило, повинні бути оцинкованими.

7. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ РІЧКОВИХ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД

   1. Для конструкцій гідротехнічних споруд слід, як правило, застосовувати сталі відповідно до таблиці Е.2 (окрім сталей С590, С590к) і таблиці Е.З ДБН В.2.6-163, а також при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні сталь марки 16Д згідно з ГОСТ 6713.

Категорії конструкцій гідротехнічних споруд і їх елементів з урахуванням призначення та напруженого стану допускається приймати згідно з таблицею В.1 ДБН В.2.6-163; віднесення їх до відповідної групи слід визначати згідно з додатком В ДБН В.2.6-163.

Таблиця 5 - Коефіцієнти умов роботи для металоконструкцій річкових гідротехнічних споруд

При розрахунку конструкцій, що зазнають дії водного середовища, слід приймати коефіцієнти надійності відповідно до ДБН В.2.4-3.

Розрахунок на витривалість елементів, які зазнають двовісного розтягу, допускається прово­дити точнішими методами з урахуванням фактичного напруженого стану.

• тиску свіжоукладеного бетону і цементного розчину, який ін’єктується за облицювання;

• фільтраційному тиску води в заоблицювальному бетоні з урахуванням тиску води у водоводі.

6. 1. Робочі шляхи під колісні і коткові затвори слід розраховувати на міцність при згині і місцевому зминанні поверхонь кочення, при місцевому стиску стінки, при стиску бетону під підош­вою.

   2. Трубопроводи з діаметрами, що змінюються по довжині, повинні бути розділені на ділянки з постійним діаметром. Перехід від одного діаметра труби до іншого повинен виконуватися коніч­ними обичайками або ланками.

7. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БАЛОК ІЗ ГНУЧКОЮ СТІНКОЮ

   1. Для розрізних балок з гнучкою стінкою симетричного двотаврового перерізу, що несуть статичне навантаження і згинаються в площині стінки, слід, як правило, застосовувати при на­вантаженні, яке еквівалентне рівномірно розподіленому до 50 кН/м, і проектувати зі сталі з гра­ницею текучості до 345 Н/мм².

   2. М іцність розрізних балок симетричного двотаврового перерізу, які несуть статичне наван­таження і згинаються в площині стінки, укріпленої тільки поперечними ребрами жорсткості (рису­нок 2), з умовною гнучкістю стінки (додаток А), слід перевіряти за формулою:

(15)

де М і Q - значення моменту, Н ■ мм, і поперечної сили, Н, в даному перерізі балки;

М_и - граничне значення моменту, Н - мм, що обчислюється за формулою:

(16)

де f і h - товщина і висота стінки, мм;

A_f - площа перерізу поясу балки, мм²;

Q_u - граничне значення поперечної сили, Н, що обчислюється за формулою:

P

Q_u= ^Rs^th

(17)

p

1 + p²

де т_сг і ]i- критичне напруження, Н/мм², і відношення розмірів відсіку стінки згідно з 1.5.5.3 ДБН В.2.6-163;

Р - коефіцієнт, що обчислюється за формулами: при а < 0,3

Р = 0,05+ 5а > 0,15 , (18)

при 0,03 < а < 0,1

Р

(19)

= 0,11 + 3а <0,40,

-

ДЄ

a =-⁸^^m!ⁿ-(/i² +а²) ,
th²+а²

(20)

■ з

тут lV_min - мінімальним момент опору таврового перерізу, мм , що складається із стиснутого

п

Ге .

— (щодо власної

^Ry

оясу балки і ділянки стінки, що примикає до нього, заввишки 0,5 f

о

Рисунок 2 - Схема балки з гнучкою стінкою

сі тавра, паралельної поясу балки); а - крок ребер жорсткості, мм.

N = 3,3R_sth 1-^L

I R_s

1 + ц²

(21)

Значення N слід приймати не меншими за значення зосередженого навантаження, розта­шованого над ребром.

Розрахункову довжину стрижня слід приймати l_ef= h (1 -(1 - р), але не меншою ніж 0,7h.

Симетричне двостороннє ребро слід розраховувати на центральний стиск, одностороннє - на позацентровий стиск з ексцентриситетом, який дорівнює відстані від осі стінки до центра тяжіння розрахункового перерізу стрижня.

У

шириною 0,65f

розрахунковий переріз стрижня слід включати переріз ребра жорсткості та смуги стінки із кожної сторони ребра згідно з А.5 додатка А.

На відстані, не меншій ніж ширина ребра і не більшій ніж 1,3ї — від опорного ребра, слід V^Ry

встановлювати додаткове двостороннє ребро жорсткості розміром відповідно до 8.3.

або при розрахунковій довжині l_ef< 0,21t>_f (де b_f- ширина стиснутого поясу, мм)

.

Fy

—

коефіцієнта = 1,2-0,0337,^

для балок без ребер в прольоті.

A_f

fiv h_m

ничних значень a _fu , визначених за формулою:

Ю³ ( R_v

a_fu =— 1,34-412-^- . (22)

41 ^Е J

розподіленого навантаження або при числі зосереджених однакових навантажень в прольоті 5 і більше, які розташовані на рівних відстанях одне від одного і від опор, допускається не укріплювати стінку в прольоті поперечними ребрами за рисунком 2, при цьому навантаження повинно бути прикладене симетрично відносно площини стінки (додаток Б).

Міцність таких балок слід перевіряти за формулою:

M<R_yth²

Л ₊£4

Ф X_w

(23)

де 5 - коефіцієнт, що враховує вплив поперечної сили на несучу здатність балки, і визнача­

ється за формулою:

5

(24)

,6A_fh

5=1 —

A_wl

A_fh

При цьому слід приймати t_f> 0,37_wf та 0,025 < < 0,04 .

6. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БАЛОК ІЗ ПЕРФОРОВАНОЮ СТІНКОЮ

   1. Балки з перфорованою стінкою слід проектувати з прокатних двотаврових балок, як пра­вило, із сталі з границею текучості до 440 Н/мм².

Зварні з’єднання стінок слід виконувати стиковим швом з повним проваром.

Розрахунок на міцність балок, що згинаються в площині стінки (рисунок 3), слід виконувати за формулами таблиці 6

.

Таблиця 6 - Формули для розрахунку на міцність перерізів балки