Розкоси з гнучкістю більше ніж 250 при перехресних ґратах в місцях їх перетинання повинні скріплятися між собою.
Прогини розпірок діафрагм і елементів технологічних майданчиків у вертикальній і горизонтальній площинах не повинні перевищувати 1/250 прольоту.
У конструкціях ґратчастих опор діафрагми повинні встановлюватися на відстані між ними, не більшій ніж три розміри середнього поперечного перерізу секції опори, а також в місцях прикладення зосереджених навантажень і переломів поясів.
Болти фланцевих з’єднань труб слід розміщувати на одному колі мінімально можливого діаметра, як правило, на рівних відстанях між болтами.
Елементи ґрат ферм, що сходяться в одному вузлі, слід центрувати на вісь поясу в точці перетину їх осей. У місцях примикання розкосів до фланців допускається їх розцентровка, але не більше ніж на третину розміру поперечного перерізу поясу. При розцентровці на більший розмір елементи повинні розраховуватися з урахуванням вузлових моментів.
У прорізних елементах з листового прокату для кріплення розкосів з круглої сталі кінець прорізу сліду засвердлити отвором діаметром, який повинен бути більший ніж діаметр розкосу у 1,2 раза.
Відтяжки в щоглах з ґратчастим стовбуром слід центрувати в точку перетину осей поясів і розпірок. За умовну вісь відтяжки повинна прийматися хорда.
Листові провушини для кріплення відтяжок повинні підкріплюватись ребрами жорсткості, що оберігають їх від вигину.
Конструкції вузлів кріплення відтяжок, які не вписуються в транспортні габарити секцій стовбурів щогл, слід проектувати на окремих вставках у стовбурі у вигляді жорстких габаритних діафрагм.
Опорна секція щогли повинна, як правило, проектуватись такою, що передає навантаження від стовбура щогли на фундамент через опорний шарнір. При відповідному обґрунтуванні допускається застосування опорної секції, затисненої у фундаменті.
Кронштейни і підвіски технологічних майданчиків слід розташовувати у вузлах основних конструкцій стовбура.
Натяжні пристрої (муфти), які слугують для регулювання довжини і кріплення відтяжок щогл, повинні кріпитися до анкерних пристроїв гнучкою канатною вставкою. Довжина канатної вставки між торцями втулок повинна бути не менше ніж 20 діаметрів каната.
Для елементів АС слід застосовувати типові механічні деталі, що пройшли випробування на міцність і втому.
Різьба на розтягнутих елементах повинна прийматися згідно з ГОСТ 8724; ГОСТ 9150; ГОСТ 24705 (виконання западини різьби із закругленням).
У відтяжках щогл, на проводах і канатах горизонтальних антенних полотен для гасіння вібрації слід передбачати послідовну установку парних низькочастотних (1 - 2,5) Гц і високочастотних (4 - 40) Гц віброгасників ресорного типу. Низькочастотні віброгасники слід вибирати залежно від частоти основного тону відтяжки, проводу або канату. Відстань s до місця підвіски віброгасників від кінцевого кріплення канату слід визначати за формулою:
s>pdK, (14)
т
де р - коефіцієнт, що дорівнює 0,00041 при натягненні Р, Н (0,0013 при натягненні Р, кгс);
d - діаметр канату (проводу), мм;
Р - попереднє натягнення в канаті (проводі), Н (кгс);
т - маса 1 м канату (проводу), кг.
Високочастотні віброгасники встановлюються вище низькочастотних на відстані s. При прольотах проводів і канатів антенних полотен, що перевищують 300 м, віброгасники слід встановлювати незалежно від розрахунку.
Для гасіння коливань типу "галопування" слід змінювати вільну довжину канату (проводу) поводками.
Антенні споруди радіозв’язку необхідно фарбувати смугами кольорового маркування, що чергуються, згідно з вимогами маркування і світлоогородження висотних перешкод відповідно ДО [2].
Механічні деталі відтяжок, арматури ізоляторів, а також метизи, як правило, повинні бути оцинкованими.
ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ РІЧКОВИХ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД
Для конструкцій гідротехнічних споруд слід, як правило, застосовувати сталі відповідно до таблиці Е.2 (окрім сталей С590, С590к) і таблиці Е.З ДБН В.2.6-163, а також при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні сталь марки 16Д згідно з ГОСТ 6713.
Категорії конструкцій гідротехнічних споруд і їх елементів з урахуванням призначення та напруженого стану допускається приймати згідно з таблицею В.1 ДБН В.2.6-163; віднесення їх до відповідної групи слід визначати згідно з додатком В ДБН В.2.6-163.
При розрахунках сталевих конструкцій річкових гідротехнічних споруд слід приймати коефіцієнти умов роботи відповідно до 1.1.4 та 1.12.2 ДБН В.2.6-163, а також відповідно до таблиці 5.
Таблиця 5 - Коефіцієнти умов роботи для металоконструкцій річкових гідротехнічних споруд
|
Елементи конструкцій |
Коефіцієнти умов роботи ус при сполученнях навантажень |
|
|
основних |
особливих |
|
|
1. Елементи трубопроводів, окрім обшивок плоских заглушок, при розрахунку на внутрішній тиск без урахування місцевого напруження |
0,70 |
0,95 |
|
2. Те саме, окрім плоских заглушок без балочної клітки, при розрахунку на внутрішній тиск з урахуванням місцевого напруження |
1,10 |
1,50 |
|
3. Заглушки трубопроводів плоскі без балочної клітки при розрахунку на внутрішній тиск |
0,55 |
0,70 |
|
4. Елементи трубопроводів при розрахунку на зовнішній тиск: оболонки прямолінійних ділянок і колін |
0,80 |
0,90 |
|
кільця жорсткості |
0,65 |
0,75 |
|
5. Анкери плоских облицювань |
0,85 |
— |
Сталеві конструкції, які не зазнають дії водного середовища, слід проектувати відповідно до 1.1 -1.12 ДБН В.2.6-163.
При розрахунку конструкцій, що зазнають дії водного середовища, слід приймати коефіцієнти надійності відповідно до ДБН В.2.4-3.
Розрахунок на витривалість трійників і розвилок трубопроводів допускається проводити згідно з 1.11 ДБН В.2.6-163, якщо в завданні на проектування обумовлена наявність пульсуючої складової тиску потоку в трубопроводі.
Розрахунок на витривалість елементів, які зазнають двовісного розтягу, допускається проводити точнішими методами з урахуванням фактичного напруженого стану.
Плоскі облицювання камер затворів і водоводів слід розраховувати на міцність при:
тиску свіжоукладеного бетону і цементного розчину, який ін’єктується за облицювання;
фільтраційному тиску води в заоблицювальному бетоні з урахуванням тиску води у водоводі.
Робочі шляхи під колісні і коткові затвори слід розраховувати на міцність при згині і місцевому зминанні поверхонь кочення, при місцевому стиску стінки, при стиску бетону під підошвою.
Трубопроводи з діаметрами, що змінюються по довжині, повинні бути розділені на ділянки з постійним діаметром. Перехід від одного діаметра труби до іншого повинен виконуватися конічними обичайками або ланками.
ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БАЛОК ІЗ ГНУЧКОЮ СТІНКОЮ
Для розрізних балок з гнучкою стінкою симетричного двотаврового перерізу, що несуть статичне навантаження і згинаються в площині стінки, слід, як правило, застосовувати при навантаженні, яке еквівалентне рівномірно розподіленому до 50 кН/м, і проектувати зі сталі з границею текучості до 345 Н/мм2.
М іцність розрізних балок симетричного двотаврового перерізу, які несуть статичне навантаження і згинаються в площині стінки, укріпленої тільки поперечними ребрами жорсткості (рисунок 2), з умовною гнучкістю стінки (додаток А), слід перевіряти за формулою:
(15)
де М і Q - значення моменту, Н ■ мм, і поперечної сили, Н, в даному перерізі балки;
Ми - граничне значення моменту, Н - мм, що обчислюється за формулою:
(16)
де f і h - товщина і висота стінки, мм;
Af - площа перерізу поясу балки, мм2;
Qu - граничне значення поперечної сили, Н, що обчислюється за формулою:
P
Qu= Rsth
(17)
p1 + p2
де тсг і ]i- критичне напруження, Н/мм2, і відношення розмірів відсіку стінки згідно з 1.5.5.3 ДБН В.2.6-163;
Р - коефіцієнт, що обчислюється за формулами: при а < 0,3
Р = 0,05+ 5а > 0,15 , (18)
при 0,03 < а < 0,1
Р
(19)
= 0,11 + 3а <0,40,-
ДЄ
a =-8^m!n-(/i2 +а2) ,
th2+а2
(20)
тут lVmin - мінімальним момент опору таврового перерізу, мм , що складається із стиснутого
п
Ге .
— (щодо власної
Ry
оясу балки і ділянки стінки, що примикає до нього, заввишки 0,5 fо
Рисунок 2 - Схема балки з гнучкою стінкою
сі тавра, паралельної поясу балки); а - крок ребер жорсткості, мм.Поперечні ребра жорсткості, переріз яких слід приймати не меншим ніж визначено згідно з 1.5.5.9 ДБН В.2.6-163, повинні бути розраховані на стійкість як стрижні, стиснуті силою Л/, яка визначається за формулою:
N = 3,3Rsth 1-^L
I Rs
1 + ц2
(21)
Значення N слід приймати не меншими за значення зосередженого навантаження, розташованого над ребром.
Розрахункову довжину стрижня слід приймати lef= h (1 -(1 - р), але не меншою ніж 0,7h.
Симетричне двостороннє ребро слід розраховувати на центральний стиск, одностороннє - на позацентровий стиск з ексцентриситетом, який дорівнює відстані від осі стінки до центра тяжіння розрахункового перерізу стрижня.
У
шириною 0,65f
розрахунковий переріз стрижня слід включати переріз ребра жорсткості та смуги стінки із кожної сторони ребра згідно з А.5 додатка А.Ділянку стінки балки над опорою слід укріплювати двостороннім опорним ребром жорсткості та розраховувати його згідно з 1.5.5.13 ДБН В.2.6-163.
На відстані, не меншій ніж ширина ребра і не більшій ніж 1,3ї — від опорного ребра, слід VRy
встановлювати додаткове двостороннє ребро жорсткості розміром відповідно до 8.3.
С тійкість балок не слід перевіряти при виконанні вимоги згідно з 1.5.4.4, а) ДБН В.2.6-163
або при розрахунковій довжині lef< 0,21t>f (де bf- ширина стиснутого поясу, мм)
.
Відношення ширини звису стиснутого поясу до його товщини повинно бути не більшим ніж 0,38f —.
Fy
Місцеве напруження о Іос в стінці балки згідно з А.7, яке визначається за формулами (1.5.6) та (1.5.7) ДБН В.2.6-163, повинно бути не більше ніж 0,75/?у , при цьому значення /ef слід обчислювати за формулою (1.5.9) ДБН В.2.6-163.
При визначенні прогину балок момент інерції поперечного перерізу брутто балки слід зменшувати множенням на коефіцієнт а = 1,2-0,0337^ для балок з ребрами в прольоті і на
—
коефіцієнта = 1,2-0,0337,^
для балок без ребер в прольоті.Місцеве напруження о Іос в стінці балки, яке визначене за формулою (1.5.7) ДБН В.2.6-163, повинно бути не більше ніж 0,757?у, при цьому значення Zef слід визначати за формулою (1.5.8) ДБН В.2.6-163.
Af
Відношення площ перерізів пояса та стінки af= не повинно перевищувати гра-
fiv hm
ничних значень a fu , визначених за формулою:
Ю3 ( Rv
afu =— 1,34-412-^- . (22)
41 Е J
У балках відповідно до 8.1 з умовною гнучкістю стінки 7 < <10 при дії рівномірно
розподіленого навантаження або при числі зосереджених однакових навантажень в прольоті 5 і більше, які розташовані на рівних відстанях одне від одного і від опор, допускається не укріплювати стінку в прольоті поперечними ребрами за рисунком 2, при цьому навантаження повинно бути прикладене симетрично відносно площини стінки (додаток Б).
Міцність таких балок слід перевіряти за формулою:
M<Ryth2
Л +£4
Ф Xw
(23)
де 5 - коефіцієнт, що враховує вплив поперечної сили на несучу здатність балки, і визнача
ється за формулою:
5
(24)
,6Afh5=1 —
Awl
Afh
При цьому слід приймати tf> 0,37wf та 0,025 < < 0,04 .
ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БАЛОК ІЗ ПЕРФОРОВАНОЮ СТІНКОЮ
Балки з перфорованою стінкою слід проектувати з прокатних двотаврових балок, як правило, із сталі з границею текучості до 440 Н/мм2.
Зварні з’єднання стінок слід виконувати стиковим швом з повним проваром.
Розрахунок на міцність балок, що згинаються в площині стінки (рисунок 3), слід виконувати за формулами таблиці 6
.
Таблиця 6 - Формули для розрахунку на міцність перерізів балки
|
Формули для розрахунку на міцність перерізів балки (рисунок 3) |
||||||
|
верхнього таврового |
нижнього таврового |
опорного |
||||
|
Точка 1 |
Mhi Q^a D 1 + !Ru1 Ус Л 2И/1тах,с Л 1,11 іаЛ |
Точка 3 |
£. + £ < R у Л 2^2 max |
Q3S . , — s У с tah3 |
||
|
Точка 2 |
Md^ ! С^а Ru1yc 2 тіп у у |
Точка 4 |
Md2 ! Q2a ^Ru2ycJx 2 И/2mjnу u |
|||
|
Примітка. М - згинальний момент в перерізі балки, Н • мм; Q-i і Q2 - поперечні сили, Н, що сприймаються тавровими перерізами і дорівнюють Q1=Q—та Q2 = Q 172 , . J* + J 2 "Г 2. де Q — поперечна сила в перерізі балки, Н; і J2 - моменти інерції верхнього і нижнього таврових перерізів щодо власних осей, паралельних полицям, мм4; Q3 - поперечна сила в перерізі балки на відстані (с + s - 0,5а) від опори (рисунок 3), Н; Jx - момент інерції перерізу балки з отвором щодо осі х - х, мм4; Wf max і ИУ-і тіп - найбільший та найменший моменти опору верхнього таврового перерізу, мм3; ^2,тах і И/2 гпіп - те саме нижнього таврового перерізу, мм3; Ry1, Яу2. Ru2 - розрахункові опори прокату для верхнього і нижнього таврових перерізів, Н/мм2. |
||||||
