1. Плавучість покриття повинна забезпечуватися герметичними коробами або відсіками. У верхній частині кожного короба або відсіку необхідно передбачати оглядовий люк для контролю герметичності. Конструкція обичайки люка з кришкою повинна виключати можливість попадання опадів всередину короба чи відсіку.

  2. Конструкція плаваючого покриття повинна забезпечувати стікання зливових вод із поверхні до зливоприймача з подальшим відведенням їх за межі резервуара.

Зливоприймач одноденного плаваючого покриття повинен мати клапан, який запобігає попа­данню продукту, що зберігається, на плаваюче покриття у разі втрати герметичності трубопроводів водоспуску.

Номінальний діаметр труби водоспуску повинен бути не менше:

  1. мм - для резервуарів діаметром до ЗО м;

  2. мм - для резервуарів діаметром від ЗО м до 60 м;

  3. мм - для резервуарів діаметром 60 м і більше.

Аварійні водоспуски призначені для відведення зливових вод безпосередньо у продукт, що зберігається.

  1. Для виключення обертання плаваючого покриття повинні використовуватись напрямні труби, перфоровані у нижній частині, які одночасно виконують і технологічні функції.

  2. Зазор між бортом покриття і стінкою резервуара, а також між патрубками і напрямними трубами повинен бути ущільнений за допомогою затворів.

Величина зазору встановлюється в залежності від типу затвора. Матеріал затворів вибирають з урахуванням сумісності його з продуктом, що зберігається, газонепроникності, старіння, міцності на стирання, температури.

  1. Плаваючі покриття повинні бути обладнані не менше ніж одним люком-лазом діаметром 600 мм і одним монтажним люком діаметром 800 мм.

  2. Плаваючі покриття повинні бути обладнані не менше ніж двома вентиляційними кла­панами, що повинні відкриватися, коли покриття знаходяться на опорних стояках для запобігання перевантаженню та пошкодженню покриття і затвору під час заповнення або спорожнення резер­вуара. Розміри і кількість клапанів визначається продуктивністю приймально-спорожнювальних операцій та габаритами резервуара.

  3. Доступ на плаваюче покриття повинен забезпечуватися сходами, які автоматично відслідковують будь-яке положення покриття по висоті. Сходи повинні бути обладнані огороджен­ням з двох боків і самовирівнювальними сходинками та розраховані на вертикальне навантаження 5,0 кН, що діє в центрі довжини сходів при розташуванні їх у будь-якому положенні.

  4. Всі струмопровідні частини плаваючого покриття, в тому числі і сходи, повинні бути електрично взаємозв’язані та з’єднані зі стінкою.

  5. На плаваючому покритті повинен бути встановлений кільцевий бар’єр заввишки 1,0 м для утримування піни під час пожежогасіння. Бар’єр встановлюють на відстані 2,0 м від стінки резервуара. ,

  1. Понтони

    1. У резервуарах, призначених для зберігання продуктів, що легко випаровуються, для зниження втрат від випаровування необхідно застосовувати понтони. Резервуари із понтоном повинні експлуатуватись за відсутності внутрішнього надлишкового тиску і вакууму. Резервуар РВСП має бути обладнаний вентиляційними пристроями згідно із додатком Г.

    2. Конструкція понтона повинна забезпечувати його роботоздатність по всій висоті резервуара без перекосів і крутіння.

    3. Висотні позначки периферійної стінки (борту) і патрубків повинні перевищувати рівень продукту не менше ніж на 100 мм за будь-якої умови втрати герметичності згідно з 5.1.8.6.

    4. Зазор між стінкою резервуара і бортом понтона, а також між патрубками понтона і напрямними трубами повинен бути ущільнений за допомогою затворів.

    5. Матеріал затворів обирають із врахуванням температури району будівництва, продукту, що зберігається, проникності продукту парою, міцності на стирання, крихкості, займистості та інших факторів сумісності з продуктом.

    6. Плавучість понтона повинна розраховуватися на навантаження з коефіцієнтом запасу в 2 рази більше власної ваги при густині продукту 0,7 т/м3.

Плавучість понтона повинна бути забезпечена в умовах втрати герметичності:

  • для понтона одноденної конструкції - двома коробами або одним коробом і центральною мембраною;

  • для понтона дводенної конструкції - трьома будь-якими коробами;

  • для понтонів поплавкового типу - 10% поплавків.

  1. Товщина сталевих елементів понтона повинна бути не менше 5 мм.

  2. Понтон повинен бути оснащений фіксованими або регульованими опорними конструк­ціями. Нижнє робоче положення понтона визначається мінімальною висотою, коли конструкція понтона знаходиться не менше ніж на 100 мм вище розташування різних пристроїв, які розмі­щуються на стінці або днищі резервуара і перешкоджають опусканню понтона.

Опори, які виготовлені із замкнутого профілю, повинні мати отвори у нижній частині для забезпечення їх дренажу і зачищення.

  1. Понтон повинен бути розрахований так, щоб у стані на плаву або на опорах він міг безпечно утримувати не менше двох людей (2 кН), які можуть рухатися в будь-якому напрямку, при цьому понтон не повинен руйнуватись, а продукт виступати на поверхню понтона.

  2. Для виключення крутіння понтона можуть використовуватись вертикально натягнуті троси або напрямні труби (5.1.7.5).

  3. Понтони повинні бути обладнані патрубками для встановлення клапанів, які запо­бігають можливості виникнення перевантаження настилу понтона в процесі заповнення або спо­рожнення резервуара. Вентиляційні пристрої повинні забезпечувати циркуляцію повітря і газів із підпонтонного простору при знаходженні понтона на опорах у нижньому робочому стані.

Незалежно від наявності чи відсутності вентиляційних пристроїв швидкість заповнення або спорожнення резервуара повинна бути мінімально можливою для конкретного резервуара.

  1. 3 метою зниження вибухонебезпечної концентрації в газовому надпонтонному прос­торі стаціонарне покриття РВСП необхідно обладнати вентиляційними отворами відповідно до Г.З (додаток Г), а також не менше ніж двома оглядовими люками. Відстань між люками повинна бути не більше ніж 20 м.

  2. Закриті короби, до яких є доступ з верхньої частини понтона, повинні бути обладнані люками з кришками або іншими пристроями для візуального контролювання можливої втрати їх герметичності.

  3. У стінці резервуара повинно бути передбачено не менше одного люка-лазу, розташо­ваного так, щоб через нього можна було попасти на понтон, коли він знаходиться в положенні на опорах.

Понтон повинен бути оснащений монтажним люком, який забезпечує обслуговування і вен­тиляцію підпонтонного простору під час ремонтних і регламентних робіт.

  1. Сходи, площадки і переходи

    1. Сходи повинні відповідати ДСТУ Б В.2.6-52 і таким вимогам цього стандарту:

  • максимальний кут нахилу до горизонтальної поверхні - 50°;

  • мінімальна ширина сходів - 700 мм;

  • мінімальна ширина сходинок - 200 мм;

  • висота сходинок по всій висоті сходів повинна бути однаковою і не перевищувати 250 мм;

  • сходинки повинні мати нахил від 2° до 5° до задньої грані;

  • сходинки повинні виконуватись із перфорованого, гратчастого або рифленого металу та мати висоту бортового елемента не менше ніж 150 мм;

  • поручень сходів повинен з’єднуватись із поручнем переходів і площадок без зміщення;

  • конструкція поручня повинна витримувати горизонтальне навантаження 0,9 кН, яке діє на його верхню частину. Висота поручня огородження повинна бути не менше ніж 1,0 м;

  • конструкція сходів має витримувати зосереджене навантаження 4,5 кН;

  • максимальна відстань між стояками огородження (вдовж поручня) повинна бути 1,0 м. Відстань більше 1,0 м підтверджують розрахунком;

  • кільцеві сходи повинні закріплюватися на стінку резервуара, а нижній марш повинен закін­чуватись на 150-200 мм до вимощення;

  • для сходів заввишки більше ніж 9,0 м необхідно передбачати проміжні площадки, відстань між якими за висотою не повинна перевищувати 6,0 м.

  1. Площадки, переходи та огородження повинні виконуватися з дотриманням таких вимог:

  • огородження повинно відповідати ДСТУ Б В.2.6-49 і встановлюватись по всьому периметру стаціонарного покриття, а також на зовнішній (від центра резервуара) стороні площадок, що розміщуються на покритті;

  • огородження переходів і площадок повинно бути заввишки 1,25 м від рівня настилу;

  • мінімальна ширина площадок і переходів - 700 мм на рівні настилу;

  • максимальна відстань між стояками огородження - 2,5 м;

  • мінімальна висота нижньої бортової смуги огородження - 150 мм;

  • відстань між поручнем, проміжними планками і нижньою бортовою смугою повинна бути не більше 400 мм;

  • конструкція площадок і переходів повинна витримувати зосереджене навантаження 4,5 кН (на площі 100 мм х 100 мм);

  • огородження повинно витримувати навантаження 0,9 кН, яке діє на поручень у будь-якому напрямку і в будь-якому місці.

  1. Анкерні кріплення стінки

    1. Анкерні кріплення стінки резервуара повинні встановлюватись у випадках, коли пере­кидний момент від дії розрахункових вітрових або сейсмічних навантажень перевищує відновний момент.

    2. При сейсмічному впливі параметри і кількість анкерів визначаються розрахунком повного резервуара на міцність і стійкість.

    3. Параметри і кількість анкерних кріплень для утримання від перекидання порожнього резервуара при дії на нього розрахункового вітрового навантаження визначається розрахунком з урахуванням також ваги конструкцій, обладнання і теплоізоляції.

    4. Розрахунок міцності анкерного кріплення треба виконувати, приймаючи коефіцієнт умови роботи:

ус = 1,0- для анкерного елемента;

ус = 0,7 - для опорного столика і вузла сполучення його зі стінкою.

  1. Анкерні кріплення необхідно рівномірно розташовувати по всьому периметру стінки резервуара з кроком < 3,0 м.

При використанні болтів у якості анкерів їх діаметр повинен бути не менше ніж 24 мм.

  1. Резервуар із захисною стінкою

    1. Для безпеки людей і навколишнього середовища в умовах ущільнених виробничих площадок за відсутності обвалувань груп резервуарів, а також при розташуванні резервуарів поблизу морів або річок необхідно установлювати резервуари з захисними стінками.

    2. Внутрішній (робочий) резервуар проектують, виготовляють і монтують відповідно до вимог цього стандарту.

    3. Захисна (зовнішня) стінка призначається для утримання продукту при порушенні цілісності стінки робочого резервуара. Мінімальна відстань між робочим резервуаром і захисною стінкою має бути не менше 1800 мм.

Міцність захисної стінки визначають розрахунком на дію впливу потоку рідини при розгерме­тизації (аварії) робочого резервуара.

  1. При проектуванні резервуара із захисною стінкою треба передбачити конструктивні заходи для запобігання лавиноподібному руйнуванню і повному розкриттю стінки робочого резер­вуара.

  1. Вимоги щодо вибору сталі

    1. Загальні вимоги

      1. Сталь, що використовується для виготовлення конструкцій резервуарів, повинна відпо­відати вимогам діючих стандартів, технічних умов (ТУ), цього стандарту і проектної документації.

      2. Згідно з вимогами до матеріалів елементи конструкцій поділяються на групи А і Б (підгрупи Б1 та Б2) - основні конструкції і група В - допоміжні конструкції:

група А - стінка, листи окрайки днища, які приварюються до стінки, обичайки люків і патрубків у стінці та фланці до них, підсилюючі накладки, опорні кільця стаціонарних покриттів, кільця жорсткості, підкладні пластини на стінці для кріплення конструктивних елементів;

підгрупа Б.] - каркаси покриття і безкаркасні покриття;

підгрупа Б2 - центральна частина днища, плаваючі покриття і понтон, анкерні кріплення, настил каркасних покриттів, обичайки патрубків і люків на покритті, кришки люків;

група В - сходи, площадки, переходи, огородження.

  1. Для конструкцій групи А повинна використовуватись тільки спокійна (повністю розкис­лена) сталь, а для конструкцій групи Б - спокійна або напівспокійна сталь.

Для конструкцій групи В з урахуванням температурних умов експлуатації дозволяється застосування киплячої сталі.

  1. Вибір марок сталі для основних елементів конструкцій груп А і Б повинен здійснюватись з урахуванням гарантованої мінімальної границі текучості, товщини прокату і холодостійкості (ударної в’язкості). Товщина листового прокату не повинна бути більше ніж 40 мм. Рекомендовані марки сталі наведено в таблиці 7.

Таблиця 7

Міні­мальна гаранто­вана границя текучості, МПа

Згідно з ГОСТ 27772 Прокат для будівельних сталевих конструкцій

Згідно з іншими стандартами і технічними умовами

Найме­нування сталі

Товщина листів, мм

Додаткові вимоги

Марка сталі

Норма­тивний документ

Товщина листів, мм, і гарантовані характе­ристики

Додаткові вимоги

245

С 245

Від 4 включно

(1)

СтЗпс5

СтЗГпс5

ГОСТ 14637

Від 4 до 20 включно

(1.2)

С<0,22 %;

S<0,04 %;

Р<0,03 %;

C[2S5

СтЗпс5

(2)

С<0,22 %;

S<0,04 %;

Р<0,03 %;

265-345

С 345-3

С 345-4

Від 4 до 40 включно

S<0,035 %;

Р<0,030 %;

09Г2С-12

09Г2С-13

09Г2С-14

ГОСТ 19281

Від 4 до 40 включно

(2) S<0,035 %; Р<0,03 %;