---

Крім концентрації кисню, необхідно також контролювати концентрацію СО₂ і, за необхідності, концентрацію газової вогнегасної речовини. Продукти горіння не повинні впливати на точність вимірювальних приладів.

C.6.1.1.2.3 Тиск перед насадками

Необхідно реєструвати тиск перед насадками протягом випускання вогнегасної ре­човини з системи.

C.6.1.1.2.4 Температура в модельній споруді

Датчики температури повинні бути встановлені на висоті 100 мм і 0,9 Н (H - висота модельної споруди) над об'єктом випробувань по центру модельної споруди, а третій дат­чик - на висоті, яка дорівнює верхньому краю об’єкта випробувань і на відстані від 0,6 м до 1 м від об‘єкта випробувань по горизонталі (див. рисунки C.4 і C.5). Рекомендується вико­ристовувати термопари типу K (Ni-CrNi), діаметром 1 мм.

Процес гасіння рекомендується спостерігати за допомогою кинокамери інфрачерво­ного діапазону .

C.6.1.1.2.5 Температура біля насадка

Для зріджених газових вогнегасних речовин додатково повинна реєструватися тем­пература в зоні на відстані 10 мм - 30 мм перед насадком усередині струменя, що виходить з нього.

Розміри в мм

Позначення

1 - Точка вимірювання; 2 - Об'єкт випробувань

Рисунок C.4 - Розташування апаратури для проведення випробувань за максимальної висоти розташування насадка (вигляд зверху)

C.6.1.2 Вимоги до модельного вогнища

C.6.1.2.1 Горюча речовина для запалювання дерев'яного зрубу

Запалювання дерев'яних брусків зрубу здійснюється спалюванням гептану товарного сорту (згідно з C.5.2.2) на шарі води в кількості 12,5 л у квадратному металевому декові пло­щею 0,25 м² і висотою не менш ніж 100 мм, з товщиною стінки 6 мм (згідно з C.6.2.2.2).

C.6.1.2.2 Конфігурація і розташування штабеля

С.6.1.2.2.1 Дерев'яний зруб повинен складатися з чотирьох шарів, в кожному по шість брусків з сухої ялини або піхти перетином 40 мм х 40 мм і довжиною 450 мм, воло­гість яких становить від 9 % до 13 %.

НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДХІЛЕННЯ

Допускається застосування звичайної сосни не нижче 3 сорту згідно з ГОСТ 9685 або екві­валентної їй деревини.

Розміри в мм

Позначення

1 - Об'єкт випробування

Точки вимірювання:

M1 - Реєстрація концентрації O2.

M2 - Реєстрація концентрації O ₂ і температури.

M3 - Реєстрація концентрації O 2.

M4 - Реєстрація температури.

M5 - Реєстрація температури

Рисунок C.5 - Розташування апаратури для проведення випробувань за максимальної висоти розташування насадка (вигляд збоку)

Шари дерев‘яних брусків розташовують під прямим кутом одне до одного. Окремі бруски розташовують рівномірно в кожному шарі, щоб вони утворили квадрат зі стороною, що дорівнює зазначеній довжині брусків. Бруски скріплюють скобами або цвяхами для створення зовнішніх граней штабеля.

С.6.1.2.2.2 Зруб з дерев‘яного брусу повинен бути підпалений поза приміщенням на стенді, що підтримує зруб на висоті 300 мм вище дека з горючою речовиною для підпалю­вання.

Після закінчення періоду вільного горіння зруб повинен бути переміщений у моде­льну споруду і розташований у її центрі на висоті 600 мм від рівня підлоги.

С.6.1.3 Процедура випробувань

С.6.1.3.1 Порядок проведення випробувань

С.6.1.3.1.1 Перед початком випробувань необхідно проаналізувати склад газової во- гнегасної речовини.

C.6.1.3.1.2 Зруб з дерев'яного брусу розташовують таким чином, щоб його нижній край був приблизно на 300 мм вище дека в центрі випробувального стенду, сконструйова­ного так, щоб забезпечувався вільний доступ повітря до нижнього краю штабеля. Вільне горіння повинне відбуватися поза спорудою, за можливості в достатньо великому приміщенні (не менше ніж у п‘ять разів більшого об‘єму, ніж об’єм модельної споруди). У всякому разі, на процес вільного горіння не повинні впливати погодні умови, такі як: дощ, вітер, сонце і т.п. Максимальна швидкість вітру поблизу вогнища повинна становити 3 м/с. За необхідності, можна використовувати відповідні засоби захисту проти вітру і т.п. Фіксують погодні умови, включаючи місце вільного горіння зрубу, температуру повітря, вологість і швидкість вітру.

C.6.1.3.1.3 Гептан підпалюють і зруб з дерев'яного брусу вільно горить. 1,5 л гептану за­безпечують тривалість горіння приблизно 3 хв. Після того, як гептан вигорить, зруб з дерев'я­ного брусу повинен вільно горіти ще протягом 3 хв. Таким чином, тривалість вільного горіння зрубу поза приміщенням для випробувань буде становити 6 хв (⁺¹⁰0 с).

C.6.1.3.1.4 Перед самим закінченням періоду вільного горіння зруб з дерев‘яного брусу переміщують до модельної споруди і встановлюють на стенді таким чином, щоб нижній край штабелю був на висоті 600 мм від рівня підлоги. Герметизують модельну споруду та приводять в дію систему пожежогасіння. Час, необхідний для того щоб помістити зруб у модельній спо­руді і привести в дію систему пожежогасіння, не повинен перевищувати 15 с.

C.6.1.3.1.5 Під час приведення в дію системи вміст кисню всередині споруди не по­винен бути більш ніж на 0,5 % нижчим за нормальну концентрацію кисню в атмосфері. Протягом випробувань концентрація кисню не повинна змінюватися більш ніж на 1,5 % внаслідок виділення продуктів згоряння. Ця зміна повинна визначаться порівнянням кон­центрації кисню, розрахованої з концентрації вогнегасної речовини, з виміряною концент­рацією кисню.

C.6.1.3.1.6 Після закінчення випускання вогнегасної речовини з системи модельна споруда повинна залишатися герметичною протягом 10 хв. Після закінчення 10- хвилинного періоду витримки зруб з дерев‘яного брусу видаляють з модельної споруди і оглядають на предмет наявності достатнього залишку горючого матеріалу для стйкого го­ріння та ознак повторного загоряння. Необхідно зареєструвати такі дані:

1. наявність і розташування вуглин, що горять;

2. наявність повторних загорянь вуглин, які жевріють, або всього штабеля;

3. маса штабеля після випробування.

4. 6.1.3.1.7 За необхідності, слід відкоригувати концентрацію вогнегасної речовини і по­вторювати програму випробувань доки не буде досягнуто трьох послідовних успішних гасінь.

5. 6.1.3.2 Реєстрація результатів

Після заданого періоду вільного горіння фіксують такі дані для кожного випробу­вання:

1. розрахункова тривалість випускання вогнегасної речовини, тобто проміжок часу, необхідний для досягнення 95 % від концентрації вогнегасної речовини, визначеної в ре­зультаті лабораторних досліджень, в секундах;

2. тривалість ефективного випускання: для зріджених газових вогнегасних речовин - загальна тривалість виходу передрідинної фази і двофазного потоку; для незріджених газо­вих вогнегасних речовин - проміжок часу від моменту відкривання клапана резервуара до моменту закінчення випускання;

3. проміжок часу, необхідний для локалізації вогню або досягнення гасіння, в секун­дах;

4. загальна маса вогнегасної речовини, поданої в модельну споруду;

5. період витримки (проміжок часу від закінчення випускання вогнегасної речовини з системи до моменту відкривання приміщення);

6. температурний розподіл у зрубі з дерев'яного брусу. Для цього більш доцільно ви­користати кинокамеру інфрачервоного діапазону .

C.6.1.3.3 Визначення проектної концентрації вогнегасної речовини

Лабораторна вогнегасна концентрація вогнегасної речовини - це концентрація, за якої досягається задовільне гасіння вогню під час трьох послідовних випробувань. Проект­на концентрація - це лабораторна концентрація, помножена на відповідний “коефіцієнт безпеки”.

C.6.2 Випробування із застосуванням дека з гептаном

C.6.2.1 Випробувальне обладнання

C.6.2.1.1 Конструкція

Конструкція модельної споруди повинна відповідати C.6.1.1.1.

C.6.2.1.2 Вимірювальна апаратура

Вимірювальна апаратура у модельній споруді повинна відповідати C.6.1.1.2.

C.6.2.2 Вимоги до горючої речовини

C.6.2.2.1 Гептан

Гептан повинен відповідати вимогам C.5.2.2.

C.6.2.2.2 Конструкція і розташування модельного вогнища

Модельне вогнище - квадратне металеве деко площею основи 0,25 м² і висотою не менше ніж 200 мм з товщиною стінки 6 мм. Товщина шару гептану в декові повинна стано­вити 50 мм, тобто 12,5 л. Рівень гептану в декові повинен бути на 50 мм нижчим від верх­нього краю дека. Металеве деко повинне бути розташоване в центрі модельної споруди так, щоб його нижній край був на 600 мм вище рівня її підлоги.

C.6.2.3 Процедура випробувань

C.6.2.3.1 Процес випробувань

Перед початком випробувань необхідно проаналізувати склад газової вогнегасної речовини.

Заповнені гептаном випробувальні пальники запалюють. Тривалість вільного горін­ня - 30 с за відкритого положення вищезгаданих отворів, що відкриваються. Через 30 с слід закрити всі отвори і ручним способом привести в дію систему пожежогасіння. Під час при­ведення в дію системи вміст кисню всередині споруди не повинен бути більш ніж на 0,5 % нижчим за нормальну концентрацію кисню в атмосфері. Протягом випробувань концент­рація кисню не повинна змінюватися більш ніж на 1,5 % внаслідок виділення продуктів згоряння. Ця зміна повинна визначаться порівнянням концентрації кисню, розрахованої з концентрації вогнегасної речовини, з виміряною концентрацією кисню.

C.6.2.3.2 Реєстрація результатів

Результати повинні реєструватися відповідно до C.6.1.3.2, за винятком пунктів e) і f).

C.6.2.4 Визначення проектної концентрації вогнегасної речовини

Проектну концентрацію вогнегасної речовини визначають згідно з C.6.1.3.3.

C.6.3 Випробування із застосуванням пальників з гептаном

C.6.3.1 Випробувальне обладнання

C.6.3.1.1 Конструкція

Конструкція модельної споруди повинна відповідати вимогам C.6.1.1.1.

C.6.3.1.2 Вимірювальна апаратура

Вимірювальна апаратура у модельній споруді повинна відповідати вимогам C.6.1.1.2.

C.6.3.2 Вимоги до горючої речовини

C.6.3.2.1 Гептан

Гептан повинен бути тоарного сорту відповідно до C.5.2.2.

C.6.3.2.2 Конструкція і розташування модельних вогнищ

Пальникі повинні відповідати C.5.2.1. Вимоги до заповнення пальників і їх розташу­вання у модельній споруді - згідно з C.5.2.3.

C.6.3.3 Процедура випробувань

C.6.3.3.1 Процес випробувань

Перед початком випробувань необхідно проаналізувати склад газової вогнегасної речовини.

Заповнені гептаном випробувальні пальники запалюють. Тривалість вільного горін­ня - 30 с за відкритого положення вищезгаданих отворів, що відкриваються. Через 30 с слід закрити всі отвори і ручним способом привести в дію систему пожежогасіння. Під час при­ведення в дію системи вміст кисню всередині споруди не повинен бути більш ніж на 0,5 % нижчим за нормальну концентрацію кисню в атмосфері. Протягом випробувань концент­рація кисню не повинна змінюватися більш ніж на 1,5 % внаслідок виділення продуктів згоряння. Ця зміна повинна визначаться порівнянням концентрації кисню, розрахованої з концентрації вогнегасної речовини, з виміряною концентрацією кисню.

C.6.3.3.2 Реєстрація результатів

Результати повинні реєструватися відповідно до C.6.1.3.2, за винятком пунктів e) і f).

C.6.3.4 Вимоги до випробувань

Лабораторна вогнегасна концентрація вогнегасної речовини - це концентрація, за якої до­сягається задовільне гасіння вогню під час трьох послідовних випробувань. Проектна концентра­ція - це лабораторна концентрація, помножена на відповідний “коефіцієнт безпеки”.

Додаток D

(Обов’язковий)

Метод визначення флегматизувальної концентрації пари
вогнегасної речовини

D.1 Область застосування

У цьому додатку наводиться метод для визначення флегматизувальної або інгібіру- вальною концентрації вогнегасної речовини, оснований на аналізі діаграм займистості пот­рійних систем (горюча речовина, вогнегасна речовина, повітря).

НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДХІЛЕННЯ

Флегматизувальна концентрація пари вогнегасної речовини (inerting concentration of a fire-extinguishing vapour)

Згідно з ДСТУ 3958 - мінімальна флегматизувальна концентрація для газових су­мішей горючої речовини та окисника

D.1a) Альтернативний метод визначення флегматизувальної концентрації для газо­вих сумішей горючої речовини та окисника - згідно з ДСТУ 3958.

D.2 Принцип проведення випробувань

Суміш горючої речовини, вогнегасної речовини і повітря за тиску 1 атм (1 бар або 14,7 фунтів на квадратний дюйм) підпалюється за допомогою електричного розряду і вимі­рюється величина зростання тиску.

D.3 Вимірювальна апаратура

D.3.1 Випробувальна камера сферичної форми місткістю 7,90 л ± 0,25 л з отворами для подавання і випускання газів, термопарою і перетворювачем тиску, як наведено на ри­сунку D.1.

D.3.2 Пристрій для підпалювання з номінальним опором 1 Ом, який включає чотири графітові стрижні (графіт олівцевий марки “H”), скріплені двома дротяними хомутами з обох кінців, при цьому проміжок між хомутами становить приблизно 3 мм.

D.3.3 Два конденсатори по 525 мкФ, 450 В, включені послідовно з пристроєм для пі­дпалювання.