Основні характеристики термоусадкових муфт наведені у таблиці 9.
Таблиця 9 - Основні характеристики термоусадкових муфт
|
Назва показника |
Значення |
|
Зовнішній вигляд |
Муфта не повинна мати тріщин, складок, розривів, сторонніх включень, гранул |
|
Товщина загальна, мм |
2,0-3,0 |
|
Товщина основи, мм |
0,9- 1,3 |
|
Товщина адгезива, мм |
1,1 - 1,7 |
|
Ширина, мм |
350 - 500 |
|
Міцність на розрив за температури (20 ±2) °С і швидкості розтягування 50 мм/хв, МПа, (Н/мм2), не менше |
12,0 (12,0) |
|
Відносне подовження за розриву, %, не менше |
250 |
|
Ступінь повної усадки в поздовжньому напрямку (за температури від 70 °С до 90 °С), %, не менше |
ЗО |
|
Зміна розмірів у поперечному напрямку (за температури від 70 °С до 90 °С), %, не більше |
10 |
|
Товщина покриву після повної усадки, мм, не менше |
2,0-3,0 залежно від діаметра труби згідно з ДОТУ 4219 |
|
Адгезія методом відшаровування до сталі, Н/мм, не менше |
3,5 |
|
Діелектрична суцільність, кВ на мм товщини покриву, не менше |
5,0 |
|
Ударна міцність покриву, Дж, не менше |
15,0 |
|
Перехідний електричний опір початковий, Ом м2, не менше |
1-Ю10 |
Ізолювання зварних стиків термоусадковими муфтами
Основні операції технології ізолювання зварних стиків труб термоусадковими муфтами:
механічне очищення поверхні, яку ізолюють, після зварювання та контролювання стику;
нанесення ґрунтувального шару (за потреби);
видалення пакувального матеріалу та насування муфти на стик з напусткою на заводський покрив не менше ніж на 75 мм;
центрування та термоусадка муфти з притисканням (накочуванням) її до поверхні, яку захищають;
контролювання якості покриву на зварному стику.
У випадку застосування рознімних муфт (манжет) їхню установку на зварних стиках проводять безпосередньо після очищення та підігрівання поверхні, що ізолюється.Після очищення стик підігрівають газовими нагрівачами стиків або ручними пальниками (колір полум’я синій); температура підігріву регламентується технічними умовами на муфту та контролюється контактним пірометром.
Вивільнену від упаковки муфту насувають на нагрітий стик; центрують рознімним центратором або клинами, висота яких повинна бути не менше половини різниці між діаметрами муфти і трубопроводу, який ізолюється.
Усаджування муфти починають з її середини, нагріваючи муфту полум’ям газового пальника (колір полум’я жовтий) або рознімними газовими кільцевими підігрівачами.
Нагрівання ведуть із двох діаметрально протилежно розташованих сторін трубопроводу. Довжина факела некіптявого полум’я пальників повинна бути не менше ніж 300 мм, ширина не більше ніж 100 мм.
Полум’я пальника повинне рівномірно підігрівати спочатку середню частину муфти. Для цього пальник потрібно тримати на відстані не ближче 150 мм від муфти і, не зупиняючись на одному місці, переміщати його зворотно-поступальними рухами по периметру муфти доти, доки вона не притиснеться своєю серединою до поверхні зварного стику. На трубах діаметром 1020 мм і більше для усадки муфт доцільно застосовувати одночасно чотири ручних пальники або кільцевий рознімний нагрівач.
Після усадки середньої частини муфти процес потрібно продовжувати від середини до країв.
Якщо на муфті почнуть утворюватися гофри, потрібно припинити нагрівання цих місць і перейти до нагрівання рівних сусідніх ділянок.
Для прискорення вирівнювання поверхні муфт треба застосовувати накочувальні ролики із фторопласту.
Правильна усадка муфти повинна забезпечувати рівномірне та щільне обтиснення поверхні зварного з’єднання; з-під напустки муфти на заводський покрив повинен виступити клей.
Ізолювання зварних стиків термоусадковими стрічками
Технологія нанесення термоусадкових стрічок у трасових умовах
Технологія нанесення термоусадкових стрічок у трасових умовах складається з таких послідових операцій:
формування манжети із стрічки;
попереднє підігрівання та сушіння стику (за потреби);
очищення зварного стику щітками або піскоструминним апаратом (згідно з розділом 6);
нагрівання зварного стику;
нанесення ґрунтівки (за потреби);
нагрівання та усадка манжети.
Формування манжети
Термоусадкову стрічку, яку використовують для ізолювання зварного стику труб, вирізають так, щоб її напустка на заводський ізоляційний покрив становила не менше ніж 75 мм, а довжина відповідала довжині окружності трубопроводу плюс 20 % від цієї довжини на термоусадку матеріалу, плюс 100 мм на напустку при формуванні манжети.
Формування зі стрічки кільцевої манжети проводять безпосередньо на трубопроводі поруч із стиком. При цьому приготовану стрічку по кільцю вигинають навколо зварного стику трубопроводу. Величина напустки стрічки повинна становити не менше ніж 100 мм. Під манжету в місці напустки стрічки підставляється прокладка з термостійкого матеріалу (фторопласту). Після цього за допомогою ручного газового пальника прогрівають адгезійний підшар стрічки в місці напустки до утворення розплаву, а потім вручну із застосуванням накочувального валика виконують ущільнення місця напустки стрічки. Під час охолодження розплаву відбувається склеювання стрічки та формування кільцевої манжети.
Підготовлену манжету залишають поруч із зоною зварного стику трубопроводу доти, поки не прогріють стик до потрібної температури.
Нагрівання зварного стику
Нагрівання зварного стику до потрібної температури згідно з чинними НД проводять ручними газовими пальниками різних конструкцій. Газовий пальник повинен забезпечувати одержання факела некіптявого полум’я (колір полум’я синій) довжиною не менше ніж 300 мм і шириною не більше ніж 100 мм. Температуру нагрівання стику в різних точках контролюють термометром (пірометром) або пробним контактом смуги стрічки, яка прикладається до поверхні розігрітого стику шаром, що підклеює. Якщо шар стрічки, що підклеює, при контакті з металом труби швидко плавиться та прилипає до сталевої поверхні, температура стику достатня для формування покриву з термоусадкової стрічки.
Краї манжети, що прилягають до стику покриву труби, також повинні бути нагрітими м’яким полум’ям пальника від 90 °С до 100 °С, поліетилен повинен злегка розм’якшитись.
Нанесення та усадка манжети
Після нагрівання ділянки, що ізолюється, до потрібної температури термоусадкову манжету установлюють на місце зварного стику. Величина напустки манжети на заводський покрив труб повинна становити не менше ніж 75 мм по обидва боки зварного стику.
Процес термоусадки манжети починається з її фіксування на зварному стику. Це досягається рівномірним прогріванням центральної частини манжети (починаючи з низу труби) по всьому периметру, у разі чого манжета дає усадку та фіксується на трубі.
Для забезпечення рівномірності усадки матеріалу та запобігання зварювання манжети до верхньої твірної трубопроводу на самому початку процесу усадки між манжетою та трубою по обидва боки манжети встановлюють еластичні спеціальні кільцеві прокладки товщиною від 10 мм до 15 мм (можуть бути виготовлені з відрізків кабелю тощо).
Після закріплення манжети на ділянці трубопроводу, яка ізолюється, прокладки виймають і проводять прогрівання і усадку всієї манжети.
Процес усадки проводять від центра манжети до крайок. При цьому для забезпечення максимального адгезійного контакту між манжетою та ділянкою трубопроводу, яка ізолюється, не можна допускати утворювання під покривом повітряних пухирів, складок.
Ущільнення, вирівнювання покриву може проводитися вручну (за допомогою рукавиці) або накочувального еластичного валика тощо.
10.2.3.2 Технологія нанесення термоусадкових стрічок на зварні стики в базових умовах
Термоусадкові полімерні стрічки наносять на зварні стики дво- або тритрубних секцій в умовах трубозварювальних баз на механізованій лінії ізолювання після контролювання якості очищення.
Термоусадкові полімерні стрічки наносять на попередньо підігріту поверхню стику послідовним намотуванням з одночасним накоченням.
Кінець стрічки треба перекривати на 300 мм, розташовуючи його не нижче осі трубопроводу в напрямку зверху вниз.
Технологія базового захисту стиків термоусадковими стрічками включає наступні операції:
секція з труб з накопичувана подається на механізовану ділянку з виготовлення секцій трубопроводу та встановлюється в робоче положення;
кабіна з очисним і намотувальним пристроями разом із внутрішнім газовим підігрівачем подається в зону стику:
виконують очищення стику від продуктів корозії та бруду;
виконують контролювання якості очищення стику;
здійснюють прогрівання стику за допомогою нагрівана до температури:
сталевої поверхні згідно з відповідними чинними НД на стрічку;
поліетиленового покриву (заводського покриву) згідно з чинними НД;
виконують утворення захисного покриву на стику послідовним нанесенням двох шарів стрічки з одночасним її накоченням. Попередньо регулюється притиснення пружних роликів на накочу- вальному пристрої і положення гальма на шпулі так, щоб зсув стрічки не перевищував 10 мм;
після закінчення роботи з нанесення захисних шарів першого стику пристрій переміщується на другий стик і всі операції повторюються.
Вимоги до сформованого покриву повинні бути забезпечені:
однаковою шириною напустки на заводський покрив;
копіюванням рельєфу поверхні, яку ізолюють, відсутністю гофрів, протяжних і локальних повітряних включень;
відсутністю проколів, задирів, інших наскрізних дефектів;
відсутністю зазору між кінцями стрічки в одному шарі; кінці стрічки повинні бути нанесені з напусткою не менше ніж 100 мм;
товщиною сформованого покриву залежно від діаметра труби, яка повинна відповідати вимогам ДСТУ 4219 (таблиця 4, конструкція 5);
адгезією сформованого покриву, яка повинна відповідати ДСТУ 4219.
Після завершення усадки муфти чи термоусадкової стрічки напустка на заводський покрив повинна бути не менше ніж 75 мм.
Опускання та укладання трубопроводу в траншею, а також його засипання дозволяється проводити за температури захисного покриву стику не вище ніж 60 °С.
3 Ізолювання зварних стиків стрічково-мастиковими покривами (холодного нанесення)
1 На підготовлений для захисту зварний стик валиком або пензлем наносять ґрунтівку.
2 Захисні стрічки наносять з перекриттям заводського покриву не менше ніж на 75 мм по всьому периметру труби. Для закріплення полотнища стрічки за температур нижчих ніж 10 °С дозволяється обережно підігрівати гарячим повітрям або м’яким полум’ям газового пальника на відстань від 150 мм до 200 мм від краю стрічки. Перекриття на кінцях стрічок повинні становити не менше ніж 100 мм.
Закріплений кінець стрічки додатково прикочують масивним валиком.
4 Ізолювання зварних стиків комбінованими покривами на основі мастики і полімерної стрічки
1 Бітумно-полімерний покрив наносять на суху, незабруднену поверхню трубопроводу, яку попередньо оброблено ґрунтівкою.
2 Бітумно-полімерний покрив на зварні стики наносять у такий спосіб: гарячу мастику з лійки наливають на верх трубопроводу та одночасно розтирають її рушником знизу. Кожний наступний шар бітумно-полімерного покриву наносять на цілком застиглий попередній шар.
3 Обгортання рулонними матеріалами (армувальними та ізоляційними) проводять по гарячому шару мастики відразу після її нанесення, чим досягається достатньо міцне з’єднання обгорткових (рулонних) матеріалів з мастикою в покриві.
4 Обгортання рулонними матеріалами зварних стиків по шару мастики виконується з напусткою країв не менше ніж ЗО мм, напустка кінців стрічок одна на одну має бути не менше ніж 100 мм.
5 Обгортку наносять без зморщок, складок із забезпеченням по всій поверхні стику нормованого значення адгезії до покриву.
5 Рекомендації щодо матеріалів для ізолювання відводів, кутів поворотів, місць врізань, заглушок, місць приварювання шин для контактного пристрою для трубопроводів з різними видами покривів наведені в додатку Ж.
НАНЕСЕННЯ МЕТАЛЕВИХ ПОКРИВІВ У БАЗОВИХ І ТРАСОВИХ УМОВАХ
Загальні вимоги
Високої ефективності та довговічності захисту досягають при застосуванні цинкових або алюмінієвих покривів товщиною не менше ніж 0,25 мм, що наносять газотермічним методом у два шари. Поверх двох шарів металевого алюмінієвого покриву для перекриття поруватості наносять один шар просочувального матеріалу. Як просочувальний матеріал рекомендується застосовувати органосилікатні фарби типу ОС-51-03 згідно з чинною нормативно-технічною документацією з затверджувачем в один шар. Допускається для просочувального шару використовувати такі лакофарбові матеріали: епоксидну емаль або кремнійорганічну композицію будь-якого типу.
