Таблиця 7

Група шумності

Типи літаків

Величина поправки AL гр, дБА

Величина коефіцієнта Кзл

Величина коефіцієнта Кпос

І

Реактивні

+5

2,2

1,7

Гвинтові

1,1

1,1

II

Реактивні

0

1,0

0,75

Гвинтові

0,5

0,5

III

Реактивні

-5

0,45

0,35

Гвинтові

0,23

0,23

IV

Реактивні

-10

0,2

0,15

Гвинтові

0,1

0,1

V

Реактивні

-15

0,1

0,07

Гвинтові

0,05

0,05



При одночасній експлуатації декількох ЗПС максимальний рівень звуку в розрахунковій точці LA макс, дБА, треба визначати шляхом енергетичного підсумовування максимальних рівнів звуку при найбільш несприятливому (з точки зору шумового забруднення навколишньогоДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013

середовища) режимі експлуатації аеродрому. Підсумовування виконується

згідно з формулою (12) при найбільш імовірному режимі експлуатації ЗПС.


Віддалення від почату розбігу чи посадочного торця ЗПС. км


Бокове віддалення від проекції траєкторії, км

а)


а - під траєкторією зльоту та посадки; б - при віддаленні від проекції траєкторії; в - при польоті у режимі очіку­вання

Рисунок 1 - Максимальні рівні звуку на місцевості для літаків II групи шумності

  1. Шумові характеристики локальних джерел шуму

    1. Шумовими характеристиками локальних джерел шуму на території мікрорайонів, кварталів та груп житлових будинків є еквівалентні LAекв та максимальні LA макс рівні звуку в дБА на відстані 7,5 м від меж джерел шуму. Величину LA екв визначають за формулою:

^-Декв = ^-Деквц +^'9^сум 27 , (17)

де Laекв ц - еквівалентний рівень звуку, дБА, за повний цикл характерного впливу джерел шуму; приймається відповідно до таблиці 8;

fcyM “ сумарна тривалість характерного впливу джерела шуму у хвилинах за період восьмигодинного найбільш шумного денного часу доби,

  1. Розрахунковий максимальний рівень звуку LA макс визначають відповідно до таблиці 8.

Таблиця 8

Джерело шуму

Еквівалентний рівень звуку La екв ц, дБА

Максимальний рівень звуку La макс, дБА

Майданчики для неорганізованих дитячих ігор

71

86

Відкриті рекреаційні майданчики шкіл та

64

77

інших навчальних закладів

Майданчики дошкільних установ для організованих дитячих ігор

68

74

Відкритий плескальний басейн

62

73

Майданчики для неорганізованих спортивних ігор

70

78

Цільові майданчики для спортивних ігор: - футбол

76

85

- волейбол

68

78

- баскетбол

65

73

- теніс

64

71

- хокей

65

74

- городки

69

80

Майданчики для настільних ігор:



- теніс

60

71

- доміно

65

76

Господарські майданчики: - для вибивання килимів

80

89

- для збирання сміття

83

91

Проїзди одиночних автомобілів усередині груп житлових будинків:



- легкових

57

63

- вантажних

67

77

Майданчики для розвантаження товарів і



навантаження тари в магазинах: - промислові товари, книжкові

60

71

- меблеві

67

76

- булочно-кондитерські, бакалія

60

74

- м'ясні

72

80

- молочні

68

82

- овочі-фрукти

62

74

- вина-соки-води

72

89

Відкриті майданчики кафе та ресторанів

65

80

Відкриті майданчики дискотек

95

105

ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013

  1. Шумові характеристики трансформаторів відкритих понижувальних підстанцій

    1. Шумовими характеристиками трансформаторів відкритих понижувальних підстанцій є коригований рівень звукової потужності LWA, дБА, який визначають відповідно до таблиці 9 в залежності від типової потужності трансформаторів у МВА. У цій же таблиці наводяться орієнтовні величини еквівалентних рівнів звуку LA екв, дБА, на відстані 7,5 м від трансформаторів. При розрахунках максимальних рівнів звуку від трансформаторів відкритих понижувальних підстанцій допускається приймати LA макс = LA екв.

Таблиця 9

Типова потужність трансформатора, МВА

10

20

30

40

60

90

100

Коригований рівень звукової потужності

Lwa, дБА

96

98

100

102

104

106

108

Еквівалентні рівні звуку LA екв, дБА

70

74

75

76

77

77

78

Примітка. Дані таблиці не поширюються на трансформатори з виносною системою охолодження



    1. Якщо на підстанції встановлено кілька трансформаторів однакових або різних типів, то необхідно враховувати шумові характеристики кожного з них згідно з формулою (12).

  1. ВИЗНАЧЕННЯ РІВНІВ ЗВУКУ В РОЗРАХУНКОВИХ ТОЧКАХ

    1. Розрахункові точки на територіях з нормованими рівнями шуму приймають на найближчій до джерела шуму межі території на висоті 1,5 м від її рівня. Якщо територія частково знаходиться в зоні звукової тіні будівель (або будь-яких інших екрануючих споруд), а частково в зоні опромінення прямим звуком, то розрахункові точки вибираються на ділянці, що знаходиться поза зоною звукової тіні.

Розрахункові точки на територіях, що безпосередньо прилягають до будівель, треба приймати на відстані 2 м від зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку, що захищається від шуму, на рівні середини вікон першого поверху. При висоті будівель менше 12 м необхідно додатковоДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 приймати розрахункові точки на рівні середини вікон верхнього поверху на відстані 2 м від зовнішніх огороджувальних конструкцій. Якщо будівлі мають висоту більшу ніж 12 м, то, крім вищевказаних, розрахункові точки додатково приймаються на рівні середини вікон середнього поверху на відстані 2 м від зовнішніх огороджувальних конструкцій. Кількість розрахункових точок та їхнє розташування мають бути достатніми для визначення місць перевищення допустимих рівнів звуку на об'єкті шумозахисту. Розрахункові точки в приміщеннях житлових будинків і громадських будівель приймаються згідно з ГОСТ 23337. Оцінка, прогнозування та аналіз шумового режиму обстежуваних об'єктів проводяться на основі розрахунку і візуалізації їхніх звукових полів. У додатку Б наводиться приклад комп'ютерної програми з розрахунку і візуалізації акустичного режиму забудови і прилеглої до неї території.

  1. Рівні звуку LA тер у дБА в розрахункових точках на території житлової забудови вимірюються згідно з ГОСТ 23337 або визначаються розрахунком і подальшим енергетичним підсумовуванням відповідних рівнів звуку LA тері, дБА, від окремих джерел шуму, що формують звукове поле. Енергетичне підсумовування виконують згідно з формулою (12). Рівні звуку в розрахункових точках від окремих джерел шуму визначають згідно з 7.5.

При розрахунках еквівалентних рівнів звуку від транспортних потоків як джерело шуму необхідно розглядати кожен окремий відрізок проїзної частини магістральної вулиці, рейкової колії, водного шляху на річкових або морських акваторіях, коридору руху повітряних суден тощо, які визначають у результаті розбивки території забудови на окремі ділянки, які відрізняються за умовами утворення або поширення шуму. Розбивку території виконують на генплані або його фрагменті, як правило, у масштабі М 1:500, 1:2000. На схему наносять джерела шуму, об'єкти шумозахисту, а також інші об'ємно-планувальні елементи - будівлі, споруди, елементи рельєфу місцевості, інженерної підготовки та інженерного благоустрою території тощо, конфігурація та місце розташування яких впливає на характер виникнення шуму і його поширення від джерел до об'єктів захисту

.Аналогічну розрахункову схему треба складати для локальних джерел шуму усередині груп житлових будинків, а також при дії на території кількох джерел шуму різних видів.

  1. У розрахункових точках необхідно визначати еквівалентні рівні звуку La екв тер, дБА, (у цьому випадку у формулі (18) La тер і = La екв тер і) і максимальні рівні звуку LA макс тер, дБА, (у цьому випадку у формулі (18) LAmepi = LA макс тері). Для об'єктів, у яких норми шуму встановлено окремо для денного та нічного часу доби, треба визначати ці величини як для дня, так і для ночі.

  2. Рівень звуку в розрахунковій точці на території житлової забудови LAтері, дБА, від окремого джерела шуму (крім авіаційного) визначають за формулою:

1-А тер/ ~ 1-а ~ відст ~ пов ~ пок “ ^-А екр ~ зел ~ ^І~А обм + А^-Двідб • 0®)

де І_А - відповідна шумова характеристика джерела шуму у дБА, визначена згідно з розділом 6 (при розрахунку еквівалентного рівня звуку І_А= LAекв, при розрахунку максимального рівня звуку І_А= І_Амакс);

А/.Двідст- поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку в залежності від відстані г, м, між джерелом шуму і розрахунковою точкою; визначається згідно з 7.7;

А/_д пов ~ поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку внаслідок затухання звуку в повітрі; визначається згідно з 7.8; •

А/_д пок - поправка у дБА, що враховує вплив на рівень звуку в розрахунковій точці типу покриття території; визначається згідно з 7.9;

Д/_д екр - поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку екранами на шляху поширення шуму; визначається згідно з розділом 9;

Д/-дзел ” поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку смугами зелених насаджень; визначається згідно з розділом 10;

Дї-добм- поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку внаслідок обмеження кута видимості джерела шуму з розрахункової точки; визначається згідно з 7.10;

А/.двідб_ поправка у дБА, що враховує підвищення рівня звуку в розрахунковій точці внаслідок накладання звуку, відбитого від огороджувальних конструкцій будівель; визначається згідно з 7.11.

  1. Величину поправки Д/_д відст, дБА, визначають в залежності від геометричних розмірів дже­рела шуму, зображеного у вигляді прямокутника довжиною А, м, і шириною В, м, за формулою:

пг (2г + А + В) +АВ

' &L А відст = 10 ’З —7 . (19)

Дв/дст а п(2+А + В)+АВ V '

де г - відстань, м, що відраховується від умовного акустичного контуру джерела шуму у напрямі від його умовного акустичного центра до розрахункової точки.

Умовний акустичний контур потоків автомобільного транспорту, трамваїв і локальних джерел шуму - умовна лінія, що віддалена від меж плоского джерела, приведеного до прямокутної форми, на відстані r0 = 7,5 м і розташована:

на висоті 1,0 м від рівня поверхні проїзної частини вулиці або дорогиДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013

(рівня головки рейки) - для потоків автомобільного транспорту і трамваїв;

  • на висоті 1,5 м від поверхні землі - для локальних джерел.

Для поїздів наземного метро, водного і залізничного транспорту умовний акустичний контур віддалений від його меж на відстані r0 = 25 м і знаходиться на висоті 1,0 м від рівня головки рейки чи акваторії.