Страница 2: ДСТУ OIML D 3:2008. Метрологія. Відповідність засобів вимірювальної техніки законодавчим вимогам (62833)

Зазвичай єдиним наслідком рішення про скасування затвердження типу є заборона з дати прийняття такого рішення будь-якої первинної повірки нових приладів, вироблених відповідно

до зазначеного типу або впровадження таких приладів в експлуатацію у випадку, якщо проведення повірки не потрібно. Незважаючи на це, у певних випадках цим рішенням можна також забороняти застосування будь-яких приладів, що вже були вироблені, та прийнято вимогу щодо вилучення їх з експлуатації.

Залежно від національних положень прилади, що відповідають загальним і конкретним ви­могам стосовно технічної конструкції та функціювання, можуть бути винятком щодо вимоги про затвердження типу (тобто категорії приладів, усі особливості форми та складу яких визначено відповідними положеннями, такими як вага, певні міри ємності та звичайні засоби вимірювальної техніки).

Ці прилади автоматично приймають для первинної повірки. Щодо приладів певної категорії, що автоматично приймають для первинної повірки, можуть існувати вимоги щодо наявності спе­ціального позначення (додаток А, А.6.2), нанесеного на прилади виробником, що його створив.

3. ПЕРВИННА ПОВІРКА ТА КАЛІБРУВАННЯ

   1. Визначення понять

      1. Повірка (verification)

Усі дії, вчинені органом національної служби законодавчої метрології (або іншою законодавчо уповноваженою організацією), що мають на меті встановлення та підтвердження повної відповід­ності засобу вимірювальної техніки вимогам, встановленим положенням стосовно повірки.

«Повірка містить як дослідження, так і таврування» (VLM).

Результатом повірки є вибір приладів:

■— що успішно пройшли повірку та отримали тавро приймального контролю**;

— що отримали позначку про відмову**.

«Повірка нового засобу вимірювальної техніки, який раніше не повіряли» (VLM).

Примітка. За визначенням, первинну повірку застосовують лише для нових приладів, хоча національні положення можуть також вимагати повірку відремонтованих або переналагоджених приладів як первинної повірки (див. також розділ 9).

Термін «калібрування» стосовно вимірювальних ємностей застосовують для опису всіх опе­рацій, що проводять для визначення місткості вимірювальних ємностей, відповідно до одного чи кількох рівнів заповнення. Цю процедуру можна прирівнювати до первинної повірки.

Примітка. Ємності, які застосовують для зберігання, транспортування чи доставки рідини, можна застосовувати для вимірювання цієї рідини, якщо їх спеціально адаптовано до застосування, для якого їх було призначено, і вони мають метрологічні характеристики, які вимагають відповідні положення. У цьому разі ці ємності визначають як «вимірювальні ємності».

Для визначення приладів, які підлягають первинній повірці або калібруванню, можна застосо­вувати різні критерії (відповідно до національних положень). Первинну повірку (чи калібрування) можна застосовувати, залежно від національних положень до певних видів засобів вимірювальної техніки, до засобів вимірювальної техніки, призначених до певного застосування, до приладів, на­явних у певних користувачів тощо.

Отже, первинну повірку можна здійснювати для певного типу приладів, крім випадків, що стосуються:

1. усіх приладів цього типу, незалежно від застосування та власника;

2. або тільки тих приладів певного типу, які застосовують для торгівлі чи у зв’язку із захистом безпеки та здоров'я людей, або зберігають у певних приміщеннях, наприклад магазинах, складах, складських приміщеннях або які підпадають під дію спеціальних положень у деяких країнах (на­дання статусу «автентичності»).

Калібрування стосується баків, автоцистерн, залізничних цистерн, корабельних цистерн або будь-яких інших типів резервуарів, які можна застосовувати як вимірювальні ємності.

• Враховують такі чинники:вищий або нижчий рівень складності приладів, які складають незалежні конструкції;

• необхідність спеціальних умов установлення;

• розмір серійних партій приладів (прилади, вироблені великими серійними партіями часто повіряють на місці виробництва);

• можливості транспортування приладів (підвищена ламкість, габарити тощо);

• обсяг необхідних ресурсів контрольного устатковання;

• простота контрольних операцій;

• ступінь законодавчої бази для метрологічного контролю.

Первинну повірку потрібно проводити в таких місцях:

• у місці, визначеному національною службою законодавчої метрології;

• у місці виробництва (якщо протягом виробництва можна проводити будь-які операції з контролю);

• у місці встановлення;

• або частково в місці виробництва і частково в місці встановлення.

Відповідно до національних положень за подання для первинної повірки відповідає:

• виробник або

• користувач або утримувач, або

• уповноважений представник однієї із зазначених вище осіб.

Додаток В визначає умови для первинної повірки стосовно: організації, що здійснює повірку — можливих етапів повірки — місць та методів повірки — накладання відповідних марковань.

Якщо прилад надають для повірки, перевіряють таке:

1. відповідність приладу затвердженому типу, якщо прийнято відповідне рішення про затвер­дження типу або відповідність приладу вимогам стосовно конструкції та функціювання визначено відповідними положеннями, якщо прилад належить до типу приладів, для яких не передбачено затвердження типу;

2. відповідність приладу спеціальним вимогам, встановленим для категорії таких приладів, причому особливу увагу приділяють:

• метрологічним характеристикам (зокрема максимально допустимим похибкам);

• за можливості, конструкції приладу, якщо таку відповідність вимагають відповідні положення (наприклад, гарантування відповідного рівня надійності приладу за нормальних удоов експлуатації);

• передбаченим маркованням, а також місцям нанесення марок щодо проходження повірки.

5.5.2 Прилади, що повіряють

Прилади, що надають для повірки, можуть повіряти окремо, або якщо це передбачено спе­ціальними положеннями, за допомогою вибірки: «повірка подібних засобів вимірювальної техніки на основі результатів перевірки одного чи більше зразків, взятих з певної партії» (VLM).

У цьому разі не встановлюють відповідність усім вимогам будь-якого приладу з партії. Відпо­відність приладів можна передбачати з певним ступенем ймовірності, що відповідає обсягу вибірки для перевірки.

5.6 Калібрування

Усі наведені вище положення можна застосовувати для калібрування вимірювальних єм­ностей.

Додаток С містить певні положення, що зазвичай застосовують до вимірювальних ємностей, що підлягають калібруванню.

Глава III

ПІДТРИМКА СТАТУСУ «УЗАКОНЕНИЙ» ЗАСОБАМИ
ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

6. ПЕРІОД ЧИННОСТІ СТАТУСУ «УЗАКОНЕНИЙ»

Засобам вимірювальної техніки надають статус «узаконений», що може мати обмежений чи необмежений період чинності.

Період чинності необмежений у разі, якщо компетентні органи вирішують, що прилад не під­лягає періодичним перевіркам:

• з технічних причин, якщо конструкція приладу така, що будь-які зміни метрологічних харак­теристик виводять прилад з ладу або призводять до його знищення;

• з експлуатаційних причин, якщо конструкція приладу така, що випадкові неправильні регу­лювання чи спроба підробки майже неможливі або їх можна легко простежити й усунути;

• з практичних причин: конструкція приладу така, що можливі зміни його метрологічних харак­теристик, спричинені звичайним зношуванням приладу, дуже обмежені або витрати, пов'язані з періодичними повірками, не виправдані.

Період чинності обмежують:

• заборонено застосування приладу (для будь-яких вимірювань або лише для певних видів вимірювань);

• неможливо підтримувати прилад у належному для експлуатації стані (у деяких випадках, навіть потрібно подальше вилучення приладу з експлуатації);

• прилад потрібно вилучати з будь-яких місць експлуатації;

«Узаконений» статус приладу підтримують тільки у випадках, якщо результати періодичних повірок задовільні.

6. КОНТРОЛЬ ПІДТРИМАННЯ «УЗАКОНЕНОГО СТАТУСУ»

   1. Необмежений період чинності

Зазвичай у цьому разі не передбачають проведення періодичних повірок. Незважаючи на це, під час застосування прилади мають перебувати під загальним наглядом.

6. 2. Обмежений період чинності

      1. Якщо період чинності «узаконеного» приладу є обмеженим, протягом такого періоду повірку зазвичай не проводять. Незважаючи на це, прилади можуть перебувати під загальним на­глядом під час застосування.

      2. Якщо прилад треба періодично повіряти, то ці повірки проводять під час «наступних по­вірок» і «метрологічного нагляду».

7. ПОДАЛЬШИЙ КОНТРОЛЬ

1. Засоби вимірювальної техніки, яким було надано статус «узаконений засіб вимірювальної тех­ніки» (такі засоби зазвичай перебувають в експлуатації)⁴, можуть підлягати подальшому контролю відповідно до національних положень, що мають на меті, крім всього іншого:перевірку статусу приладу «узаконений» і/чи

2. вимогу переналадки або вилучення з експлуатації будь-яких приладів, що більше не відпо­відають встановленим вимогам, і/чи

3. відновлення статусу «узаконений», і/чи

4. нагляд за правильністю експлуатації.

Цей контроль визначають як:

• наступні повірки приладів, і такі операції проводять часто після отримання відповідних вимог або попереднього повідомлення, періодично або нерегулярно, і призначені, зокрема для перевірки відповідності а) і Ь) і зазвичай с) у разі проведення періодичної повірки;

• інспекційний нагляд за приладами, що зазвичай проводять без попереднього попередження на місці експлуатації зазначеного приладу, він стосується, зокрема а) і Ь), наведених вище.

Нагляд також може містити нагляд за належним застосуванням приладів (див. d) вище). (Див. визначення згідно з 10.1 нижче «Метрологічний нагляд»).

9 НАСТУПНА ПОВІРКА

Наступна повірка:

«Будь-яка повірка засобу вимірювальної техніки, яку проводять після первинної повірки:

• обов’язкова періодична повірка;

• повірка після ремонту** або

• повірка перед закінченням періоду чинності результатів періодичної повірки, яку проводять: — на запит користувача або

— тому, що з певних причин тавро втратило чинність для наступної частини встановленого періоду чинності (VLM).

Наступну повірку приладів (зазвичай приладів, які перебувають в експлуатації) застосовують для перевірки статусу «узаконений» цих приладів, для відновлення статусу «узаконений» приладів або для встановлення вимоги переналагоджування або вилучення з експлуатації будь-яких при­ладів, які більше не відповідають установленим вимогам.

Для проведення наступної повірки можна застосовувати різні методи залежно від того, чого стосується така повірка:

• прилад, який перебуває в нормальних умовах експлуатації: зазвичай повірку проводять після отримання відповідних результатів за періодичний або нерегулярний періоди;

• прилад, який систематично удосконалюють/модифікують/проходить капітальний ремонт у користувача, або

• прилад, який підлягає незапланованому ремонту, з ініціативи користувача або за вимогою національної служби законодавчої метрології.

Періодичною повіркою можуть бути охоплені всі прилади певного типу, які перебувають в екс­плуатації, або її можна проводити вибірково на деякій кількості приладів певного типу.

Періодична повірка — це «наступна повірка засобу вимірювальної техніки, яку проводять періодично через встановлені часові інтервали та відповідно до процедури, передбаченої відпо­відними положеннями» (VLM).

Частота проведення періодичної повірки може базуватися на встановлених часових інтервалах або на визначеній кількості циклів вимірювання, що їх здійснює прилад, або після вимірювання певної кількості продукції.

Неперіодичні наступні повірки можна проводити, наприклад, перед закінченням періоду чин­ності результатів періодичної повірки, якщо це встановлено у відповідних положеннях.

Загалом, неперіодичні наступні повірки проводять

— на відповідний запит користувача або,