Страница 5: ДСТУ UN/ECE R 52-01:2005. Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження маломісних колісних транспортних засобів категорій М2 та М3 стосовно їхньої загальної конструкції (62819)

На КТЗ класу А діаметр нижнього циліндра може бути зменшений із 35 см до 30 см на будь-якій ділянці проходу, який міститься позаду найбільш виступавої вперед із двох таких площин:

1. попереч ної вертикальної площини, яка розташована на відстані 1,5 м попереду від центральної лінії задньої осі (передньої і задньої осей у випадку КТЗ, які мають більше одної задньої осі);

2. поперечної вертикальної площини, яка розташована у задній крайці крайніх задніх службових дверей поміж осями.

У проходах можуть бути влаштовані сходинки. Ширина таких сходинок повинна бути не менше ширини проходу на рівні верхньої сходинки.

Наявність сидінь, які складаються, для пасажирів у проході не допустима.

У КТЗ, до яких застосовують 5.7.1.9, наявність проходу не є обов’язкова, якщо дотри­муватись розмірів доступу, вказаних у цьому пункті.

Нахил проходу

1. У поздовжн ьому напрямку:

   1. не більше ніж 8 % у випадку КТЗ класу А або

   2. не більше ніж 12,5 % у випадку КТЗ класу В.

2. У поперечному напрямку — не більше ніж 5 % для всіх класів.

Сходинки (див. рисунок 4 додатка 3)

1. Максимальна і мінімальна висота і мінімальна глибина сходинок для пасажирів біля службових і запасних дверей та всередині КТЗ вказані на рисунку 4 додатка 3.

2. З метою цього пункту висоту сходинки треба вимірювати в середині її ширини. Окрім того, підприємствам-виробникам треба приділяти особливу увагу питанню щодо доступу інвалідів, що, зокрема, стосується висоти сходинки, яка повинна бути мінімальна.

3. Будь-який перехід від заглибленого проходу до простору для пасажирів, які сидять, не розглядають як сходинку. Проте відстань по вертикалі від поверхні проходу до поверхні простору для пасажирів, які сидять, не повинна перевищувати 35 см.

Пасажирські сидіння (охоплюючи сидіння, які складаються) і простір для паса­жирів, які сидять

1. Над кожним місцем для сидіння повинен бути вільний простір, який простягається вверх на 90 см від найбільш високо розміщеної точки подушки сидіння і не менше ніж на 135 см від підлоги, на якій розташовані ноги пасажира, який сидить. У випадку КТЗ, до яких застосовують 5.7.1.9, цей розмір може бути зменшено до 120 см.

   1. Цей вільний п ростір повинен бути розташований над усією горизонтальною пло­щею, визначення якої наведене нижче:

      1. прямокутна ділянка шириною 40 см, розміщена симетрично відносно вертикаль­ного середнього перерізу сидіння і яка має довжину «L», зазначену на рисунку 5 додатка 3, на якому надано переріз сидіння середньою вертикальною площиною;

      2. зона, призначена для ніг пасажира, який сидить і яка має таку саму ширину 40 см і глибину 30 см.

   2. Проте цей простір не охоплює в своїй верхній частині, яка прилягає до бокової стінки КТЗ, прямокутну ділянку висотою 15 см і шириною 10 см (див. рисунок 6 додатка 3).

   3. У простір, розташований над згаданою в 5.7.8.1.1.2 зоною, можуть попадати такі частини:

      1. спинка іншого сидіння;

      2. елементи конструкції, якщо вони виступають всередину зони, яка має форму трикутника, одна сторона якого прилягає до бокової стінки КТЗ, вершина розташована на висоті 70 см від підлоги, а основа шириною 10 см — у верхній частині даного простору (див. рисунок 7 додатка 3);

      3. виступ, який розташований у нижній частині п ростору, що п риля гає до бокової стінки КТЗ і поперечний переріз якого не перевищує 200 см², якщо максимальна ширина дорів­нює 10 см (див. рисунок 8 додатка 3).

      4. Колісний кожух за виконання однієї з таких умов:

         1. колісний кожух не виступає за вертикальну осьову лінію сидіння (див. рисунок 9 додатка 3); або

         2. зона глибиною 30 см, яка призначена для розміщення ніг пасажира, який сидить, простягається вперед не більше ніж на 20 см від краю подушки і не більше ніж на 60 см від пе­редньої поверхні спинки сидіння (див. рисунок 10 додатка 3), причому ці вимірювання проводять у середній вертикальній площині сидіння.

      5. Панель приладів може виступати не більше ніж на 10 см перед сидінням першого ряду в тому випадку, якщо вона міститься на висоті більше ніж 65 см від підлоги.

      6. Вікна, які відкидаються у відкритому положенні, і їхні кріплення.

   4. Якщо біля задньої стінки КТЗ розташовані місця для сидіння, то прилеглий до бо­кової стінки КТЗ задній край п ростору, розташованого над згаданою в 5.7.8.1.1.1 зоною, може мати форму циліндричного сегмента радіусом 15 см (див. рисунок 11 додатка 3).

   5. Для сидінь першого ряду передній верхній край простору, розташованого над зоною, яка визначена в 5.7.8.1.1.2, може бути замінений площиною, паралельною цьому краю, яка утворює кут 45^о з горизонтальною площиною і яка п роходить через верхній задній край цього п ростору.

2. Розміри сидінь (див. рисунки 12 та 13 додатка 3)

Подушки (див. рисунок 14 додатка 3)

1. Висота подушки в нестисненому стані відносно рівня підлоги під ногами пасажира повинна бути така, щоб відстань від підлоги до горизонтальної площини, дотичної до передньої сторони верхньої поверхні подушки, становила від 40 см до 50 см. Проте над колісними кожуха­ми ця висота може бути зменшена максимум до 35 см.

2. Глибина подушки сидіння повинна становити не менше ніж 35 см.

Відстань між сидіннями (див. рисунок 15а додатка 3)

1. Якщо сидіння спрямовані в тому самому напрямку, то між передньою стороною спинки даного сидіння і задньою стороною спинки сидіння, розташованого попереду, повинна бути відстань не менше ніж 65 см, яку виміряють у горизонтальній площині і на будь-якій висоті над підлогою поміж верхньою поверхнею подушки сидіння і висотою 62 см над рівнем підлоги.

2. Ці вимірювання треба виконувати для подушок і спинок сидінь у нестисненому стані у вертикальній площині, яка проходить через осьову лінію кожного індивідуального місця для сидіння.

3. Якщо сидіння спрямовані одне до одного, то між передніми поверхнями спинок сидінь, спрямованих одне до одного, повинна бути відстань не менше ніж 130 см, яку виміряють через найвищі точки подушок.

Простір для пасажирів, які сидять (див. рисунок 16 додатка 3)

1. Перед кожним пасажирським сидінням, розташованим за перегородкою або іншим жорстким елементом, що не є сидінням, повинен бути передбачений мінімальний вільний простір, як показано на рисунку 16 додатка 3. Частина цього простору може займати перегородка, контур якої приблизно відповідає контуру нахиленої спинки сидіння, як передбачено в 5.7.8.4. У цьому просторі допустима часткова присутність приладової дошки, пульта керування, вітрового скла, протисонячного захисного козирка й кріплень ременів безпеки.

2. Для сидіння, розташованого за іншим сидінням і (або) зверненого до проходу, по­винен бути передбачений мінімальний вільний простір для ніг глибиною не менше ніж 300 мм і шириною, що відповідає положенням 5.7.8.2.1, як показано на рисунку 15b додатка 3. Присутність у цьому просторі ніжок крісел і елементів, зазначених у 5.7.8.1.3.3 та 5.7.8.1.3.4, допускають за тієї умови, що для ніг пасажирів залишають досить місця. Цей простір для ніг може бути ч астково розташований у проході і (або) над ним, але він не повинен створювати ніяких перешкод під час вимірювання мінімальної ширини проходу відповідно до 5.7.5. У цьому просторі допустима част­кова присутність ременів безпеки і їхніх кріплень.

3. П роте в частині автобуса, яка щонайбільше придатна для посадки, повинні бути передбачені принаймні два, розміщених у напрямку руху або проти напрямку руху, сидіння, спеціаль­но призначені і помічені для пасажирів-інвалідів. Ці сидіння для інвалідів повинні бути сконструйо­вані так, щоб забезпечувати достатній простір, мати зручно спроектовані і розміщені поручні з тим, щоб можна було легко сідати на сидіння і вставати з нього і забезпечувати зв’язок між пасажи­ром, який сидить, і водієм у разі необхідності.

Штучне внутрішнє освітлення

1. Внутрішні електричні джерела світла повинні бути передбачені для освітлення:

   1. пасажирського відділення;

   2. будь-якої сходинки чи сходинок;

   3. доступу до будь-якого виходу;

   4. внутрішніх позначень і внутрішніх органів керування всіма виходами;

   5. будь-яких місць, де можуть бути які-небудь перешкоди.

Жорсткі та пасові поручні

1. Загальні приписи

   1. Жорсткі та пасові поручні повинні бути достатньо надійними.

   2. Вони повинні бути сконструйовані і встановлені так, щоб вилучити можливість нане­сення ушкоджень пасажирам.

   3. Переріз жорстких та пасових поручнів повинен бути такий, щоб пасажир міг легко ухопитися за них і міцно триматися. Довжина будь-якого жорсткого поручня повинна бути не менше ніж 10 см, для того щоб на ньому могла пом іститися кисть руки. Будь-який розмір цього пере­різу повинен бути не менше ніж 2 см і не більше ніж 4,5 см, за винятком поручнів, що їх встанов­люють біля дверей та сидінь і в проходах КТЗ класу В. У цих випадках допускають поруч ні з мінімальним розміром 1,5 см за умови, що інший розмір буде рівний щонайменше 2,5 см.

   4. Вільний простір між поручнем і суміжною частиною стелі або стінок КТЗ повинен бути не менше ніж 4 см. Проте у випадку дверного поручня або поручня біля сидіння або в проході КТЗ класу В дозволено мінімальний вільний простір у 3,5 см.

   5. Поверхня кожного жорсткого поручня, пасового поручня або стійки повинна мати кон­трастне фарбування і бути неслизькою.

2. Жорсткі і пасові поручні колісних транспортних засобів класу А

   1. Відповідно до 5.2.2 жорсткі і (або) пасові поручні повинні бути передбачені в достатній кількості для кожної ділянки підлоги, призначеної для пасажирів, що стоять. Цю вимогу вважають виконаною, якщо для всіх можливих положень випробовувального пристрою, опис якого наведено на рисунку 18 додатка 3 до цих Правил, його пересувний елемент дістає принаймні до двох жор­стких і (або) пасових поручнів. Для цієї мети пасові петлі, якщо такі встановлено, можна розгля­дати як пасові поручні, якщо вони належним чином прикріплені до місця їхнього кріплення. Ви- пробовувальний пристрій може вільно повертатися навколо своєї вертикальної осі.

   2. Під час застосовування описаної вище в 5.9.2.1 процедури враховують лише ті жорсткі і (або) пасові поручні, які розташовані на висоті не менше ніж 80 см та не більше ніж 190 см над підлогою.

   3. Для кожного місцеперебування пасажира, який стоїть принаймні один із двох по­трібних жорстких і (або) пасових поручнів, повинен бути розташований на висоті не більше ніж 150 см над рівнем п ідлоги в даному місці. Винятки можна допускати в середині вел иких плат­форм, проте загалом відхили не повинні перевищувати 20 % від загальної площі місця, відведе­ного для пасажирів, які стоять.

   4. У зоні для пасажирів, щоб стояти, яка не відділена сидіннями від бокової або задньої стінок КТЗ, повинні бути передбачені горизонтальні жорсткі поручні, встановлені паралельно до стінок на висоті від 80 см до 150 см від підлоги.

3. Жорсткі і пасові поручні біля службових дверей

   1. Для полегшення посадки і висадки дверні прорізи повинні бути обладнані поручнями з обох сторін. Для зд воєних дверей цю вимогу можна вважати виконаною через установлен ня центральної стійки або поруч ня.

   2. Конструкція жорсткого і (або) пасового поручня біля службових дверей повинна бути така, щоб за нього могла триматися людина, яка стоїть на землі поруч зі службовими дверима або на кожній із сходинок, які ведуть всередину КТЗ. Місця для захвату повинні бути розташовані вертикально на висоті від 80 см до 110 см від поверхні землі або від поверхні кожної сходинки, причому у горизонтал ьному напрямку:

      1. для людини, яка стоїть на землі, вони не повинні виступати всередину більше ніж на 40 см відносно зовнішнього краю першої сходинки;

      2. для людини, яка стоїть на будь-якій сходинці, вони не повинні виступати назовні далі, ніж зовнішній край цієї сходинки; вони не повинні також виступати усередину КТЗ більше ніж на 60 см відносно внутрішнього краю даної сходинки.

4. Жорсткі та пасові поручні для інвалідів

   1. Жорсткі та пасові поручні між службовими дверима і вказаними в 5.7.8.5.2 сидіннями повинні бути прилаштовані так, щоб враховувати особливі потреби інвалідів.

Огородження сходових прорізів

1. У тих м ісцях, де пасажир, який сидить, внаслідок р ізкого гал ьмуван ня може впасти в проріз для сходинок, треба встановлювати або огорожу, або пас безпеки. Якщо передбачено огорожу, то її мінімальна ви сота над рівнем п ідлоги, на якій містяться ноги пасажира, повинна становити 80 см; ці огорожі повинні проходити вглиб КТЗ від його стінки не менше ніж на 10 см за поздовжню центральну лінію будь-якого сидіння, на якому пасажир перебуває в небезпеці, або ж до внутрішнього краю найвищої сходинки, при цьому допустима найменша з цих величин.

Багажні полки, якщо такі встановлені, та захист водія

1. Водій повинен бути захищений від предметів, які можуть впасти з багажних полиць у результаті різкого гальмування.

Кришки люків, якщо такі встановлені

1. Кришку кожного люка в підлозі КТЗ треба встановлювати та закріплювати так, щоб вона не могла зсунутись або відкритись без використовування інструментів або ключів; не допу­стимо, щоб які-небудь підіймальні або закріплювальні пристрої виступали над рівнем п ідлоги більше ніж на 8 мм. Краї виступів повинні бути заокруглені.

Задні фари