1. Проведення випробувань із зняттям показів при усталеному режимі і перемиканні потоку

Вимірювання проводять, коли режим установиться. За допомогою гідравлічного перемика­ча потік направляють у калібрований резервуар на початку вимірювання і повертають його на­прикінці вимірювання.

Зняття показів проводять при працюючому лічильнику. Покази лічильника зчитують одно­часно із спрацюванням перемикача потоку.

Об’єм води, що пройшов через випробовуваний лічильник, вимірюють у резервуарі. Похиб­кою вимірювання об’єму можна знехтувати за умови одночасного виконання таких вимог:

  • час спрацювання перемикача потоку в кожному напрямі однаковий з точністю до 5 %;

  1. час спрацювання перемикача потоку менший 1:50 загальної тривалості випробування.Градуйований взірцевий прилад

    1. Загальна похибка використовуваного методу

При приймальному випробуванні взірця та первинній повірці загальна похибка методу, ви­користовуваного для визначення об'єму води, що пройшла через лічильник, не повинна переви­щувати 1:10 відповідної границі допустимої похибки.

  1. Мінімальний об’єм (у цьому методі об’єм каліброваного резервуару)

Допустимий мінімальний об’єм залежить від вимог, установлених початком і кінцем випро­бування та конструкцією відлікового пристрою згідно з ДСТУ 3709.1 (ISO 4064—1).

  1. Покази лічильника

Допускається, щоб максимальна похибка інтерполяції для шкали не перевищувала полови­ни поділки шкали при одному вимірюванні. Таким чином, при вимірюванні об’ємної витрати, що пройшла через лічильник (два виміри), загальна похибка інтерполяції може досягати однієї по­ділки шкали.

За відсутності інших вимог максимальна похибка вимірювання об’єму, показаного лічиль­ником, не повинна перевищувати 0,5%.

Примітка. Ця вимога відповідає вимозі ДСТУ 3709.1 (ISO 4064—І). Допускається максимальна похибка вимірю­вання 1,25 % в інтервалі від <7,тап до ц та 0,5 % в інтервалі від q до <7тах.

Вплив можливих періодичних спотворень показів лічильника (візуальних або автоматичних) повинен бути незначним.

  1. Основні чинники, що впливають на визначення похибок вимірювання

Основними чинниками, які впливають на результати випробувань по визначенню похибок вимірювання, є коливання тиску, витрати, температури у випробувальній установці та невизна­ченість вимірювання цих фізичних величин.

  1. Тиск

Протягом усього випробування повинно зберігатись стале значення тиску при вибраній витраті.

При випробуванні лічильників води з qn < 10 м3/год при випробувальних витратах менших або рівних 0,1 <7П постійний тиск на вході лічильника (або на вході першого із серії випробову- вальних лічильників) підтримується за умови подавання у випробувальну установку незбуреного потоку через трубу з бака постійного рівня. Допускається використовувати інший метод пода­вання потоку, який унеможливлює пульсації тиску вище тих, що є в баку постійного рівня. Для інших випробувань тиск вгору за потоком від лічильника не повинен змінитися більш ніж на 10 %.

Максимальна невизначеність вимірювання тиску дорівнює 5 % від вимірюваної величини. Тиск на вході лічильника не повинен перевищувати номінальний тиск для цього лічильника.

  1. Витрати

Протягом усього випробування слід підтримувати постійно витрату.

Відносна зміна витрати під час кожного випробування (за винятком вимикання та вмикання) не повинна перевищувати:

± 2,5 % в діапазоні від <?min до <?t (виключаючи ф);

± 5,0 % в діапазоні від qx (включно) до <7тах.

Значення витрати при побудові кривої похибки вимірювання дорівнює об’єму води, що про­йшов протягом випробування, поділеному на час. Ця зміна витрати буде прийнятною, якщо відносна зміна тиску (в потоку на відкритому повітрі) або відносна зміна втрати тиску (в закритих каналах) не перевищує:

± 5 % в діапазоні від <7min до <7t (виключаючи <д);

± 10 % в діапазоні від <7t (включно) до qmax,

  1. Температура

Протягом одного випробування зміна температури води не повинна перевищувати 5 °С.

Максимальна невизначеність вимірювання температури не повинна перевищувати 1 °С

  1. .Подання результатів

    1. Вибіркове випробування

Якщо програма передбачає вибіркове випробування, то лічильник проходить таке випробу­вання за умови, що похибка вимірювання не перевищує границі допустимої похибки лічильника для даної витрати.

  1. Повторюване випробування

Якщо програма передбачає повторюване випробування, в ній слід зазначити порядок скла­дання отриманих похибок.

Лічильник проходить таке випробування, якщо похибка після складання не перевищує гра­ниці допустимої похибки лічильника для даної витрати.

  1. ВИПРОБУВАННЯ ТИСКОМ

    1. Загальні положення

Лічильник води повинен витримувати заданий гідравлічний тиск протягом заданого часу без витікання або пошкодження.

  1. Запобіжні заходи під час випробування

Випробувальна установка і лічильник повинні бути відповідним чином звільнені від повітря шляхом відсмоктування.

Установка повинна бути герметичною. Збільшення тиску повинно бути поступовим, без гідравлічних ударів.

  1. ВИПРОБУВАННЯ НА ВТРАТУ ТИСКУ

Втрату тиску лічильника води, вказану в ДСТУ 3709.1 (ISO 4064—І), визначають за допомо­гою методу, описаного нижче.

Цей метод випробування на втрату тиску є «взірцевим». Допускається застосування інших методів за умови, що отримані значення втрати тиску дорівнюють значенням, отриманим «взірце­вим» методом.

  1. Загальні положення

Втрату тиску лічильника води допускається визначати шляхом вимірювання статичного пе­репаду тиску на лічильнику при заданій витраті.

Для вимірювання статичного перепаду тиску використовують точки відбору тиску, розташо­вані в стінках труби вище і нижче за потоком від лічильника води.

При випробуваннях на втрату тиску слід врахувати відновлення тиску нижче за потоком від лічильника, розмістивши відповідним чином точки відбору тиску внизу за потоком (6.2.1.2). В результатах випробування слід враховувати відновлення тиску і, за необхідності, корекцію дов­жини ділянок труби між точками відбору тиску (6.3).

  1. Обладнання для проведення випробування на втрату тиску

Обладнання, необхідне для проведення випробування на втрату тиску, складається з вимі­рювальної секції трубопровода із випробовуваним лічильником води та засобів, що забезпечу­ють постійну задану витрату через лічильник. Для проведення випробування на втрату тиску використовують ту саму систему постійної витрати, що й при проведенні випробувань по визна­ченню похибки вимірювання (розділ 4).

  1. Вимірювальна секція

До вимірювальної секції входять ділянки труби вгору і вниз за потоком з кінцевими з’єднан­нями та точками відбору тиску, а також випробовуваний лічильник води.

  1. Внутрішній діаметр вимірювальної секції

Внутрішній діаметр ділянок труби вгору і вниз за потоком від лічильника води повинен дорівнювати діаметру з’єднувальних труб лічильника для запобігання гідравлічного розриву.

Внутрішній діаметр труб лічильника повинен бути уточнений виробником лічильників. Незбіжність внутрішніх діаметрів з’єднувального трубопроводу і лічильника може привести до появи похибки вимірювання, що несумісна з потрібною точністю.

  1. Прямі вимірювальні секції

Вгору і вниз за потоком від лічильника та від точок відбору тиску повинні бути прямі ділянки труби, як зазначено на рисунку 1, де:

D — внутрішній діаметр труби вимірювальної секції.



Р, і Р2 — отвори для відбору тиску;

L > 15 D', Ц > 10 £>; Д, 5 £>;

  1. Рисунок 1 — Схема вимірювальної секціїКонструкція отворів для відбору (виміру) тиску на вимірювальній секції

Отвори для відбору тиску однакової форми і розмірів повинні бути розміщені на вхідних та вихідних трубах вимірювальною секції.

Точками відбору тиску можуть бути отвори, просвердлені в стінці труби, або отвори у виг­ляді кільцевих щілин у стінці труби, в обох випадках перпендикулярні до осі труби. Отворів для відбору тиску повинно бути найменше чотири, рівномірно розташованих в одній площині по колу труби.

На рисунках 2 і 3 наведені приклади обох типів отворів для відбору тиску, що описані в 6.2.1.4.

Чотири або більше отворів можна з’єднати за допомогою Т—подібних з'єднань, утворюючи коло отворів у вигляді кільця, з метою отримання дійсного середнього статичного тиску в попе­речному перерізі труби. З цією самою метою можна використати інші засоби, такі як «кільцева» або «гідростатична» камера.

  1. Отвори для відбору тиску, вимоги до отворів та щілин, що використовуються для відбору тиску

Отвори, просвердлені у стінці труби (рисунки 2а та 3), повинні бути перпендикулярними до осі труби; діаметр отворів не повинен перевищувати 0,080 і, бажано, повинен бути меншим 4 мм. Діаметр отворів повинен бути постійним протягом довжини, що дорівнює двом діаметрам труби. Отвори, просвердлені в стінці труби, повинні бути без задирок на внутрішній кромці (там, де вони виходять у вихідний та вхідний трубопровід). Краї повинні бути гострими, тобто неза- кругленими, нескошеними. Щілинні отвори повинні бути перпендикулярними до осі труби і мати такі розміри (рисунок 26): ширина і < 0,08/7 і менше 4 мм; глибина к> 2І.

  1. Вимірювання статичного перепаду тиску

Кожна група отворів для відбору тиску, розташованих в одній площині, з’єднується за допо­могою герметичної трубки з одним коліном із пристроєм для вимірювання перепаду тиску, на­приклад, з дифманометром. Необхідно передбачати звільнення установки від повітря.

  1. Проведення випробування

    1. Основа методу (рисунок 4)

Метод полягає у вимірюванні статичного перепаду тиску ДР2 в отворах для відбору тиску вимірювальної секції при встановленому лічильнику. Від отриманого значення віднімають зна­чення перепаду тиску Д Рл при цій же витраті в трубах, розташованих вгору і вниз за потоком від вимірювальної секції за відсутності лічильника.

  1. Визначення витрати тиску, спричиненої довжиною труб (вимірювання 1)

Перепад тиску в трубах вгору і вниз за потоком Д можна визначити перед самим випро­буванням і періодично перевіряти. Для цього верхню і нижню труби з’єднують разом без лічиль­ника (при цьому слід запобігати неспіввісності двох з’єднуваних труб і виступу з’єднання в канал труби) і вимірюють перепад тиску на вимірювальній секції для кожної витрати.

Відсутність лічильника робить коротшою вимірювальну секцію. Якщо випробувальна уста­новка не має розсувних ділянок труб, то залишковий простір можна заповнити, установивши в нижню частину вимірювальної секції тимчасову трубу відповідного діаметра і довжини, або уста­новивши в цьому проміжку лічильник води.

  1. Вимірювання і розрахунок дійсного ДР лічильника води (вимірювання 2)

Перепад тиску Д Р2 на вимірювальній секції вимірюють при тих самих витратах, які викорис­товують для визначення перепаду тиску в трубі, із застосуванням тієї самої установки, тих самих отворів для відбору тиску, манометра, але із установленим лічильником води.

Дійсну втрату тиску ДР на лічильнику при даній витраті визначають шляхом проведення обчислень за формулою (2):

дРг-дР^дР. (2)

Отримане значення може бути перетворено у витрату тиску, що відповідає qmax лічильника води, використовуючи формулу, наведену в 9.2.2.5 цього стандарту.

  1. Примітка. Якщо витрати за наявності лічильника та без нього різні, то отримані значення перепадів тиску слід привести до одного значення витрати за допомогою закону квадратів (9.2.2.5).отвір круглого перерізу





















  1. щілинний отвір






Кільцева камера


Рисунок 2 — Типи отворів для відбору тиску з кільцевою камерою

для випробувальних ділянок невеликого і середнього діаметру
















1 — трійник; 2— гнучкий шланг або мірна трубка;

З— відбір тиску; 4— зрівнювальне кільце для усередненого статичного тиску;
5—запірний кран; 6— трійник


Рисунок 3 Вузол відбору тиску для усередненого статичного тиску, який може використовуватися для випробувальних ділянок середніх та великих розмірів діаметрів







































Вимірювання 1 (див. 6.3.2)



Д Pi — втрата тиску на ділянках трубопроводу вгору і вниз за потоком: Д = (Д Р (_2 + Д Р L,)