Страница 6: ДСТУ EN 14604:2009. Системи пожежної сигналізації. Сигналізатори диму пожежні (62696)

Стан зразка під час впливання повинен відповідати 5.1.2.

Процедура випробовування та критерії відповідності повинні відповідати EN 50130-4 і зазна­ченим нижче умовам:

1. функційні перевіряння, необхідні як початкові та завершальні вимірювання, треба ви­конувати у такій спосіб:

• вимірювати значення порога спрацьовування відповідно до 5.1.5;

• більше зі значень порога спрацьовування, виміряних під час цього випробовування та під час випробовування на первісну чутливість цього самого зразка, треба позначити у_тах або т_тзм, а менше — у_тіп або т_тіп;

2. Критерій відповідності для функційного перевіряння після впливання такий:

— співвідношення значень порога спрацьовування у_тах : у_тіп або т_тах : т_тіп не повинно перевищувати 1,6.

Продемонструвати здатність сигналізатора диму пожежного реагувати на широкий спектр димів різного походження, як це вимагається для використовування його в системах пожежної сиг­налізації житлових помешкань.

Випробовування на чутливість до різних типів пожеж проводять у кімнаті відповідно до додатка F.

Зразки треба піддавати впливанню чотирьох типів тестових пожеж від TF2 до TF5. Тип, кількість і розташування пального матеріалу, а також спосіб його підпалювання зазначено в додат­ках від G до J для кожної тестової пожежі із вказівкою умов закінчення тесту і представленням графіків граничних значень параметрів.

Результати випробовувань вважають достовірними, якщо розвиток пожежі відбувається так, що графіки залежності т від у та т від часу не виходять за встановлені межі протягом усього часу випробовування до видавання сигналу тривоги всіма зразками або до досягнення умови закінчення випробовування (в залежності, що відбудеться раніше). Якщо ці умови не виконані, то результати вважають недійсними, і випробовування треба проводити повторно. Припустимо, і може бути не­обхідним, змінити кількість пального та його розташування для одержання достовірних результатів випробовувань.

Монтувати зразки треба відповідно до рекомендацій виробника з найменшою чутливістю сто­совно очікуваного напрямку повітряного потоку від центра кімнати до зразка.

Сигналізатори диму пожежні, призначені для монтування лише на стіні: чотири зразка уста­новлюють у межах 0,5 м всередині довгих стін, як це вказано в додатку F, до того ж зразки під но­мерами 18 і 19 на найменшій відстані від стелі, зразки під номерами 17 і 20 на найбільшій відстані від стелі відповідно до рекомендацій виробника.

Сигналізатори диму пожежні, призначені для монтування або на стелі, або на стіні: зразки під номерами 17 і 18 встановлюють на стелі в межах встановленої області, зразки під номерами 19 і 20 встановлюють на стіні, як це описано вище. Кожен зразок треба з'єднати з джерелом електро­живлення відповідно до 5.1.2 і стабілізувати у режимі спокою перед початком кожної тестової пожежі.

Національні примітки:

1. Тут і надалі під «режимом спокою» треба розуміти «черговий режим».

2. Тривалість часу стабілізування становить принаймні 15 хв відповідно до 5.1.5.

Для досягнення нижчезазначених умов перед кожною тестовою пожежею кімнату треба про­вітрювати, доки вона не стане вільною від диму.

Систему вентиляції треба вимкнути, зачинити усі двері, вікна та інші отвори. Після цього повітряні потоки в кімнаті повинні стабілізуватися і до моменту початку тесту відповідати таким умовам;

5.15.2.4 Реєстрування параметрів пожежі та значень порога спрацьовування

Під час кожної тестової пожежі треба постійно або принаймні один раз у секунду реєструвати параметри, вказані в таблиці 2.

Таблиця 2 — Параметри пожеж і відповідні одиниці виміру

температура повітря

рух повітря

концентрація диму (іонізаційна)

концентрація диму (оптична)

— Т-(23±5)°С

— незначний, можна зневажити;

— у = 0,05;

— т = 0,02 дБ/м.

Сигнал пожежної тривоги, виданий зразком, є підтвердженням того, що зразок зреагував на цю тестову пожежу.

Для кожного зразка необхідно зареєструвати час спрацьовування, а також значення пара­метрів пожежі • Т_а, у_а і п?_а у момент спрацьовування. Спрацьовування після закінчення випробо­вувань не беруть до уваги.

Під час проведення кожної тестової пожежі всі чотири зразки повинні видати сигнал тривоги до моменту досягнення умови закінчення відповідного тесту.

Довести, що сигналізатор диму пожежний здатний видати звуковий попереджувальний сигнал до того, як збільшення внутрішнього опору або зменшення напруги живлення батареї будуть пе­решкоджати нормальній роботі цього сигналізатора.

’> Стабільність повітря та температури в приміщенні впливає на поширювання диму. Це особливо важливо для таких тестових пожеж, за яких виділяється незначна кількість тепла (наприклад TF2 і TF3). Тому рекомендовано, щоб різниця тем­ператури між підлогою та стелею становила < 2 °С і в приміщенні не було більше ніяких джерел тепла, які б могли стати причиною конвекційних повітряних потоків (наприклад освітлювальні або нагрівальні прилади). У разі погреби присутності лю­дей у кімнаті на початку тестової пожежі, вони повинні залишити її' якнайшвидше, намагаючись пересуватися дуже обережно, щоб не спричинити переміщування повітряних мас.

Співвідношення значень порога спрацьовування, виміряних у 5.16.2.3, 5.16.2.4 або 5.16.2.5, і значень порога спрацьовування, виміряних у 5.16.2.2, повинно бути не менше ніж 0,625 і не більше ніж 1,6.

А — регульоване джерело живлення постійного струму;

В — сигналізатор диму пожежний з відсутньою батареєю.

Рисунок 1 — Схема під’єднання під час проведення випробовувань на попередження про недостатнє живлення батареї

Довести, що сигналізатор диму пожежний може видати звуковий сигнал достатньої потужності.

Повинно бути випробувано принаймні два зразки.

Взаємоз'єднувані сигналізатори диму пожежні необхідно випробувати в конфігурації з макси­мальним опором у колі і максимальною кількістю сигналізаторів диму пожежних; звуковий сигнал вимірюють у сигналізатора диму пожежного за умови свідомо високої концентрації диму. Сигналі­затори диму пожежні, що живляться від мережі, потрібно випробовувати приєднаними до джере­ла живлення номінальної напруги і частоти.

У сигналізаторів диму пожежних, що живляться від батареї (або еквівалента), необхідно роз­рядити батарею до моменту видачі звукового сигналу про недостатній рівень живлення батареї. Сигналізатори диму пожежні, що живляться від мережі та обладнані резервним джерелом живлен­ня, потрібно випробовувати, як це описано вище для сигналізаторів, що живляться лише від ме­режі, а також як такі, що живляться лише від батареї.

Примітка 1. Якщо передбачено можливість взаємоз’єднування більше п’яти сигналізаторів диму пожежних, то дозволе­но для випробовувань з’єднувати мінімум 5 зразків сигналізаторів, а інші імітувати відповідною електричною навантагою.

Сигналізатор диму пожежний необхідно змонтувати на дерев’яній дошці, як це описано в EN 54-3. Рівень звукового сигналу треба вимірювати на відстані 3 м або прямо перпендикуляр­но до сигналізатора, або під кутом, визначеним виробником у межах 45°

Вимірювач рівня звукового сигналу повинен відповідати EN 61672-1, клас 2 або вище.

A-зважений рівень звука повинен бути вимірюваний і записаний в дБ, використовуючи F (Fast — швидкий) індикаторний детектор характеристик. У випадку звуку, що коливається, повинно прий­нятися максимальне значення, отримане протягом принаймні завершеного циклу випробовувань зразка.

Для мінімізації відбитої звукової енергії вимірювання необхідно робити в умовах вільного про­стору. Рівень шуму навколишнього простору повинен бути принаймні на 10 дБ (А) нижче за рівень звуку, що видає сигналізатор.

Примітка 2. «Умови вільного простору» можна імітувати, змонтувавши сигналізатор у центрі дерев’яної дошки, що зна­ходиться вище землі на 1,2 м (див. ДСТУ EN 54-3) і на відстані 3 м прямо перпендикулярно перед вимірювачем. Випробову­вання треба провести на відкритому повітрі в ясний день зі швидкістю повітряного потоку не більше ніж 8 км/год і температу­рою навколишнього середовища від 15 °С до 25 °С.

Примітка 3. Альтернативно для цього вимірювання можна використати безвідлунну камеру об'ємом не менше ніж 28 м³, при чому жоден розмір не повинен бути менше ніж 2 м. Коефіцієнт поглинання камери повинен бути 0,99 і більше від 100 Гц до 10 КГц для всіх поверхонь.

Для сигналізаторів диму пожежних, що живляться від батареї, рівень звукового сигналу пови­нен бути не менше ніж 85 дБ (А) на відстані 3 м після 1 хв режиму тривоги і не менше ніж 82 дБ (А) після 4 хв режиму тривоги.

Для сигналізаторів диму пожежних, що живляться від мережі, рівень звукового сигналу пови­нен бути не менше ніж 85 дБ (А) на відстані 3 м після 4 хв режиму пожежної тривоги.

Для сигналізаторів диму пожежних, що живляться як від мережі, так і від батареї максималь­ний рівень звукового сигналу повинен бути 110 дБ (А) на відстані 3 м після 1 хв режиму пожежної тривоги.

Максимальна частота не повинна перевищувати 3,5 кГц

Продемонструвати спроможність звукового пристрою сигналізатора диму пожежного нормаль­но функціювати після тривалого звучання.

Приєднати сигналізатор диму пожежний до його джерела живлення відповідно до 5.1.2. Для сигналізаторів диму пожежних, що живляться від батареї, треба використовувати стабілізоване джерело живлення, встановлене на відповідну напругу.

Протягом 8 год сигналізатор диму пожежний необхідно піддавати по черзі п’ятихвилинним періодам подавання і вимкнення живлення для переходу сигналізатора зі стану пожежної триво­ги в стан очікування.

Після випробовувань необхідно виміряти рівень звукового сигналу сигналізатора диму пожеж­ного відповідно до 5.17.

Сигналізатор диму пожежний повинен відповідати вимогам, викладеним у 5.17.

Довести правильне функціювання взаємоз’єднуваних сигналізаторів диму пожежних.