---

Якщо погоджено, що потрібно визначати хімічний склад виробу, то проби відбирають та готу­ють згідно з EU 18.

Таблиця 2 — Приймальна одиниця та кількість проб і випробних зразків

Зневуглецювання контролюють під мікроскопом на травленому відповідним чином металогра­фічному випробному зразку зі збільшенням х 200. Глибину зневуглецювання проби визначають як середнє значення з восьми вимірювань на кінцівках чотирьох діаметрів, розташованих під кутом 45° один до одного, починаючи з області максимального зневуглецювання й уникаючи початку вимірю­вання з дефектної зони. Під час розраховування зазначених вище середніх значень будь-яке інше значення з решти семи вимірювань конкретного поверхневого дефекту не потрібно враховувати.

Методи, які потрібно застосовувати, щоб перевірити аналіз виробу, погоджують у замовленні з посиланням на чинні європейські стандарти. Для арбітражного аналізування методи мають бути предметом угоди між сторонами.

Методи, які потрібно застосовувати для виявляння дефектів поверхні, вибирає виробник.

Катанку випробовують на розтяг у стані після прокатування згідно з EN 10002/1.

Методом визначання центральної неоднорідності є графічне оцінювання поперечного пере­різу проби, описане в додатку А цього стандарту.

Див. EN 10021.

Див. EN 10021.

Див. EN 10021.

6. МАРКУВАННЯ

Марковання кожного мотка в кожній партії має містити таку інформацію:

• розміри поперечного перерізу катанки;

• позначення марки сталі;

• номер плавки;

• назву та торговельний знак виробника;

• інші погоджені дані.

Марковання має бути корозійнотривким. Тривалість використовування ярликів потрібно пого­джувати у замовленні.

11 РЕКЛАМАЦІЇ ПІСЛЯ ПОСТАЧАННЯ

Див. EN 10021.

ДОДАТОК А
(обов'язковий)
ВИЗНАЧАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕОДНОРІДНОСТІ

Примітка. Застандартизований метод, поданий нижче, визначений у французькому стандарті NFA 04-114 і є загально­прийнятим у Європі.

А.1 Сфера застосування

Цей додаток придатний для катанки з безперервнолитої сталі із вмістом вуглецю не менш ніж 0,40 % та катанки, про яку йдеться в цьому стандарті.

Наведений нижче спосіб є макрографічним методом, що призначений для визначання й оці­нювання центральної неоднорідності, наявної в безперервнолитій високовуглецевій катанці у ви­гляді вуглецевої неоднорідності.

А.2 Термін та визначення поняття

У цьому стандарті застосовують такий термін та визначення поняття:

А.2.1 центральна неоднорідність (core segregation)

Місцева зміна хімічного складу, яку може бути виявлено під час макрографічного досліджен­ня поперечного перерізу катанки. Це переважно така неоднорідність, яка утворюється під час вип­лавляння сталі. Ця неоднорідність властива водночас багатьом елементам: вуглецю, фосфору, марганцю, сірці тощо, тому її можна перевіряти за характерним проявом вуглецевої неоднорід­ності. Цементит на границях зерен, на який значно впливає термічна обробка катанки (від рідкої сталі до стану після прокатування), та його розміри також може створити проблеми для подаль­шого переробляння. Через це застосовують специфічні методи для визначання наявності цемен­титу на границях зерен, який хоч і належать до вуглецевої неоднорідності, але його не треба плу­тати з центральною неоднорідністю.

А.З Суть методу

Хімічну гетерогенність виявляють травленням поперечного перерізу катанки в розчині ніталю. Зображення, одержане макрографічним дослідженням, порівнюють з рисунками на еталонних схе­мах та відповідно класифікують.

А.4 Готування проб

А.4.1 Вирізання

Поверхня, яка підлягає дослідженню, — це поперечний переріз кожної дослідної проби. Її одержують послідовним вирізанням за низької швидкості. Щоразу потрібно запобігати сильно­му нагріванню відповідним охолодженням.

А.4.2 Полірування

Пробу спочатку поступово полірують, після чого її остаточно обробляють алмазною пастою з кінцевим розміром зерна 1 мкм. Після дзеркального полірування проби її треба старанно промити водою, потім просушити спиртом.

А.4.3 Травлення

Травлення відполірованої поверхні виконують за кімнатної температури в розчині ніталю при­близно 10 с. Розчин ніталю — це розчин 2 см³ азотної кислоти (20 = 1,33 г/см³) у 100 см³ етанолу. Після травлення поверхню просушують спиртом.

А.5 Оцінювання неоднорідності

Протравлену поверхню оглядають через бінокуляр з освітленням під малим кутом, добираючи збільшення, яке забезпечує такі розміри, як на еталонах. Картинки на еталоні — це граничні ета­лони для кожного відповідного класу. Отримані картинки порівнюють за допомогою розташуван­ня і сортування їх на еталонах. Вони визначають клас еталона, який дорівнює або гірший, ніж от­римана картинка.

А. 5.1 Класи неоднорідності

На еталонних схемах представлено 5 класів неоднорідності:

• клас 1: центральної неоднорідності немає;

• клас 2: центральна неоднорідність неконтрастна (сіра);

• клас 3: центральна неоднорідність помірно контрастна (темно-сіра);

• клас 4: центральна неоднорідність чітко контрастна (маленька чорна серцевина);

• клас 5: центральна неоднорідність різко контрастна (велика чорна серцевина).

А.5.2 Оцінювання результатів випробування

Загальновизнано, що для отримання статистично вірогідної оцінки центральної неоднорід­ності плавки або партії потрібна велика кількість результатів випробувань. Оцінка центральної неоднорідності окремої проби має відносне значення. З цієї причини, а також для обмеження кількості випробовувань економічно достатнім рівнем доцільно визначення неоднорідності вико­нувати як частину системи забезпечення якості.

Рисунок А.1 — Еталони центральної неоднорідності

Код УКНД 77.140.60

Ключові слова: вироби з чавуну та сталі; нелеговані сталі; дріт, отриманий волочінням; ка­танка; класифікація; познака; технічні умови; контролювання; маркування.

Редактор О. Ніколаенко

Технічний редактор О. Марченко
Коректор О. Рождественська
Верстальник Р. Дученко

Підписано до друку 20.10.2009. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 1,39. Зам.«453^? Ціна договірна.

Виконавець

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115

Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006, серія ДК, № 1647