Страница 10: ДСТУ 7113:2009. Вибухонебезпечні середовища. Частина 0. Електрообладнання. Загальні вимоги (62355)

Усі батареї треба встановлювати та експлуатувати в допустимих межах, зазначених виробником елементів живлення або батареї.

Первинні елементи, акумулятори або батареї не треба застосовувати усередині оболонки одного електрообладнання, якщо вони не взаємозамінні.

Перезарядження первинних батарей недопустиме. Якщо усередині оболонки електрообладнан­ня, що містить первинні батареї, є інші джерела напруги та існує можливість їхнього з’єднання, тоді треба вжити заходів, що перешкоджають протіканню зарядного струму через первинні батареї.

Усі елементи живлення мають бути сконструйовані або встановлені так, щоб унеможливити вит­ікання електроліту, що може несприятливо вплинути на вид вибухозахисту або на компоненти, які його забезпечують.

Необхідно використати тільки рекомендовані виробником метод(и) під’єднання до батареї.

Якщо для безпечного експлуатування має значення розташовання батареї усередині електрооб­ладнання, тоді це треба вказати на оболонці.

Примітка. Розташовання батареї має перешкоджати витоку електроліту.

За необхідності заміни споживачем елементів живлення або батарей, розташованих в оболонці, усередині або зовні треба вказувати довговічні характеристики згідно з 29.12, які легко прочитати, або вони мають бути в посібнику з експлуатування згідно з 30.2. До них відносяться назва виробника, но­мер партії, тип електрохімічної системи, номінальна напруга і ємність.

Національний відхил

Доповнити:

Тягові акумулятори та акумуляторні батареї застосовані в електрообладнанні групи і мають відповідати таким вимогам:

• акумулятори повинні мати по два контакти на кожен полюс;

• електроізоляційні матеріали внутрішньої поверхні батарейних ящиків мають бути стійкі до електричних розрядів по по­верхні;

• зміст водню в атмосфері батарейного ящика не має перевищувати 2,5 %;

• між двома суміжними акумуляторами має бути унеможливлене виникнення розрядної напруги, що перевищує 24 В;

• довжина шляху струму спливу між двома полюсами суміжних акумуляторів має бути не менше ніж 35 мм, у разі розряд­них напруг понад 24 В довжину шляху струму спливу необхідно збільшити з розрахунку 1 мм на кожні 2 В;

• електрична міцність ізоляції батарейних ящиків рудникових електровозів, які не були в експлуатуванні, за нормальних кліматичних умов, має бути не менше ніж 2 000 В, а опір ізоляції не менше 100 кОм;

• опір ізоляції складеної шахтної батареї має бути не менше ніж 15 кОм;

• на батарейних ящиках рудникових електровозів треба встановлювати зовнішній затиск уземлення.

23.12 Замінний блок батарей

Якщо споживачеві необхідно заміняти блок батарей, тоді блок треба чітко і довговічно помар- кувати зовні фарбами, які не стираються і не змиваються згідно з 29.12.

Замінні блоки батарей треба:

• розташовувати повністю усередині оболонки електрообладнання; або

• під’єднати до електрообладнання і вони мають відповідати вимогам щодо застосовуваного виду вибухозахисту після від’єднання від електрообладнання; або

• під’єднати до електрообладнання і забезпечити засобами роз’єднування, що відповідають ви­могам розділу 20.

24. ДОКУМЕНТАЦІЯ

Виробнику треба підготувати документацію, що дає повний і правильний опис засобів вибухоза­хисту електрообладнання.

24. ВІДПОВІДНІСТЬ ДОКУМЕНТАЦІЇ ПРОТОТИПУ АБО ЗРАЗКУ

Прототип або зразок електрообладнання, на яких було проведено типові перевіряння і випробо­вування, має відповідати документації виробника, зазначеній у розділі 24.

24. ТИПОВІ ВИПРОБУВАННЯ

    1. Загальні положення

Прототип або зразок треба випробовувати відповідно до вимог цього стандарту і стандартів на відповідні види вибухозахисту. Однак із програми можуть бути вилучені випробовування, визнані ви- пробовувальною організацією необов’язковими. Всі проведені випробовування треба документувати, а причини вилучення випробовувань мають бути обґрунтовані.

Повторювати раніше проведені випробовування Ex-компонентів не обов’язково.

Примітка. З врахуванням коефіцієнтів безпеки, використовуваних у видах вибухозахисту, вважається, що похибки вимірю­вань і властиві високоякісній, регулярно відкаліброваній вимірювальній техніці не виявляють значного негативного впливу і їх не треба враховувати під час вимірювань, необхідних під час перевіряння відповідності електрообладнання вимогам відповідних час­тин ІЕС 60079.

Випробовування проводять за найбільш несприятливих умов, можливих в експлуатуванні.

Необхідність проведення випробовувань і склад випробовувальної вибухонебезпечної суміші встановлюють стандарти серії ІЕС 60079 на відповідні види вибухозахисту.

Примітка. Чистота наявних у продажу газів і випарів прийнятна для випробовувань, але гази із чистотою менше ніж 95 % не треба використовувати. Вплив нормальних відхилів температури навколишнього середовища, атмосферного тиску та вологи горючої суміші вважають припустимими, оскільки вони мають знехтувально малий ефект.

Випробовування металевих оболонок, металевих частин оболонок і скляних частин оболонок треба проводити в такому порядку:

• випробовування оболонок на удароміцність (згідно з 26.4.2);

• випробовування скиданням, якщо воно передбачене (згідно з 26.4.3);

• випробовування на відповідність ступеню захисту IP (згідно з 26.4.5);інші випробовування, передбачені цим стандартом;

• інші випробовування, передбачені для конкретного виду вибухозахисту.

Випробовування треба проводити на кількості зразків, необхідних для кожного методу випробовувань. Примітка. Ступінь захисту IP неметалевих оболонок зазначено у 26.4.12.

Випробовування неметалевих оболонок або неметалевих частин оболонок треба проводити в та­кому порядку.

Випробування треба проводити так:

• Треба використовувати чотири зразки. Всі чотири зразки мають бути випробувані на тепло­тривкість згідно з 26.8 і холодотривкість згідно з 26.9. Потім два зразки випробовують за «верхньої межі випробовувальної температури» згідно з 26.7.2, на ударотривкість згідно з 26.4.2 та скидання згідно з 26.4.3 (якщо це необхідно). Два інші зразки випробовують за «нижньої межі випробовуваль­ної температури» згідно з 26.7.2, на ударотривкість згідно з 26.4.2 і скидання згідно з 26.4.3 (якщо це необхідно). Будь-які з’єднання, які мають бути відкриті під час установлення або експлуатування в нормальному режимі, мають бути відкриті і закриті відповідно до інструкцій виробника. Потім всі чо­тири зразки мають бути випробувані на ступінь захисту оболонки від зовнішніх впливів згідно з 26.4.5 і після цього — на відповідність конкретному виду вибухозахисту.

• Допустимо використовувати тільки два зразки. У цьому випадку обидва зразки випробовують на теплотривкість згідно з 26.8, холодотривкість — згідно з 26.9, удароміцність — згідно з 26.4.2, ски­дання — згідно з 26.4.3 (якщо це необхідно). Обидва зразки випробовують за «верхньої межі випро­бовувальної температури» згідно з 26.7, на ударотривкість — згідно з 26.4.2 і скидання — згідно 26.4.3 (якщо це необхідно). Після цього обидва зразки також випробовують за «нижньої межі випро­бовувальної температури» згідно з 26.7.2, на ударотривкість — згідно з 26.4.2 і скидання — згідно з 26.4.3 (якщо це необхідно). Будь-які з’єднання, які мають бути відкриті під час установлювання або експлуатування за нормального режиму, мають бути відкриті і закриті відповідно до інструкцій вироб­ника. Далі обидва зразки випробовують на ступінь захисту (IP) згідно з 26.4.5 і на відповідність кон­кретному виду вибухозахисту.

Примітка. За результатом теплових випробовувань під час кожної з описаних вище послідовностей в оболонці може утвори­тися конденсат. Для одержання об’єктивних результатів його має бути вилучено до випробувань на ступінь захисту (IP).

• Два зразки випробовують на стійкість до дії мастила і оливи згідно з 26.11, удароміцність згідно з 26.4.2, скидання згідно з 26.4.3 (якщо це необхідно), ступінь захисту (IP) згідно з 26.4.5 (якщо це необхідно) і на відповідність конкретному виду вибухозахисту.

• Два зразки випробовують на стійкість до гідравлічних рідин згідно з 26.11, що застосовують в шахтах, удароміцність — згідно з 26.4.2, скидання — згідно з 26.4.3 (якщо це необхідно), ступінь захисту (IP) — згідно з 26.4.5 (якщо це необхідно) і на відповідність конкретному виду вибухозахисту.

Метою наведених вище процедур і послідовностей їх використання є підтвердження здатності неметалевих матеріалів забезпечувати збереження конкретних видів вибухозахисту, перерахованих у розділі 1, після впливу граничної температури та агресивних середовищ, аналогічних можливим за експлуатування. Якщо очевидно, що в результаті цих впливів зразок не ушкоджений настільки, що це може вплинути на засоби вибухозахисту, то не обов’язково проводити випробовування на відповідність конкретному виду вибухозахисту на кожному зразку.

Кількість зразків можна зменшити, якщо на двох зразках можна сумістити випробовування на вплив середовища з випробовуваннями на перевіряння вибухозахисту.

Треба використовувати чотири зразки. Всі чотири зразки випробовують на теплотривкість згідно з 26.8 і холодотривкість — згідно з 26.9, потім два із чотирьох послідовно — на удароміцність — згідно з 26.4.2, скидання — згідно з 26.4.3 (якщо це необхідно). Два зразки випробовують за «верх­ньої межі випробовувальної температури» — згідно з 26.7, на ударотривкість — згідно з 26.4.2 і ски­дання — згідно з 26.4.3 (якщо це необхідно). Два інші зразки випробовують за «нижньої межі випро­бовувальної температури» — згідно з 26.7.2 на ударотривкість — згідно з 26.4.2 і скидання — згідно з 26.4.3 (якщо це необхідно). Будь-які з’єднання, які мають бути відкриті під час установлення або експлуатації за нормального режиму, мають бути відкриті і закриті відповідно до інструкцій виробни­ка. Далі обидва зразки випробовують на ступінь захисту (IP) згідно з 26.4.5 і всі чотири — на відповідність конкретному виду вибухозахисту.

Допустиме використання тільки двох зразків. У цьому випадку обидва зразки випробовують на теплотривкість згідно з 26.8, холодотривкість — згідно з 26.9, удароміцність — згідно з 26.4.2, скидан­ня — згідно з 26.4.3 (якщо це необхідно). Потім обидва зразки випробовують за «верхньої межі випро- бовувальної температури» — згідно з 26.7, на ударотривкість — згідно з 26.4.2 і скидання — згідно з 26.4.3 (якщо це необхідно). Будь-які з’єднання, які мають бути відкриті під час установлення або екс­плуатування за нормального режиму, мають бути відкриті і закриті відповідно до інструкцій виробника. Обидва зразки випробовують на ступінь захисту (IP) згідно з 26.4.5 і на відповідність конкретному виду вибухозахисту.

Примітка. За результатами теплових випробувань під час кожної з описаних вище послідовностей в оболонці може утвори­тися конденсат. Для одержання об'єктивних результатів його треба вилучити до випробувань на ступінь захисту (IP).

Електрообладнання піддають впливу вертикально падаючого з висоти h випробовувального ван­тажу масою 1 кг. Висоту h визначають згідно з таблицею 12 залежно від призначення електрооблад­нання. Вантаж — бойок у формі півсфери діаметром 25 мм, виготовлений із загартованої сталі.

Таблиця 12 — Випробування на удароміцність

Примітка. Захисна решітка із площею отворів від 625 мм² до 2 500 мм² знижує ризик механічних впливів, але повністю їм не запобігає.