Прилади, які використовуються при налагодженні устаткування і не потребують постійного спостереження і точного відліку, можуть розташовуватися на висоті 300...2500 мм.
Випробування
Перевірку виконання вимог п.2.11.3.3 виконують прямим вимірюванням висоти встановлення вимірювальних приладів. Останні вимоги п. 2.11.3 перевіряють зовнішнім оглядом.
Світлосигнальна арматура залежно від призначення сигналу повинна мати колір, зазначений в табл. 9.
Таблица 9
Колір арматури |
Значення коліру арматури |
Призначення |
Червоний |
Небезпека або тривога |
Попередження про можливу небезпеку або про стан, при якому вимагається негайна дія |
Жовтий |
Застереження |
Змінювання стану або запобігання такому змінюванню |
Зелений |
Безпека |
Вказівка на безпечний стан або дозвіл на роботу устаткування, свободу дії |
Синій |
Спеціальне призначення в тому разі, якщо < визначена потреба в такому сигналі |
Синій колір можна надавати будь-якому спеціальному сигналу, який не підпадає під дію перелічених вище трьох кольорів: червоного, жовтого, зеленого |
Білий |
Не призначений для специфічних сигналів (нейтральний) |
Будь-яке значення, може бути використаний, коли сумнів щодо можливості застосування трьох кольорів — червоного, жовтого, зеленого (наприклад, для підтвердження) |
Вимоги до засобів захисту, що забезпечують електробезпеку
персоналу, 1 методи їх оцінки
Загальні положення злектробезпеки
Електробезпека повинна забезпечуватися:
конструкцією устаткування;
технічними способами і засобами захисту;
організаційними і технічними заходами.Конструкція устаткування та його частин повинна виключати шкідливий і небезпечний вплив електричного струму і електромагнітних полів на персонал, мати ступінь захисту, відповідний умовам експлуатації устаткування, наведений у додатку 6, і відповідати загальним технічним вимогам ГОСТ 27487, а також вимогам електробезпеки, які встановлюються в стандартах, технічних умовах на устаткування і правилах улаштування електроустановок (ПУЕ).
Для забезпечення безпеки робіт у електроустаткуванні слід виконувати організаційні і технічні заходи, передбачені відповідною нормативно-технічною документацією.
Для забезпечення захисту від випадкового дотикання до частин, які знаходяться під напругою, треба застосовувати такі способи і засоби:
захисні оболонки;
захисні огорожі (тимчасові і стаціонарні);
безпечне розташування частин, які знаходяться під напругою;
ізоляцію частин, які знаходяться під напругою;
ізоляцію робочого місця;
безпечну наднизьку напругу;
захисне вимкнення;
попереджувальну сигналізацію, блокування, знаки безпеки.
Для забезпечення захисту від уражених електричним струмом при дотиканні до металевих електропровідних частим, які можуть опинитися під напругою через пошкодження ізоляції, застосовують такі способи:
захисне заземлення;
замулення;
систему захисних проводів:
захисне вимикання;
ізоляцію незахищених електропровідних частин;
електричне розділення мережі;
безпечну наднизьку напругу;
контроль ізоляції;
засоби індивідуального захисту тощо.
Технічні способи і засоби застосовують окремо або в поєднанні один з одним для забезпечення оптимального захисту персоналу при нормальній роботі і при виникненні несправності устаткування.
Захист від ураження електричним струмом
Електроустаткування повинно забезпечувати захист персоналу від ураження електричним струмом як за нормальних умов експлуатації, так і при виникненні несправності.
Захист обов’язково повинен застосовуватися відносно кожного кола або кожної частини електроустаткування шляхом проведення захисних заходів, наведених у пп. 3.2.1 і 3.2.2.
Захист за п. 3.2.3 забезпечує обидва види захисту за пп. 3.2.1 і 3.2.2. Захист за □. 3.2.4 застосовується додатково в разі необхідності.
Конкретні види захисту установлюються в конструкторській документації на устаткування конкретних моделей.
Захист від ураження струмом за нормальних умов експлуатації (основний захист, захист від прямого дотикання) призначений для захисту кожного кола або кожної частини устаткування від будь-якого дотикання до частин, які знаходяться під напругою, і обов’язково повинен здійснюватися із застосуванням заходів за пп. 3.2.1.1 і З.2.1.2.
Усі частини, які знаходяться під напругою, повинні бути розміщені в середині захисних оболонок, що забезпечують певний ступінь захисту від прямого контакту персоналу, наведений у додатку 6, та від різних зовнішніх впливів.
Відкривання цих оболонок повинно бути можливим тільки при виконанні однієї з умов:
а) використання кваліфікованим спеціалістом або підготовленим персоналом ключа (інструменту) та наявність додаткового захисту частим, які знаходяться пй напругою на внутрішніх сторонах дверей, для виключення випадкового дотикання до них при відкритих дверях;
(В припинення подачі напруги (блокування) до всіх частин, які знаходяться в оболонці;
в) наявність з середині оболонки перегородок, які захищають від випадкового дотикання до частин, що знаходяться під напругою (за винятком частки, що знаходяться під наднизькою напругою за пп. 3.2.2.3 і 3.2.3). Знімання перегородок вимагає використання інструменту або автоматичного припинення подачі напруги до частин, які знаходяться за перегородками.
Захист ізолюванням частин, які знаходяться під напругою, здійснюється суцільним покриттям цих частин ізоляційним матеріалом, який може бути усунеш* тільки його руйнуванням.
Ізоляція повинна витримувати механічний, електричний і тепловий впливи протягом терміну експлуатації. Покриття лаком, емаллю або подібними матеріалами не є достатнім для захисту від урджсшя слсктршкжм струмом*
2. Електрична міцність ізоляції повинна бути достатньою при випробували! напругою протягом однієї хвилини, яка підводиться:
між закороченими проводами силових кіл і з’єднаних безпосередньо 8 ними колами керування * сигналізації, з одного боку, і колом захисту, включаючи корпус устаткування, з другого боку;
між колами керування і сигналізації з номінальною напругою від 50 В змінного, 120 в постійного і вище, не з’єднаних безпосередньо з силовими калами, і захисним колом.Величина випробувальної напруги, яка підводиться від трансформатора з номінальною потужністю не менше 500 В-А, повинна становити 85% величини найнижчої напруги, на яку всі елементи і пристрої вже випробувані до монтажу при мінімальному значенні напруги 1500 В змінного струму.
Елементи і пристрої, які не розраховані на таку високу випробувальну напругу (випрямлячі, конденсатори, електронні пристрої), можуть бути вимкнуті на час випробувань. Проте будь-які переш- кодозахисні конденсатори, розташовані між частинами, які знаходяться під напругою, і незахищсними електропровідними частинами, не повинні від’єднуватися.
3. Опір ізоляції повинен становити не менше 1 МОм і бути виміряний при напрузі 500 В постійного струму:
при безпосередньому з’єднанні кіл керування з силовими колами — між замкнутими накоротко проводами силових кіл, колами керування і сигналізації з одного боку, та колами захисту, включаючи корпус устаткування, з другого боку;
при відсутності безпосереднього з’єднання кіл керування з силовими колами:
між силовими колами і колом захисту;
між силовими колами і колами керування та сигналізації;
між колами керування і сигналізації та колом захисту.
При цьому кола, які не знаходяться під випробувальною напругою, повинні підключатися до кола захисту, а компоненти, які можуть бути пошкоджені випробувальною напругою, допускається відключити на час випробувань, за винятком кіл керування і сигналізації З напругою нижче 50 В, які вмикають кола за nn. 3.X2.3, 3.2.3 і ие містять елементів електроніки.
3.2.1.3. Випробування
Перевірку виконання вимог здійснюють:
за п. 3.2.1.1 — зовнішнім оглядом, випробуванням блокувальних пристроїв і випробуванням захисту персоналу від контакту з частинами, які знаходяться під напругою, із застосуванням спеціальних випробувальних пальців за стандартами на устаткування конкретних груп:
за п. 3.2.1.2 — зовнішнім оглядом і випробуванням електричної міцності ізоляції за стандартами на устаткування конкретних груп.
3.2.2. Захист від ураження електричним струмом при виникненні несправності (захист від непрямого дотику) призначений для охорони персоналу від небезпеки при порушенні ізоляції між иезахишеиими електропровідними частинами і частинами, які знаходяться під напругою, та обов’язково повинен здійснюватися для кожного кола або частини електроустаткування застосуванням хоча б одного із захисних заходів, наведених у пп. 3.2.2.1—3.2.2.4 і в конструкторській документації на устаткування конкретних моделей.
Захист шляхом автоматичного вимкнення джерела живлення електроустаткування 1 класу призначений для захисту від дотикання до частин, які знаходяться під напругою, якщо цс небезпечно для персоналу.
Цей захід захисту включає в себе одночасно:
приєднання незахищених електропровідних частин до кола захисту (пп.3.2.2.1.1—3.2.2.1.8);
установлення захисних пристроїв, які забезпечують автоматичне вимикання джерела живлення при виникненні несправності і мають характеристики, що відповідають типу схеми заземлення мережі живлення.
Коло захисту, яке складається з провідників захисту І (або) електропровідних конструктивних деталей оболонок і (або) устаткування, забезпечує поєднання всіх незахищених електропровідних частин електроустаткування установки (у тому числі станину) з контактним затиском і не повинно бути гальванічно з’єднане з нульовим провідником.
Безперервність кола захисту повинна забезпечуватися надійним з’єднанням з допомогою захисних проводів або безпосереднім з’єднанням з механічними частинами:
засоби, що використовуються для з’єднання різних металевих частин повинні:
забезпечувати достатню провідність;
— відповідати вимогам пп. 3.2.2.1.5;
бути забезпечені захистом від впливу електролітичної корозії при використанні провідників і оболонок з алюмінію або сплавів алюмінію;
не повинні виконувати роль кріпильного затискача;
при вилученні будь-якої частини устаткування під час ремонтних робіт або з інших причин захисне коло частин, які залишилися, не повинно перериватися;
гнучкі металеві трубопроводи не повинні використовуватися як захисні проводи, за винятком тих випадків, коли вони спеціально призначені для цього і пройшли відповідну перевірку. Такі трубопроводи і захисне обплетення проводів повинні бути приєднані до кола захисту;
об'ємні і висувні частини електроустаткування повинні підключатися до кола захисту провідником, якщо електрична провідність не забезпечена достатнім контактним тиском;
якщо до висувного електроустаткування, яке знаходиться під напругою, необхідно доторкнутися руками для настроювання або обслуговування, то його незахищені електопровідні частини повинні бути підключені захисним проводом до кола захисту;якщо кола, які не відповідають вимогам п. 3.2.2.3, підключаються до апаратів, закріплених на кришках, дверях, кожухах, то повинні бути вжиті спеціальні заходи для забезпечення постійного з’єднання апарата із захисним колом;
якщо на дверях, кожухах, кришках електроустаткування не встановлене або воно встановлене і підключене відповідно до вимог п. 3.2.2.3, то для забезпечення безперервності кола захисту достатньо використати звичайні металеві петлі або подібні пристрої.
Коло захисту не повинно містити вимикачів, пристроїв захисту від струму перевантаження (вимикачів, запобіжників), елементів виявлення струму для таких пристроїв.
Єдиними елементами, що можуть установлюватися в колі захисних проводів для проведення випробувань або вимірювань, с перемички, які можуть бути зняті тільки з допомогою інструменту і доступ ДО яких має лише підготовлений персонал або кваліфіковані спеціалісти.