---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПЛАСТМАСИ

Метод визначання сипучості
(ISO 6186:1998, IDT)

Д

БЗ № 8-9-2014/132

СТУ ISO 6186:2014

Видання офіційне

Київ
МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ
²⁰¹⁵

і .ІОЛОВНИИ фонд !ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації «Пластмаси. Олігомери та полімери синтетичні і ма­теріали на їх основі» (ТК 51), Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут пластичних мас»

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: О. Калінкін, канд. хім. наук (науковий керівник); О. Наріжна, канд. хім. наук; Л. Пашаєва

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 16 вересня 2014 р. № 1111 з 2015-01-01

З Національний стандарт відповідає ISO 6186:1998 Plastics — Determination of pourability (Пластмаси. Визначання сипучості) -

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 25139-93 (ИСО 6186-80))

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю або частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України

Мінекономрозвитку України, 2015

ЗМІСТ
с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативне посилання 1

3. Термін та визначення поняття 1

4. Суть методу 1

5. Апаратура 2

6. Кондиціювання З

7. Випробування З

8. Опрацювання результатів 4

9. Точність 4

10. Протокол випробування 4

Додаток НА Перелік національних стандартів, чинних в Україні 4НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є письмовий переклад ISO 6186:1998 Plastics — Determination of pourability (Пласт­маси. Визначання сипучості).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 51 «Пластмаси. Олігомери та полімери синтетичні і матеріали на їх основі».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• назву стандарту змінено згідно з вимогами національної стандартизації України;

• вилучено попередній довідковий матеріал «Передмова» до ISO 6186:1998;

• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Термін та визначення поняття» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з ви­могами національної стандартизації України;

• слова «міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

• познаки одиниць фізичних величин відповідають серії стандартів ДСТУ 3651-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин;

• у розділі 2 наведено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою;

• долучено додаток НА.

ISO 291:2008 прийнято в Україні як ДСТУ ISO 291:2012 Пластмаси. Стандартні атмосферні умови кондиціювання та випробування.

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Націо­нальному фонді нормативних документів.ДСТУ ISO 6186:2014

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПЛАСТМАСИ

Метод визначання сипучості

ПЛАСТМАССЫ

Метод определения сыпучести

PLASTICS

Method for determination of pourability

Чинний від 2015-01-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює два методи, А та В, визначання сипучості пластмас у вигляді порошку чи гранул вимірюванням часу витікання через воронку.

Інформацію про технологічність можна отримати завдяки методу А, метод В — спеціально роз­роблено для керування технологічними процесами під час виробництва.

Примітка. Описані методи придатні не для всіх пластмас у вигляді порошку чи гранул.

2. НОРМАТИВНЕ ПОСИЛАННЯ

У наведеному нижче стандарті зазначено положення, які через посилання в цьому тексті станов­лять положення цього стандарту. На час опублікування зазначений нормативний документ був чин­ним. Усі стандарти підлягають перегляду, і учасникам угод, базованих на цьому стандарті, рекомендо­вано застосовувати останнє видання нормативного документа, наведеного нижче. Члени ІЕС та ISO упорядковують каталоги чинних міжнародних стандартів.

ISO 291:1997 Plastics — Standard atmospheres for conditioning and testing.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 291:1997 Пластмаси. Стандартні атмосферні умови кондиціювання та випробування.

3. ТЕРМІН ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ

У цьому стандарті вжито такий термін та визначення позначеного ним поняття:

Час, у секундах (с), необхідний для витікання певної маси чи об’єму випробного матеріалу через воронку визначених розмірів.

4. СУТЬ МЕТОДУ

Вимірюють час. необхідний для витікання певної маси чи об'єми випробного матеріали через воронку визначених розмірів.

Видання офіційне

5. АПАРАТУРА

   1. Воронка за формою та розмірами, наведеними на рисунку 1 та в таблиці 1. Використовують прості випробувальні воронки або випробувальні воронки зі змінними соплами. Воронки має бути ви­готовлено з металу, наприклад, із нержавкої сталі, повинні мати ретельно відполіровану внутрішню поверхню та обладнані пристроєм для закривання отвору (наприклад, металевою пластиною). Ворон­ку має бути уземлено для видалення електростатичного заряду.

а) Проста випробувальна воронка b) Випробувальна воронка зі змінним соплом

Умовні познаки:

1. — полірування;

2. —■ накидна гайка;

3. — сопло.

Значення d та h. Див. таблицю 1.

Таблиця 1 — Розміри воронки

У міліметрах

6. КОНДИЦІЮВАННЯ

Якщо іншого не передбачено, то матеріали випробовують за кімнатних умов. Якщо атмосферні умови випробування впливають на результати, зразок згідно з ISO 291 витримують протягом 24 год за температури (23 ± 1) °С та відносної вологості (50 ± 5) % і випробовують за тих самих умові

6. ВИПРОБУВАННЯ

   1. Загальні положення

Випробування за методом А чи В починають із застосування воронки з отвором діаметром 10 мм. Якщо зразок не проходить через отвір повністю або зовсім не тече, повторюють визначання із засто­суванням воронки з отвором діаметром 15 мм та 25 мм.

Закривають вихідний отвір воронки запірним пристроєм. Засипають (150 ± 1) г зразка у воронку по внутрішній стінці для запобігання ущільненню.

Швидко видаляють запірний пристрій, уникаючи вібрації, й одночасно вмикають секундомір. Зу­пиняють секундомір, коли воронка буде порожня, тобто, щойно отвір воронки стає видимим, якщо дивитися на воронку зверху. Реєструють час витікання з точністю до 0,1 с.

Проводять три визначання за тих самих умов, щоразу використовують нову порцію випробного зразка. Після кожного визначання очищують внутрішню поверхню воронки від будь-яких залишків.

Якщо електростатичний заряд впливає на витікання матеріалу, повторюють випробування з до­даванням певної кількості антистатика, за згодою між зацікавленими сторонами, і роблять запис у про­токолі випробування, який саме антистатик було застосовано.

Закривають вихідний отвір воронки запірним пристроєм. Для запобігання ущільненню засипають зразок у воронку по внутрішній стінці, доки воронка не переповниться, і вирівнюють прямим лезом ножа.

Швидко видаляють запірний пристрій, уникаючи вібрації, й одночасно вмикають секундомір. Зу­пиняють секундомір, коли воронка буде порожня, тобто, щойно отвір воронки стає видимим, якщо дивитися на воронку зверху. Реєструють час витікання з точністю до 0,1 с.

Проводять три визначання за тих самих умов, щоразу використовують нову порцію випробного зразка. Після кожного визначання очищують внутрішню поверхню воронки від будь-яких залишків.

6. Якщо електростатичний заряд впливає на витікання матеріалу, повторюють випробування з до­даванням певної кількості антистатика, за згодою між зацікавленими сторонами, і роблять запис у про­токолі випробування, який саме антистатик було застосовано.ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Обчислюють середнє значення трьох визначань, виражаючи час витікання t до цілої секунди так:

^аю = 22 с або

t вів ⁼ 22 с, де А — метод А;

В — метод В;

10 — діаметр отвору 10 мм;

15 — діаметр отвору 15 мм.

Зазначають, як тече матеріал, використовуючи такі терміни:

• тече рівномірно;

• тече переривчасто;

• не тече за умов випробування.

9. ТОЧНІСТЬ

Точність методу випробування А, установлена під час міжлабораторних випробувань, така: їдю — Д^ля стандартного суспензійного ПВХ:

у межах лабораторії: коефіцієнт варіації — 3,5 %;

між лабораторіями: коефіцієнт варіації — 5,0 %.

tдів — Для стандартного емульсійного ПВХ:

у межах лабораторії коефіцієнт варіації — 2,5 %;

між лабораторіями коефіцієнт варіації — 11,5 %.

f_A25 —Для стандартного емульсійного ПВХ:

у межах лабораторії: коефіцієнт варіації — 4,0 %;

між лабораторіями: коефіцієнт варіації — 25 %.

Точність методу випробування В має бути аналогічна, оскільки його ґрунтовано на тому самому принципі, що й метод А, і застосовують те саме обладнання.

9. ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ

Протокол випробування має містити інформацію:

1. посилання на цей стандарт та на випробний метод (А чи В);

2. усю інформацію, необхідну для ідентифікації випробного матеріалу;

3. результати та їхнє середнє значення, характер витікання матеріалу та діаметр сопла воронки;

4. тип та кількість долученого антистатика, якщо його застосовували;

5. дату випробування.

ДОДАТОК НА
(довідковий)

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ,
ЧИННИХ В УКРАЇНІ

1 ДСТУ EN 45501:2007 Прилади неавтоматичні зважувальні. Загальні технічні вимоги та методи випробування (EN 45501:1992, IDT)

2ДСТУ OIMLR 111-1:2008 Гирі класів точності E_b Е₂, Fi, F₂, М_ь Мі_₂, М₂, М₂.₃ і М₃. Частина 1. За­гальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 111-1:2004, IDT).

Код.УКНД 83.080.20

Ключові слова: випробування, випробування насипанням, матеріали у вигляді гранул, матеріа­ли у вигляді порошку, пластмаси, термопластичні смоли.Редактор Н. Жердецька
Технічний редактор О. Марченко
Коректор О. Опанасенко
Верстальник І. Барков

Підписано до друку 12.11.2015. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 0,93. Зам. Ціна договірна.

Виконавець

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115

Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 серія ДК № 1647